Ухвала суду № 75142733, 05.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

справа № 758/3340/17

провадження № 22-ц/796/5015/2018

05 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнарт І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у складі судді Ларіонової Н.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства

встановив:

06.03.2017 Р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Виключити з актового запису №1292 про народження дитини ОСОБА_4, вчиненого 11 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, відомості про батьківство ОСОБА_5 щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Внести зміни до актового запису №1295 про народження дитини ОСОБА_4, вчиненого 11 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві, а саме: зазначити у графі &q?ит;батько&qu&q; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Також просить призначити повторну судово-медичну експертизу на тест ДНК, на вирішення якої поставити питання:

- чи є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, біологічним батьком дитини ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 від ОСОБА_1?

- чи походить неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, від ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1?

Просить доручити проведення експертизи експертам Київського міського бюро судово-медичних експертиз (м.Київ, вул.Докучаєвська,4), попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача ОСОБА_3

Посилається на ті підстави, що проведена у справі судово-генетична експертиза проведена у незаконний спосіб, з порушенням усіх правил проведення судово-медичних експертиз.

Зазначила, що дозвіл на забір крові відповідача для проведення генетичної експертизи було доручено спеціалізованому медичному закладу - поліклінічному стаціонарному відділенню Інституту гематології та трансфузіології НАМН України у зв'язку з наявністю у відповідача певного захворювання крові.

Згідно листа вказаного медичного закладу №361 від 03.10.2017 р. ОСОБА_3 після 11.08.2017 р. до консультативного поліклінічного відділення Інституту не звертався. Амбулаторний облік в даній установі не ведеться. Наявність будь-якого гематологічного захворювання не є протипоказанням для забору крові. Забір крові та іншого біологічного матеріалу для судово-медичної експертизи (СМЕ) повинні робити тільки працівники Київського міського бюро СМЕ.

Не зважаючи на вказану відповідь, суд першої інстанції вдруге доручив провести забір крові безпосередньо звичайному лікареві Інституту ОСОБА_6 При цьому вказана ухвала суду не пройшла офіційної реєстрації вхідної кореспонденції. Забір крові проводила старший фельдшер-лаборант ОСОБА_7 за розпорядженням ОСОБА_6 Яким чином кров відповідача була доставлена до Подільського районного суду м. Києва невідомо.

Вважає, що забір крові був проведений з грубими порушеннями, а тому існують сумніви щодо забору крові саме у ОСОБА_3, а не в будь-якої іншої особи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказане клопотання підтримала, з урахуванням змін. Просила поставити на вирішення експертизи одне питання, з двох запропонованих нею. Також погодилась нести попередні витрати на проведення експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 проти клопотання про призначення у справі повторної судово-медичної експертизи методом ДНК заперечувала, посилаючись на відсутність для цього правових підстав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про призначення у справі повторної судово-медичної експертизи з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч.4 ст.10 цього Кодексу суд застосовує при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 13 липня 2006 року у справі «Яггі проти Швейцарії», Європейський суд з прав людини постановив, що мало місце порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому суд зазначив, що людина, котра намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією. Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомогти встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року призначено у справі судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.

Надано дозвіл на забір крові ОСОБА_3 у спеціалізованому медичному закладі - поліклінічному /стаціонарному відділенні Інституту гематології та трансфузіології НАМН України.

При вирішенні питання щодо проведення забору крові у відповідача саме в Інституті гематології та трансфузіології НАМН України, суд першої інстанції виходив з пояснень його представника в тій частині, що ОСОБА_3 страждає на певне захворювання крові, у зв'язку з чим перебуває на обліку у вказаному Інституті. Через наявне захворювання відповідачу протипоказані будь-які хірургічні втручання, маніпуляції, пов'язані з порушенням цілісності шкіряних покровів, в т.ч. заборів крові.

При цьому судом була оглянута довідка цього Інституту, з якої вбачалось, що відповідач дійсно перебуває на обліку в Інституті гематології та трансфузіології НАМН України з приводу певного захворювання (а.с.118 т.1).

Для забору крові для проведення експертизи ОСОБА_3 ухвалено прибути до спеціалізованого медичного закладу - поліклінічному /стаціонарному відділення Інституту гематології та трансфузіології НАМН України, а ОСОБА_1 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_4 - до Київського міського бюро судово-медичної експертизи (а.с.117-120 т.1).

Копію вказаної ухвали суду в частині забору крові у ОСОБА_3 26.09.2016 р. направлено до виконання головному лікарю Інституту гематології та трансфузіології НАМН України (а.с.146 т.1).

У відповідь на вказаний лист 03.10.2017 р. керівник ДУ &q?рі;Інститут гематології та трансфузіології НАМН України &q?Н ; повідомив суду, що ОСОБА_3 звертався до поліклінічного відділення цієї установи за консультативною допомогою 11.07.2017 р. Після призначеного лікування при повторному зверненні 11.08.2017 р. було встановлено, що кількість тромбоцитів повністю відновлена. Більше громадянин ОСОБА_3 до консультативного поліклінічного відділення Інституту не звертався. Амбулаторний облік в їх установі не ведеться. Наявність будь-якого гематологічного захворювання не є протипоказанням для забору крові. Забір крові та іншого біологічного матеріалу для судово-медичної експертизи (СМЕ) повинні робити тільки працівники Київського міського бюро СМЕ (а.с.147 т.1).

Не зважаючи на отримання вказаної інформації, суддею Подільського районного суду м. Києва Ларіоновою Н.М. 10.10.2017 р. було направлено копію ухвали цього суду про призначення експертизи для виконання в частині забору крові завідувачу консультативно-поліклінічного відділення Інституту гематології та трансфузіології НАМН України ОСОБА_6 ( ст.156 т.1).

Відповідно до довідки консультанта консультативного поліклінічного відділення ДУ &q?ді;Інститут гематології та трансфузіології НАМН України&q?АМ; ОСОБА_6 від 18.10.2017 р., до Подільського районного суду м. Києва направлено зразок венозної крові хворого ОСОБА_3 для судової експертизи згідно ухвали суду від 10.08.2017 р. (а.с.159 т.1).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи зразків крові №280 від 11.12.2017 р. Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, до відділення цієї експертної установи судовим розпорядником Подільського районного суду м. Києва доставлений конверт з фіолетового паперу, розмірами 12х18 см. Конверт заклеєний. На клапані конверта - два ідентичні чотирикутні штампи:&q?ні;Державна установа &q? ;Інститут гематології та трансфузіології Національної академії медичних наук України &q?ау; м.Київ №3&qu ;. Цілісність упаковки не пошкоджена. В конверті знаходилась прозора пластикова пробірка з фіолетовою кришкою, з написом на бірці: &q? ;10 00 18.10.17 ОСОБА_3&qu7 ;, зі зразком крові в рідкому стані (а.с.170 т.1).

За результатами проведеного дослідження судовим експертом зроблено висновок, що біологічне батьківство особи чоловічої генетичної статі, зразок крові якої наданий на дослідження з маркуванням &q?ар;ОСОБА_3&qut;;, відносно ОСОБА_4, народженої ОСОБА_1, виключається (а.юс.169-171 т.1).

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами представника позивача в частині існування обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вказаним експертним висновком факту виключення біологічного батьківства саме ОСОБА_3 відносно ОСОБА_10, народженої ОСОБА_1

З огляду на відсутність належних доказів, які б давали підстави для висновку про неможливість проведення забору крові у відповідача у відділенні експертної установи, якій доручено проведення експертизи, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права в частині визначення установи, яка буде здійснювати такий забір.

В подальшому судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги лист від 03.10.2017 р. керівника ДУ &q?ів;Інститут гематології та трансфузіології НАМН України &q?МН; та необґрунтовано відхилено клопотання представника позивача від 03.10.2017 р. про відновлення провадження у справі з метою покладення обов'язку здійснення забору крові безпосередньо на експертну установу, яка буде проводити вказане дослідження та експерти якої попереджаються про кримінальну відповідальність за вчинення відповідних дій (а.с.152-153,155 т.1).

Також судом першої інстанції не було враховано п.2.5.4, п. 2.5.5 Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року №6, відповідно до яких: експертиза спірного батьківства, спірного материнства і підміни дітей проводиться в такій послідовності: а) ознайомлення з наданими документами; б) збір анамнезу (перенесені захворювання, трансфузії крові тощо); в) відбір крові і слини; г) аналіз крові, а при необхідності і слини; д) складання підсумку. Забір крові і слини в осіб, які проходять у справі, здійснюється тільки при одночасному їх прибутті до відділення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

З огляду на існування об'єктивних сумнівів щодо правильності висновку експерта, є підстави для призначення повторної експертизи.

Враховуючи відсутність вини у діях судового експерта, який проводив судово-медичну експертизу зразків крові, проведення повторної експертизи суд вважає за можливе доручити тій самій експертній установі, яка її проводила.

При цьому суд покладає обов'язок на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з'явитись разом з ОСОБА_4 до експертної установи для забору зразків крові.

Попередити сторони, що відповідно до ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Попередні витрати на проведення експертизи суд покладає на ОСОБА_1

Керуючись ст.103, 104, ч.2 ст.113, ч.2 ст.381 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Призначити повторну судово-медичну експертизу методом ДНК, на вирішення якої поставити питання:

- чи є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, біологічним батьком дитини ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 від ОСОБА_1?

Проведення експертизи доручити експерту Київського міському клінічного бюро судово-медичної експертизи (м. Київ, вул. Докучаївська, 4).

Витрати за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 (04123, АДРЕСА_1).

Висновок надати у строк, встановлений п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 р. № 53/5.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384, 385 КК України.

Зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з'явитись разом з ОСОБА_4 до експертної установи для забору зразків крові.

В розпорядження експерта надати матеріали даної цивільної справи.

Апеляційне провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала суду в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена до Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: