Рішення № 7518459, 13.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.10 р. Справа № 16/368

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м.Краматорськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ

про стягнення 1578,69 грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Коваль С.Є. за довіреністю

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м.Краматорськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ про стягнення 1578,69 грн., у тому числі суми заборгованості за теплову енергію в розмірі 761,22грн., пені в розмірі 761,22грн., індексу інфляції в розмірі 42,24грн., 3% річних в розмірі 14,01грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 07.12.2009р. 11год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 146 від 01.10.2008р. з додатками, рахунки, розрахунок позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нараховані пеня, індекс інфляції та 3% річних.

Відповідач до жодного судового засідання не зявився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір за № 146 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (далі за текстом договір), згідно пункту 1.1. якого Теплопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію Споживачу до точки продажу (або до точки розподілу у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку № 1 „Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін”, що є невідємною частиною договору, а Споживач зобовязується приймати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених договором.

Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності (п.11.1. договору).

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Факт надання теплової енергії відповідачеві підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 6.1. договору, Споживач здійснює розрахунок протягом 3 робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.

Позивачем на адресу Відповідача були виставлені акти-рахунки за період з листопада 2008р. по квітень 2009р. (акти-рахунки № 146-11 від 30.11.2008р., № 146-12 від 31.12.2008р., № 146-1 від 31.01.2009р., № 146-2 від 28.02.2009р., № 146-3 від 31.03.2009р., № 146-4 від 30.04.2009р.) на оплату спожитої теплової енергії, частина яких отримана представником відповідача, про що свідчать відмітки на рахунках, а частина направлена поштою, що підтверджується квитанціями у матеріалах справи.

Згідно розрахунку позивача сума заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2008р. по квітень 2009р. становить 761,22грн.

Оскільки на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів погашення заборгованості за теплову енергію, вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості в сумі 761,22грн. підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених вимог щодо стягнення суми пені в розмірі 761,22грн., суд виходить з наступного:

Згідно пункту 8.2.4. договору, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” № 686-XIV від 20.05.1999р.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобовязань.

Закон України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Згідно ст.1 вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

До приведення нормативно-правових актів у відповідність з нормами Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону, отже норми вказаного Закону є спеціальними для спірних правовідносин.

За розрахунком позивача, який суд визнав вірним та таким, що підлягає задоволенню, розмір пені становить 761,22грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення індексу інфляції в розмірі 42,24грн. та 3% річних в розмірі 14,01грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобовязання тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір 3% річних складає 14,01грн. та індекс інфляції становить 42,24грн.

Тому стягненню підлягають 3% річних в розмірі 14,01грн. та індекс інфляції в розмірі 42,24грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625 Цивільного кодексу України, Законом України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м.Краматорськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ про стягнення 1578,69 грн., у тому числі суми заборгованості за теплову енергію в розмірі 761,22грн., пені в розмірі 761,22грн., індексу інфляції в розмірі 42,24грн., 3% річних в розмірі 14,01грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Краматорськ (АДРЕСА_1, 84301; адреса обєкту: АДРЕСА_2; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м.Краматорськ (вул.Беляєва, 113, м.Краматорськ, Донецька область, 84320; ЄДРПОУ 34657789; п/р 26009060110331 в Краматорській філії КБ Приватбанк, МФО 335548) суму заборгованості за теплову енергію в розмірі 761,22грн., пеню в розмірі 761,22грн., індекс інфляції в розмірі 42,24грн., 3% річних в розмірі 14,01грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 13.01.2010р.

Суддя