Ухвала суду № 75131966, 05.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

05 липня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи № 752/1933/14-ц

Головуючий у першій інстанції - Фролов М.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/6212/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Марфін банк», Приватного підприємства «Ратмир-Соло», третя особа Приватне підприємство «Раном» про визнання недійсним договору іпотеки та кредитного договору, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року було відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Марфін Банк», ПП «Ратмир-Соло», третя особа ПП «Раном» про визнання недійсним договору іпотеки та кредитного договору. (т.1 а.с.22)

26 червня 2018 року судом отримано апеляційну скаргу ОСОБА_3 на вказану ухвалу. (т.3 а.с.33)

02 липня 2018 року зазначена справа отримана Апеляційним судом міста Києва та 03 липня 2018 року передана судді доповідачу.

Вивчивши апеляційну скаргу, перевіривши доводи, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, вважаю, що подана скарга підлягає поверненню за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт не брав участь у справі під час її розгляду районним судом. В апеляційній скарзі посилаючись на незаконність ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року ОСОБА_3 зазначив, що предметом іпотеки відповідно до спірного договору іпотеки є належна позивачці квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Проте, як вбачається з інвестиційного контракту №34531 від 01.08.2002 року між ОСОБА_3 та АТ ХК «Київміськбуд» в особі АКБ «АРКАДА» було укладено інвестиційний контракт, відповідно до якого останні своїми силами за рахунок коштів ОСОБА_3 зобов'язувались збудувати та передати ОСОБА_3 обумовлене житло, яким виступала квартира, яка в подальшому була передана в іпотеку позивачем по справі ОСОБА_4 21 березня 2003 року зазначений контракт було змінено, внаслідок чого між ОСОБА_4 та АТ ХК «Київміськбуд» в особі АКБ «АРКАДА» виникли зобов'язальні відносини, внаслідок яких ОСОБА_4 набула права власності на квартиру, яка згодом була передана в іпотеку за іпотечним договором, що оспорюється. Оскільки ОСОБА_4 не провела в належному порядку розрахунки з ОСОБА_3, а саме щодо відшкодування останньому частини грошових коштів внесених ним відповідно до інвестиційного контракту №34531 від 01.08.2002 року, ним готується позов для стягнення відповідних коштів. Таким чином, апелянт вважає, що виконання відповідного рішення суду буде утруднено з урахуванням того, що квартира передана в іпотеку. (т.3 а.с.33)

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідні роз'яснення містяться і в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» №12 від 24 жовтня 2008 року.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_4 звернулася із позовом до суду про визнання недійсним кредитного договору №76/К від 27 вересня 2005 року укладеного між ПАТ «Марфін Банк» та ПП «Ратмир-Соло», а також визнання недійсним іпотечного договору від 28 вересня 2005 року укладеного між ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_4 Вимог до ОСОБА_3 у даній позовній заяві не заявлено і будь-яких висновків щодо ОСОБА_3 оспорювана ухвала не містить.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що оскаржуваною ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року про відкриття провадження у справі вирішувались питання про права та обов'язки ОСОБА_3

Оскільки наразі спеціальної норми, яка би врегульовувала таку правову ситуацію немає, а ст. 358 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав відмови у відкритті апеляційного провадження, прихожу до висновку, що апеляційну скаргу слід повернути апелянту на підставі прямої норми процесуального права - ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суму сплаченого судового збору за квитанцією № QS29893901 від 25 червня 2018 року в розмірі 352 грн. 40 коп. слід повернути платнику ОСОБА_3 (т.3 а.с.34)

Керуючись ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 352 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Марфін банк», Приватного підприємства «Ратмир-Соло», третя особа Приватне підприємство «Раном» про визнання недійсним договору іпотеки та кредитного договору.

Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України у місті Києві повернути ОСОБА_3 - 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги, сплаченого за квитанцією № QS29893901 від 25 червня 2018 року, отримувач УДКУ у Солом'янському районі міста Києва, код 38050812, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, розрахунковий рахунок № 31210206780010.

Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя _______ Б.Б. Левенець