Рішення № 7520214, 20.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.01.10 р. Справа № 37/336пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дружковка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасс-Фармация-Трейдинг”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 23779606

про: зобовязання Відповідача звільнити та повернути протягом трьох календарних днів нерухоме майно одну кімнату №10, площею 115,3кв.м., яка знаходиться за адресою: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 100а.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю №5485 від 04.12.2009р.) ;

від Відповідача Коваль О.І. (за довіреністю №2 від 19.01.2010р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 11.01.2010р. на 20.01.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Дружківка (далі Позивач) звернулася до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасс-Фармация-Трейдинг”, м. Донецьк (далі Відповідач) про зобовязання останнього звільнити та повернути Позивачу протягом трьох календарних днів нерухоме майно одну кімнату №10, площею 115,3кв.м., яка знаходиться за адресою: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 100а.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди №10 від 01.08.2009р. протягом 5-ти місяців, відмову Орендодавця від означеного договору та не повернення Орендарем обєкту оренди у встановленому порядку.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди №10 від 01.08.2009р., акт приймання-передачі до нього від 01.08.2009р., заяву від 04.12.2009р. про відмову від договору оренди з доказами надсилання, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відносно Відповідача, свідоцтво про державну реєстрацію та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 782, 785 Цивільного кодексу України.

Позивачем на виконання вимог ухвал суду та задля обґрунтування своєї процесуальної позиції надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 25,26, 30-40), у тому числі письмові пояснення від 19.01.2010р.

Відповідач надав відзив від 20.01.2010р. (а.с.а.с.42-44), в якому проти позову заперечив, посилаючись на: незявлення Позивача до Відповідача за отриманням платежів і відсутність Орендодавця за місцем проживання, що вказує на прострочення кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України; невизначеність дати передачі приміщення в акті приймання-передачі та фактичне передання приміщення лише 21.11.2009р., через що клопотанням від 20.01.2010р. (а.с.41) просив призначити експертизу для визначення справжності акту приймання-передачі приміщення.

На обґрунтування своєї позиції Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.45-56).

Представники сторін у судовому засіданні 20.01.2010р. підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди №10 (а.с.а.с.6-10), згідно умов розділу 1 та п.п. 2.1., 4.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення, що складається з однієї кімнати та має окремий вхід, загальною площею 115,3кв.м., розташоване за адресою: 84200, м. Дружківка, вул. Енгельса, 100а, для здійснення господарської діяльності медичними засобами на строк 2 роки 11 місяців з моменту прийняття приміщення за актом приймання-передачі.

Слід зауважити, що преамбула договору містить відомості про адресу мешкання Орендодавця м. Дружківка Донецької області, вул. Орджонікідзе, б. 75, яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зазначених у свідоцтві про держану реєстрацію Позивача як підприємця (а.с.16)

Як вбачається з рішення Дружківського міського суду Донецької області від 23.12.2008р. (а.с.а.с.39, 40) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2009р. (а.с.17) обєкт оренди належить Позивачу на праві приватної власності.

Пунктом 3.1. означеного договору сторони встановили, що обєкт оренди має бути переданий Орендодавцю протягом 1 дня з моменту набуття чинності цим договором, який (момент) п. 11.1 визначається моментом підписання договору.

Розділом 5 договору оренди сторонами врегулюванні питання орендної плати та порядку розрахунків, у тому числі:

- розмір орендної плати складає 5188,5грн. за кожен місяць орендного користування, що на момент укладання договору дорівнює 487,7Євро згідно курсу НБУ. Вказана плата встановлюється сторонами строком на 1 рік, по закінченню якого сторони домовляються про нову орендну плату згідно змін ситуації в економіці України (п. 5.1.);

- орендна плата сплачується в готівковому порядку в гривні наперед не пізніше 5 числа кожного місяця та дорівнює сумі в Євро, що вказана в п. 5.1. договору (п.5.2.).

Відповідно до п. 7.1. договору своєчасне здійснення орендних платежів сторонами, серед іншого, віднесеного до обовязків Орендаря.

Як встановлено положеннями п.п.8.1.-8.4. договору оренди, після закінчення строку орендного користування Орендар зобовязаний протягом 3 календарних днів виїхати з орендованого приміщення, підготувати його до передачі Орендодавцю та повернути разом із ключами за актом приймання-передачі у тому ж стані, в якому приміщення було передано в оренду.

За умовами п.п. 10.1. та 10.2. договору останній може бути розірвано достроково в односторонньому порядку у разі систематичного порушення іншою стороною його умов та зобовязань, а на вимогу Орендодавця зокрема у разі, якщо Орендар не вніс орендної плати або не сплатив інші платежі згідно договору протягом 15 календарних днів з дати, визначеної договором.

01.08.2009р. обєкт оренди згідно із умовами розділу 3 договору був переданий Відповідачеві, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі (а.с.12). Означений акт, оригінал якого оглянутий судом у засіданні 20.01.2010р., не містить жодних застережень щодо недоліків обєкту оренди та несвоєчасності його надання Орендарю. Суд зауважує, що відповідних застережень не містить і копія акту, наданого Відповідачем (а.с.45).

Із наданої копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 08.07.2009р. вбачаться здійснення Орендарем платежу на користь Орендодавця у сумі 5188,5грн. за оренду у серпні 2009р.

Із змісту видаткових касових ордерів №№215, 257, 283 (а.с.а.с.47,48), представлених Відповідачем, вбачається видача Орендарем своєму співробітникові - адміністративному директору ОСОБА_4 - грошових коштів під звіт, який (співробітник) за участю двох інших співробітників Відповідача підписував акти, датовані виписуванням заданих видаткових ордерів - 10.08.2009р., 11.09.2009р. та 06.10.2009р. (а.с.а.с.50-52) про відсутність Орендодавця за адресою мешкання і неможливість передання йому грошових коштів.

Заявою від 04.12.2009р. (а.с.13), надісланою Відповідачеві цього ж дня (а.с.14), Орендодавець повідомив Орендаря про відмову від договору оренди з посиланням на визначений порядок виконання грошових зобовязань та зазначив про необхідність повернення обєкту оренди за актом приймання-передачі протягом 3 календарних днів з моменту отримання цього повідомлення.

Згідно накладних курєрської служби (а.с.а.с.25, 26) означена заява була отримана Відповідачем 04.12.2009р., який листом від 05.12.2009р. №05/12.09 (а.с.54), надісланим 15.12.2009р. (а.с.56), повідомив про незабезпечення Орендодавцем своєї присутності для здійснення готівкового розрахунку.

У листі від 02.12.2009р. №04/12.09 (а.с.53) Відповідач просив призначити час для оформлення акту приймання-передачі фактичного використання орендованого приміщення, вказуючи при цьому, що воно не опалюється, а листі від 09.12.2009р. №06/12.09 (а.с.55) Орендар наголосив про необхідність надання рахунку на сплату комунальних послуг і необхідність явки Орендодавця до офісу Відповідача для отримання грошей. Означені листи були надіслані одночасно із листом від 05.12.2009р. №05/12.09 15.12.2009р. вже після відмови Орендодавця від договору оренди.

За результатами проведеної перевірки прокуратурою м. Дружківки Донецької області за зверненням Позивача від 02.12.2009р. (а.с.36) встановлено, що приміщення орендується Відповідачем без перешкод у використанні з боку Позивача (а.с.37)

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені заявлених вимог.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 20.01.2010р. (а.с.а.с.42-44)

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед положеннями цього Кодексу , Цивільним кодексом України та умовами укладеного договору оренди №10 від 01.08.2009р.

Виходячи із змісту орендних правовідносин, визначених положеннями ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України, випливає, що внаслідок укладання договору оренди Орендар набуває право тимчасового правомірного володіння та користування майном, приналежним іншій особі.

В свою чергу, згідно положень ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України час реалізації Орендарем здобутого права відносно обєкту оренди визначається строком дії відповідного договору, припинення якого відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України зумовлює зникнення правової підстави для реалізації Орендарем права володіння та користування майном.

Частиною 6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди допускається застосування відповідних положень Цивільного кодексу України. В свою чергу, за змістом ст. 782 Цивільного кодексу України у разі невнесення наймачем (орендарем) плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, наймодавець (орендодавець) має право відмовитися від договору, що кореспондується із ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України. При цьому, згідно ч.2 ст. 653 цього Кодексу у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

За змістом наведених приписів можливість припинення правовідносин за договором оренди у звязку із відмовою Орендодавця покладена у залежність від наявності наступної сукупності умов:

- наявність прострочення орендних платежів не менше ніж за три місяці підряд на момент відмови від договору;

- одержання орендарем повідомлення про відмову від договору.

Як вбачається із матеріалів справи та Відповідачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами (платіжними документами про перерахування грошових коштів Орендодавцю або про внесення грошових коштів на його імя на депозит нотаріуса в порядку ст. 537 Цивільного кодексу України чи розписками Орендодавця про отримання грошових коштів згідно ст. 545 вказаного Кодексу) не спростовано, останнім на момент надсилання Позивачем заяви від 04.12.2009р. про відмову від договору 4 місяці підряд не здійснювалися орендні платежі, що зумовлює висновок про наявність однієї з зазначених вище обовязкових умов. Наразі, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, Відповідачем навіть не надано доказів припинення будь-яким передбаченим діючим законодавством способом грошових зобовязань перед Орендодавцем і в перебігу розгляду цієї справи.

Заперечення Відповідача щодо прострочення кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України судом відхиляються, оскільки:

- із змісту укладеного договору оренди не вбачається, що місце виконання грошових зобовязань Орендаря є його офіс;

- преамбула договору чітко визначає адресу мешкання Орендодавця, що у світлі п. 4 ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України зумовлює необхідність здійснення розрахунків саме за цією адресою, достовірність відомостей щодо якої, зазначеної у свідоцтві про держану реєстрацію у якості підприємця, презюмується (достовірність) положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”;

- за будь-яких обставин Орендар не був позбавлений можливості здійснити розрахунок шляхом внесення грошових коштів на депозит нотаріуса, що спростовує твердження про неможливість виконання відповідних зобовязань без участі самого Орендодавця;

- факт відсутності за місцем мешкання Позивача не може встановлюватися у розумінні ст. 34 Господарського кодексу України актами, складеними виключно співробітниками Відповідача, тим більше, що дати складання означених актів (після 5 числа кожного відповідного місяця) у будь-якому разі вказує на прострочення вчинення Орендарем дій з розрахунку у строки ,визначені п. 5.2. договору оренди.

В свою чергу, факт отримання заяви про відому від договору Орендарем достатньою мірою підтверджується накладними курєрської служби та листом Відповідача від 05.12.2009р. №05/12.09, а відтак наявність іншої обовязкової умови для припинення орендних правовідносин у звязку із відмовою від договору.

Таким чином, судом встановлено, що орендні правовідносини між сторонами за договором оренди №10 від 01.08.2009р. припинились 04.12.2009р.

Положеннями ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобовязання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обовязків його учасників, припинення зобовязання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема для подальшого перебування у Відповідача майна, отриманого за договором оренди.

Відповідно до ч. 1ст. 785 Цивільного кодексу України наслідком припинення договору оренди є обовязок орендаря повернути обєкт оренди. Аналогічні положення закріплені сторонами і умовами розділу 8 договору оренди.

Між тим, до матеріалів справи на надано належного у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу акту приймання-передачі про повернення обєкту оренди Позивачу, що зумовлює висновок про наявність у Позивача як відповідного субєктивного права, яке підлягає судовому захисту, так і факту його порушення Відповідачем - обовязкових умов за змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України для застосування будь-якого способу судового захисту.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобовязання виконати певну дію (в розглядуваному випадку повернути обєкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи визначений умовами п. 8.1. договору строк для здійснення Орендодавцем всіх дій з повернення обєкту оренди, суд, задля створення належних умов для звільнення Відповідачем займаного приміщення від приналежних речей, визначає строк для повернення орендованого майна за актом приймання-передачі тривалістю 3 календарних дні з моменту набранням рішенням суду законної сили.

Суд не приймає до уваги клопотання Відповідача (а.с.57) про відкладення судового засідання, призначеного на 20.01.2010р., через неможливість явки уповноваженого представника, оскільки представник Відповідача фактично зявився та у судовому засіданні 20.01.2010р. повідомив, що не підтримує означеного клопотання.

Відхилення судом клопотання про призначення судової експертизи для встановлення справжності акту приймання-передачі обєкту оренди зумовлено недоведеністю Відповідачем належними доказами наявності сумнівів у достовірності такого акту і необхідності застосування спеціальних знань, оскільки:

- з представлених Відповідачем документів не вбачається фіксації факту прострочення Орендодавця у виконання обовязку з передання майна у визначений п. 3.1. договору оренди від 01.08.2009р. строк навіть копія примірника акту, наданого самим Орендарем не містить жодних застережень відносно виконання означених зобовязань Позивачем;

- надані Відповідачем копії видаткових касових ордерів вказують на перебування майна в оренді принаймні на момент їх виписування, що у сукупності із здійсненим платежем за серпень 2009р. та результатами прокурорської перевірки підтверджують орендне використання майна Відповідачем принаймні в проміжок часу, не менший, ніж три місяці до моменту відмови від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України;

- інші надані сторонами документи, достовірність яких не спростована та сумніву не піддана у їх сукупності дозволяють надати належну правову оцінку спірним правовідносинам без призначення експертизи, що у повній мірі узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, викладеною в абз. 3 п. 2 Розяснення „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” від 11.11.1998 р. N 02-5/424.

Згідно із приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати підлягають компенсації за рахунок Відповідача. При цьому, в частині витрат зі сплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу компенсації підлягає лише суму у розмірі 236грн., визначена чинною редакцією Постанови КМУ від 21.12.2005р. N 1258, - решта підлягає поверненню Позивачеві як зайво (надмірно) сплачена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дружковка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасс-Фармация-Трейдинг”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 23779606) про зобовязання Відповідача звільнити та повернути протягом трьох календарних днів нерухоме майно одну кімнату №10, площею 115,3кв.м., яка знаходиться за адресою: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 100а задовольнити у повному обсягу.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбасс-Фармация-Трейдинг”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 23779606) протягом трьох календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити та повернути фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, м. Дружковка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нерухоме майно одну кімнату №10, площею 115,3кв.м., яка знаходиться за адресою: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 100а.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасс-Фармация-Трейдинг”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 23779606) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дружковка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути фізичні особі підприємцю ОСОБА_1, м. Дружковка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зайво сплачені згідно квитанції від 09.12.2009р. 98,5грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати відповідну довідку.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.01.2010р. оголошено та підписано повний текст рішення.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя