Рішення № 75129120, 04.07.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2021/18

Номер провадження 2/629/979/18

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді – Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 15.07.2011 року по 23.02.2015 року, шлюб між ними розірваний, від даного шлюбу вони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.02.2015 року з відповідача на утримання доньки стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно. Однак на даний час їх дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, тому що збільшуються потреби у навчанні, культурному та духовному розвитку. Відповідач добровільно допомоги на утримання дитини не надає, аліменти сплачує не регулярно, на даний час він не працює, свій дохід від неї приховує. Відповідач є працездатним, не є інвалідом, хронічними захворюваннями не страждає, інших утриманців не має. В зв’язку з тим, що вона не працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, її доходів не вистачає для забезпечення доньки всім необхідним, тому просить збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 300 гривень до 930 гривень.

Позивач в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі. Крім цього просила в разі неявки відповідача по справі в судове засідання винести заочного рішення, наслідки ухвалення заочного рішення їй відомі та зрозумілі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, та беручи до уваги, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Даний шлюб було розірвано на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 лютого 2015 року. Від даного шлюбу є неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ВЛ № 258414, виданим 10.01.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 01. Донька після розірвання шлюбу проживає з позивачем по справі ОСОБА_1

За рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.02.2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісяця, починаючи з 10 лютого 2015 року і до досягненням дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили. На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_1 було видано виконавчий лист про стягнення аліментів.

З довідки про розмір аліментів, сплачених в твердій грошовій сумі від 12.04.2018 року за № 675/14.10-47/2 вбачається, що в період з 01.09.2017 року по 31.03.2018 року вона дійсно отримувала аліменти з ОСОБА_2 в розмірі 300 гривень, але не кожного місяця.

При вирішенні вимог позивача про збільшення розміру стягуваних аліментів суд враховує зміни, які відбулися в житті сторін з часу останнього прийняття рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини від 23.02.2015 року.

Згідно ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

При задоволенні позову суд відповідно до ст. 182 СК України враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка потребує матеріальної допомоги; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, стягнень за виконавчими документами на користь третіх осіб; наявність можливості у відповідача надавати матеріальну допомогу; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов’язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому суд керується своїм внутрішнім переконанням та врахує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, до яких належать: - стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; - інші обставини, що мають істотне значення (сімейний стан дитини, стан здоров’я, матеріальний та сімейний стан зацікавленої особи, наявність у останньої осіб, яких він зобов’язаний утримувати, наявність у батьків невиконаних грошових зобов’язань, тощо), наявність нерегулярного, мінливого доходу.

Крім цього, як зазначила в позові позивач, у неї на даний час в зв’язку із підвищенням цін на товари та послуги, подорожчанням вартості комунальних послуг матеріальне становище також змінилося у бік погіршення, вона не працює, має трьох неповнолітніх дітей, неповнолітня донька сторін по справі потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, а тому вважає, що аліменти які сплачує відповідач по справі на її користь на утримання їх спільної доньки не забезпечують в повній мірі потреби дитини.

Враховуючи згоду платника аліментів ОСОБА_2 суд приходить до висновку про наявність правових підстав для збільшення розміру стягуваних аліментів, визначеного рішенням суду від 23.02.2015 року. При цьому суд бере до уваги усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи з суми прожиткового мінімуму на 2018 рік, встановленого для дитини відповідного віку згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за поданням Міністерства фінансів, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, збільшивши розмір сплачуваних аліментів з 300 гривень до 930 гривень щомісячно.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягатимуть стягненню, суд бере до уваги всі обставини по справі у їх сукупності, зокрема, потреби дитини; враховує стан здоров’я та матеріальне становище стягувача аліментів; стан здоров’я платника аліментів, зміни в сімейному житті платника аліментів, зважає на особу платника аліментів, який не являється інвалідом, не страждає на хронічні захворювання, є працездатним, не працює, суд зважує на умови проживання, витрати на проживання, поточні потреби як стягувача аліментів, так і платника аліментів, їх дитини, також суд ураховує те, що аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом з тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов’язання, а тому задовольняє позовні вимоги.

При цьому суд зауважує на тому, що одним із основних прав дитини є право на утримання. Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як в середині Держави-учасниці, так і за кордоном.

Зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити необхідний і достатній рівень для нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку; виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини (ч. 1 ст. 141 СК України), а також з врахуванням стану здоров'я дитини, матеріального становища сторін, суд приходить до висновку, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на виховання спільної дитини на користь позивача в розмірі 930 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Саме такий розмір стягнення аліментів на дитину ОСОБА_4, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для забезпечення побутових потреб дитини.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при подачі позовної заяви до суду звільнена від сплати судового збору, а тому суд вважає за необхідне покласти на відповідача по справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України сплатити судовий збір на користь держави у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст. 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, –

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів в твердій грошовій сумі з 300 гривень щомісячно на 930 гривень щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист № 629/436/15-ц, виданий 23.02.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області, відізвати з дня набрання даним рішенням законної сили, долучив його до матеріалів справи.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Лозова, Харківської області, громадянка України, не працює, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, м-н 4, б. 32, кв. 63, паспорт серії МТ № 189615, виданий Лозівським МВ ГУМВС України в Харківській області 06.09.2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, б. 97, паспорт серії ММ 444677, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 17.03.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Суддя Н.А. Смірнова