Постанова № 7515966, 29.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-18567/09/0570

час прийняття постанови: 10-24

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Скокіні О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька

про скасування частково податкове повідомлення – рішення, скасування першої податкової вимоги

за участю представників:

від позивача: Волковський Ю.Л. за дов.

від відповідача: Якуніна І.А. за дов.

Левченко І.А. за дов.

                     Гой В.П. за дов.           

                                                  ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» звернувся с позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про скасування повідомлення – рішення від 31 липня 2009 року №0000401323/1/24215/10/22-013 в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 49732,54 грн., та скасування першої податкової вимоги від 27 жовтня 2009 року №1/23. Позивач погодився з зобов’язаннями за основним боргом в сумі 24866, 27 грн., але не погоджується із застосуванням до нього штрафної санкції передбаченої підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі закон 2181). Зазначає, що Постановою правління НБУ від 10 лютого 2009 року №59 була призначена тимчасова адміністрація у ВАТ КБ «Надра», а постановою правління НБУ №452 від 05 серпня 2009 року продовжено мораторій до 10 лютого 2010 року на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців. Посилаючись на ст..2, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», позивач вказує, що відповідачем ігноруючи ці норми було надіслано податкове повідомлення – рішення, яке не відповідає зазначеному закону. Посилаючись на преамбулу закону 2181, вказує що перша податкова вимога суперечить, цій нормі закону оскільки цей закон не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються між іншим норми розділу 5 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Відповідно до підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16, до банку на період дії введеного НБУ мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим законом за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових) платежів на момент введення мораторію та під час його дії. З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів розпочинається відлік терміну зарахування податків і зборів (обов’язкових) платежів нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію. Отже зазначає що дії відповідача прямо суперечать вимогам закону 2181. Таким чином перерахування Банком штрафних санкцій можливе лише після закінчення строку мораторію на задоволення вимог кредиторів, отже виставлення Відповідачем першої податкової вимоги можливе після невиконання банком своїх зобов’язання по закінченню строку дії мораторію. У позовній заяві позивач вказував, що він не відмовляється від сплати штрафних санкцій, отже податковий борг по сплаті штрафу є узгодженим, але можливий бути виконаним лише після закінчення строку дії мораторію. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити. У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, але зазначив, що відмовляється від твердження у позовній заяві, що суми штрафних санкцій є узгодженими, та зазначив, що вони суперечать законодавству, як і спірна Перша податкова вимога.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, надав заперечення (арк.. справи 33), у яких зазначив, що підстави визначені позивачем для часткового скасування податкового повідомлення – рішення у позовній заяві, стосуються санкцій за невиконання або неналежне виконання банківською установою грошових зобов’язань та зобов’язань з податків і зборів (обов’язкових платежів). У цьому випадку мова йде про заниження податкових зобов’язань, яке було виявлено в ході перевірки та донараховано податковим органом, штрафні санкції застосовані не за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань, а за порушення податкового законодавства в частині заниження банком в наданому до податкового органу розрахунку суми податку, який необхідно сплатити до бюджету. Дія мораторію не розповсюджується не невизначені (занижені) податкові зобов’язання, а тільки на узгоджені податкові зобов’язання, строк сплати яких настав, але які сплачені або не сплачені не в повному обсязі у зв’язку з регулюванням НБУ економічних нормативів позивача.

Стосовно спірної Першої податкової вимоги, зазначає що згідно з підпунктом 6.4.5 пункту 6.4 статті 6 закону 2181 у випадках, визначених підпунктом «г» підпункту 6.4.1 цього пункту, податкові вимоги вважаються відкликаними у день прийняття податковим органом рішення про розстрочення податкового боргу чи про досягнення щодо нього податкового компромісу. Підпунктом «г» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 закону 2181 податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо податкові зобов’язання (крім податкового боргу) розстрочують ся або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні. У зв’язку з викладеним просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра», є юридичною особою, зареєстрований Національним Банком України 26 жовтня 1993 року № 205.

Відповідачем було проведено виїзну планову перевірку Філії Відкритого акціонерного банку «Надра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за наслідками якої було складено акт від 07 травня 2009 року №472/22-018/25605425. Встановлені перевіркою порушення позивач не оскаржує. Предметом спору є застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій згідно з вимогами підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 закону 2181 за заниження позивачем податкових зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 49732,54 грн. та Першої податкової вимоги від 27 жовтня 2009 року №1/23 на суму 49732,54 грн.

Як свідчать матеріали справи, Постановою правління Національного Банку України від 10 лютого 2009 року №59 була призначена тимчасова адміністрація у ВАТ КБ «Надра», а постановою правління Національного Банку України №452 від 05 серпня 2009 року продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 10 лютого 2010 року строком на шість місяців. (арк. справи 11,13).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Частиною 3 статті 9 цього Закону встановлено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно з частини 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами в межах повноважень, визначених законами. Таким чином, призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра» не змінює його статусу платника податків, якщо він є таким відповідно до закону. Так само факт тимчасової адміністрації платника податків не позбавляє відповідний податковий орган статусу контролюючого органу стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів цим платником податків.

Як свідчить системний аналіз положень закону 2181, сфера регулювання цим законом правовідносин, що виникають між платниками податків та контролюючими органами, не обмежується правовим регулюванням власне заходів з погашення податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу. Зокрема, цим Законом регулюються питання здійснення контролю за платниками податків з боку контролюючих органів, порядку надання податкової декларації платником податку та визначення суми податкових зобов'язань, порядку узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів тощо.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 закону 2181, яким керувався податковий орган, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, зазначених у податкових деклараціях. Таким чином, податковий орган у випадку застосування штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкових зобов’язань виступає не як орган стягнення, а як контролюючий орган.

Відповідно до вимог статті 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» протягом дії мораторію:

1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

          Аналіз зазначеної статті закону свідчить, що час дії мораторію на вимоги кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції щодо сплати податку, а не нарахування.

          На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкових зобов’язань, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1.10 статті 1 закону 2181 податкова вимога, це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Згідно з вимогами підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 закону 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Підпунктом 6.2.3. пункту 6.2 статті 6, зазначеного закону, встановлено, що перша податкова вимога надсилаються не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Статтею 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що протягом дії мораторію, забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк зобов'язаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобов'язаннями, можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом;

          нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов'язань, які виникли під час дії мораторію, - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами;

          розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) в розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію;

          фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені законом 2181, за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань, щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

          На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем, було направлено спірну Першу податкову вимогу без врахування зазначених вимог закону, тому у частині скасування спірної Першої податкової вимоги позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Згідно з пунктом 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2-15, 17,18, 33-35, 41,42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 111, 121, 122-143, 151, 154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов, Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про скасування податкове повідомлення – рішення від 31 жовтня 2009 року № 0000401323/1/24215/10/22013 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 49732,54, та скасування першої податкової вимоги від 27 жовтня 2009 року №1/23, задовольнити частково.

          Скасувати Першу податкову вимогу від 27 жовтня 2009 року № 1/23, видану Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» 1 (одну) грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 грудня 2009 року в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 04 січня 2010 року.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шинкарьова І.В.