ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.01.10 р. Справа № 6/336
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.
При секретарі Данилкіной П.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства „Полімерагро” с.Циркуни, Харківської області
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” с.Новоукраїнка, Донецької області
про стягнення 96 850грн. 33коп.
за участю
представників сторін:
від позивача – Нестеренко О.О. - представник по довіреності від 19.10.2009р.
від відповідача – Макєєва Ю.О. – представник по довіреності від 04.01.2010р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Акціонерне товариство „Полімерагро” с.Циркуни, Харківської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” с.Новоукраїнка, Донецької області заборгованості за переданий товар у розмірі 97 563грн. 22коп., пені у розмірі 16914грн. 14коп., інфляційних у розмірі 6203грн. 73коп., 3% річних у сумі 2022грн. 34коп. відповідно договорів купівлі-продажу №22 від 02.01.2008р. та №01/09 від 02.01.2009р. (Усього 122703грн. 43коп.).
Позивач у позовній заяві просив суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно та грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку відповідача. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.
Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою сторін у судове засідання, а також для представлення ними витребуваних документів по справі.
У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявами про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України в яких пояснив, що у видаткових накладних №МФ415 від 18.12.2008р., №МФ031 від 30.01.2009р. було помилково вказано як підставу договір №37 від 27.03.2007р., який вже припинив свою дію на момент поставки товару за вказаними накладними. Насправді накладну №МФ415 було виписано на підставі договору №22 від 02.01.2008р., а накладну №МФ031 згідно договору №01/09 від 02.01.2009р. На даний момент цю помилку виправлено шляхом підписання сторонами замість доданих до позовної заяви накладних з вірним зазначенням договорів на підставі яких було здійснено поставку товару. Також позивач зменшив розмір позовних вимог, оскільки відповідач у процесі слухання справи частково сплатив борг у сумі 20000грн., але як зазначив позивач розмір інфляційних та річних змінився через збільшення часу прострочки платежу. Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за переданий товар у розмірі 77 563грн. 22коп., пеню у розмірі 10 165грн. 31коп., інфляційні у розмірі 7 065грн. 88коп., 3% річних у сумі 2 055грн. 92коп. (Усього 96 850грн. 33коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.
Відповідач у засідання суду з”явився, але відзив на позовну заяву не представив. У судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що він частково оплатив борг, але доказів в обґрунтування даного ствердження суду не представив.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -
в с т а н о в и в :
2 січня 2008р. та 02.01.2009р. між Акціонерним товариством „Полімерагро” с.Циркуни, Харківської області та Закритим акціонерним товариством „Золотий колодязь” с.Новоукраїнка, Донецької області були укладені договори купівлі-продажу №22, №01/09, згідно умов яких позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупця товар, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти плівку поліетиленову термоусадочну на умовах, визначених даними договорами.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань, де він у виконання умов укладених договорів по накладним №МФ415 від 18.12.2008р., №МФ031 від 30.01.2009р. за довіреностями серії ЯПЕ№559932 від 19.12.2008р., №004005 від 30.01.2009р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 111 215грн. 72коп. та виставив відповідачу для сплати боргу рахунки-фактури №МФ415 від 18.12.2008р., №МФ031 від 30.01.2009р. на загальну суму поставки. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази продажу товару, а саме: накладні, довіреності до них, рахунки-фактури і переконав суд у факті продажу товару у адресу Закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” с.Новоукраїнка, Донецької області.
Пунктами 2.1 договорів купівлі-продажу №22 від 02.01.2008р., №01/09 від 02.01.2009р. сторони встановили, що оплата за товар здійснюється на протязі 30 банківських днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, або шляхом готівкового розрахунку. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково на суму 33 652грн. 50коп. В результаті чого у Закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” с.Новоукраїнка, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість у сумі 77 563грн. 22коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.
Пунктами 4.2 укладених договорів сторони встановили, що за прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договорів купівлі-продажу №22 від 02.01.2008р., №01/09 від 02.01.2009р. і своєчасно не розрахувався за товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 10 165грн. 31коп., обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у розмірі 7 065грн. 88коп. та 3% річних у сумі 2 055грн. 92коп., які підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.
Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, так як часткова оплата боргу відповідачем була здійснена лише у процесі слухання справи, а також оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Акціонерного товариства „Полімерагро” с.Циркуни, Харківської області до Закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” с.Новоукраїнка, Донецької області про стягнення 96 850грн. 33коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Золотий колодязь” (85012 с.Новоукраїнка, Донецької області, Добропільський район, вул.Мінеральна,1, п/р26002959676432 у Філії Першого Українського Міжнародного банку, м.Донецьк, МФО 335537, ЄДРПОУ 05394676) на користь Акціонерного товариства „Полімерагро” (62442 с.Циркуни, Харківської області, МЖК „Інтернаціоналіст” буд.37, кв.3, п/р26008300203 в АКБ „Меркурий” МФО 351663, ЄДРПОУ 22652909) заборгованість за переданий товар у розмірі 77 563грн. 22коп., пеню у розмірі 10 165грн. 31коп., інфляційні у розмірі 7 065грн. 88коп., 3% річних у сумі 2 055грн. 92коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 227грн. 03коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.
У судовому засіданні 13.01.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.01.2010р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя
Судове рішення № 7518474, Господарський суд Донецької області було прийнято 13.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/336. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: