Рішення № 7518642, 15.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.10 р.                     Справа № 37/9                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Приватного підприємства „Індастрі – 2007”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35098626

до Відповідача: Колективного сільськогосподарського підприємства „Широкий”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00848109

про: стягнення заборгованості в сумі 431000, 00грн.

за участю у повноважених осіб:

від Позивача – Шарий А.М. (за довіреністю №б/н від 15.09.2009р.);

від Відповідача – Курова А.В. (за довіреністю від 02.10.2009р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України за клопотанням учасників справи судовий розгляд відбувається з фіксацією у протоколах судових засідань.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Індастрі – 2007”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Колективного сільськогосподарського підприємства „Широкий”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 431000, 00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором позики №б/н від 15.05.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість, частина якої була стягнута за рішенням Господарського суду Донецької області у справі №44/284, а залишок є предметом вимог за розглядуваним позовом.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір №б/н від 15.05.2008р; платіжне доручення №1 від 01.06.2009р.; рішення Господарського суду Донецької області №44/284 від 17.09.2009р.; право установчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 203, 525, 526, 625, 1049, 1050 Цивільного кодексу України.

Позивачем надані додаткові документи на виконання вимог суду (а.с.а.с.39-44)

Відповідач у судовому засіданні 15.01.2010р. надав відзив б/н (а.с.а.с.33,34), яким підтвердив факт договору позики та отримання від Позивача на його виконання 631000грн., однак заперечив проти стверджень про наявність намірів відмовитися від виконання грошового зобов’язання, вказуючи на нездійснення виконання обов’язку через скрутне матеріальне становище.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2008р. між Позивачем (Позикодавець) та Відповідачем (Позичальник) укладено договір №б/н (а.с.а.с. 8,9), згідно п.1.1 якого Позикодавець зобов’язався надати Позичальнику безвідсоткову, строкову, зворотну позику в сумі 631000,00грн, а Позичальник – повернути Позикодавцю таку суму грошових коштів у строк визначений в Договорі.

Розділами 2, 3 зазначеного договору встановлена домовленість сторін щодо порядку та строків надання та повернення позики:

-          Позика надається шляхом перерахування в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позичальника суми грошових коштів, визначеної в п.1.1 цього договору не пізніше 30 днів з моменту підписання сторонами цього договору (п. 2.1.);

-          Строк, на який надається позика Позичальнику складає сім днів, строк починає діяти з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника, але не пізніше 15.06.2009р. (п.2.2);

-          Позика повертається шляхом перерахування грошових коштів безпосередньо на розрахунковий рахунок Позикодавця (п.3.1);

-          Сплата позики може бути здійснена єдиним платежем або за домовленістю сторін рівнозначними частками (п.3.4);

-          По закінченню терміну, встановленого п.2.2 цього договору, або в разі отримання Позичальником від Позикодавця повідомлення з вимогою про дострокове повернення суми позики, Позичальник зобов’язаний повернути отриману від Позикодавця за цим договором суму позики в порядку та на умовах, встановлених цим договором (п.3.4).

На виконання своїх зобов’язань за вказаним договором платіжним дорученням №1 від 01.06.2009р. (а.с.10) Позивач перерахував Відповідачеві позику у сумі 631000грн., проте ця сума у встановлений строк повернута не була, що підтверджується підписаним сторонами актом звірення розрахунків станом на 05.10.2009р. (а.с.40).

11.09.2009р. Приватне підприємство “Індастрі-2007” звернулося до суду з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства “Широкий” про стягнення з Позичальника частини суми боргу у розмірі 200’000 грн. за позикою, яка була надана останньому згідно означеного договору від 15.05.2008р. Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.09.2009р. у справі №44/284 (а.с.а.с.11,12) ці вимоги задоволені повністю.

Означеним рішенням судом було встановлено низку обставин, зокрема – виникнення у Приватного підприємства “Індастрі-2007” права вимагати повернення суми строкової позики 09.06.2009р. та невиконання Позичальником грошового зобов’язання зі сплати 631000грн.

Зі змісту наказу від 29.09.2009р. №44/284 вбачається, що вказане рішення Господарського суду Донецької області набрало законної сили 29.09.2009р.

У зв’язку з неповним та несвоєчасним виконанням зобов’язання щодо повернення позики та у зв’язку із наявною заборгованістю Відповідача Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення решти заборгованості, зазначаю у довідці (а.с.41), що станом на 14.01.2010р. повернення позики в сумі 631000грн. не відбулося.

Відповідач свою позицію по суті спору виклав у відзиві, наданому в судовому засіданні 15.01.2010р., визнаючи при цьому факт неповернення отриманої позики.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором позики.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та Цивільним кодексом України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов’язків сторін, визначених договором №б/н від 15.05.2008р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір позики.

Як встановлено ст. 1046 Цивільного кодексу України Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а Позичальник зобов’язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Зважаючи на надане до матеріалів справи платіжне доручення №1 від 01.06.2009р. Позивач свої зобов’язання з надання позики виконав належним чином.

Отже, в контексті зазначених норм та обставин укладений між Позивачем та Відповідачем договір №б/н від 15.05.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами, з повернення отриманої суми позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов’язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати позики за спливом семиденного строку після її надання – тобто до 09.06.2009р. (п.2.2 Договору), що узгоджується із аналогічними висновками суду, здійсненими в межах справи №44/284.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Факт неповернення наданої позики станом на 17.09.2009р. встановлений рішенням у справі №44/284 між цими ж сторонами, а отже – є преюдиціальним у розмінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу доказів здійснення Відповідачем розрахунків і після означеної дати до матеріалів справи не надано., а судовому засіданні представником Відповідача підтверджено факт не проведення розрахунків, що узгоджується із довідкою Позивача (а.с.41).

Відтак, нездійснення повернення позики згідно умов договору кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що прострочив грошове зобов’язання згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу з 09.06.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу.

Оскільки розглядувані вимоги стосуються частки позики, щодо якої не висувалися вимоги в межах справи №44/284, остільки відсутні підстави для застосування п. 2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України через неспівпадіння предмету (стягуваних коштів).

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсягу – в сумі 431000грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Індастрі – 2007”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35098626) до Колективного сільськогосподарського підприємства „Широкий”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00848109) про стягнення заборгованості в сумі 431000, 00грн. задовольнити в повному обсягу.

2. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства „Широкий”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00848109) на користь Приватного підприємства „Індастрі – 2007”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35098626) заборгованість у сумі 431000, 00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства „Широкий”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00848109) на користь Приватного підприємства „Індастрі – 2007”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35098626) у якості компенсації судових витрат – державного мита в сумі 4310,00грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 15.01.2010р. оголошено вступну та резолютивну частині рішення.

Повний текст судового рішення підписано 15.01.2010р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя