Рішення № 75185193, 27.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12118/17

Провадження №: 2/755/514/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі сторін:

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_8.,

представника позивачів ОСОБА_2,

представників 3-ої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжинирінг», 3-ті особи: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва В.І., ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

В серпні 2017 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8, через представника за довіреністю ОСОБА_2, звернулися до суду з позовом до ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг», третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва В.І. про визнання права власності на майнові права в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_10, який був сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_8, після чого за місцем його реєстрації відкрилася спадщина. Заяву про прийняття спадщини подали позивачі, однак, частину майна спадкодавець заповідав особі, що не є його родичкою. Заповіт на майнові права на квартири №№ 134, 135 та майнові права на нежитлове приміщення в жилому будинку АДРЕСА_1 згідно договорів майнових прав № 338/МЕ від 28 червня 2012 року та № 784/ЕМ від 18 травня 2014 року складений ОСОБА_10 06 грудня 2014 року та посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гура Л.Б., заповіт НАЕ 505785, зареєстровано в реєстрі за № 658. Майно, охоплене заповітом, складається з майнових прав на нерухоме майно за договором № 338/МЕ купівлі-продажу майнових прав від 28 червня 2012 року, згідно з яким спадкодавець придбав майнові права на квартиру № 135 та квартиру № 134 за вказаною адресою, а також майнових прав на нежитлове приміщення, які належали спадкодавцю на підставі договору №784/ЕМ від 18 травня 2014 року та охоплюють право на господарське приміщення, площею 3 кв.м. у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2. Рішенням Ленінського районного суду від 17 вересня 2015 року визнано право на обов'язкову частку у спадщині за заповітом на майнові права за договорами № 338/МЕ від 28 червня 2012 року та № 784/ЕМ від 18 травня 2014 року за батьками померлого - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1/8 частині за кожним. Для належного оформлення майнових прав, спадкоємці звернулися до забудовника, однак, ТОВ «Еверест Плюс» повідомило про те, що за життя спадкодавця було підписано тристоронню додаткову угоду про заміну сторони у зобов'язанні до договору купівлі-продажу майнових прав № 337/МЕ від 28 червня 2012 року, за якою зобов'язання ТОВ «Еверест Плюс» мають бути виконані ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг». Вказане товариство повідомило спадкоємців, що майнові права на нерухоме майно, а саме на квартири АДРЕСА_3 були переоформлені за життя спадкодавцем особисто та права на них посвідчуються договором № 337/МЕ від 28 червня 2012 року з урахуванням положень додаткової угоди від 07 червня 2014 року. Також були надані документи, якими посвідчуються переоформлення майнових прав в рамках договорів №№ 338/МЕ та 337/МЕ шляхом їх об'єднання у договорі № 337/МЕ і додаткова угода про заміну сторони у зобов'язанні до договору купівлі-продажу майнових прав № 337/МЕ від 28 червня 2012 року згідно з якою зобов'язання забудовника мають бути виконані ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг» перед замовником в повному обсязі. Оскільки майнові права за договором купівлі-продажу майнових прав № 337/МЕ від 28 червня 2012 року не були предметом розгляду у справі Ленінським районним судом м. Полтави та не охоплені заповітом НАЕ 505785, складеним ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3 06 грудня 2014 року та посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гурою Л.Б., то ці права відносяться до обсягу спадщини за законом.

В процесі розгляду справи в якості третьої особи було залучено ОСОБА_3

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_8 та їх представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити та визнати за ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 право на майнові права на нерухоме майно в розмірі по ? частини майнових прав на квартири АДРЕСА_4 будівельною адресою: АДРЕСА_4 згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 337/МЕ від 28 червня 2012 року з урахуванням положень додаткової угоди про заміну сторони у зобов'язанні від 07 червня 2014 року в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа - Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва В.І. в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність.

Представники третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечують проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 та їх представника ОСОБА_2, представників третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.11).

ОСОБА_6, ОСОБА_7 є батьками померлого, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.10).

ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є дочками померлого, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.13-14).

06 грудня 2014 року ОСОБА_10 склав заповіт, за яким, на випадок його смерті зробив наступне розпорядження: майнові права на квартири під номером 134, 135 та майнові права на нежитлове приміщення, в житловому будинку під номером АДРЕСА_5 згідно договорів майнових прав № 338/МЕ від 28 червня 2012 року, № 784_ЕМ від 18.05.2014 року, заповів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 109 зворот).

Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина, в тому числі і на майнові права квартир АДРЕСА_6 про що свідчить копії свідоцтва про право власності від 18 жовтня 2016 року (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За нормами ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Судом встановлено, що 28 червня 2012 року між ТОВ «Еверест плюс» та ОСОБА_10 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 337/МЕ, відповідно до умов якого об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об'єкт, розташований на об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_7 за наступними характеристиками: об'єкт № 134, кількість кімнат - 1, загальна площа 44,87 кв.м., поверх 18, секція 1 (а.с. 31-35).

28 червня 2012 року між ТОВ «Еверест плюс» та ОСОБА_10 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 338/МЕ, відповідно до умов якого об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об'єкт, розташований на об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_7 за наступними характеристиками: об'єкт № 135, кількість кімнат - 1, загальна площа 45,42 кв.м., поверх 18, секція 1 (а.с. 36-40).

21 липня 2012 року між ТОВ «Еверест плюс» та ОСОБА_10 укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 338/МЕ від 28 червня 2012 року за умовами якої сторони дійшли обопільної згоди розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № 338/МЕ від 28 червня 2012 року (а.с. 41).

21 липня 2012 року між ТОВ «Еверест плюс» та ОСОБА_10 була укладена додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 337/МЕ від 28 червня 2012 року за умовами якого сторони домовились, що об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об'єкт, розташований на об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_8 з наступними характеристиками: об'єкт № 134/135, кількість кімнат - 2, загальна площа 90,29 кв.м., поверх 18,с екція 1 (а.с. 42).

Довідкою про 100% фінансування згідно договору № 337/МЕ купівлі-продажу майнових прав від 28 червня 2012 року № 157/1 від 23 липня 2012 року ОСОБА_10 сплатив ТОВ «Еверест плюс» грошові кошти в розмірі 642 425,99 грн., що складає 100% вартості майнових прав на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, Товариство прийняв їх та після завершення будівництва гарантує передачу квартири № 134/135, загальною площею 90,29 кв.м.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом даної статті до складу спадкової маси входять сукупність прав та обов'язків, носієм яких був спадкодавець і які переходять до його спадкоємців після відкриття спадщини. За загальним правилом у спадщину переходять усі цивільні права та обов'язки спадкодавця. Виняток складають ті з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов'язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб'єктам (ст. 1219 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної власності, творчої діяльності, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим способом, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

У ст. 190 ЦК України зазначено, що майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінку діяльності в Україні" надається визначення поняття "майнових прав", які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі прав, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги (ст. 3 Закону).

У Постанові Верховного суду України від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 року колегія судді судової палати у цивільних справах зазначає, що "майнове право", яке можна визначити, як "право очікування", (складовою частиною майна, як об'єкта цивільних прав). Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інші речове право на відповідне майно в майбутньому".

З огляду на викладене, майнові права, тобто право на отримання відповідних прав в майбутньому, входять до складу спадщини, і у разі смерті спадкодавця - власника майнових прав на об'єкт нерухомого майна, спадкоємці успадковують не саме право на об'єкт нерухомого майна, а право на отримання в майбутньому прав на цей об'єкт.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, до ОСОБА_3, треті особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медведєва В.І., ОСОБА_1, ОСОБА_8 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині задоволено, визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 право на обов'язкову частку у спадщині за заповітом НАЕ505785, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гура Л.Б. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 сина ОСОБА_10 в розмірі по 1/8 частин майнових прав на квартири АДРЕСА_9, будівельною адресою: АДРЕСА_2 в Дніпровському районі м. Києва, згідно договорів купівлі-продажу майнових прав № 338/МЕ від 28 червня 2012 року, № 784/ЕМ від 18 травня 2014 року (а.с. 212-214).

З вказаного рішення вбачається, що ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Ленінський районний суд м. Полтави в своєму рішенні встановив, що майно, охоплене заповітом, складається з майнових прав на нерухоме майно за договором № 338/МЕ купівлі-продажу майнових прав від 28 червня 2012 року, згідно з яким спадкодавець придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_10 Вказані договори повністю оплатив спадкодавець, як пайові внески (за договорами про купівлю-продаж майнових прав на нерухоме майно) про що йому було видано Довідки вих. №145/1 від 03.07.2012 року про 100% фінансування згідно Договору №337/МЕ та вих.. № 145/2 від 03.07.2012 року про 100% фінансування Договору №338/МЕ. 21.07.2012 року сторони Договору №338/МЕ досягли згоди щодо його розірвання та об'єднання усіх майнових прав у Договорі №337/МЕ. Внаслідок виконання усіх грошових зобов'язань по фінансуванню будівництва спадкодавцеві було видано Довідку вих. №157/1 від 23.07.2012 року про 100% фінансування згідно Договору №337/МЕ в якій було засвідчено 100% фінансування будівництва обох квартир, що їх було об'єднано за №134/135 площею 90,29 кв.м. кількість кімнат 2 (дві).

Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники (частина третя статті 61 ЦПК), то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Під судовим рішенням, зазначеним у ч. 3 ст. 61 ЦПК, мається на увазі будь-яке судове рішення, яким справа вирішується по суті, яке ухвалює суд у порядку цивільного судочинства (рішення, в тому числі й заочне, або ухвала, а також судовий наказ), у порядку господарського судочинства - відповідно до Господарського процесуального кодексу України, у порядку адміністративного судочинства - відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справи, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Вказані обставини були визнані позивачами при зверненні до Ленінського районного суду м. Полтави із зазначеним позовом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

07 червня 2014 року між ТОВ «Еверст плюс», ОСОБА_10 та ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг» укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав № 337/МЕ від 28 червня 2012 року за умовами якої сторони домовились замінити ТОВ «Еверст плюс» у договорі купівлі-продажу майнових прав № 337/МЕ від 28 червня 2012 року, укладеного між ТОВ «Еверст плюс» та ОСОБА_10 на ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг», ОСОБА_10 дав згоду на заміну ТОВ «Еверст плюс» на ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг» в основному договорі (а.с. 46).

За нормою ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачами вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування заявлені до неналежного відповідача, оскільки ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг» не порушує їх законних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про недоцільність задоволення позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 до ТОВ «Еверест-Буд-Інжинирінг», треті особи: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва В.І., ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 190, 392, 1217-1219, 1223, 1235, 1236 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за №14 «Про судове рішення у цивільній справі», ст.ст. 1-13, 76- 83, 89, 110, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжинирінг», 3-ті особи: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва В.І., ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05 липня 2018 року.

Суддя Н.О.Яровенко