Постанова № 75144005, 27.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1991/18 Справа № 225/2073/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі відділення «Дніпропетровське РУ» АТ «Родовід Банк»

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк» про припинення дії кредитного договору,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2015 року до Дзержинського міського суду Донецької області надійшов позов ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк» про припинення дії кредитного договору.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2015 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк» про скасування пені та визнання зобов’язань за кредитним договором виконаними, передано на розгляд Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «РОДОВІД БАНК» про припинення дії кредитного договору - задоволено частково.

Визнано припиненими зобов’язання ОСОБА_2 за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23 квітня 2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» в особі відділення «Дніпропетровське РУ» АТ «Родовід Банк» просить за результатами розгляду апеляційної скарги рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року по справі №225/2073/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання виконаним кредитного договору, скасування пені та зобов’язання вчинити дії та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання виконаним кредитного договору, скасування пені та зобов’язання вчинити дії.

Відзивів на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі відділення «Дніпропетровське РУ» АТ «Родовід Банк» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року від інших учасників справи до суду не надходило.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» (правонаступник ПАТ «РОДОВІД БАНК») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №Д002/АА-145.07.2, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 відновлювану кредитну лінію на загальну суму 13643,56 долари США терміном по 22 квітня 2014 року включно. Кредит був виданий під обов’язок сплати ним банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі 12,5% процентів річних.

До вищезазначеного кредитного договору вносились зміни додатковими угодами та договорами до кредитного договору №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 року, а саме № 1 від 19.03.2008 року, від 01.10.2008 року, 12.05.2009 року, від 16.07.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цільовим призначенням кредитних коштів є купівля автомобіля марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, який в подальшому було передано в заставу банку у якості забезпечення виконання умов за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 року, про що свідчить договір застави транспортного засобу №Д002/АА-145/1.07.2, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 749.

13.03.2014 року ОСОБА_2 було достроково погашено зобов’язання за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007, а саме сплачено тіло кредиту та відсотки, зазначені обставини визнаються сторонами, та підтверджуються письмовими матеріалами справи, а саме розрахунком заборгованості за договором наданим відповідачем, та витягом по рахункам позивача.

Пунктом 3.9. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов’язався сплачувати Банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої п. 1.5. кредитного договору від суми простроченого платежу.

Згідно п. 3 Додаткової угоди від 01 жовтня 2008 року п. 3.9. Кредитного договору змінено та встановлено, що позичальник зобов’язується за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 відсотків від суми простроченої заборгованості.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 були допущені порушення встановлених кредитним договором строків погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором, банком було нараховано пеню за прострочення виконання зобов’язання згідно умов кредитного договору.

У відповідь банка №23-11-6.6/568 від 27 березня 2014 року на заяву ОСОБА_2 від 18 березня 2014 року зазначено, що довідка про повне погашення заборгованості може бути видана банком після погашення заборгованості за пенею за кредитним договором. Окрім цього, листом повідомлено ОСОБА_2, що його заява про перерахунок пені від 19 березня 2014 року прийнята до розгляду.

За результати засідання Кредитного комітету Банку від 17 квітня 2014 року враховуючи заяву позичальника та його готовність сплатити суму пені, перераховану згідно з вимогами Положення про врегулювання відносин щодо застосування штрафних санкцій за кредитами, що видані АТ «РОДОВІД БАНК», затверджено перераховану суму пені до сплати за Кредитним договором у розмірі 980,49 гривень.

Тобто, відповідно до розрахунків наданих банком, сума пені за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 було нарахована ОСОБА_2 станом на 13.03.2014 року в розмірі 3052,32 доларів США, а 17 квітня 2014 року за результати засідання Кредитного комітету Банку, нараховану суму пені станом на 13.03.2014 року в розмірі 3052,32 доларів США, перераховано та затверджено зменшену суму пені до сплати за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 у розмірі 980,49 гривень.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 пеню було нараховано до 14.04.2014 року тобто, до початку періоду проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.551 ЦК України вбачається, що законом передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду та не передбачено можливості звільнення від сплати останньої.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до норм ст. 261 ЦК України, якою встановлено умови початку перебігу позовної давності, строк позовної давності за вимогою про стягнення пені за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 у банка розпочався 18.04.2014 року – наступного дня після встановлення та затвердження перерахованої суми пені.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України встановлено, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що встановлено ст. 599 ЦК України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що банк з вимогами про сплату пені до ОСОБА_2 в судовому порядку не звертався, тобто підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності не має, крім того встановлений законом річний строк позовної давності, а саме строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, щодо стягнення з позивача пені за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 – сплив.

Приведені в апеляційній скарзі доводи банку про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування чи зміни рішення – не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі відділення «Дніпропетровське РУ» АТ «Родовід Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_4