Постанова № 7515577, 25.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2009 р. справа № 2а-10266/09/0570

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Папазової Г.П.

при секретаріСкутельник Ю.В.

за участю

представника позивачаДеркунського М.В. за дов. від 16.06.2009р.

представника відповідачаМайдикова С.Б. за дов. 09.01.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаунди Полімерні Системи» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000532310/0 від 11.06.2009р., № 0000331720/0 від 12.06.2009р., № 0000542310/0 від 11.06.2009р., № 0000552310/0 від 15.06.2009р.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернуся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000532310/0 від 11.06.2009р., № 0000331720/0 від 12.06.2009р., № 0000542310/0 від 11.06.2009р., № 0000552310/0 від 15.06.2009р.

В обґрунтування позову посилається на наступне. З 30.04.09р. по 25.05.2009р. відповідачем проводилась перевірка ТОВ «Компаунди Полімерні Системи» з питань дотримання податкового законодавства. За результатами перевірки був складений акт № 2422/23-10/35374149 від 02.06.2009р. На підставі цього акту були винесені податкові повідомлення рішення № 0000532310/0 від 11.06.2009р. щодо нарахування позивачу податкових зобовязань по податку на прибуток підприємства в сумі 49227,00 грн. (в т.ч. основний платіж 33333,00 грн., штрафні санкції 15894,00 грн.), № 0000331720/0 від 12.06.2009р. щодо нарахування податку з доходів найманих працівників в сумі 141499,32 грн. (в т.ч. 44487,9 грн. основний платіж, та 97011,42 грн. штрафні санкції), № 0000542310/0 від 11.06.2009р. щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 40000,00 грн. (в т.ч. 26667,00 грн. основний платіж, та 13333,00 грн. штрафні санкції), № 0000552310/0 від 15.06.2009р. - донарахування податкових зобовязань по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 3020,8 грн. ( в т.ч. 1581,00 грн. - основний платіж, 1439,8 грн. штрафні санкції). Вважає обставини, викладені в акті, такими, що не відповідають дійсності, а повідомлення-рішення недійсними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволені позову, обґрунтовуючи свої вимоги обставинами, викладеними в позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Третя особа у судове засідання не зявилась, надала заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компаунди Полімерні Системи» є юридичною особою, зареєстрованою 04.09.2007 року Волноваською районною державною адміністрацією Донецької області, перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Волноваському районі.

З 30 квітня 09р. по 25 травня 2009р. відповідачем проводилась перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаунди Полімерні Системи» з питань дотримання податкового законодавства. За результатами перевірки був складений акт № 2422/23-10/35374149 від 02 червня 2009 року, яким встановлені наступні порушення.

На порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» субєктом господарювання у складі валових доходів за 9 місяців 2008 року не було враховано доходи від реалізації, отримані в І кварталі 2008 року на суму 133333 грн., а саме платником податку у березні 2008 року було отримано на розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 160000 грн., внесені з каси підприємства, що підтверджується виписками банку та приймальними квитанціями. В касу (згідно наданих до перевірки документів) ці кошти були внесені як поворотна фінансова допомога від ОСОБА_4 згідно договору № 1/22 від 06.03.2008 року. Як наслідок встановлено, що платником податку у березні 2008 року до бази оподаткування податком на додану вартість не було віднесено суму виручки від реалізації (160000 грн.), отриману на розрахунковий рахунок з каси підприємства.

В звязку з вказаними порушеннями були винесені податкові повідомлення рішення № 0000532310/0 від 11.06.2009р. щодо нарахування позивачу податкових зобовязань по податку на прибуток підприємства в сумі 49227,00 грн. (в т.ч. основний платіж 33333,00 грн., штрафні санкції 15894,00 грн.), № 0000542310/0 від 11.06.2009р. щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 40000,00 грн. (в т.ч. 26667,00 грн. основний платіж, та 13333,00 грн. штрафні санкції).

Порядок та умови, обєкти оподаткування, правила ведення податкового обліку по податку на прибуток визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94.

Відповідно до ст. 3 цього Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами, що встановлено п. 4.1 Закону № 334/94.

Валовий доход зокрема включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Згідно договору позики № 1/22 від 06.03.2008 року, укладеному між позивачем та ОСОБА_3 позикодавець (ОСОБА_3) передає позичальнику ТОВ «Компаунди Полімерні Системи» в якості поворотної безвідсоткової фінансової допомоги грошові кошти в розмірі 170000 грн. (т. 1 а.с. 100).

На виконання вказаного договору позивачем були отримані 24.03.2008 року 75000 грн., 25.03.2008 року 73000 грн., 27.03.2008 року 12000 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами серії 01АААЕ 563128, 563129 та 563131 відповідно (т. 1 а.с. 102, 106, 110).

Разом з цим, виписками банку по особовому рахунку позивача № НОМЕР_1 та приймальними квитанціями підтверджується отримання на розрахунковий рахунок грошових коштів, внесених з каси підприємства, а саме:

квитанція від 24.03.2008 року № 1, виписка банку від 24.03.2008 року на суму 75000;

квитанція від 25.03.2008 року № 2, виписка банку від 25.03.2008 року на суму 73000;

квитанція від 27.03.2008 року № 7, виписка банку від 27.03.2008 року на суму 12000.

При цьому в усіх випадках призначенням платежу визначено «надходження торгової виручки від продажу товарів».

Відповідно до пункту 3.8 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

При цьому суд звертає увагу на те, що з акту про результати виїзної планової перевірки позивача від 02.06.2009 року та з пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що суми отриманої та повернутої фінансової допомоги у період, що перевіряється, позивачем в податковому обліку враховані вірно і з цього приводу порушень податковим органом не встановлено.

№ 0000331720/0 від 12.06.2009р. щодо нарахування податку з доходів найманих працівників в сумі 141499,32 грн. (в т.ч. 44487,9 грн. основний платіж, та 97011,42 грн. штрафні санкції).

Перевіркою встановлено, що до статутного фонду ТОВ «Компаунди Полімерні Системи», згідно протоколу зборів учасників товариства №1 від 13.08.2007р., угод про грошову оцінку майна, активів прийому-передачі майна, засновниками фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вересні 2007р. внесено майно на загальну суму 296586,00 грн.

Згідно п.п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, інвестиція це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Виходячи з викладеної норми, суду вважає, що внесення фізичною особою в статутний фонд підприємства належного їй майна є інвестицією, а не витратами, пов,язаними з придбанням інвестиційного активу.

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003 (далі Закон України № 889-ІУ), дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Таким чином, в даному випадку засновники фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, передаючи на підставі акту прийому-передачі об,єкт нерухомого майна в обмін на корпоративні права, отримали дохід у вигляді корпоративних прав.

Згідно ст.ст. 715, 716 Цивільного кодексу України кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупець товару, який одержує взамін.

До договору міни застосовується загальні положення про договір купівлі-продажу.

Порядок оподаткування операцій з продажу об,єктів нерухомого майна врегульовано п.12.1 ст.12 Закону України № 889-ІУ дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Пунктом 12.3 цієї статті встановлено, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Пунктом 7.2 ст. 7 Закону України № 889-ІУ встановлено ставку податку у розмірі 5 відсотків від обєкта оподаткування, нарахованого податковим агентом.

Податковий агент, відповідно до п.1.15 Закону України № 889-ІУ, це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п.19.2 ст.19 Закону України № 889-ІУ, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

У відповідності до п.п. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України № 889-ІУ, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу.

Розміри штрафних санкцій за порушення податкового законодавства передбачено ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ. Так, п.п.17.1.9. п.17.1 ст.17 цього Закону передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обовязкового платежу).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було правомірно визначено податкове зобовязання у сумі 141499,32 грн. (в т.ч. 44487,9 грн. основний платіж, та 97011,42 грн. штрафні санкції)

Також на підставі акту прийняте податкове повідомлення рішення № 0000552310/0 від 15.06.2009 року, яким позивачу донараховані податкові зобовязання та застосовані штрафні санкції зі збору за забруднення навколишнього середовища на суму 3020,8 грн. ( в т.ч. 1581,00 грн. - основний платіж, 1439,8 грн. штрафні санкції).

У відповідності до ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264 ХІІ збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності).

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відносини, пов'язані з утворенням, збиранням і заготівлею, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина регулюються Законом України «Про відходи» від 05.03.98р. № 187/98-ВР

Згідно ст. 39 даного Закону за розміщення відходів із субєктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на підставі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі.

Відповідно п. 15 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303, визначено, що контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби, які згідно з планом перевірок залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та спеціальних підрозділів Мінприроди для перевірки правильності визначення платниками збору фактичних обсягів викидів.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема, за розміщення відходів. Суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору, наведених у таблиці 1.9 додатка 1 до Порядку № 303, та коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку.

В акті про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Компаунди Полімерні Системи» від 06.02.2009 року встановлено порушення ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» п.6.4. «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. № 162/379 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999р. за № 544/3837. Підприємством не були включені до розрахунків у 4 кварталі 2007 року відходи пластмас у кількості 22,615 тн, у 4 кварталі 2008 року відходи пластмас у кількості 15,22 тн, відпрацьовані масла у кількості 0,33 тн.

За період з 05.06.2007 року по 31.12.2008 року ТОВ «Компаунди Полімерні Системи» не було платником збору за забруднення навколишнього природного середовища та не декларувало вказаний збір. Дозволу і лімітів на утворення і розміщення відходів на 2006 2008 роки підприємство не мало.

Враховуючи вищенаведені приписи пункту 15 Порядку № 303, суд вважає, що відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень при самостійному обчисленні суми збору, який підлягає оплаті. Тобто за даною нормою податковий орган лише контролює своєчасність та повноту сплати збору, при цьому своєчасність це сплата податкового зобовязання у визначені законодавством строки та повнота - сплата у повному обсязі задекларованих сум збору.

Стосовно перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів розміщення відходів, суд зазначає, що з аналізу даної норми вбачається її імперативний характер. Тобто податковий орган може самостійно проводити перевірку лише своєчасності та повноти сплати збору за забруднення і при цьому позбавлений можливості самостійно перевірити правильність визначення платниками збору фактичних обсягів викидів, а відповідно і визначити суми збору за фактичні обсяги розміщення відходів не обліковані платником збору.

На підставі викладеного позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000552310/0 від 15.06.2009 року про донарахування податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього середовища підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких було позивачеві відмовлено.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією. Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаунди Полімерні Системи» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000532310/0 від 11.06.2009р., № 0000331720/0 від 12.06.2009р., № 0000542310/0 від 11.06.2009р., № 0000552310/0 від 15.06.2009р. задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області № 0000532310/0 від 11.06.2009 року, № 0000542310/0 від 11.06.2009 року, № 0000552310/0 від 15.06.2009 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаунди Полімерні Системи» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Папазова Г.П.