Ухвала суду № 75201563, 09.07.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/4207/17

пр. № 1-кп/336/84/2018

УХВАЛА

Іменем України

09 липня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пегушиній М.Д., за участю прокурора Мірзоян Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про накладення грошового стягнення на свідка по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України.

За клопотанням сторони обвинувачення в судове засідання для допиту в якості свідка викликався ОСОБА_3, який неодноразово повідомлявся про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Судом було поставлено на обговорення питання про накладення грошового стягнення на свідка у зв’язку з неявкою в судове засідання без повідомлення причин неявки.

Сторона обвинувачення та захисту не заперечували проти накладення грошового стягнення.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

При вирішенні питання суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження відноситься, зокрема, розумність строків.

Як вказує ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 № 475, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Серед рішень, винесених Європейським судом з прав людини проти України за період чинності Конвенції для нашої держави, кілька десятків стосуються порушення права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Зокрема, у своєму рішенні від 22.11.2005 року по справі за заявою "Антоненков та інші проти України" (Заява N 14183/02) ЄСПЛ вказував, що період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу "обвинувачено" в автономному або матеріальному розумінні цього терміна. Він закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено.

При цьому ЄСПЛ нагадав, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника

Статтею 66 ч. 2 п. 1 КПК України встановлений обов’язок свідка прибути за викликом суду.

Стаття 139 КПК України вказує, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Відповідно до ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.

Грошове стягнення накладається під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Згідно зі ст. 146 КПК України під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Свідок ОСОБА_3 про місце та час судового засідання повідомлявся за допомогою судової повістки, направленої за місцем проживання, в матеріалах справи наявне підтвердження отримання свідком судових повісток

Натомість в судові засідання 24.05.2018 року, 18.06.2018 року, 25.06.2018 року та 09.07.2018 року свідок не з’явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки та не надавши документів, які б підтверджували поважність причин неявки в судове засідання.

Неявка належним чином повідомленого про місце та час розгляду справи свідка перешкоджає суду відповідно до встановленого порядку дослідження доказів продовжити досліджувати докази з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження та розгляду провадження у розумні строки.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що свідок ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, натомість не виконав свого обов’язку явки до суду та не сповістив суд про причини своєї неявки.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за доцільне накласти на свідка грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 139, 144, 146 КПК України,—

УХВАЛИВ:

Накласти на свідка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя, мешкає у м. Запоріжжя, вул. Івана Мейлуса, 16, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошове стягнення у розмірі 920,50 гривень (дев’ятсот двадцять гривень 50 коп.).

Грошове стягнення сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 31116106026007;

Код класифікації доходів бюджету: 21081100;

Призначення платежу: сплата штрафу (як засобу процесуального примусу).

Повідомити особу, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, про право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Копію ухвали направити особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Дацюк