Ухвала суду № 75185192, 05.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

Справа №:755/9971/15-ц

Провадження №: 4-с/755/129/18

м. Київ

"05" липня 2018 р.

місто Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ластовки Н.Д.,

за участю секретаря Юдицького К.О.,

з участю:

заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Мальованої Марини Юріївни, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання недійсним та скасування звіту оцінки майна,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2018 р. до Дніпровського районного суду м. Києва передано на розгляд цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Мальованої Марини Юріївни про визнання недійсним та скасування звіту оцінки майна.

ОСОБА_1 мотивує свої вимоги тим, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/9971/15-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 07.08.2015 р. про солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_1 та її поручителя ОСОБА_8. на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 1722403,30 грн. та третейського збору в сумі 17624,04 грн. 24.01.2018 р. постановою старшого державного виконавця Мальованої М.Ю. залучено до участі у виконавчому провадження суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7, який оцінив майно ОСОБА_1 в 867915,00 грн. Звіт про незалежну оцінку нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, складений суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, ОСОБА_1 вважає складеним з порушенням та неправильним визначенням ринкової вартості майна, оскільки державний виконавець, як замовник оцінки, не забезпечив доступу суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, а останній визначив ліквідаційну вартість майна без належного ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього, у зв'язку з чим ОСОБА_1 і просить суд визнати недійсним та скасувати вищевказаний звіт.

У своїх поясненнях від 26.03.2018 р. та 01.06.2018 р. ОСОБА_1 зазначає, що в спірному звіті про незалежну оцінку визначено, що підставною для виконання цього звіту стала не постанова державного виконавця, а Договір № 01/24/01 від 24.01.2018 р., укладений між ФОП ОСОБА_7 та ПАТ «Укрсоцбанк». В графі «Єдине значення звіту» зазначено, що звіт про оцінку призначений для керівництва замовника і не може передаватися іншим юридичним або фізичним особам з метою, не передбаченою функцією цієї оцінки. В матеріалах виконавчого провадження № 52435171 міститься постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, згідно якої останньому доручено надати письмовий звіт з питань визначення ринкової вартості нежилого приміщення. Однак, спірним звітом визначено ліквідаційну вартість нежитлового приміщення, що не відповідає постанові про призначення суб'єкта оціночної діяльності, у зв'язку з чим такий не може бути використаний для мети виконавчого провадження. Відповідно до п.1.3 Іпотечного договору від 23.07.2008 р. загальна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 829721,00 грн., однак звітом про незалежну оцінку визначено ліквідаційну вартість майна у розмірі 867915,00 грн. Відповідно до положень п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р. «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» ліквідаційна вартість майна визначається у разі продажу майна у строк, який є значно коротшим від строку експозиції подібного майна. Для використання ліквідаційної вартості як бази оцінки необхідно проводити додаткове дослідження відповідності умов продажу об'єкта оцінки, для якого проводиться оцінка, типовим для ринку умов продажу подібного майна. Одним із способів визначення ліквідаційної вартості є застосування до визначеної ринкової вартості об'єкта оцінки знижувальних коефіцієнтів у порядку, встановленому законодавством, з метою стимулювання попиту потенційних покупців до придбання об'єкта оцінки. Пунктом 29 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначено, що під час встановлення ліквідаційної вартості оцінювач повинен додатково визначити ринкову вартість об'єкта оцінки та зазначити у звіті про оцінку майна свої застереження щодо використання результатів такої оцінки. Визначення ліквідаційної вартості майна, нижчої за реальну вартість, порушує справедливу рівновагу, що в подальшому при виконанні рішення суду призведе до наявності у ОСОБА_1 суми боргу, яку не покриває визначена оцінювачем вартість її нерухомого майна. Відповідно до положень п.п.50, 51 Національного стандарту №1 проведенню оцінки майна передує етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка, визначення бази оцінки, подання замовнику пропозиції стосовно істотних умов договору на проведення оцінки. Зазначені оцінювачем у своєму звіті відомості щодо проведення інспекції та візуального огляду об'єкту оцінки не відповідають дійсності, оскільки після опису та арешту майна державним виконавцем ОСОБА_1 16.01.2018 р. було змінено навісний замок на дверях приміщення, ключ від якого знаходиться лише у неї, у зв'язку з чим огляд майна був можливий лише за її участі, однак, після 16.01.2018 р. ні державний виконавець, ні суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_7 не звертались до неї щодо огляду її нерухомого майна.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник підтримали заявлені вимоги та просили задовольнити скаргу.

Старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Мальована М.Ю. в судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

07.08.2015 р. Дніпровським районним судом м. Києва на підставі рішення третейського суду було видано виконавчий лист, за яким з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 стягнуто солідарно на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 1722403,30 грн. та третейський збір у розмірі 17624,04 грн. (а.с.6).

03.10.2016р. старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Мальованою М.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №755/9971/15-ц, виданого 07.08.2015 р. Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення солідарно боргу в розмірі 1740027,34 грн. на користь ПАТ «Укрсоцбанк» (а. с. 7,80).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №52435171, ОСОБА_1 не виконала вимогу державного виконавця від 22.09.2017 р. про погашення заборгованості в строк до 04.10.2017 р. по виконавчому провадженню № 52435171 від 03.10.2016 р. з виконання виконавчого листа № 755/9971/15-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення заборгованості в розмірі 174027,34 грн. на користь ПАТ «Укрсоцбанк», виконавчого збору у розмірі 10% від суми боргу, витрат виконавчого провадження у розмірі 121,00 грн., і привід щодо неї від 10.05.2017 р. виконаний не був (а.с. 92,96,98).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2017 р. ОСОБА_1 було змінено прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1, виданого Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 17.11.2017 р. (а.с. 5).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2017 р. задоволено подання державного виконавця від 15.11.2017 р. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної чи іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржнику від інших осіб, та надано дозвіл на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржнику від інших осіб, для проведення виконавчих дій щодо складання постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 та за місцем знаходження арештованого нерухомого майна за адресою: зареєстровано нежиле приміщення, 3/25, виділених в натурі частки приміщення, що складається з приміщень підвалу пр. №VI - площею 36,4 кв. м, пр. №VIII - площею 23,9 кв.м, пр. №IX - площею 42,5 кв. м, пр. №X - площею 21,5 кв. м, пр. №VII - площею 67,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_2, розмір основного зобов'язання 120000 доларів США, вищезазначені приміщення є предметом іпотеки ПАТ «Укрсоцбанк» відповідно до іпотечного договору № 050/1-974 від 23.07.2008 р. (а.с. 107-113).

27.12.2017 р. старшим державним виконавцем Мальованою М.Ю. було винесено вимогу виконавця якою визначено, що у разі невиконання ОСОБА_1 вимоги щодо погашення заборгованості їй необхідно з'явитись 16.01.2018 р. на 10.00 год. та надати доступ до вищевказаних нежитлових приміщень з метою проведення опису та арешту вищезазначеного іпотечного майна для подальшої реалізації відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», та попереджено, що у разі невиконання нею вимоги 16.01.2018 р. о 10.00 год. відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2017 р. буде здійснюватись примусовий вхід до нежилого приміщення (а.с. 114).

Постановою про залучення працівників органів внутрішніх справ від 09.01.2018 р. старшим державним виконавцем Мальованою М.Ю. було залучено працівників ГУНП у Вінницькій області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державного виконавця/ів та залучених осіб при проведені виконавчих дій, які будуть проводитись 16.01.2018 р. о 10.00 год. за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.117).

15.01.2018 р. старшим державним виконавцем Мальованою М.Ю. було складено акти, якими зафіксовано, що при виході за адресою: АДРЕСА_1, з метою вручення вимоги виконавця від 27.12.2017 р., дверей квартири ніхто не відчинив, однак в квартирі було чутно звуки, вимогу було наклеєно на двері квартири (а.с.118).

16.01.2018 р. старшим державним виконавцем Мальованою М.Ю. було складено акт та зафіксовано, що при виході за адресою: АДРЕСА_2, відбувся примусовий вхід до нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.118).

Цієї ж дати старшим державним виконавцем Мальованою М.Ю. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, за якою було описано та накладено арешт на майно - нежиле приміщення, 3/25, виділених в натурі частки приміщення, що складається з приміщень підвалу пр. №VI - площею 36,4 кв. м, пр. №VIII - площею 23,9 кв.м, пр №IX - площею 42,5 кв. м, пр. №X - площею 21,5 кв. м, пр. №VII - площею 67,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.69,70,119,120).

У своїй заяві від 22.01.2018 р., адресованій Центральному ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області, ПАТ «Укрсоцбанк» просив призначити ПП ОСОБА_7 для проведення незалежної оцінки описаного майна, а саме: 3/25 частки приміщення виділених в натурі, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Академіка Ющенка, 16 (а.с. 121).

Винесеною 24.01.2018 р. постановою старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Мальованою М.Ю. в межах виконавчого провадження № 52435171 призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_7, якому визначено надати письмовий звіт з питань визначення ринкової вартості нежилого приміщення, 3/25, виділених в натурі частки приміщення, що складається з приміщень підвалу пр. №VI - площею 36,4 кв. м, пр. №VIII - площею 23,9 кв.м, пр №IX - площею 42,5 кв. м, пр. №X - площею 21,5 кв. м, пр. №VII - площею 67,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_2. З даною постановою суб'єкт господарювання ОСОБА_7 ознайомлений 24.01.2018 р. (а.с.8,9,136).

Як вбачається зі Звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення, 3/25 виділених в натурі частки приміщення, що складається з приміщень підвалу пр. №VI - площею 36,4 кв. м, пр. №VIII - площею 23,9 кв.м, пр. №IX - площею 42,5 кв. м, пр. №X - площею 21,5 кв. м, пр. №VII - площею 67,0 кв. м, без урахування вартості земельної ділянки, літера «а», загальною площею 191,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, і належить ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки №050/1-974 від 23.07.2008 р., складеного 29.01.2018 р. суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7, останнім визначено ліквідаційну вартість зазначених приміщень без урахувань ПДВ у розмірі 867915,00 грн. Метою оцінки є визначення ліквідаційної вартості об'єкту оцінки для його примусової реалізації. Крім того, даний звіт виконано на замовлення ПАТ «Укрсоцбанк» і підставною для його виконання слугував Договір № 01/24/01 від 24.01.2018 р. між ФОП ОСОБА_7 та ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с. 10-36).

09.02.2018 р. на адресу ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» старшим державним виконавцем Мальованою М.Ю. було направлено повідомлення про оцінку арештованого належного ОСОБА_1 майна №11962/15.26-25/37, де адресатів повідомлено про виконану незалежну оцінку ринкової вартості вищевказаного нежитлового приміщення суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, за результатами якої ринкова вартість (початкова ціна продажу) нежитлового приміщення складає 867915,00 грн., та роз'яснено їх право подати державному виконавцю заперечення в 10-денний строк з дня надходження даного повідомлення у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки (а.с.125).

12.02.218 р. на адресу Вінницької філії державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України Центральним ВДВС у м. Вінниця було направлено документи щодо реалізації на електронних торгах арештованого майна на яке звернуто стягнення, в т.ч. заявка старшого державного виконавця Мальованої М.О. на реалізацію арештованого майна по ВП № 52435171 (а.с.127).

19.02.2018 р. державним підприємством «СЕТАМ» на адресу старшого державного виконавця Мальованої М.Ю., ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було направлено відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, де початкова ціну продажу майна складає 867915,00 грн. (а.с.129).

22.03.2018 р. старшим державним виконавцем Мальованою М.Ю. було повідомлено ДП «СЕТАМ» про надходження 19.03.2018 р. на депозитний рахунок відділу коштів в сумі 824519,25 грн. від переможця електронних торгів по лоту № 265967 (а.с.140).

Щодо проведення виконавчих дій.

За змістом ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналіз норм ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», що є нормою прямої дії, свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитись, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення.

Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Така позиція викладена Верховним Судом у своїй постанові від 07.05.2018 р. по справі № 916/1605/15-г .

Як вбачається з виконавчого листа, виданого Дніпровським районного суду м. Києва 07.08.2015 р., адреса ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_1. За цією ж адресою державним виконавцем було направлено і постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.20.2016 р. Однак, така постанова була повернута на адресу державної виконавчої служби у зв'язку з неможливістю вручення повідомленя через відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.85).

Отже, у будь-якому випадку початку проведення виконавчих дій мало б передувати належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки боржник ОСОБА_1 не була повідомлена про початок примусового виконання рішення, державний виконавець не мала права проводити будь-які послідуючі виконавчі дії в межах даного виконавчого провадження.

Щодо визначення оцінки майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 ЦК України.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служб під час виконання судових рішень у цивільних справах» встановлено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» визначено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За змістом ч.2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Як вбачається з іпотечного договору №050/1-974, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» Вінницька філія та ОСОБА_1 23.07.2008 р., за згодою сторін вартість предмета іпотеки становить 829721,00 грн. (а.с.66).

Звітом про незалежну оцінку нежитлового приміщення 3/25, виділених в натурі частки приміщення, що складається з приміщень підвалу пр. №VI - площею 36,4 кв. м, пр. №VIII - площею 23,9 кв.м, пр. №IX - площею 42,5 кв. м, пр №X - площею 21,5 кв. м, пр. №VII - площею 67,0 кв. м, без урахування вартості земельної ділянки, літера «а», загальною площею 191,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, і належить ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки №050/1-974 від 23.07.2008 р., складеного 29.01.2018 р. суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_7, останнім визначено ліквідаційну вартість зазначених приміщень без урахувань ПДВ, у розмірі 867915,00 грн. (а.с.10-36).

Як вбачається з даних доказів, від часу укладення іпотечного договору і виконання звіту минуло майже десять років, однак вартість оціненого майна за звітом оцінки майна збільшилась лише на 38194,00 грн. в порівнянні з вартістю, визначеною в іпотечному договорі, що є сумнівним, оскільки за період з липня 2008 р. по січень 2018 р. значно зросли ціни на нерухомість.

Крім того, 15.05.2018 р. представником боржника було надано суду звіт з незалежної оцінки вбудованого нежитлового приміщення, що становить 3/25 виділених в натурі частки приміщення, і складається з приміщень підвалу пр. №VI - площею 36,4 кв. м, пр. №VIII - площею 23,9 кв.м, пр №IX - площею 42,5 кв. м, пр. №X - площею 21,5 кв. м, пр. №VII - площею 67,0 кв. м, що належать ОСОБА_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, виконаного 25.04.2018 р. ТОВ «Центр експертиз та бізнесу «Капітал-Інвест», з висновку про вартість об'єкта оцінки якого вбачається, що ринкова вартість вбудованого нежитлового приміщення, що складає 3/25 виділених в натурі частки приміщення, і складається з приміщень підвалу пр. №VI - площею 36,4 кв. м, пр. №VIII - площею 23,9 кв.м, пр №IX - площею 42,5 кв. м, пр. №X - площею 21,5 кв. м, пр. №VII - площею 67,0 кв. м, що належать ОСОБА_1 та розташованого за адресою: АДРЕСА_2, без врахування ПДВ, становить (округлено) 1 306 458 грн. (а.с.166-168), що є більш наближеною до реальної ринкової вартості цього виду майна.

За змістом ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Частинами 1-4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

У відповідності до даної норми 24.01.2018 р. державним виконавцем було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_7 для участі у виконавчому провадженні в межах виконавчого провадження № 52435171, якому визначено надати письмовий звіт з питань визначення саме ринкової вартості нежилого приміщення, 3/25, виділених в натурі частки приміщення, що складається з приміщень підвалу пр. №VI - площею 36,4 кв. м, пр. №VIII - площею 23,9 кв.м, пр №IX - площею 42,5 кв. м, пр. №X - площею 21,5 кв. м, пр. №VII - площею 67,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. 19.12.2006 р. для визначення саме ринкової вартості майна (а.с.8,9,136).

Однак, визначена у спірному звіті від 29.01.2018 р. вартість оціненого майна у розмірі 867915,00 грн. є ліквідаційною, а не ринковою, і в меті та призначенні звіту ФОП ОСОБА_7 зазначено «визначення ліквідаційної вартості нежитлового приміщення», що суперечить змісту постанови державного виконавця та ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, своїм листом від 09.02.2018 р. державний виконавець повідомив заявницю та ПАТ «Укрсоцбанк», що ринкова вартість (початкова ціна продажу) нежитлового приміщення складає 867915,00 грн. не врахувавши, що у своєму звіті ФОП ОСОБА_7 визначив вартість нерухомого майна як ліквідаційну.

Відповідно до положень п. 28 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» ліквідаційна вартість майна переважно визначається у разі продажу майна у строк, який є значно коротшим від строку експозиції подібного майна. Для використання ліквідаційної вартості як бази оцінки необхідно проводити додаткове дослідження відповідності умов продажу об'єкта оцінки, для якого проводиться оцінка, типовим для ринку умов продажу подібного майна.

Одним із способів визначення ліквідаційної вартості є застосування до визначеної ринкової вартості об'єкта оцінки знижувальних коефіцієнтів у порядку, встановленому законодавством, з метою стимулювання попиту потенційних покупців до придбання об'єкта оцінки.

Пунктом 29 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначено, що під час встановлення ліквідаційної вартості оцінювач повинен додатково визначити ринкову вартість об'єкта оцінки та зазначити у звіті про оцінку майна свої застереження щодо використання результатів такої оцінки.

Визначення ліквідаційної вартості майна, значно нижчої за ринкову вартість цього майна, порушує права боржника ОСОБА_1 та в подальшому може погіршити і її матеріальне становище, оскільки її заборгованість по договору кредиту перед ПАТ «Укрсоцбанк» складає 1722403,30 грн., а визначена у звіті ліквідаційна вартість майна - 867915,00 грн., у зв'язку з чим визначена з порушенням встановлених норм та правил ліквідаційна вартість майна є недостатньою для погашення виниклої заборгованості і не припинить боргових зобов'язань ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк».

Щодо порядку проведення оцінювання.

За змістом частини 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки та процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440 визначено, що Національний стандарт №1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також способами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національним стандартом №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1442 визначено, що Національний стандарт №2 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Пунктом 50 Національних стандартів №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», визначено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозиції стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Пунктом 51 Національних стандартів №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», визначена наступна послідовність проведення незалежної оцінки: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація суб'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Однак, в матеріалах виконавчого провадження №52435171 відсутній укладений договір між Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та суб'єктом господарювання ОСОБА_7 щодо проведення останнім оцінки вищевказаного майна боржника ОСОБА_1, що суперечить вимогам, визначеним у п. 51 Національного стандарту №1.

Натомість, у самому спірному звіті вказано, що підставною для виконання робіт є Договір №01/24/01 від 24.01.2018 р між ФОП ОСОБА_7 та ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.14).

Тобто, в день залучення державним виконавцем Мальованою М.Ю. суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7, договір про проведення оцінки майна було укладено між останнім та ПАТ «Укрсоцбанк», а не з Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, як замовником оцінки майна, що свідчить про недотримання державним виконавцем порядку проведення оцінки майна.

За змістом ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Зазначені оцінювачем у своєму звіті відомості щодо проведення інспекції та візуального огляду об'єкта оцінки не відповідають дійсності, оскільки, як зазначає у своїх поясненнях ОСОБА_1, після опису та арешту її майна державним виконавцем 16.01.2018 р. нею було змінено навісний замок на дверях приміщення, ключ від якого знаходиться лише у неї, у зв'язку з чим огляд майна був можливий лише за її участю, однак після 16.01.2018 р. ні державний виконавець Мальована М.Ю. ні ОСОБА_7 не звертались до неї з питанням доступу до цього майна та не здійснювали огляду такого.

В порушення вимог ч.2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», державним виконавцем не забезпечено суб'єкту оціночної діяльності доступ до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, так як в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які складені державним виконавцем документи, які б свідчили про вчинення останнім дій, спрямованих на забезпечення доступу до майна, що підлягає оцінці, суб'єкту оціночної діяльності.

У разі неможливості потрапити на об'єкт оцінювання для ознайомлення з таким, суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_7 мав би повідомити про це державного виконавця, оскільки така неможливість стала б головною перешкодою для складання ним звіту про незалежну оцінку.

Крім того, в спірному звіті від 29.01.2018 р. зазначено, що замовником були надані дані у виді постанови ВП №52435171 про опис та арешт майна боржника, що унеможливлює визначити, ким саме були надані такі відомості і чи надані дані в повному обсязі містили всю необхідну і достовірну інформацію про зазначене майно для проведення його оцінки.

Пунктом 56 Національних стандартів №1 визначено, що звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі повинен містити, крім іншого, додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку від 29.01.2018 р., в ньому відсутні фотографії об'єкта оцінки, що мали б слугувати інформаційним джерелом, які б роз'яснювали і підтверджували припущення та розрахунки, бо навіть припустивши, що суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_7 знайомився з об'єктом оцінки, загальна площа якого складає 191,3 кв.м, малоймовірно, що він би візуально, без використання будь-яких технічних пристроїв, зафіксував весь стан об'єкта такої площі.

Таким чином, підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки, яке можливе лише за умови доступу оцінювача до цього майна, однак, матеріали звіту не місять доказів проведення особистого огляду (обстеження) суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки для визначення ринкової вартості майна, що свідчить про недотримання державним виконавцем порядку визначення оцінки майна для подальшої реалізації такого на електронних торгах.

Таким чином, судом встановлено, що державний виконавець, не перевіривши факту отримання боржником ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження, безпідставно провів виконавчі дії щодо залучення суб'єкта оціночної діяльності, а останнім, з порушенням вищезгаданих стандартів, що є для нього обов'язковими, складено звіт про незалежну оцінку та хибно визначено замість ринкової вартості ліквідаційну вартість нерухомого майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Мальованої Марини Юріївни, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання недійсним та скасування звіту оцінки майна, визнати недійсним та скасувати звіт про незалежну оцінку від 29.01.2018 р.

Керуючись ст.ст. 1, 28, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 9, 11, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10.09.2003 р. № 1440, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» від 28.10.2004 р. № 1442, ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 89, 247, 260, 354, 450, 451, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Мальованої Марини Юріївни, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання недійсним та скасування звіту оцінки майна - задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення, 3/25 виділених в натурі частки приміщення, що складається з приміщень підвалу пр. №VI - площею 36,4 кв. м, пр. №VIII - площею 23,9 кв.м, пр. №IX - площею 42,5 кв. м, пр. №X - площею 21,5 кв. м, пр. №VII - площею 67,0 кв. м, без урахування вартості земельної ділянки, літера «А», загальною площею 191,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, і належить ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки №050/1-974 від 23.07.2008 р., складений 29 січня 2018 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Відповідно до п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.07.2018 р.

Суддя: