
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4054/17
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Кравченко К.В.,
суддів: Градовського Ю.М. , Лук'янчук О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року по справі №815/4054/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших виплат, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 року по справі №815/4054/17 (надалі - постанова ОААС від 15.02.2018 року) позовні вимоги задоволені частково - визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Одеській області №88о/с від 26.10.2016 року в частині звільнення зі служби в запас начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС в Одеській області полковника міліції ОСОБА_1; поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області; стягнуто з Головного управління МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 149712 гривень 32 коп. з відрахуванням з цієї суми обов'язкових платежів.
21.06.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 року, в якій просив встановити наступний порядок виконання вказаної постанови:
- поновити полковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області з 27.10.2016 року;
- зарахувати період вимушеного прогулу до трудового стажу (вислуги років) ОСОБА_1, нарахувати й виплатити належні суми, враховуючи 37 діб невикористаної відпустки за 2015 рік на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 року у справі №815/4054/17 (оскільки таке утримання нею не передбачено).
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що на виконання постанови ОААС від 15.02.2018 року відповідачем наказом від 12.03.2018 року №7о\с скасовано наказ Головного управління МВС України в Одеській області №88о/с від 26.10.2016 року в частині звільнення зі служби в запас начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС в Одеській області полковника міліції ОСОБА_1; поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області, відрахувавши з грошового забезпечення компенсацію за 37 діб невикористаної відпустки за 2015 рік; сплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 149712,32 грн. з відрахуванням з цієї суми обов'язкових платежів. Однак, згідно письмової відповіді відповідача від 25.05.2018 року №33/195 до трудового стажу (вислуги років) позивача не було зараховано стаж вимушеного прогулу з посиланням на те, що постановою ОААС від 15.02.2018 року таке зарахування не передбачено, що вказує на те, що позивача фактично поновлено не з дати незаконного звільнення, а з дати вказаної постанови ОААС.
Також позивач зазначає, що при виплаті визначеної постановою ОААС від 15.02.2018 року суми заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем неправомірно були здійсненні утримання з суми виплати, які цією постановою не передбачені, а також не був виплачений заробіток за час вимушеного прогулу з 15.02.2018 року (дата винесення постанови ОААС від 15.02.2018 року) по день фактичного поновлення позивача, яке проведено на підставі наказу відповідача від 12.03.2018 року №7о\с.
Відповідно до ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч.1).
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3).
Будучі повідомленими про час та місце розгляду заяви ОСОБА_1, сторони в судове засідання не з'явились, в зв'язку з чим заява розглядається в поряду письмового провадження. Позивач просив розглянути його заяву без його участі.
Перевіривши наведені заявником обставини виконання відповідачем постанови ОААС від 15.02.2018 року, колегія суддів вбачає підстави для встановлення способу і порядку виконання цієї постанови.
Так, згідно з вимогами ч.5 ст.235 Кодексу законів про працю України та ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Рішення суду про поновлення на посаді вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.2 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконання рішення суду про поновлення на роботі здійснюється шляхом видачі видання наказу про поновлення працівника на роботі та внесення зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 року №58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним (наприклад, пишеться: „Запис за таким-то № є недійсним, поновлений на попередній роботі").
Таким чином, поновлення на попередній роботі (посаді) повинно здійснюватися не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яке відповідно до цього рішення визнається недійсною.
При цьому, весь період вимушеного прогулу, тобто період з дати незаконного звільнення і до дня винесення роботодавцем наказу про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, повинен бути включений до трудового стажу (вислуги років) цього працівника.
На виконання постанови ОААС від 15.02.2018 року відповідач видав наказ від 12.03.2018 року №7о\с про поновлення позивача на посаді. Однак в цьому наказі не зазначено, що позивач поновлюється на посаді з 27.10.2016 року.
У відповіді від 25.05.2018 року №33/195 на запит позивача відповідач зазначає, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року та постановою ОААС від 15.02.2018 року не передбачено зарахування періодів вимушеного прогулу до вислуги років для призначення пенсії.
Таким чином, підтверджується наявність наведених заявником обставин недотримання відповідачем вимог законодавства під час виконання постанови ОААС від 15.02.2018 року в частині поновлення позивача на посаді.
В даному випадку відповідач на виконання постанови ОААС від 15.02.2018 року повинен поновити позивача на посаді з 27.10.2016 року, тобто з наступного дня після винесення спірного наказу про звільнення, а також зарахувати до вислуги років позивача весь час вимушеного прогулу, тобто з 27.10.2016 року по 12.03.2018 року (дата винесення наказу про поновлення позивача від 12.03.2018 року №7о\с).
Що стосується виконання постанови ОААС від 15.02.2018 року в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то рішення суду в цій частині підлягає виконанню шляхом виплати позивачу визначеної судом суми заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 149712,32 гривень, яка розрахована судом за період з 27.10.2016 року по 15.02.2018 року, тобто по день ухвалення вказаної постанови, а також за період з 16.02.2018 року і по день фактичного поновлення позивача на роботі наказом від 12.03.2018 року №7о\с, виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 456,44 грн., з відрахуванням з вказаних виплат до відповідних бюджетів та фондів таких обов'язкових платежів, як податок на доходи фізичних осіб та військового збору у встановлених законодавством розмірах.
Будь-яких інших утримань з сум виплат, які повинні бути виплачені позивачу на виконання постанови ОААС суду від 15.02.2018 року, здійснюватися не повинно.
Враховуючи з'ясовані обставини виконання відповідачем постанови ОААС від 15.02.2018 року, які не в повній мірі узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовані питання поновлення на роботі (посаді) незаконно звільненого працівника, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про встановлення порядку та способу виконання вказаної постанови ОААС.
Керуючись ст.378, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року по справі №815/4054/17 задовольнити.
Встановити наступний спосіб та порядок виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року по справі №815/4054/17, а саме:
1. Поновити полковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області з 27 жовтня 2016 року та зарахувати до його трудового стажу (вислуги років) весь період вимушеного прогулу з 27 жовтня 2016 року по 12 березня 2018 року.
2. Стягнути з Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 149712 (сто сорок дев'ять тисяч сімсот дванадцять) гривень 32 коп. за період з 27 жовтня 2016 року по 15 лютого 2018 року, а також за період з 16 лютого 2018 року по 12 березня 2018 року, виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 456,44 грн., з відрахуванням з сум виплат до відповідних бюджетів та фондів наступних обов'язкових платежів: податок з доходів фізичних осіб та військового збору у встановлених законодавством розмірах.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Кравченко К.В.Судді Градовський Ю.М. Лук'янчук О.В.
Судове рішення № 75144574, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/4054/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: