Ухвала суду № 7518389, 11.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

11.01.10 р. Справа № 37/206пд           

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши

заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

про: відстрочку та розстрочку виконання рішення суду №37/206пд від 11.08.2009р. до 01.03.2012 р.

у справі за позовом Прокурора м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м. Горлівка

до Відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості у сумі 20749, 79 грн.,

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – не з’явився.

Відповідно до вимог ст. 4-4 ГПК України розгляд заяви здійснювався із фіксацією засобами аудиозапису.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.08.2009р. у справі № 37/206пд вимоги Прокурора м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м. Горлівка (ідентифікаційний код 24164887) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості у сумі 20749, 79 грн. задоволені у повному обсягу. 01.09.2009р. рішення Господарського суду набрало законної сили, у зв’язку із чим були видані накази про його примусове виконання.

30.12.2009р. Відповідач, Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, звернулась до Господарського суду Донецької області із заявою про відстрочку до 01.03.2010р. та розстрочку на два роки виконання рішення суду №37/206пд від 18.08.2009р.

В обґрунтування зазначених вимог Відповідач посилається на те, що: не має ніяких доходів крім пенсії по інвалідності у розмірі 544грн. на місяць, перебуває на лікуванні та має на утриманні двох доньок.

У судове засідання представники учасників справи не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, що за змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду заяви по суті, оскільки відкладення вирішення цього питання є неможливим з огляду на закінчення 10-ти денного граничного строку його розгляду.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява Відповідача не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов’язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов’язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Виходячи із змісту п.п. 1.1., 1.2. Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка, в свою чергу, означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, які визначаються судом. Слід зауважити, що положення означеної статті не передбачають можливості одночасного застосування судом відстрочення і розстрочення виконання судового рішення, на чому фактично наполягає заявник.

Відповідно до п. 2 згадуваного Роз’яснення підставою для відстрочки та розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В контексті зазначеного, суд, оцінюючи вимоги Заявника наголошує на наступному.

Доводи Відповідача щодо необхідності надання відстрочки та розстрочки виконання рішення полягають в обґрунтуванні скрутного фінансового становища. Проте, Відповідачем не надано жодного документу на підтвердження того, що він перебуває у скрутному фінансовому становищі, ступінь якого істотним чином впливає на виконання грошових зобов’язань перед Позивачем, встановлених рішенням у розглядуваній справі – ні одне із вказаних у заяві обставин не підтверджено доказово.

Водночас, задоволення заяви Відповідача з огляду на тривалість порушення прав Позивача на отримання відповідних грошових коштів та інфляційні процеси в економіці, призвело б непропорційного порушення балансу майнових інтересів та невиправданих додаткових втрат Позивача. У зв’язку із чим, керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про можливість відмову у наданні розстрочки виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2 – 4-6, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про відстрочку до 01.03.2010р. та розстрочку виконання рішення суду №37/206пд від 11.08.2009р. на два роки – відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили 11.01.2010р.

Суддя