Рішення № 7518657, 15.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.10 р.                     Справа № 24/229                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі судового засідання Корниєцькій К.О.

за участю:

Представників сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: Мінзюк В.А. – наказ.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Міком”, м. Горлівка

про стягнення 31 822 грн. 01 коп.

СУТЬ СПОРУ:           

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Міком”, м. Горлівка про стягнення 31822 грн. 01 коп., з яких 30694 грн. сума штрафу, 1 128 грн. 01 коп. сума збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 071227-78/ФЛ-Ю-С від 27.12.2007р. з додатками до нього, акт прийому-передачі майна від 24.01.2008р., додаткову угоду № 1 від 28.04.2009р. до договору № 071227-78/ФЛ-Ю-С від 27.12.2007р., додаткову угоду № 2 до договору № 071227-78/ФЛ-Ю-С від 27.12.2007р., договір № 280001-010-0841/09 добровільного страхування наземного транспорту від 14.09.2009р., платіжне доручення № 4291 від 28.08.2009р., приписи статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Позивач наполягав на задоволенні позову.

Відповідач надав відзив на позов, яким позовні вимоги не визнав, посилається на той факт, що своєчасно уклав договір страхування від 08.01.2008р.

У судовому засіданні 26.11.2009р. надав докази часткової оплати судових витрат та часткової оплати суми позову.

В ході розгляду справи відповідачем заявлене усне та письмове клопотання про зменшення розміру штрафу.

Строк розгляду справи продовжено ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ (далі лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мікон”, м. Горлівка (далі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 071227-78/ФЛ-Ю-С (надалі – договір лізингу), який підписаний обома сторонами. Договір укладено з додатковими угодами № 1 від 28.04.2009р., № 2 від 18.05.2009р. Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов’язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 18.1. договору лізингу).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 28.04.2009р. сторони домовились найменування лвзингоодержувача читати по тексту договору читати як Товариство з обмеженою відповідальністю „Міком”.

Відповідно до п. 1.1. договору лізингу, предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору) – далі за текстом Договору – “Майно” або “предмет лізингу”, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.

На виконання умов договору позивачем було передано у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу предмет лізингу відповідно до специфікації, що є додатком № 2 до договору лізингу.

Факт передачі майна лізингоотримувачу підтверджується актом прийому – передачі від 24.01.2008р., в якому визначено, що відповідачу передано майно - міні навантажувач New Holland з палетними вилами, модель L-180, 2007 року випуску, заводський номер N 7М444645.

Майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору (п.1.2. договору лізингу).

Відповідно до п. 7.1. договору лізингу, лізингоодержувач зобов’язаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування).

Період страхування визначено з 25.01.2008 р. (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна лізингоодержувачу відповідно до п. 4.1. цього договору) по 20.01.2011 р. (п. 7.1.4. договору лізингу).

Відповідно до п. 7.1.8. договору лізингоодержувач зобов’язаний належним чином, своєчасно та в повному обсязі сплачувати відповідні страхові внески. Протягом трьох робочих днів з моменту укладання договору страхування майна лізингоодержувач зобов’язаний надати лізингодавцю копію такого договору.

Відповідач зобов’язання за договором щодо страхування предмету лізингу не виконав з 25.07.2009р. у зв’язку з чим позивачем укладено 14.08.2009р. договір добровільного страхування наземного транспорту із Закритим акціонерним товариством „ВіЕйБі Страхування” № 280001-010-0841/09.

У зазначеному договорі порядок сплати страхового платежу визначено по 27.05.2010р. та в сумах, які дорівнюють 1 128 грн. 01 коп.

Перший платіж, визначений до сплати по 27.08.2010р.

Посилання відповідача на той факт, що він своєчасно уклав договір страхування від 08.01.2008р. суд до уваги не приймає, оскільки його укладено раніше, ніж визначено п.7.1.4 договору лізингу.

Відповідно до п. 11.2.5. договору лізингу передбачено, що у разі порушення положень, в тому числі, ст. 7 цього договору відповідач несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 (десять) відсотків загальної вартості майна на момент укладення цього договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди до договору лізингу, загальна вартість майна на момент укладення договору складає: без ПДВ – 255 783, 33 (двісті п’ятдесят тисяч сімсот вісімдесят три грн. 33 коп.) гривень, крім того, ПДВ 20% - 51156, 67 (п’ятдесят одна тисяча сто п’ятдесят шість грн. 67 коп.) гривень, разом з ПДВ 20% - 306940, 00 (триста шість тисяч дев’ятсот сорок грн.) гривень.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 527 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача штрафу в сумі 30 694 грн. 00коп., що доведено позивачем, підтверджено матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

У судовому засіданні 26.11.2009р. відповідач усно заявив клопотання про зменшення розміру штрафу, посилається на скрутне фінансове становище підприємства.

У судовому засіданні 15.01.2010р. відповідач надав письмове клопотання про зменшення розміру штрафу, посилався на тяжке фінансове становище підприємства, яке склалось у зв’язку кризисними явищами в державі, а також на наявність дебіторської заборгованості в розмірі 420 000 грн.

Позивач не заперечував проти зменшення розміру штрафу з урахування його інтересів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи доводи наведені відповідачем, а також матеріальні інтереси обох сторін та їх фінансовий стан, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру стягуваного штрафу на 50 %. Таким чином стягненню підлягає 15347 грн. штрафу.

Оскільки позивачем здійснено страховий платіж в сумі 1128, 01 грн. відповідно до договору добровільного страхування наземного засобу № 28/0001-010-0841/09 від 14.08.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 4291 від 28.08.2009р., позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі суми страхового платежу, а саме 1128,01грн.

Згідно з приписами ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 623 ЦК України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

В ході розгляду справи, відповідач надав докази оплати 05.11.2009р. страхового платежу в сумі 1128, 01 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 311. Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Міком”, м. Горлівка про стягнення 31 822 грн. 01 коп. підлягають задоволенню частково.

Судові витрати сплачені відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 311 від 05.11.2009р.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           На підставі ст.ст. 526, 527, 625, 806 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, п.1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Міком”, м. Горлівка про стягнення 31 822 грн. 01 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міком” (84600, Донецька область, м. Горлівка, проспект Леніна, б. 152, кв. 6, ідентифікаційний код 24070933, п/р 26003301553295 в ЦМВ „ПІБ” в м. Горлівка, МФО 334464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 г, ідентифікаційний код 33880354, п/р 26002262400276 в ВАТ “ВіЕйБі Банк” в м.Києві, МФО 380537) штраф у розмірі 15 347 грн. 00 коп.

Провадження у справі щодо стягнення 1128 грн. 01 коп. суми збитків припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя