Постанова № 7515419, 12.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-23514/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Ісаєнко Ю.А.

при секретарі                                                  Горюновій Л.С.

за участю

представника позивача Стихар Г.В.

представника відповідача Романік О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 25.04.2008 року № 0002241543/0.

встановив:

Позивач, Державне підприємство «Макіїввугілля», звернувся до суду із позовом до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 25.04.2008 року №0002241543/0.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що згідно акту невиїзної документальної перевірки спірним повідомленням-рішенням відповідачем до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних термінів сплати податку на прибуток. Вважає зазначене повідомлення-рішення незаконним, оскільки при встановленні строку затримки сплати плати за землю відповідач неправомірно відніс платежі з цього податку за інші визначені ним податкові періоди, внаслідок чого, на думку позивача, утворилась затримка, за яку нараховані фінансові санкції.

Просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ від 25.04.2008 року №0002241543/0.

Відповідач надав судові заперечення в яких посилається на те, що спірне повідомлення-рішення, яким за порушення граничного строку сплати податкового зобов’язання з земельного податку нараховані штрафні санкції, винесені податковим органом правомірно, оскільки позивачем несвоєчасно сплачено земельний податок за квітень 2007 року по строку 30.05.2007 року, за квітень 2007 року по строку 30.05.2007 року, за травень 2007 року по строку 02.07.2007 року, за червень 2007 року по строку 30.07.2007 року, за липень 2007 року по строку 30.08.2007 року, за серпень 2007 року по строку 01.10.2007 року. В обґрунтування своєї позиції посилається на приписи п.7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов»язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов»язковими платежами) – у рівних пропорціях.

Просить суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні, представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Державне підприємство «Макіїввугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, включено до ЄДРПОУ за №32442295, перебуває на обліку платника податків (плата за землю) за місцем розташування земельної ділянки в Шахтарській ОДПІ Донецької області.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України», державним податковим інспектором відділу адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків та зборів, ресурсних (рентних) неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Шахтарської ОДПІ Донецької області проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства «Макіїввугілля» з питань дотримання граничних термінів сплати земельного податку за квітень по строку 30.05.2007 року, за квітень 2007 року по строку 30.05.2007 року, за травень 2007 року по строку 02.07.2007 року, за червень 2007 року по строку 30.07.2007 року, за липень 2007 року по строку 30.08.2007 року, за серпень 2007 року по строку 01.10.2007 року.

За результатами перевірки складено відповідний акт від 14.04.2008 року №632/15/32442295 (а.с. 7-8).

25 квітня 2008 року Шахтарською ОДПІ Донецької області винесено податкове повідомлення – рішення №0002241543/0, яким на підставі акту перевірки до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 11926,50 грн. за затримку на 244 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 23852,96 грн.( а.с. 6) за порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю» та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Правовою підставою зазначеного податкового повідомлення – рішення стала норма пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,— у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З п. 2 «Перевірка дотримання граничних термінів сплати» акту перевірки вбачається, що на думку податкового органу позивачем несвоєчасно сплачений земельний податок:

- за квітень 2007 року по строку 30.05.2007 року платіжним дорученням №1670 від 07.12.2007 року сплачено суму боргу у розмірі 2034,12 грн., сума недоїмки складає 2863,73 грн.;

- за квітень 2007 року по строку 30.05.2007 року платіжним дорученням №248 від 28.01.2008 року сплачено суму боргу у розмірі 2863,73 грн.;

- за травень 2007 року по строку 02.07.2007 року платіжним дорученням №248 від 28.01.2008 року сплачено суму боргу у розмірі 4897,85 грн.;

- за червень 2007 року по строку 30.07.2007 року платіжним дорученням №248 від 28.01.2008 року сплачено суму боргу у розмірі 4897,85 грн.;

- за липень 2007 року по строку 30.08.2007 року платіжним дорученням №248 від 28.01.2008 року сплачено суму боргу у розмірі 4897,85 грн.;

- за серпень 2007 року по строку 01.10.2007 року платіжним дорученням №248 від 28.01.2008 року сплачено суму боргу у розмірі 4261,56 грн.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов’язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 17.1 статті 17 зазначеного закону передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону, штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим законом.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що під терміном «податкова декларація» у розумінні цього закону, є, окрім декларації, також «розрахунок».

Порядок узгодження сум податкового зобов’язання, визначений статтею 5 зазначеного Закону, де під самостійним узгодженням податкового зобов’язання розуміється подання платником податку до податкового органу податкової декларації з визначенням в ній податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку).

Відповідно до ч.1 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, зокрема, дорівнювати календарному року. При цьому, для цілей цього підпункту під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначеного законом з питань оподаткування, тобто період, у якому платник податку зобов’язаний звітувати перед податковим органом шляхом подачі декларації з визначенням податкових зобов’язань .

Відповідно до п.1.2. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державним цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України.

Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-12 ( зі змінами та доповненнями) є спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня, до 1 лютого подають дані відповідній державній податкові інспекції.

Відповідно до п.2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001 року № 434, розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власником землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної і комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу були надані податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік № 353 від 25.01.2007 року, яким визначено загальну суму земельного податку на поточний рік з розбивкою по місяцях.

Платіжними дорученнями ДП «Макіїввугілля» із визначенням призначення платежу сплачено земельний податок:

-№ 1670 від 07.12.2007 року – у сумі 3244,74 грн. за жовтень 2007 року по строку 07.12.2007 року (а.с. 20);

- № 248 від 28.12.2008 року – у сумі 22200,00 грн. по строку 30.01.2008 року (а.с. 21)

Зазначені суми були спрямовані відповідачем у рахунок сплати зобов’язань з земельного податку за розрахунком № 353 від 25.01.2007 року.

Судом встановлено, що саме сплата зазначених зобов’язань стала підставою для застосування штрафу та винесення спірного податкового повідомлення – рішення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Відповідно до наведеного пункту Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов”язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов”язковими платежами)- у рівних пропорціях.

Зазначена норма Закону не визначає, хто саме із суб”єктів зазначених правовідносин - контролюючий орган чи платник податків - зобов”язаний здійснювати погашення зобов”язань у встановленому нею порядку. Ця норма також не встановлює право чи обов”язок контролюючого органу (в даному випадку – органу державної податкової служби) будь-яким чином змінювати податкові зобов”язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Таке право податкового органу не передбачено і будь-якими іншими нормами зазначеного Закону, а також інших законів з питань оподаткування.

Таким чином, суд вважає що спірне повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно, тому необхідно визнати його недійсним, та відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та скасувати його.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам( а.с. 1).

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Позов Державного підприємства «Макіїввугілля» до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 25.04.2008 року № 0002241543/0 задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 25.04.2008 року №0002241543/0.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Макіїввугілля» ( 86157, м. Макіївка Донецької області, пл. Радянська,2, р/р 26000301528430 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Макіївки, МФО 334516, код ЄДРПОУ 32442295), витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 12 січня 2010 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 14 січня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаєнко Ю.А.