Постанова № 7516319, 07.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Полтава Справа № 2а-47121/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

при секретарі Мокляк,

за участю:

представника позивача -Лукій В.В.

представника відповідача -Орлова М.Є., Назаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтексхім"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 07.04.2006 року № 0000882301/0/992, № 0000102301/0/19, суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтексхім" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 07.04.2006 року № 0000882301/0/992, № 0000102301/0/19.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 23.11.2006 року позов задоволено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.03.2008 року постанову суду першої інстанції скасовано та постановлено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.09.2009 року рішення суду апеляційної інстанції було скасовано в частині відмови у задоволенні позову, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

адміністративна справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтексхім"надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогами до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро часткове визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000882301/0/992 від 07.04.2006 рокув частині визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77564 грн. в тому числі за основним платежем 51709,34 грн. та штрафних санкцій 25854,67 грн., № 0000102301/0/19 від 07.04.2006 року в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 606 грн. за грудень 2004 року та 20888 грн. за травень 2005 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він правомірно сформував свій податковий кредит в сумі 606 грн. за грудень 2004 року та 20888 грн. за травень 2005 року на підставі податкових накладних складених його контрагентами приватним підприємством "Центр-500" та приватним підприємством "Бост". Крім того, позивач вказує, що відповідачем безпідставно визначено йому зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77564 грн. в тому числі за основним платежем 51709,34 грн. та штрафних санкцій 25854,67 грн. посилаючись на те, що йому були надані транспортні послуги які були використані ним у власній господарській діяльності і відповідно ТОВ "Олтексхім" має право на збільшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за вказаний період (позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 24.11.2009 року).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні та у письмових запереченнях проти позову просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в зв'язку із безпідставним завищенням позивачем податкового кредиту.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.10.2004 року ТОВ „Олтексхім" (ідентифікаційний код 33180692) було зареєстровано, як юридична особа, в Виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради Полтавської області.

26.10.2004 року ТОВ „Олтексхім" було зареєстровано як платник податку на додану вартість та отримало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №23706675.

В період з 22.02.2006 року до 21.03.2006 року Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлень від 18.02.2006 року № 246/000246 та від 14.03.2006 року № 446/000446 здійснена планова виїзна документальна перевірка ТОВ „Олтексхім" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.10.2004 року по 30.09.2005 року.

28.03.2006 року за результатами вищенаведеної перевірки відповідачем складений акт № 116/23-120/33180692 „Про результати проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „Олтексхім" за період з 22.10.2004 року по 30.09.2005 року" (т. 1 а.с.28-70). Перевіркою встановлені порушення п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку", а саме:

- заниження ТОВ „Олтексхім" податку на додану вартість на суму 1237928 грн., т.ч. грудень 2004 року - 18317 грн., січень 2005 року 76032 грн., лютий 2005 року - 366059 грн., березень 2005 року - 155930 грн., квітень 2005 року - 102520 грн., травень 2005 року - 147305 грн., червень 2005 року - 53500 грн., липень 2005 року - 195964 грн., серпень 2005 року - 51 932 грн., вересень 2005 року - 70369 грн.

- зменшення ТОВ „Олтексхім" від'ємного значення чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2004 року на 666 грн. та за травень 2005 року на 20888 грн.

На підставі Акту перевірки від 28.03.2006 року №116/23-120/33180692 відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" Кременчуцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000882301/0/992 від 07.04.2006 року, яким ТОВ „Олтексхім" було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1856892 грн., в т.ч. 1237928 грн. основний платіж та 618964 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Також на підставі вказаного Акту перевірки відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" Кременчуцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102301/0/19 від 07.04.2006 року, яким ТОВ "Олтексхім" було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану за грудень 2004 року на суму 666 грн. та за травень 2005 року в сумі на 20888 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ №0000882301/0/992 від 07.04.2006 рокув частині визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77564 грн. в тому числі за основним платежем 51709,34 грн. та штрафних санкцій 25854,67 грн., № 0000102301/0/19 від 07.04.2006 року в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 606 грн. за грудень 2004 року та 20888 грн. за травень 2005 року ТОВ „Олтексхім" звернулося з позовом до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області№ 0000102301/0/19 від 07.04.2006 року в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 606 грн. за грудень 2004 року та 20888 грн. за травень 2005 року, суд приходить до наступних висновків.

Закон України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон 168/97-ВР) є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України № 168/97-ВР податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України №168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР було визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Абзацом 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (у редакції Закону України від 25.03.2005 року № 2505-ІУ) визначалося, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 року № 1955-ІУ Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

-відомості про сторони договору;

-вид послуги експедитора;

-вид та найменування вантажу;

-права, обов'язки сторін;

-відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;

-розмір плати експедитору;

-порядок розрахунків;

-пункти відправлення та призначення вантажу;

-порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

-строк (термін) виконання договору:

- а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 10-13 статті 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" визначається, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

авіаційна вантажна накладна (Аіг Waybill);

міжнародна автомобільна накладна (СМR);

накладна СМГС (накладна УМВС);

коносамент (ВІL of Lading);

накладна ЦІМ (СІМ);

вантажна відомість (Сагgо Маnifest);

інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Як вбачається з матеріалів справи та було предметом з'ясування в ході судового розгляду, у ТОВ "Олтексхім" відсутні вказані документи, які б підтверджували, що експедитор ПП "Центр-500" самостійно надавав послуги по перевезенню чи залучав інших перевізників до перевезення та поніс витрати.

Крім того, Кременчуцькою ОДПІ встановлено, що у ПП "Центр-500" була відсутня ліцензія на перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до вимог п. 33 ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року № 1775-ІП.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що у ТОВ "Олтексхім" не було підстав для включення до валових витрат сум, сплачених за Договором про супроводження вантажу та експедиційні послуги від 01.07.2005 року № 01/07-05, укладеним між ТОВ "Олтексхім" та ПП "Центр-500" і відповідно податковий орган правомірно прийняв податкове повідомлення - рішення №0000102301/0/19 від 07.04.2006 року в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 606 грн. за грудень 2004 року та 20888 грн. за травень 2005 року .

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області№0000882301/0/992 від 07.04.2006 року в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77564 грн. в тому числі за основним платежем 51709,34 грн. та штрафних санкцій 25854,67 грн., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

01.04.2005 року ТОВ „Олтексхім" та ПП „Центр-500" уклали договір поставки № 01/04-05 відповідно до умов якого ПП „Центр-500" зобов'язувалося поставити і передати у власність ТОВ „Олтексхім" товар (нафтопродукти, присадки до бензинів) згідно з рахунками-фактурами, а ТОВ „Олтексхім" зобов'язувалося прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору. При цьому такі істотні умови договору як предмет (найменування (номенклатура, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також: вимоги до їх якості), ціна, строк поставки та строк дії договору визначені не були. Умови договору поставки відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс" сторонами викладені не були.

01.07.2005 року ТОВ „Олтексхім" та ПП „Центр-500" уклали договір про супроводження вантажу та експедиційні послуги № 01/07-05 відповідно до умов якого ПП „Центр-500" зобов'язувалося провести, а ТОВ „Олтексхім" зобов'язувалося прийняти таку роботу, супроводження вантажу та експедиційні послуги при транспортному перевезенні.

Судом встановлено, що позивач відніс послуги по супроводженню та експедиціюванню вантажу надані ПП „Центр-500" в сумі 51709,34 грн. до валових.

В акті перевірки та судовому засіданні контролюючим органом ставилося питання про не підтвердження належними доказами надання експедиційних послуг ПП "Центр-500" ТОВ "Олтексхім" також наголошувалося, що операції по поставкам нафтопродуктів між ТОВ „Олтексхім" та його контрагентами ПП „Бост" та ПП „Центр-500" є безтоварними, оскільки у позивача відсутні тара, складські приміщення та власні транспортні засоби. Судом встановлено, що договір оренди резервуарів з ТОВ „Олтексхім" був підписаний лише 20.01.2005 року, а до цього часу у ТОВ „Олтексхім" не було складського приміщення і в позивача не було можливості його зберігати. Крім того, позивачем на вимогу суду не надано доказів фактичної можливості у контрагентів позивача надавати послуги по перевезенню фероцен (дициклопентан заліза), метанілін, бензин А-95.

Посилання позивача на укладення договору перевезення вантажів з ПП ОСОБА_4 №8/04 від 30.12.04 року відхиляються судом, оскільки відповідно до територіального управління головної державної транспортної інспекції на автомобільному транспорті а Полтавській області №17/03-03/4055 від 01.12.2009 року ПП ОСОБА_4 отримав ліцензію для надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом лише 28.06.2006 року. Крім того, позивачем не надано суду первинних доказів надання йому послуг по супроводженню та експедиціюванню вантажу (товарно-транспортних накладних).

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що Кременчуцька ОДПІ правомірно прийняла податкове повідомлення-рішення №0000882301/0/992 від 07.04.2006 року в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77564 грн. в тому числі за основним платежем 51709,34 грн. та штрафних санкцій 25854,67 грн.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні, необґрунтовані, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 11.12.2009 року.

СуддяС.С. Бойко