Рішення № 7518545, 14.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.10 р.                     Справа № 15/335                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 00191678)

до відповідача приватного підприємства “Південно-Східна торгівельна компанія” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34850216)

про стягнення 71008,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Глинська О.В. за довіреністю № 03-27 від 18.12.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк до приватного підприємства “Південно-Східна торгівельна компанія” м. Донецьк про стягнення 71008,46 грн.

Ухвалою суду від 04.12.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/335, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 04.12.2009 р., 22.12.2009 р. відповідач в судові засідання 22.12.2009 р., 14.01.2010 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. У матеріалах справи є повідомлення про вручення поштових відправлень господарського суду 09.12.2009 р. та 11.01.2010 р. представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 11-08-201 т на поставку кварцового піску.

На виконання умов вказаного договору відповідач (постачальник) передав у період з квітня по грудень 2008 р. товар позивачу (покупцю) на підставі видаткових накладних та актів прийому-передачі, які є в матеріалах справи. Пунктом 4.1 договору сторони встановили наступний порядок оплати: оплата за поставлений товар здійснюється через 2 банківських дні після відвантаження кожної партії товару. Вказане означає оплату з відстроченням платежу після відправки товару покупцю, попередню оплату умови договору не передбачали.

На оплату поставленого товару на кожну партію постачальник виставляв покупцю рахунки, які покупець оплачував згідно умов договору.

Рахунок № 13101Ю від 13.10.2008 р. на суму 28669,48 грн. покупець помилково оплатив двічі, що підтверджено випискою банку від 16.10.2008 р. на загальну суму 114677,94 грн. (в тому числі вказаний рахунок) та платіжним дорученням № 3215 від 24.10.2008 р. на загальну суму 57338,96 грн. (в тому числі вказаний рахунок). Зайва переплата склала 28669,48 грн.

По останнім фактам поставленого товару у грудні 2008 р. на загальну суму 57338,96 грн. (дві партії по 28669,48 грн. кожна) покупець помилково здійснив подвійну оплату, що підтверджено випискою банку від 30.12.2008 р. на суму 57338,96 грн. та випискою банку від 05.01.2009 р. на суму 57338,96 грн. Зайва переплата склала 57338,96 грн.

Помилки при оплаті виникли внаслідок арешту виконавчою службою рахунків покупця як юридичної особи та виконання відособленими підрозділами покупця його доручень на оплату за товар згідно умов спірного договору (вказані обставини підтверджені телефонограмами від позивача як юридичної особи на адресу своїх підрозділів з дорученнями оплати відповідних рахунків).

В обґрунтування позову позивач додав до справи завірену копію акту звірки між сторонами станом на 30.09.2009 р. за підписами та печатками керівників та бухгалтерів обох сторін, в якому відображено усі факти поставок товару та його оплату. Сальдо на користь позивача складає 86008,46 грн., що і є надлишковою у зв’язку з помилкою бухгалтерії позивача оплатою за товар, який фактично не був відвантажений постачальником покупцю. У зв’язку з відсутністю умов договору про попередню оплату та відсутністю фактів відвантаження товару на таку суму законні підстави для перерахування вказаних коштів позивачем відповідачу та утримання їх останнім були відсутні.                               

Відповідно до ст. 530 ЦК України позивач направив відповідачу письмову вимогу № 11/3461 від 19.10.2009 р. щодо повернення помилково сплачених коштів на суму 86008,46 грн. Відповідач листом № 134 від 19.10.2009 р. за підписом та печаткою директора підтвердив готовність повернути покупцю помилково перераховані кошти у сумі 86008,46 грн. у строк з 22.10.2009 р. по 30.11.2009 р. (завірені копії вимоги та відповіді є в матеріалах справи). Після цього на виконання свого обов’язку повернути безпідставно отримані кошти відповідач перерахував позивачу 15000 грн., що підтверджено виписками з банківського рахунку з призначенням платежу: „повернення помилково сплачених коштів за пісок за дог. 11-08-201 від 22.04.2008 р. згідно вимоги 3461 від 19.10.09 р.”

Тобто, станом на день подачі позову до суду неповернутими залишилися кошти на суму 86008,46 грн. – 15000,00 грн. = 71008,46 грн., що дорівнює заявленій сумі позовних вимог по даній справі.

Згідно ст. 1212 ч. 1 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказана норма закону застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Норми ст. 1212 ЦК України не встановлюють для сторін строк виконання зобов’язання про повернення коштів, тому повинні бути застосовані норми ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що строк виконання грошового зобов’язання для відповідача на повернення коштів наступив протягом семи днів від дня отримання вимоги на оплату коштів, тобто з 20.10.2009 р. по 26.10.2009 р., а з 27.10.2009 р. почало витікати прострочення повернення коштів.

Відповідач передбачене нормами ЦК України зобов’язання у повному обсязі та у встановлений строк не виконав, тому позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач заперечень на позовні вимоги до суду не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався законним правом на захист прав та інтересів у суді.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 33-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Південно-Східна торгівельна компанія” (адреса: 83114, м. Донецьк, пр. Таманський, 20; офіс 4 код ЄДРПОУ 34850216; рахунок 2600901042 в ДФ ВАТ “Родовід Банк” м. Донецька, МФО 394512) на користь комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 851; код ЄДРПОУ 00191678; поточний рахунок 26000301796023 у філії “ГУ ПІБ України у Донецькій області”, МФО 334635) безпідставно отримані кошти в сумі 71008,46 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 710,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 14.01.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя