Постанова № 7516338, 12.01.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Полтава Справа № 2а-46706/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Огурцова О.П.,

при секретарі Чудак В.М.,

за участю:

представників позивача - Фоменко М.С., Демченко І.І., Миленко Ю.П., Ільїнська Л.В.

представника відповідача - Назаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкових повідомлень-рішень.

У своїй позовній заяві позивач просить:

скасувати податкове повідомлення рішення від 18.08.2009 №0004212301/0/2555, відповідно до якого йому було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 3665260,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 2094778,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1570482,00 грн.;

скасувати податкове повідомлення рішення від 18.08.2009 №0004272301/0/2558, відповідно до якого йому було зменшено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 212392,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60269,50 грн. на відшкодовану на момент перевірки суму ПДВ;

скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2009 №0004282301/0/2559, відповідно до якого йому було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1092916,00 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 728611,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 364305,00 грн.

стягнути з Державного бюджету України на його користь судовий збір.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2009 провадження в адміністративній справі було відкрито та призначено попереднє судове засідання на 22.09.2009.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2009 було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28.10.2009.

28.10.2009, у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів, в розгляді справи було оголошено перерву до 16.12.2009.

16.12.2009, у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів, в розгляді справи було оголошено перерву до 12.01.2010.

В судовому засіданні 12.01.2010, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав суду свої письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

У період з 06.07.2009 по 07.08.2009 Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області було проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький міськмолокозавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 07.08.2009 №4565/23-209/00446782 (далі - Акт), на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.08.2009 №0004212301/0/2555; №0004272301/0/2558 та №0004282301/0/2559.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем у звязку з визнанням договорів між позивачем та ПП «Октант» на поставку молока коровячого від 20.09.2008 №188/2/08, від 31.12.2009 №11/2/09, між позивачем та ТОВ «Бест оіл» на надання транспортних послуг №б/н від 18.05.2008 такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків (сторінка 23 Акту), а також через визнання договорів контрагентів позивача, а саме, ПП «Олвін» та ПП «Мехторгуніверсал» з ПП «Стілар» та ТОВ «Тікко» відповідно нікчемними (сторінки 43, 50 Акту).

Такий висновок відповідачем зроблено через відсутність у ПП «Октант» та ТОВ «Бест оіл» (сторінки 9-25 Акту), ПП «Стілар» та ТОВ «Тікко» (сторінки 42-52 Акту) необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, що підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до статті 3 Господарського кодексу України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ПП «Октант», ТОВ «Бест оіл», ПП «Олвін» та ПП «Мехторгуніверсал» реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаного товару. Також, для вирішення спору, було перевірено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність господарських зобов'язань, а саме наявність протиправної мети при здійсненні зобов'язання.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

З матеріалів справи та пояснень представників позивача вбачається, що між позивачем та ТОВ «Бесг оіл» 18.05.2008 було укладено Договір про надання послуг по перевезенню сирого молока за №66/3/08, відповідно до якого позивач доручає, а ТОВ «Бест оіл» зобовязується надати позивачу комплексні послуги повязані з організацією перевезення сирого, пастеризованого, знежиреного молока, а позивач зобовязаний своєчасно та у повному обсязі оплатити надані ТОВ «Бест оіл» послуги. Сума платежу за послуги складає 4,1 грн. за 1 км пробігу при вантажопідємності автомобілю від 13,5 до 17т, 4,95 грн. за 1 км пробігу при вантажопідємності автомобілю від 18 до 32тон без ПДВ.

Згідно додаткової угоди від 21.07.2008 №85/3/08 до наведеного договору оплату за транспортні послуги збільшено до 5,8 грн. за 1 км пробігу. Згідно додаткової угоди б/н від 01.01.2009 подовжено термін дії договору з 01.02.2009 по 01.04.2010 та внесено зміни до вартості транспортних послуг, які з 01.02.2009 складають 5,1 грн. за 1 км пробігу при вантажопідємності автомобілю від 13,5 до 17т, 5,80 грн. за 1 км пробігу при вантажопідємності автомобілю від 18 до 32тон без ПДВ.

Після надання транспортних послуг ТОВ «Бесг оіл» видано та підписано позивачем акти виконаних робіт за період з 01.04.2008 по 31.03.2009 на суму 1614179,25 грн., крім того ПДВ 322835,85 грн.. Розрахунки за отримані транспортні послуги здійснювались шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок ТОВ «Бест оіл».

Вказані факти було встановлено підчас проведення перевірки (сторінки 11-13 Акту), крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копії:

актів виконаних робіт за періоди: з 09.10.08 по 31.10.08, з 01.10.08 по 08.10.08, з 22.09.08 по 30.09.08, з 09.09.08 по 21.09.08, 08.09.08 по 01.09.08, з 01.12.08 по 10.12.08, з 11.12.08 по 31.12.08, з 01.11.08 по 10.11.08, з 11.11.08 по 30.11.08, з 01.06.08 по 17.06.08, з 18.06.08 по 30.06.08, з 18.05.08 по 31.05.08, з 19.08.08 по 31.08.08, з 08.08.08 по 18.08.08, з 01.08.08 по 07.08.08, з 01.07.08 по 15.07.08, з 16.07.08 по 20.07.08, з 21.07.08 по 31.07.08, з 01.02.09 по 28.02.09, з 15.01.09 по 31.01.09, з 16.03.09 по 31.03.09, з 01.01.09 по 14.01.09, з 16.03.09 по 31.03.09 та з 01.03.09 по 15.03.09;

податкових накладних від 15.07.08 №859, 30.06.08 №763, 31.05.08 №586, 31.07.08 №981, 21.07.08 №884, 07.08.08 №421, 18.08.08 №1103, 09.09.08 №1301, 31.08.08 № 1197, 22.09.08 №1361, 09.10.08 №1532, 30.09.08 №1458, 31.10.08 №1649, 30.11.08 №1826, 10.12.08 №1855, 11.11.08 №1732, 31.12.08 №2091, 15.01.09 №50, 31.01.09 №133, 28.02.09 №312. Відсутність податкових накладних за 31.03.09 та 15.03.09, по яких є акти виконаних робіт, позивач поясним тим, що суми вказані у відповідних актах за ці дати не включались до сум податкового кредиту.

товарно-транспортних накладних на перевезення молочної сировини за весь період дії договору № 66/3/08;

виписки з рахунку.

Позивачем укладено договори від 20.09.2008 №188/2/08 та від 31.12.2008 №11/2/09 з ПП «Октант» на поставку молочної сировини (молока). Відповідно до умов вищенаведених договорів ПП «Октант» зобов'язується поставити та передати у власність позивача сировину, в перерахунку на молоко за базисним вмістом жиру та білку, що відповідають за якістю чинним стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам. Ціна на сировину договірна та формується в залежності від якості, кількості та періодичності поставок.

На виконання умов вищенаведених договорів ПП «Октант» поставило в адресу позивача молоко на суму 6 764 933,25 грн., крім цього ПДВ - 1 352 989,18 грн.

Даний факт встановлено відповідачем при проведенні перевірки, зокрема, на сторінці 17 Акту зазначено «на виконання умов договору від 31.12.2009р. № 11/2/09 ПП «Октант» здійснило поставку молока, про що підтверджують товарно-транспортні накладні. Реєстр наводиться у додатку до акта перевірки».

Також, на підтвердження дійсності та фактичного виконання господарських зобовязань, позивачем було надано суду копії наступних документів:

податкових накладних від 16.12.2008 №3551, 30.01.09 №422, 31.01.09 №499, 28.02.09 №1129, 30.12.08 №3551.1;

товарно-транспортних накладних;

виписки з рахунку.

Крім того, відповідачем у судовому засіданні долучено до матеріалів справи копію листа директора ПП «Октант» на імя заступника начальника Кременчуцької ОДПІ (вх.№8716//10 від 19.03.2009), яким ПП «Октант» підтверджує взаємовідносини з позивачем.

Перевіркою встановлено, що позивач на підставі укладених договорів від 03.12.2007 №165/9/07 та від 18.12.2008 № 204/6/08 придбав у ПП «Олвін» засоби індивідуального захисту, господарські товари на суму 28164,64 грн., крім того ПДВ - 5 632,93 грн..

ПП «Олвін» надало в адресу позивача відповідні податкові та видаткові накладні на суму 28164,64 грн., крім цього ПДВ - 5 632,93 грн.

В ході відпрацювання ланцюга постачання позивача, відповідачем встановлено, що ПП «Олвін» придбав товарно - матеріальні цінності у ПП «Стиларт», у якого, як зазначено на сторінках 43-44 Акту, відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів тощо. Зазначене призвело до визнання угод укладених та таких, що виконувались протягом перевіряемого періоду між ПП «Стиларт» та його постачальниками й покупцями (споживачами) такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому нікчемними.

Доказів того, що позивач мав правовідносини безпосередньо з ПП «Стиларт» відповідачем не надано.

Позивачем у якості доказів дійсності та фактичного виконання господарських зобовязань, було надано суду копії наступних документів:

видаткових накладних від 21.01.09, 12.01.09, 08.01.09, 02.03.09, 17.03.09, 30.03.09, 16.02.09, 04.02.09, 02.02.09, 02.09.08, 01.12.08, 04.11.08, 05.11.08, 18.08.08, 15.08.08, 03.09.08, 07.10.08, 07.10.08, 10.10.08, 06.08.08, 08.07.08, 11.06.08, 11.06.08, 03.07.08, 03.07.08, 03.07.08, 03.06.08, 15.04.08, 06.05.08, 31.03.08, 01.04.08;

податкових накладних від 06.08.08 №61, 18.08.08 №64, 15.08.08 №63, 03.07.08 №50, 03.07.08 №49, 03.07.08 №51, 08.07.08 №53, 03.06.08 №40, 11.06.08 №44, 11.06.08 №42, 06.05.08 №34, 31.03.08 №23, 01.04.08 №25, 15.04.08 №30, 30.03.09 №24, 17.03.09 №21, 02.03.09 №17, 02.02.09 №6, 16.02.09 №11, 04.02.09 №7, 12.01.09 №2, 21.01.09 №5, 08.01.09 №1, 01.12.08 №97, 05.11.08 №89, 04.11.08 №88, 07.10.08 №80, 10.10.08 №84, 07.10.08 №82, 07.10.08 №81, 02.09.08 №67, 03.09.08 №68;

виписки з рахунку.

Також встановлено, що позивач на підставі договорів від 31.12.2007 № 8/6/08 та від 31.12.2008 № 202/6/08 придбав у ПП «Мехторгуніверсал» товарно - матеріальні _цінності та послуги на суму 21118,95 грн., крім цього ПДВ - 4223,79 грн.

ПП «Мехторгуніверсал» надало в адресу Позивача відповідні податкові, видаткові накладні та акти виконаних робіт на суму 21118,95 грн., крім цього ПДВ - 4223,79 грн.

В ході відпрацювання ланцюга постачання Позивача, Відповідачем встановлено, що ПП «Мехторгуніверсал» придбав товарно - матеріальні цінності у ТОВ «Тікко», у якого, як зазначено на сторінках 49-50 Акту, відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів тощо. Зазначене призвело до визнання договорів нікчемними.

Доказів того, що позивач мав правовідносини безпосередньо з ТОВ «Тікко» відповідачем не надано.

Позивачем у якості доказів дійсності та фактичного виконання господарських зобовязань, було надано суду копії наступних документів:

видаткових накладних від 02.02.09 №РН-0000003, 06.01.09 №РН-0000001, 29.01.09 №РН-0000002, 06.10.08 №РН-0000010, 06.10.08 №РН-0000011, 23.10.08 №РН-0000013, 04.11.08 №РН-0000014, 01.04.08 №6, 08.04.08 №7, 21.07.08 №8, 01.12.08 №РН-0000015, 05.12.08 №РН-000016, 30.12.08 №РН-000017, 01.09.08 №9, 12.09.08 №9;

податкових накладних від 01.04.08 №06, 08.04.08 №07, 21.07.08 №08, 01.09.08 №09, 12.09.08 №9, 23.10.08 №14, 06.10.08 №10, 06.10.08 №11, 04.11.08 №16, 04.11.08 №15, 01.12.08 №18, 05.12.08 №19, 30.12.08 №20, 06.01.09 №1, 29.01.09 №2, 02.02.09 №3;

виписки з рахунку.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Термін «бухгалтерський облік» наведено у статті 1 вищенаведеного Закону, а саме: «бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень».

Відповідно до частини першої, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати такі необхідні реквізити: назва підприємства від імені якого складений документ, назва документа (форми), код форми, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища та ініціали осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Документи, наданні позивачем у якості доказів дійсності та фактичного виконання господарських зобовязань містять всі передбачені законодавством реквізити.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються, крім іншого, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 5.3.9, пункту 5.3, статті 5 вищенаведеного Закону встановлено заборону на включення до складу валових витрат, будь-яких понесених витрат, які не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Акт перевірки не містить такого переліку, що підтверджує надання позивачем підчас перевірки всіх первинних та інших документів повязаних з господарськими операціями між позивачем ПП «Октант» та ТОВ «Бест оіл».

Відповідно до частини четвертої статті 263 Господарського кодексу України, господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Частиною першою статті 264 зазначеного Кодексу встановлено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 626 та статтею 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

З наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем ПП «Октант», ТОВ «Бест оіл» мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними. Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність визнання таких правочинів нікчемними, то й висновок про допущенні позивачем порушення спростовується.

Щодо зменшення відповідачем сум податкового кредиту на суму 5632,93 грн. по операціях з ПП «Олвін» та 4223,79 грн. по операціях з ПП «Мехторгуніверсал».

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, крім іншого, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 726 пункту 7.2, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 передбачено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений зазначеним підпунктом. Податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.

Як свідчить Акт перевірки, на момент складання податкових накладних за відповідними договорами ПП «Олвін» та ПП «Мехторгуніверсал» були зареєстровані як платники ПДВ органами податкової служби у встановленому законом порядку, та подавали до податкового органу податкові декларації з ПДВ за відповідні податкові періоди. Крім цього, даними підприємствами задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ у відповідних деклараціях у повному обсязі.

Тобто, у даному випадку позивач мав законне право на формування податкового кредиту по податкових накладних, які виписані ПП «Олвін» та ПП «Мехторгуніверсал».

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.08.2009 №0004212301/0/2555 №0004272301/0/2558 та №0004282301/0/2559.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" (Полтавська область, м. Кременчук, вул.40 років Жовтня, 14/69, код ЄДРПОУ 00446782, р/р 26009001304571 в АТ "ОТП Банк", м. Київ МФО 300528) судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2010 року.

СуддяО.П. Огурцов