Ухвала суду № 75197521, 09.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 210/4065/15

22ц-774/1281/К/18

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

10 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, задоволено. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року поззовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішенням суду 23 квітня 2018 року позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2018 року апеляційна скарга залишена без руху для надання доказів поважності пропуску строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження.

Згідно матеріалів справи копію оскаржуваного рішення суду особисто отримала ОСОБА_1 06 жовтня 2017 року про що свідчить зворотне поштове повідомлення, а також оримав її представник 25 жовтня 2017 року ( а.с.94,95). Вдруге. представник ОСОБА_1 знайомився із матеріалами справи у грудні 2017 року. ( а.с.99).

Крім того, згідно заяви представник ПАТ "УкрСиббанк" отримав виконавчі листи та звернув їх до примусового виконання у листопаді 2017 року ( а.с.96).

Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивної.

У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Отже, відповідач ОСОБА_1 звернувшись до суду у квітні 2018 року із апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року, протягом тривалого часу, майже трьох місяців не виявила належної зацікавленості у розгляді її справи, що вказує на відсутність у неї бажання, щодо вирішення спору по суті.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строк на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як видно з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції направлено ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги на адресу зазначену особисто апелянтом в апеляційній скарзі, а також на адресу її представника. Проте, за закінченням терміну зберігання потові відправлення повернуто до суду без вручення адресату.

ОСОБА_2 апеляційної інстанції скеровано отримання особою, яка подала апеляційну скаргу, ухвали суду про залишення без руху поданої скарги за допомогою телефонного зв’язку. В суді апеляційної інстанції представник апелянта особисто отримав копію ухвали про залишення без руху апеляційної скарги, про що свідчить його розписка у матеріалах справи.

Вище викладені обставини є підставою для відмови ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження по справі за поданою апеляційною скаргою на Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року.

Керуючись ст. 358 ЦПК України,

У X В А Л И В:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження по поданій нею апеляційній скарзі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ОСОБА_2Бондар