Рішення № 7518468, 11.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.10 р.                     Справа № 1/288пн                               

за позовом: Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компаніяАзов»

м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» м. Київ в особі Філії у м. Донецьку

про зобов’язання вчинити певні дії

                              Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: Філатова О.О. – представник

Від відповідача: не з’явився

В засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія Азов» звернулося з позовом до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» м. Київ в особі Філії у м. Донецьку про зобов’язання перерахувати суму вкладу у розмірі 600 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: Генеральну угоду про відкриття кредитної лінії №UFR.74-D від 09.01.2007р., платіжне доручення № 15 від 09.01.2009р., банківський витяг з депозитного рахунку, лист (заява) № СКА-1474-09 від 20.07.2009р., відповідь № 09-01/598 від 23.07.2009р.

В судове засідання 16.12.2009р. відповідач не з’явився, вимоги суду не виконав. Розгляд справи був відкладений.

У наступному судовому засіданні позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву, в якій визначив позовні вимоги та просить зобов’язати відповідача повернути суму вкладу у розмірі 600000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на поточний рахунок АТЗТ «СК Азов» № 265021 в МФ ПУМБ у м. Маріуполі, МФО 335742. Заява прийнята судом, оскільки вона не протиречить вимогам вищезазначеної статті, яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач у судове засідання знову не з’явився, незважаючи на те, що він був повідомлений належним чином про розгляд справи. Він не скористався своїм правом на захист інтересів, відзив не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 09.01.2007р. Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» м. Київ в особі директора Донецької філії та Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія «Азов» уклали Генеральну угоду про відкриття депозитної лінії № UFR.74-D, згідно з якою банк (відповідач) прийняв на себе зобов’язання відкрити вкладнику (позивачу) рахунок у національній валюті, мінімальний не знижувальний залишок на якому дорівнює 300000 грн. 00 коп., а максимальна сума коштів не може перевищувати 5000000 грн. 00 коп.

Пунктом 1.2 договору сторони встановили, що ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до 15.01.2008 року.

Відповідно до пункту 2.2 договору вкладник розміщує вклад в банку згідно з умовами цієї угоди та укладених сторонами договорів шляхом перерахування суми вкладу на депозитний рахунок, а пунктом 2.3 договору визначено, що банк нараховує та сплачує вкладнику відсотки за користування коштами не знижувального залишку на вкладі за ставкою 14,5 % річних. Сплата відсотків вкладнику відбувається шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок.

Крім того, вкладник має право поповнювати суму вкладу в будь-який банківський день протягом дії цієї угоди за умови укладення з банком відповідного договору, в якому зазначається сума депозитного траншу вкладу, строк його внесення на депозитний рахунок, дата та умови повернення, розмір відсотків та строк їх сплати, та інші умови за домовленістю сторін.

Згідно з пунктом 2.4 договору банк повертає вкладнику депозитний транш вкладу з депозитного рахунку шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника на умовах та в строки, що визначені договорами, на підставі яких банк прийняв відповідний депозитний транш вкладу на поточний рахунок вкладника.

Додатковою угодою № 2 від 16.01.2009р. був продовжений строк дії генеральної угоди до 19.07.2009р. та збільшений розмір процентної ставки річних до 20,5% річних.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На виконання умов договору 09.01.2007р. вкладник розмістив на депозитному рахунку грошові кошти у сумі 300000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 09.01.2007р., а 20.08.2007р. він додатково вніс грошові кошти у сумі 300000 грн. 00 коп., що підтверджується банківським витягом з його депозитного рахунку. Таким чином, сума вкладу на депозитному рахунку позивача склала 600000 грн. 00 коп. Однак, відповідач порушив умови договору, не повернув вклад у встановлений договором строк, посилаючись на постанову Правління Національного банку України № 97 від 28.02.2009р., якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009р. до 01.09.2009р. та призначена тимчасова адміністрація банку строком на один рік з 02.03.2009р.

Проте, в силу статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Стаття 340 Господарського кодексу України визначає, що депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщенні ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

Банк порушив умови договору банківського вкладу та не повернув його у встановлений договором строк, тому позивач правомірно звернувся з позовом, який підлягає задоволенню.

Не приймаються до уваги посилання відповідача на неможливість повернення вкладу у зв’язку з введеням постановою Правління Національного банку України № 97 від 28.02.2009р. мораторію з 02.03.2009р. до 01.09.2009р., оскільки тимчасовий адміністратор банку не скористався наданим йому статтею 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” правом припиняти будь-які банківські операції. Відповідач не надав суду такого розпорядження тимчасового адміністратора. Крім того, відповідно до статті 2 вищезазначеного Закону мораторій - це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. У розглядаємій справі предметом спору є невиконання банком своїх зобов’язань по поверненню вкладу на підставі укладеного договору банківського вкладу шляхом перерахування його на розрахунковий рахунок вкладника, вказаний у договорі.

Зобов’язання банку повернути вклад з депозитного рахунку клієнта шляхом перерахування грошових коштів не є грошовим зобов’язанням, оскільки клієнт не вимагає від банку сплати належних йому грошових коштів, а доручає виконати певну операцію з власними коштами, здійснивши перерахування суми з одного рахунку клієнта на інший. Тому застосування мораторію не впливає на зобов’язання банку щодо виконання умов договору депозитного вкладу. До того ж слід зазначити, що на час розгляду справи строк дії мораторію закінчився, а зобов’язання банку перед клієнтом залишені невиконаними.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія Азов» задовольнити.

Зобов’язати Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» (03150, м. Київ, вул. Фізкультурна, 9, код ЄДРПОУ 16293211, к/р № 32007171901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300089) в особі Філії у м. Донецьку (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 102, код ЄДРПОУ 33441381, к/р № 32007171901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 394534) повернути вклад у сумі 600 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на п/р № 265021 в МФ ПУМБ у м. Маріуполі, МФО 335742 Акціонерному товариству закритого типу «Страхова компанія Азов» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 18/3, п/р 265021 в ПАТ ПУМБ, МФО 335742, код ЄДРПОУ 24646706).

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» (03150,м. Київ, вул. Фізкультурна, 9, код ЄДРПОУ 16293211, к/р № 32007171901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300089) в особі Філії у м. Донецьку (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 102, код ЄДРПОУ 33441381, к/р № 32007171901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 394534) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія Азов» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 18/3, п/р 265021 в ПАТ ПУМБ, МФО 335742, код ЄДРПОУ 24646706) судові витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення оголошено у засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя