Рішення № 75139919, 27.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м.Київ № 810/4164/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України (Військова частина А4583) про визнання протиправними та скасування наказів

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовом до Оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України (Військова частина А4583) (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командувача військ оперативного командування "Північ" від 31.10.2017 №602 "Про результати службового розслідування" зі змінами, внесеними наказом командувача військ оперативного командування "Північ" від 06.11.2017 №616 "Про внесення змін в наказ командувача військ оперативного командування "Північ" від 31.10.2017 №602" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - "пониження в посаді".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2018 відкрито провадження у справі.

Постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 постановлено здійснити розгляд адміністративної справи №810/4164/17 за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що пунктом 6 наказу командувача військ оперативного командування "Північ" від 31.10.2017 №602 "Про результати службового розслідування" було застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді пониження в посаді. 06.11.2017 командувачем військ оперативного командування "Північ" було прийнято наказ №616 «Про внесення змін в наказ командувача військ оперативного командування «Північ» від 31.10.2017 №602», яким було скасовано пункти 1-9 наказу командувача військ оперативного командування «Північ» від 31.10.2017 №602 та викладено наказову частину наказу командувача військ оперативного командування «Північ» від 31.10.2017 №602 в новій редакції, зокрема, пунктом 6 якого за неналежне виконання вимог статті 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує начальника служби паливно-мастильних матеріалів військової частини перевіряти не менше ніж один раз на місяць наявність та якість пального, спеціальних рідин у підрозділах і на складі військової частини, вимог пунктів 3.1.9 та 3.2.3 наказу Міністерства оборони України №300 в частині обов'язку перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність та якість пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин; організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини на капітана ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «пониження в посаді». Позивач не погоджується з правомірністю прийняття наказу командувача військ оперативного командування "Північ" від 31.10.2017 №602 "Про результати службового розслідування" зі змінами, внесеними наказом командувача військ оперативного командування "Північ" від 06.11.2017 №616 "Про внесення змін в наказ командувача військ оперативного командування "Північ" від 31.10.2017 №602" в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - "пониження в посаді", оскільки службове розслідування, яке передувало прийняттю спірних наказів, було проведено формально, без встановлення причин та умов, які сприяли вчиненню порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Позивач наголосив на тому, що за результатами службового розслідування його вину не було доведено. Крім того, позивач зауважив, що з ним не була проведена бесіда, під час якої його командир був зобов'язаний нагадати ОСОБА_1 про його обов'язки служби та безпосередньо поспілкуватися з позивачем щодо вчиненого дисциплінарного правопорушення, що, на думку позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства та свідчить про протиправність прийняття спірних наказів.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення, яке виразилося у виданні наказу командувача військ оперативного командування «Північ» від 31.10.2017 №602 «Про результати службового розслідування» та наказу від 06.11.2017 №616 «Про внесення змін в наказ командувача військ оперативного командування «Північ» від 31.10.2017 року №602» прийнято на підставі, у межах та у спосіб, передбачені вимогами чинного законодавства.

Так, відповідач наголосив на тому, що під час проведення службового розслідування було встановлено порушення ОСОБА_1 вимог ст.96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вимог пунктів 3.1.9 та 3.2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 в частині обов'язку перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність та якість пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин; організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини, що призвело до відсутності автомобільного бензину у кількості 7441 кг та дизельного пального у кількості 102667 кг.

У зв'язку з цим, військовою прокуратурою Білоцерківського гарнізону було порушено кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.410 КК України, про що 19.10.2017 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань були внесені дані за №4201711060000077.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що посилання позивача на порушення ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо не проведення з ОСОБА_1 бесіди є необґрунтованими, оскільки ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в редакції, яка була чинна на момент накладення на позивача дисциплінарного стягнення, не передбачала проведення бесіди з командиром.

Присутній у судових засіданнях 30.01.2018, 16.02.2018, 28.02.2018, 13.04.2018 та 05.05.2018 позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Присутній у судових засіданнях 16.02.2018, 28.02.2018 та 05.05.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Присутній у судовому засіданні 11.05.2018 позивач заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Присутній у судовому засіданні 11.05.2018 представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання позивача не заперечував.

Частиною 3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Протокольною ухвалою суду від 11.05.2018 року ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (А042070), ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.08.1992 по 10.10.2017 проходив службу в органах внутрішніх справ: з 01.08.1991 по 24.06.1995 - курсант Київського інституту Військово-Повітряних Сил; з 17.08.1995 по 23.03.1997 - інженер технічного відділу 961 центральної перевалочної бази Прин ВО; з 23.03.1999 по 18.08.1999 - начальник стройового відділення штабу 961 реактивного артилерійського полку 8 армійського корпусу Північного оперативного командування; з 18.08.1999 по 18.02.2004 - начальник зв'язку командир взводу управління реактивного артилерійського девізіону ВОС-12/0003 961 реактивного артилерійського полку 8 армійського корпусу Північного оперативного командування; з 18.02.2004 по 23.05.2005 - начальник служби пального і мастильних матеріалів типу ВОС- 2401004 961 реактивного артилерійського полку 8 армійського корпусу; з 23.05.2005 по 31.05.2006 - начальник служби пального і мастильних матеріалів типу 307 окремого батальйону радіоелектронної розвідки і РЕБ 8 армійського корпусу; з 31.05.2006 по 02.03.2012 - начальник служби пального і мастильних матеріалів типу ВОС-2401004 1129 зенітного ракетного полку 8 армійського корпусу; з 02.03.2012 по 31.10.2017 - начальник служби пального і мастильних матеріалів типу ВОС 2401003 1129 зенітного ракетного полку 8 армійського корпусу, що підтверджується послужним списком позивача (т.1, а.с.64-66).

Судом встановлено, що 19.10.2017 командиром військової частини А1232 (з адміністративно-господарської діяльності та технічної частини) було прийнято наказ № 251 «Про проведення перевірки наявності дизельного пального «ДЗ» на складі пального і мастильних матеріалів частини, яким зобов'язано внутрішньо-перевірочну комісію 19.10.2017 провести позапланову перевірку наявності дизельного пального «Д3» на складі пального і мастильних матеріалів (т.2, а.с.175).

19.10.2017 командувачем військ оперативного командування «Північ» було прийнято наказ №567 «Про призначення службового розслідування по факту нестачі по службі пально-мастильних матеріалів військової частини А1232», яким визначено комісії провести службове розслідування за вказаним фактом до 18.00 30.10.2017 року (т.2, а.с.174).

За результатами службового розслідування було складено акт службового розслідування по факту відсутності пального на складі пально-мастильних матеріалів та умов і причин, що призвели до цього, який затверджений командувачем військ командування «Північ» генерал-майором ОСОБА_2 23.10.2017 (далі - акт) (т.2, а.с.1-173).

В акті службового розслідування зазначено, що під час проведення службового розслідування було встановлено, що 18.10.2017 у військову частину А1232 прибули автомобілі військової частини А0409 з метою отримання пального з недоторканих запасів військової частини А1232.

18.10.2017 прапорщик ОСОБА_3 на службу не вийшов, на телефонні дзвінки не відповідав.

Під час перевірки резервуарів з недоторканим запасом пального військової частини А1232 було виявлено відсутність пального у кількості автомобільного бензину 7441 кг та дизельного пального в кількості 102667 кг.

Військовою прокуратурою Білоцерківського гарнізону за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статі 410 Кримінального кодексу України, 19.10.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №420171103600000077.

В акті зазначено, що 20.10.2017 прапорщик ОСОБА_3 перебував у кімнаті тимчасового затримання військової служби правопорядку міста Біла Церква.

З усних пояснень прапорщика ОСОБА_3 стало відомо, що крадіжку пального він перший раз здійснив у 2015 році і з того часу з періодичністю один раз в два тижні продовжував здійснювати крадіжки в середньому 1200літрів за раз.

Прапорщик ОСОБА_3 пояснив, що внутрішньо-перевірочні комісії військової частини А1232 та аудиторів він вводив в оману, а тому своєчасна нестача виявлена не була.

Прапорщик ОСОБА_3 пояснив, що крадіжку пального він здійснював у ночі під час несення служби черговим по парку.

В акті службового розслідування зазначено, що у військовій частині А1232 в квітні 2017 року проходив фінансовий аудит та аудит відповідності військової частини А1232 за період з 01.10.2014 по 31.03.2017 року. За результатами аудиту був складений Аудиторський звіт №234/3/32А від 25.05.2017, в якому діяльність командування в цілому оцінена позитивно. По службі пально-мастильних матеріалів було встановлено нестачу дизельного пального в кількості 259 кг/305 л на загальну суму 6,45 тис. грн. в роті матеріального забезпечення. Інших витрат та нестач по службі паливно-мастильних матеріалів встановлено не було. Після проведеного аудиту склад пально-мастильних матеріалів перевірено ще 2 рази.

В травні 2017 року заступником командира військової частини А1232 з тилу підполковником ОСОБА_4 було перевірено наявність і стан матеріальних засобів на складі пально-мастильних матеріалів. За результатами перевірки складений акт від 11 травня 2017 року, який не зареєстрований у діловодстві військової частини.

На виконання розпорядження начальника тилу військової частини А1232 начальником служби пального і мастильних матеріалів військової частини А2995 капітаном ОСОБА_5 15 червня 2017 року було проведено перевірку окремих питань служби пального військової частини А1232 (В2968).

За результатами роботи було складено акт від 19.06.2017 №740/86 та відомість зняття залишків пально-мастильних матеріалів. Нестачі або порушень виявлено не було.

Також відповідно до Книги обліку замірів в резервуарах (цистернах) служби ПММ військової частини полова пошта В2968 (А1232) начальник складу та начальник служби у визначені терміни здійснювали перевірки та записи.

В акті службового розслідування зазначено, що незважаючи на всі формальні заходи щодо контролю та перевірки матеріальних засобів у військовій частині не налагоджено систему, яка б була направлена на правильне та ощадливе використання матеріальних засобів.

В акті службового розслідування перевірки вказано на те, що всупереч вимогам ст.96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник служби паливно-мастильних матеріалів ОСОБА_1 формально відносився до визначених обов'язків, обмежившись лише записом в книзі обліку замірів в резервуарах (цистернах) служби ПММ військової частини польова пошта В2968 (А1232).

Також капітан ОСОБА_1 формально відносився і до обов'язків, визначених пунктом 3.2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, в частині обов'язку: перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність та якість пального і мастильних матеріалів, спеціальних рідин; організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини.

В акті службового розслідування зазначено, що військовій частині А1232 відповідно до наказів командира військової частини пп В2968 (з адміністративно-господарської діяльності та по технічній частині) від 26.12.2016 року №808 «Про організацію служби військ та бойового навчання на 2017 рік навчальний рік» та наказу командира військової частини А1232 (з адміністративно-господарської діяльності та по технічній частині) від 01.07.2017 року «Про організацію служби військ та бойового навчання на 2017 навчальний рік» створені внутрішньо-перевірочні комісії. Але робота внутрішньо-перевірочної комісії здійснюється всупереч вимогам розділу 10.3 наказу МО України №300. Голова комісії по перевірці ведення обліку, правильності списання та використання майна служби пально-мастильних матеріалів майор ОСОБА_6 своєчасно та в повній мірі не виконував обов'язки, визначені п.10.3.6 наказу МО України №300, оскільки у військовій частині А1232 інвентаризація пального, мастильних матеріалів і спецрідин була проведена лише один раз у травні 2017 року (акт інвентаризації матеріальних засобів служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1232 від 12.05.2017 №608).

Також в акті службового розслідування вказано на те, що пункт заправки військової частини А1232 та ємкості недоторканого запасу знаходяться в парку військової частини. Ємкості поточного витрачання та недоторканого запасу огороджені сіткою. Окремої огородженої території немає.

Зважаючи на те, що крадіжка пального була здійснена з охоронюваної території парку, можна дійти висновку, що вартова і внутрішні охорони організовані не належним чином. В акті службового розслідування комісія дійшла висновку про те, що викрадення пального у кількості автомобільного бензину 7441 кг та дизельного пального в кількості 102667 кг зі складу військової частини А1232 стало можливим у зв'язку з відсутністю контролю та неналежного виконання своїх обов'язків начальником служби пально-мастильних матеріалів капітаном ОСОБА_1, заступником командира з тилу військової частини А1232 підполковником ОСОБА_4, а також неналежна організація внутрішньої служби у військовій частині А1232. У висновку комісія запропонувала за належне виконання вимог статті 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує начальника служби паливно-мастильних матеріалів військової частини перевіряти не менше ніж один раз на місяць наявність та якість паливного, спеціальних рідин у підрозділах і на складі військової частини, вимог пунктів 3.1.9 та 3.2.3 наказу Міністерства оборони України №300 в частині обов'язку перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність та якість пального мастильних матеріалів, спеціальних рідин; організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини на капітана ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - «пониження в посаді». З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного акту службового розслідування командувачем військ оперативного командування «Північ» було прийнято наказ №602 «Про результати службового розслідування», пунктом 6 якого за належне виконання вимог статті 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує начальника служби паливно-мастильних матеріалів військової частини перевіряти не менше ніж один раз на місяць наявність та якість паливного, спеціальних рідин у підрозділах і на складі військової частини, вимог пунктів 3.1.9 та 3.2.3 наказу Міністерства оборони України №300 в частині обов'язку перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність та якість пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин; організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини на капітана ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «пониження в посаді» (т.1, а.с.9-12). 06.11.2017 командувачем військ оперативного командування «Північ» було видано наказ №616 «Про внесення змін в наказ командувача військ оперативного командування «Північ» від 31.10.2017 №602», яким пункти 1-9 наказу командувача військ оперативного командування «Північ» від 31.10.2017 №602 скасовано.

Викладено наказову частину наказу командувача військ оперативного командування «Північ» від 31.10.2017 року №602 в наступній редакції, зокрема, пункт 6, відповідно до якого за належне виконання вимог статті 96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує начальника служби паливно-мастильних матеріалів військової частини перевіряти не менше ніж один раз на місяць наявність та якість пального, спеціальних рідин у підрозділах і на складі військової частини, вимог пунктів 3.1.9 та 3.2.3 наказу Міністерства оборони України №300 в частині обов'язку перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність та якість пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин; організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини на капітана ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення -«пониження в посаді».

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірних наказів, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправним та скасування наказу командувача військ оперативного командування "Північ" від 31.10.2017 №602 "Про результати службового розслідування" зі змінами, внесеними наказом командувача військ оперативного командування "Північ" від 06.11.2017 №616 "Про внесення змін в наказ командувача військ оперативного командування "Північ" від 31.10.2017 №602" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - "пониження в посаді", з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут) визначені загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Відповідно до ст.11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців обов'язок, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.

Згідно зі ст.16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Статтями 29, 30 Статуту визначено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.

Відповідно до ст. 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Відповідно до ст.96 Статуту начальник служби пально-мастильних матеріалів полку підпорядковується заступникові командира полку з тилу і є прямим начальником особового складу служби пально-мастильних матеріалів полку.

На доповнення до вимог, викладених у статтях 82 - 84, начальник служби пально-мастильних матеріалів полку відповідає за ощадливе витрачання пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та здійснює контроль за ним, а також за виконання заходів безпеки під час користування ними і зобов'язаний:

перевіряти не менше ніж один раз на місяць наявність та якість пального, спеціальних рідин у підрозділах і на складі полку, а також наявність та стан технічних засобів служби;

організовувати правильну експлуатацію технічних засобів служби, роботу, пов'язану з прийманням, зберіганням і видачею підрозділам пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин і технічних засобів, а також роботу пунктів заправлення, забезпечуючи при цьому проведення заходів пожежної безпеки і виконання вимог безпеки;

здійснювати аналіз витрачання пального і мастильних матеріалів та готувати його для підбиття підсумків діяльності за місяць;

забезпечувати контроль якості пального згідно з чинними інструкціями та керівними документами;

складати обґрунтовані розрахунки на кошти, необхідні для служби;

організовувати збір і здавання відпрацьованих нафтопродуктів, охолоджуючих рідин.

Основи організації та ведення військового (корабельного) господарства, права та обов'язки посадових осіб військової частини (корабля) та з'єднання, пов'язані з веденням військового (корабельного) господарства визначені Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300 (далі - Положення №300).

Згідно з п.3.1.9 Положення №300 усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні, зокрема, організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі).

Відповідно до п.3.2.3 Положення №300 начальник служби пального та мастильних матеріалів частини відповідає за стан справ у своїй службі і виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань - виконує вказівки начальника служби пального та мастильних матеріалів вищого штабу.

Начальник служби пального та мастильних матеріалів частини відповідає, зокрема, за забезпечення частини пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, які повинні відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов, та технічними засобами служби, за правильне їх утримання, зберігання та витрати, а також за дотримання заходів безпеки при поводженні з ними.

Він підпорядкований заступнику командира частини по тилу і є прямим начальником особового складу служби пального та мастильних матеріалів частини.

Він повинен: перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність та якість пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та стан технічних засобів служби; організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини; організовувати та систематично здійснювати контроль якості пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів при їх прийманні, зберіганні і видачі; проводити облік та звітність щодо пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів.

Відповідно до п.7 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №748 від 03.05.2000 року (далі - Положення №748), планова інвентаризація пального, інших пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин проводиться не менше одного разу на місяць.

Отже, на начальника служби пального та мастильних матеріалів покладається обов'язок щодо здійснення перевірки не рідше одного разу на місяць наявності та якості пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та стану технічних засобів служби та щодо організації щомісячного знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини, а також щодо обліку пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів.

Відповідно до п.26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний Статут).

Згідно з ч.2 преамбули до Дисциплінарного Статуту усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Пунктами 1-2 розділу І Дисциплінарного Статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (п.4 розділу І Дисциплінарного Статуту).

Відповідно до п.45 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.

Усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення. Згідно з п.68 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання. Пунктом 73 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту передбачено, що командувач військ оперативного командування має право, зокрема, щодо офіцерів: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність; в) понижувати у посаді офіцерів від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих; г) звільняти з військової служби через службову невідповідність від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих.

Відповідно до п.83 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (абз.1 п.84 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту).

Згідно з абз.1-3 пунктом 85 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Відповідно до п.86 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин (п.87 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту).

Згідно з п.97 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

Відповідно до п.98 розділу ІІІ Дисциплінарного Статуту під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Пунктом 100 розділу ІІІ Статуту №551 пониження в посаді військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття спірних наказів є висновки службового розслідування про порушення ОСОБА_1 вимог ст.96 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пунктів 3.1.9 та 3.2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність прийняття спірних наказів, зазначив про те, що під час проведення службового розслідування не було доведено вину ОСОБА_1

Так, присутній у судовому засіданні 16.02.2018 позивач зазначив, що він з 2006 року проходить службу у військовій частині А1232 на одній і тій самій посаді начальника служби паливно-мастильних матеріалів.

Позивач повідомив, що до обов'язків начальника служби паливно-мастильних матеріалів належить: розробка планів забезпечення пальним, мобілізаційних планів (на випадок війни).

ОСОБА_1 зазначив, що з 15.09.2017 він перебував в зоні антитерористичної операції, а 05.10.2017 або 06.10.2017 (позивач точно не пам'ятає) повернувся до військової частини.

Позивач зазначив, що 14.10.2017 до військової частини А1232 надійшла телеграма від начальника військової частини Д4583 про надання допомоги за веденням обліку у військовій частині А1815 (смт.Гончарівське, Чернігівська обл.), у зв'язку з цим позивач був відряджений до військової частини А1815.

Позивач повідомив, що у військовій частині А1232 у квітні - травні 2017 року проходив аудит паливно-мастильних матеріалів, за результатами якого були зауваження лише освіження пального 1988 року. Будь-яких зауважень щодо нестачі пального не було.

ОСОБА_1 зазначив, що залишки паливно-мастильних матеріалів на складі паливно-мастильних матеріалів, який є заправочним пунктом військової частини А1232 повинен перевіряти начальник служби та внутрішньо-перевірочна комісія (4-5 осіб з військової частини А1232) не менше одного разу на місяць.

Зняття залишків паливно-мастильних матеріалів здійснюється шляхом внесення залишків до Книги замірів резервуарів (цистерн) військової частини А1232 не менше, ніж один раз на місяць. Акт зняття залишків паливно-мастильних матеріалів складає внутрішньо-перевірочна комісія СПММ також 1 раз на місяць.

Позивач наголосив на тому, що зауважень з боку внутрішньо-перевірочної комісії до нього не було.

Позивач зазначив, що склад паливно-мастильних матеріалів є окремою територією, на якій розміщена група резервуарів (цистерн), які закопані в землю. Така територія охороняється черговим по парку військової частини. Також неподалік цілодобово чергує часовий.

Позивач зазначив, що ОСОБА_3 є начальником складу паливно-мастильних матеріалів. Зняття залишків паливно-мастильних матеріалів здійснюється в його присутності.

ОСОБА_1 повідомив, що останній раз залишки паливно-мастильних матеріалів були зняті у серпні 2017 року і жодної нестач виявлено не було.

Позивач зазначив, що в жовтні 2017 року під час його перебування у відрядження у військовій частині А1815, з військової частини А2791 (де знаходиться база пального м.Білої Церкви) до військової частини А1232 був відправлений колонна-заправщик для видачі пального на освіження в кількості дизельного пального (ДП-45) 42 тонни та дизельного пального (ДП-35) - 53 тонни.

Позивач зазначив про те, що ОСОБА_3 був ним попереджений про приїзд колони з паливом для освіження.

Позивач повідомив, що 15.10.2017 йому зателефонував заступник командира військової частини Потилов та запитав про місцезнаходження ОСОБА_3, оскільки у військовій частині його не було, а колонна повернулась порожня.

ОСОБА_1 зазначив, що після його повернення до військової частини А1232 була створена окрема комісії для перевірки наявності паливно-мастильних матеріалів на складі, яка під час перевірки виявила нестачу на 102 тонни дизельного пального на 7443 тони бензину, про що комісією було складено акт від 19.10.2017.

Позивач зазначив, що щодо ОСОБА_3 було порушено кримінальне провадження, а військовою прокуратурою було проведено повторний аудит з 29.10.2017 по 29.12.2017, за результатами якого встановлено відсутність документального списання пального.

Щодо службового розслідування, то позивач повідомив, що його було викликано до начальника тилу військової частини А4583, якому він надав пояснення.

Позивач зазначив, що про проведення службового розслідування його повідомлено не було, а лише надано бланк для заповнення.

Позивач повідомив, що його не викликали на допит для надання показань в рамках кримінального провадження.

Крім того, позивач наголосив на тому, що його не було ознайомлено з наказом від 31.10.2017 №602, а про його існування він дізнався від військовослужбовців.

Копія наказу була надана позивачу лише після його особистого звернення.

Щодо наказу від 06.11.2017 №616, то позивач наголосив, що спірний наказ також не був доведений до його відома, а його копія була надана ОСОБА_1 лише після його звернення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу командуючого військ оперативного командування «Північ» від 19.10.2017 №567 було проведено службове розслідування по факту відсутності пального на складі паливно-мастильних матеріалів військової частини А1232, висновки якого зафіксовані в акті, який затверджений командувачем військ командування «Північ» генерал-майором ОСОБА_2 23.10.2017.

В акті службового розслідування зазначено про те, що у військовій частині А1232 в квітні 2017 року проходив фінансовий аудит та аудит відповідності військової частини А1232 за період з 01.10.2014 по 31.03.2017 року. За результатами аудиту був складений аудиторський звіт №234/3/32А від 25.05.2017, в якому діяльність командування в цілому оцінена позитивно.

Так, відповідно до аудиторського звіту від 25.05.2017 №234/3/32А за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності військової частини А1232 за період з 01.10.2014 по 31.03.2017, який був складений Центральним територіальним управлінням внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, діяльність командування військової частини А1232 в цілому оцінена як задовільно-позитивна, з урахуванням окремих порушень, а саме: за результатами інвентаризації у військовій частині А1232 в роті матеріального забезпечення, під час перевірки пального в баках машин встановлено нестачу дизельного пального в кількості 259 кг/305 л. на загальну суму 6,45 тис. грн. (з ПДВ), яка під час аудиту була добровільно відшкодована командиром роти матеріального забезпечення капітаном ОСОБА_7 в натуральному вигляді (т.2, а.с.4-17).

Отже, з вказаного аудиторського звіту вбачається, що станом на 31.03.2017 була встановлена нестача дизельного пального на 259 кг.

Відповідно до акту проведення перевірки окремих питань служби паливно-мастильних матеріалів військової частини пп В2968 правонаступником є військова частина А1232 від 15.06.2017 фактів втрат, нестач пально-мастильних матеріалів відповідно до відомості зняття залишків не виявлено (в межах допустимих похибок при вимірі) (т.2, а.с.70-71).

Разом з тим, відповідно до акту перевірки матеріальних засобів довгострокового зберігання служби паливно-мастильних матеріалів на складі паливно-мастильних матеріалів військової частини А1232 від 19.10.2017 №410, складеного внутрішньою комісією, та затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини А1232 підполковником ОСОБА_8, в результаті проведення перевірки було виявлено нестачу автомобільного бензину у розмірі 7441 кг та дизельного пального в кількості 102667 кг (т.2, а.с.286).

Як зазначено вище, в ході службового розслідування було виявлено нестачу автомобільного бензину у розмірі 7441 кг та дизельного пального в кількості 102667 кг.

В акті службового розслідування від 23.10.2017 зазначено про те, що Військовою прокуратурою Білоцерківського гарнізону за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статі 410 Кримінального кодексу України 19.10.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №420171103600000077 щодо ОСОБА_3

В акті зазначено, що 20.10.2017 прапорщик ОСОБА_3 перебував у кімнаті тимчасового затримання військової служби правопорядку міста Біла Церква.

З усних пояснень прапорщика ОСОБА_3 стало відомо, що крадіжку пального він перший раз здійснив у 2015 році і з того часу з періодичністю один раз в два тижні продовжував здійснювати крадіжки в середньому 1200 літрів за раз.

Прапорщик ОСОБА_3 пояснив, що внутрішньо-перевірочні комісії військової частини А1232 та аудиторів він вводив в оману, а тому своєчасна нестача виявлена не була.

Прапорщик ОСОБА_3 пояснив, що крадіжку пального він здійснював у ночі під час несення служби черговим по парку.

З матеріалів справи слідує, що 13.07.2009 між Військовою частиною А1232 та начальником сховища паливно-мастильних матеріалів ОСОБА_3 був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, за умовами якого вказаною особою було взято на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення цілісності доручених військовою частиною А1232 матеріальних цінностей.

За умовами вказаного договору ОСОБА_3 був зобов'язаний, зокрема, дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання або з іншою метою матеріальних цінностей військовою частиною А1232 і вживати заходів для запобігання нестач матеріальних цінностей, їх псування та інших форм шкоди (т.2, а.с.176).

Судом встановлено, що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі №357/12640/17 за результатами розгляду клопотання прокурора військової прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 було постановлено ухвалу від 20.10.2017 , якою застосовано до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Житомир, громадянина України, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, начальника складу роти матеріального забезпечення військової частини А1232, прапорщика, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській області) строком на тридцять днів.

У вказаному судовому рішенні зазначено, що у клопотанні прокурор повідомив про те, що в один із днів січня 2015 року прапорщик ОСОБА_3, будучи начальником складу роти матеріального забезпечення військової частини А1232, тобто військовою службовою особою, зловживаючи адміністративно-господарськими функціями щодо організації правильного використання, зберігання та обліку пально-мастильних матеріалів, діючи з прямим корисливим умислом на викрадення іншого військового майна дизельного палива зимового, в особистих інтересах, всупереч вимог ст.ст. 4, 11, 16, 58-59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, п.п. 3.1.9, 3.2.41 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16 липня 1997 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи на території парку військової частини польова пошта В2968, маючи безперешкодний доступ до резервуарів пально-мастильних матеріалів складу роти матеріального забезпечення, де зберігалось закріплене за ним дизельне паливо зимове довгострокового зберігання, викрав з вказаних резервуарів шляхом відкачування в автомобільну автоцистерну близько 400 кг військового майна дизельного палива зимового, яке одразу ж збув за територією парку військової частини невстановленим досудовим розслідуванням цивільним особам на суму 6 тис. грн.

У подальшому в один із днів січня 2015 року, прапорщик ОСОБА_3, діючи повторно, з прямим корисливим умислом на викрадення іншого військового майна дизельного палива зимового, в особистих інтересах, всупереч вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи на території парку військової частини А1232, маючи безперешкодний доступ до резервуарів пально-мастильних матеріалів складу роти матеріального забезпечення, де зберігалось закріплене за ним дизельне паливо зимове довгострокового зберігання, викрав з вказаних резервуарів шляхом відкачування в автомобільну автоцистерну близько 800 кг військового майна дизельного палива зимового, яке одразу ж збув за територією парку військової частини невстановленим досудовим розслідуванням цивільним особам на суму 12 тис. грн.

У подальшому, 15 жовтня 2017 року прапорщик ОСОБА_3, діючи повторно, з прямим корисливим умислом на викрадення іншого військового майна дизельного палива зимового, в особистих інтересах, всупереч вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи на території парку військової частини А1232, маючи безперешкодний доступ до резервуарів пально-мастильних матеріалів складу роти матеріального забезпечення, де зберігалось закріплене за ним дизельне паливо зимове довгострокового зберігання, викрав з вказаних резервуарів шляхом відкачування в автомобільну автоцистерну близько 900 кг військового майна дизельного палива зимового, яке одразу ж збув за територією парку військової частини невстановленим досудовим розслідуванням цивільним особам на суму 13,5 тис. грн.

Крім того, упродовж 2015-2017 років прапорщик ОСОБА_3, діючи у вказаний спосіб викрав із резервуарів складу роти матеріального забезпечення закріпленого за ним військового майна 100567 кг дизельного палива зимового марок «З-0,2 мінус 25», «З-0,2 мінус 35», «З-0,2 мінус 45», «З К5 клас ІІ», а також 7441 кг автомобільного бензину марки А-76, які реалізував невстановленим досудовим розслідуванням цивільним особам, використавши незаконно отримані кошти на власний розсуд.

Всього ОСОБА_3, діючи у вказаний спосіб, протягом 2015-2017 років викрав із закріплених за ним резервуарів пально-мастильні матеріали довгострокового зберігання, а саме 102667 кг дизельного палива зимового марок «З-0,2 мінус 25», «З-0,2 мінус 35», «З-0,2 мінус 45», «З К5 клас ІІ» та 7441 кг автомобільного бензину марки А-76 на загальну суму 914199,46 грн., які використав на власний розсуд, чим заподіяв державі матеріальні збитки на вказану суму (т.2, а.с.179-182).

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи ухвалами суду від 16.02.2018 та 28.02.2018 було витребувано від Військової прокуратури Білоцерківського гарнізону наступні докази: інформацію про фабулу кримінального провадження №42017110360000077 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.410 Кримінального кодексу України, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 19.10.2017; інформацію про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування за №42017110360000077 від 19.10.2017; інформацію про статус ОСОБА_1 в цьому кримінальному провадженні (свідок, підозрюваний тощо); інформацію про те, чи повідомлено про підозру в даному кримінальному, якщо так, то кому.

Військова прокуратура Білоцерківського гарнізону листом від 23.02.2018 №2-815вих.-18 повідомила суд про те, що Військовою прокуратурою Білоцерківського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110360000077 від 19.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КК України.

У листі прокуратури зазначено, що інформація витребувана судом не може бути надана з огляду на те, що розголошення відомостей досудового розслідування здійснюється з дозволу слідчого або прокурора в тому обсязі, в якому вони визнають можливим (т.2, а.с.194).

Також ухвалою суду від 13.04.2018 було витребувано від Військової прокуратури Білоцерківського гарнізону та від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області копію обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110360000077 від 19.10.2017.

На виконання вимог ухвали суду, Військова прокуратура Білоцерківського гарнізону листом від 20.04.2018 №2-1843вих18 повідомила про те, що 31.01.2018 прокурором складено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, який направлено для розгляду до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (т.2, а.с.214).

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області листом від 02.05.2018 №357/3375/18/11904/2018 повідомив про те, що 31.01.2018 прокурором складено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, який направлено для розгляду до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

10.04.2018 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/3375/18 призначено підготовче засідання по розгляду вказаного обвинувального акту, 19.04.2018 підготовче судове засідання було відкладено до 01.06.2018 .

Також Білоцерківським міськрайонним судом Київської області повідомлено, що ОСОБА_1 не є стороною кримінального провадження та в судовому засіданні як свідок, ще не був допитаний (т.2, а.с.216).

З матеріалів службового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 були надані письмові пояснення, в яких вказана особа підтвердила факт вчинення дій, які зумовили нестачу паливно-мастильних матеріалів у військовій частині А1232.

Так, вказана особа повідомила про те, що перша крадіжка пального у кількості біля 600 літрів була ним здійснена в 2015 році, зокрема під час заступання чергових по парку.

У письмових поясненнях ОСОБА_3 повідомив про те, що внутрішньо-перевірочні комісії та аудиторів він вводив в оману, що призвело до того, що факт нестачі паливно-мастильних матеріалів не був встановлений.

ОСОБА_3 зазначив, що вказані дії вчинялись ним одноособово (т.2, а.с.27).

Отже, з матеріалів службового розслідування вбачається, що нестача паливно-мастильних матеріалів (автомобільного бензину у кількості 7441 кг та дизельного пального у кількості 120667 кг) у військовій частині А1232 зумовлена неодноразовим вчиненням начальником складу паливно-мастильних матеріалів ОСОБА_3 крадіжок відповідних паливно-мастильних матеріалів, що свою чергу, свідчить про те, що заходи щодо контролю використання паливно-мастильних матеріалів у військовій частині А1232, організація та вчинення яких в силу вимог чинного законодавства належить до повноважень начальника служби паливно-мастильних матеріалів - позивача у справі, були проведені неналежним чином.

Під час розгляду справи позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про те, що відсутність нестачі паливно-мастильних матеріалів у військовій частині А1232 спростовується висновками фінансового аудиту та записами в книзі обліку замірів в резервуарах (цистернах) служби ПММ військової частини польова пошта В2968 (А1232).

Проте, суд не приймає до уваги посилання позивача на висновки фінансового аудиту,

Оскільки, по-перше, предметом аудиту була відповідність ресурсного забезпечення військової частини А1232 за період з 01.10.2014 по 31.03.2017, у той час як службове розслідування було проведено у період з 19.10.2017 (дата прийняття наказу про проведення службового розслідування) по 23.10.2017 (дата складання акту службового розслідування), що свідчить про те, що аудитом не була охоплена перевірка стану паливно-мастильних ресурсів військової частини А1232 з період з 01.04.2017 по 19.10.2017.

По-друге, висновки фінансового аудиту про наявність палива станом на 01.04.2017 не спростовують факту відсутності палива станом на 19.10.2017.

Щодо книги обліку замірів в резервуарах (цистернах) служби ПММ військової частини польова пошта В2968 (А1232), то судом встановлено, що у вказаній книзі дійсно наявні записи про здійснення щомісячних замірів обсягу паливно-мастильних матеріалів у військовій частині А1232 (т.2, а.с.72-76), проте, враховуючи факт встановлення контрольно-перевіряючою комісією нестачі паливно-мастильних матеріалів, який оформлений актом від 19.10.2017 №410, суд дійшов висновку про те, що вказана книга містить недостовірну інформацію, адже не спростовує факту відсутності палива станом на 19.10.2017.

Отже, оскільки в силу вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України на начальника служби паливно-мастильних матеріалів покладено обов'язок щодо здійснення організації та контролю ведення обліку матеріальних засобів військової частини, у т.ч. здійснення щомісячної перевірки наявності та якості паливно-мастильних матеріалів, організації знімання показників їх залишку, суд дійшов висновку про те, що встановлення факту нестачі паливно-мастильних матеріалів у військовій частині А1232 свідчить про неналежну організацію позивачем необхідних заходів з контролю кількості паливно-мастильних матеріалів, тобто про неналежне виконання позивачем службових обов'язків.

Щодо послинь позивача на порушення відповідачем вимог ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у зв'язку із не проведенням командиром військової частини А1232 з ОСОБА_1 бесіди щодо його обов'язків та щодо вчиненого дисциплінарного правопорушення, то суд не приймає до уваги вказану позицію позивача, оскільки Дисциплінарний статут Збройних Сил України в редакції, яка була чинна на момент проведення службового розслідування не містить вимогу щодо необхідності проведення командиром бесіди із військовослужбовцем.

Крім того, матеріали службового розслідування свідчать про те, що з позивачем була проведена відповідна бесіда.

Так, зокрема, в матеріалах службового розслідування містяться письмові пояснення ОСОБА_1 (т.2, а.с.52).

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності прийняття спірних наказів, у той час як з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував обов'язки начальника служби паливно-мастильних матеріалів військової частини А1232, що в розумінні вимог чинного законодавства є порушенням військової дисципліни, а тому, на думку суду, застосування до позивача на підставі спірних наказів дисциплінарного стягнення у вигляді пониження в посаді відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що пункт 6 наказу командувача військ оперативного командування "Північ" від 31.10.2017 №602 "Про результати службового розслідування" та пункт 6 наказу командувача військ оперативного командування "Північ" від 06.11.2017 №616 "Про внесення змін в наказ командувача військ оперативного командування "Північ" від 31.10.2017 №602" містять описки.

Так, зокрема, у вказаних пунктах наказів зазначено про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді пониження в посаді у зв'язку із належним виконанням вимог ст.96 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та пп.3.1.9 та 3.2.3 наказу Міністерства оборони України №300.

З пояснень представника відповідача у судовому засіданні слідує, що допущено технічну помилку і виконання позивачем своїх обов'язків було неналежним, дану помилку буде виправлено в подальшому після повернення з зони антитерористичної операції командира військової частини А1232.

Суд не приймає до уваги дану технічну помилку, оскільки з матеріалів службового розслідування та суті наказу вбачається, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовується саме за порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України.

Проте, на думку суду вказані описки не впливають на факт правомірності прийняття спірних наказів.

Враховуючи встановлені обставини, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення підписано 27.06.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.