Постанова № 75179641, 05.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1080/18

Номер справи місцевого суду: 522/29198/13-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2018 року м. Одеса

Справа № 522/29/29198/13-ц

Провадження № 22-ц/785/1080/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

з участю секретаря судового засідання -Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно , за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси, постановленого під головуванням судді Бондар В.Я., 11 лютого 2014 року, у м. Одеса, -

встановив:

У листопаді 2013 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно і в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11118806000 від 16.02.2007 року, відповідно до якого позивач надав кредит у сумі 230 840, 00 шв. франків, із сплатою 7,99 % річних за користування кредитом, строком повернення кредиту до 16.02.2028 року.

В той же день на забезпечення виконання своїх зобов'язань по погашенню кредиту, між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та 1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить відповідачу.

Позивач посилався на те, що відповідач умови договору кредиту виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 14.05.2013 року виникла заборгованість за договором кредиту у розмірі 2 253 806 гривень 36 копійки.

Позивач просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 2 253 806 гривень 36 копійки, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно ,а саме : 2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 250, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р. номер правочину: 1919526, та 1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 251, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р. номер правочину: 1919559, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження ,за ціною встановленою в порядку ,передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» , для задоволення грошових вимог ПАТ «УкрСиббанк». Та вирішити питання про стягнення судових витрат.

Заочне рішення ухвалено у відсутності сторін.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року позов задоволено частково.

Звернуто стягнення на майно, що є предметами іпотеки, а саме: 2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 250, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р. номер правочину: 1919526, та 1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 251, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р. номер правочину: 1919559.

Проведено стягнення на предмети іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» права продажу предметів іпотеки від імені ОСОБА_2 будь-якій третій особі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3 441, 00 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 28.04.2014 року виправлено описку у резолютивній частині рішення, 2-й абзац резолютивної частини викладено наступним чином: «стягнути з ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_6, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Жовтневим РУ ОМУ УМВС України в Одеській області 08.09.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «УкрСиббанк» ( 61050, м. Харків, пр-т. Московський, 60, № 29090000000113 ( ЄДРПОУ 09807750) МФО 351005; А/С23, м. Київ-68 02068) заборгованість за кредитним договором № 11118806000 від 16.02.2007 року у розмірі 2253 806 ( два мільйони двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот шість) гривень 36 копійки, що включає в себе: - заборгованість за кредитом - 1786 623,55 гривень; заборгованості за відсотками - 404571,87 гривень; пені за прострочення сплати кредиту - 16341,97 гривень; пеня за прострочення справи процентів - 46268,97 гривень, шляхом звернення стягнення на майно, що є предметами іпотеки, а саме: 2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 250, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919526, та 1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 251, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919559» (а.с.101).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було порушено вимоги ст. 169 ЦПК України ( в редакції ЦПК України на час ухвалення рішення) . Окрім того судом першої інстанції, не вказано дату станом на яку враховано курс НБУ, безпосередньо співвідношення курсу валют, не обґрунтовано, чому при розрахунку суми боргу враховувалася дата 14.05.2013 року, а також судом не враховано, що ОСОБА_2 отримав кредит в іноземній валюті, в швейцарських франках.

Також позивачем не надано жодних доказів направлення Боржнику вимоги , відповідно до п. 11.1 Кредитного договору, про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позов , суд першої інстанції виходив з того, що Банк набув право звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки відповідач свої зобов'язання за договором кредиту виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість.Суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на майно, що є предметами іпотеки, але не вказав порядок звернення стягнення на іпотечне майно.

Проте,з такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги, з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.02.2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» , що підтверджується Статутом (а.с.19-28) та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11118806000 (а.с.33-47).

Відповідно до п. 1.1, 1.2.1, 1.2.2, 1.3 договору кредиту відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 230 840, 00 швейцарських франків, які боржник зобов'язався повернути із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 7,99 % річних , строком повернення кредиту не пізніше 16.02.2028 року.

Договір кредиту є чинним та не оскаржений .

В той же день в забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 11118806000 від 16.02.2007 року, між АКБІ «УкерСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір від 16.02.2007 року (а.с.48-51).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.5, 1.6 зазначеного договору Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - житлове приміщення, а саме:

- 2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 250, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р. номер правочину: 1919526.

Вартість квартири складає 7915 ( сім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) гривень, відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості» 24.01.2007 року за № 13333995;

- та 1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 251, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р. номер правочину: 1919559.

Вартість квартири складає 4815 ( чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) гривень, відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 24.01.2007 року за № 13333909.

Відповідно до п. 4.1 Іпотечного договору звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим Договором або порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором.

Відповідно до п. 4.2. Іпотечного договору способи звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог Іпотекодержателя визначаються Сторонами таким чином: - передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язанням у порядку, встановленого ст. 37 Закону України «Про іпотеку»,

- право іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Договір іпотеки є чинним та не оскаржений .

ОСОБА_2 зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту № 11118806000 від 16.02.2007 року не виконав належним чином, в результаті чого станом на 14.05.2013 року виникла заборгованість в розмірі 2253 806 гривень 36 копійки, що складається з : - заборгованості за кредитом - 1786 623,55 гривень; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 404571,87 гривень; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 16341,97 гривень; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам- 46268,97 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, який узгоджується з умовами Договору про надання споживчого кредиту (а.с. 2-4; 55).

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надані докази у спростування розміру заборгованості.

Відповідно до вимог, передбачених ст. ст. 546, 572, 575, 585, 589 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконана боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З урахуванням положень ст. ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу за рішенням суду, шляхом проведення прилюдних торгів.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема: - загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; - початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Про необхідність зазначення початкової ціни предмета іпотеки в рішенні суду зазначається в постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 р., справа № 6-2284цс16.

Доказів наявності узгодженої між іпотекодавцем та іпотекодержателем початкової ціни предмета іпотеки, іншого розміру вартості предмета іпотеки на час розгляду справи апеляційним судом, позивач та відповідач, будучи належним чином сповіщеними про судове засідання, не надали.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що витікають із кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК. Зокрема, в ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Тому виходячи з положень ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку» , питання про визначення початкової ціни входить до предмета доказування у спорі, який розглядався, і така має бути зазначена у рішенні суду конкретною сумою.

Суд першої інстанції ,частково задовольняючи позов ,в резолютивній частині судового рішення не зазначив початкову ціну предмету іпотеки.

Матеріали справи не містять, а позивач, всупереч ст. 60 ЦПК України ( в редакції на день розгляду справи), не надав відомостей про вартість квартир - предмету іпотеки.

Ухвалою апеляційного суд Одеської області від 26.10.2017 року ПАТ «УкрСиббанк» було запропоновано надати докази вартості двокімнатної квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_3, проте ухвала ПАТ «УкрСиббанком» виконана не була ( а.с.235,236).

Колегія суддів, вважає можливим визначити початкову ціну на рівні вартості квартир, які були визначені Банком та ОСОБА_2 на час укладання Іпотечного договору, а саме :

-вартість 1-кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 складає 4815 ( чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) гривень, відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості» 24.01.2007 року за № 13333909,

-вартість 2-кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, складає 7915 ( сім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) гривень, відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 24.01.2007 року за № 13333995.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції визначив порядок звернення стягнення на іпотечне майно шляхом надання ПАТ «УкрСиббанк» права продажу предметів іпотеки від імені ОСОБА_2 будь-якій третій особі.

Проте суд першої інстанції не врахував те, що такий спосіб звернення стягнення на іпотечне майно не передбачено договором іпотеки від 16.02.2007 року та таких позовних вимог не було заявлено позивачем.

Звертаючись з позовом до суду ПАТ «УкрСиббанк» просив суд звернути стягнення на іпотечне майно шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження ,за ціною встановленою в порядку ,передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» , для задоволення грошових вимог ПАТ «УкрСиббанк».

Матеріали справи не містять докази уточнення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк».

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та частково задовольняючи позов вийшов за межі позовних вимог,що є процесуальним порушенням та підставою для скасування рішення суду .

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 169 ЦПК України ,в редакції чинною до 15.12.2017 року, не заслуговують на увагу , оскільки відповідач не позбавлений права та можливості реалізувати свої права, шляхом надання пояснень та клопотань про приєднання до справи відповідних документів в обґрунтування своєї позиції.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що матеріали справи не містять докази повідомлення Банком відповідача про наявність заборгованості та намір звернути стягнення на іпотечне майно, оскільки пред'явленням вимоги кредитора до боржника э направлення кредитором досудової вимоги або звернення з позовом до суду.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування курсу НБУ та те ,що суд першої інстанції мав застосувати курс гривні України до швейцарських франків станом на 31.12.2012 року ,не заслуговують на увагу ,оскільки такі доводи не узгоджуються з положеннями ч.2 статті 523 ЦК України.

Інших доводів відповідачем ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не наведено.

За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3785,10 грн., сплачений при зверненні ПАТ «УкрСиббанк» з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 367,368, п. 2 ч. 1 ст. 374 , п.4 ч.1 ст.376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «УкрСиббанк» за Договором про надання споживчого кредиту № 11118806000 від 16.02.2007 року, яка станом на 14.05.2013 року складає у розмірі 2 253 806( два мільйони двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот шість) гривень 36 копійки, що складається з : - заборгованість за кредитом - 1786 623,55 гривень; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 404 571,87 гривень; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 16 341,97 гривень; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам- 46 268,97 гривень, звернути стягнення на майно, що є предметами іпотеки, а саме:

-2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 250, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919526;

-1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стецюк О.О. 16.02.2007р. за реєстром № 251, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919559, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною на:

-1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, - 4815 ( чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) гривень,

-2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, - 7915 ( сім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) гривень.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати у розмірі 3441 ( три тисячі чотириста сорок одна) гривня.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 09.07.2018 року

Судді апеляційного суду

Одеської області: А.А. Калараш

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе