
Справа № 462/4485/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
05 липня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Кирилюка А.І.,
за участю секретаря судового засідання Обертас Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що діє через законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_6, що діє через законного представника ОСОБА_2, /третя особа: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради/ про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,
в с т а н о в и в :
Представник позивача звернувся з позовом, у якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат , кухні житловою площею 28, 9 кв.м, загальною 43,4 кв.м., на якій розташоване зазначене нерухоме майно, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №3739600000000, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 800005529 від 10.07.2008 року, яка станом на 04.05.2017року складає 34708,22 дол.США а саме: за кредитом - 23745,23 (Двадцять три тисячі сімсот сорок п’ять доларів США 23 центи) дол.США; по відсотках - 10962,99 (Десять тисяч дев’ятсот шістдесят два долари США 99 центів) дол.США, шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна, виселити без надання іншого житла ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та стягнути з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «Альф Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004 витрати по сплаті судового збору у сумі -1600,00 грн, 1600,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 10.07.2008 року Закрите акціонерне товариство “Альфа-Банк” та ОСОБА_1, уклали Кредитний договір № 800005529. Також, 10.07.2008 року, в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором був укладений іпотечний договір № 800005529-И (з подальшим внесенням змін та доповнень), що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріальне округу, та зареєстрований в реєстрі за № 4049, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку Кредитору нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3, яка складається з двох житлових кімнат, кухні житловою площею 28, 9 кв.м, загальною 43,4 кв.м. Сторони оцінили предмет іпотеки у 342 686,00 гривень. Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» 19.08.2009 року приведені відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правої форми, шляхом перейменування Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач зобов’язувався надати ОСОБА_1М кредит у сумі 25000,00 дол. США.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 25000,00 дол. США. У порушення умов договору, ОСОБА_1 І,М. свої зобов’язання належним чином не виконував, в результаті чого Банк прийняв рішення звернути стягнення на заставне майно.
Згідно довідки про реєстрацію та склад сім’ї від 06.02.2017 року в квартирі № 80, що знаходиться за адресою: місто Львів, вул. Любінська, буд.103 зареєстровані: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5 забороняється передавати на прилюдні торги об’єкти нерухомості з зареєстрованими неповнолітніми особами.
Таким чином, подальша реєстрація ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі, що є предметом іпотеки, унеможливлює її реалізацію, внаслідок чого порушуються законні права та інтереси Іпотекодержателя.
Керуючись ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України ПАТ «Альфа-Банк» надіслав Відповідачам письмову вимогу іпотекодержателя про добровільне виселення з житлового приміщення від 19.06.2017 року № 43332, що була отримана ними особисто 26.06.2017 року, проте станом на день подачі позову до суду, залишили без задоволення. Крім того, позивач зазначає, 10.07.2015 року Сихівським районним судом м. Львова ухвалено рішення, яким позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі. У зв’язку із наведеним, позивач змушений був звернутись до суду із позовом, який просить задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі та їх представник двічі в судове засідання не з’явились, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи по останньому відомому місцю проживання, про що свідчать поштові повідомлення.
Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності представника третьої особи у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не попередив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а матеріалів справи є достатньо для вирішення справи по суті заявлених вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов’язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконань про те, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.07.2008 року Закрите акціонерне товариство “Альфа-Банк” та ОСОБА_1, уклали Кредитний договір № 800005529. /а.с.6-19/
Також, 10.07.2008 року, в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором був укладений іпотечний договір № 800005529-И (з подальшим внесенням змін та доповнень), що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріальне округу, та зареєстрований в реєстрі за № 4049, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку Кредитору нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3, яка складається з двох житлових кімнат, кухні житловою площею 28, 9 кв.м, загальною 43,4 кв.м. Сторони оцінили предмет іпотеки у 342 686,00 гривень. /а.с.17-18/.
Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» 19.08.2009 року приведені відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правої форми, шляхом перейменування Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».
Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач зобов’язувався надати ОСОБА_1М кредит у сумі 25000,00 дол. США./а.с.6-19/
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 25000,00 дол. США.
Однак відповідач ОСОБА_1 у порушення умов договору, свої зобов’язання належним чином не виконував, в результаті чого Банк прийняв рішення звернути стягнення на заставне майно.
Згідно довідки про реєстрацію та склад сім’ї від 06.02.2017 року в квартирі № 80, що знаходиться за адресою: місто Львів, вул. Любінська, буд.103 зареєстровані: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, 1953 р.н./а.с.22/
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних справ та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Ст. 575 ЦК України визначає, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
За змістом ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Ст. 39 Закону України «Про іпотеку» встановила, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5 забороняється передавати на прилюдні торги об’єкти нерухомості з зареєстрованими неповнолітніми особами.
Таким чином, подальша реєстрація ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі, що є предметом іпотеки, унеможливлює її реалізацію, внаслідок чого порушуються законні права та інтереси Іпотекодержателя.
Відповідно до частини третьої статті 47 Конституції України позбавити громадянина житла можна лише на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до статті 109 Житлового кодексу виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Вище зазначене має місце у даному випадку, оскільки, згідно звіту № ВА 1710113-005 про незалежну оцінку вартості квартири № 80 загальною площею 43,4 м.кв., що розташована за адресою: м. Львів ,вул Любінська, будинок № 103 та належить ОСОБА_1 згідно договору купівлі – продажу квартири від 10.07.2008 року, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 придбав зазначену квартиру за рахунок кредитних коштів.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. З ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно. їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Керуючись ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України ПАТ «Альфа-Банк» надіслав відповідачам письмову вимогу іпотекодержателя про добровільне виселення з житлового приміщення від 19.06.2017 року № 43332, що була отримана ними особисто 26.06.2017 року, проте станом на день подачі позову до суду, залишили без задоволення./а.с.25-38/
Відповідно до ч. 4 ст. 109 ЖК України виселення громадян при зверненні стягнення жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої, особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадяни з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частині третьою цієї статті.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30 березня 2012 року, при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлові будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу Украй статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлові приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Крім того, судом встановлено, що малолітня відповідачка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_7, 14.04.2009 року та малолітній відповідач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрований у вказаній квартирі 03.04.2015 року, тобто після укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитного та іпотечного договорів./а.с.6-22/
Відповідно до п. 44 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30 березня 2012 року: згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» батьки не маю, права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.
У зв’язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житлові будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не с підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
Відповідно до п. 1.5. Договору іпотеки, Іпотекодавець запевняє та гарантує що предмет іпотеки не є об’єктом речових прав будь-якої третьої особи, за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати іпотекодавець, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування квартирою, якає предметом іпотеки.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 3200 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 223, 263-265, 280-284, п.п. 9, 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат , кухні житловою площею 28, 9 кв.м, загальною 43,4 кв.м., на якій розташоване зазначене нерухоме майно, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №3739600000000, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 800005529 від 10.07.2008 року, яка станом на 04.05.2017року складає 34708,22 дол.США а саме: за кредитом - 23745,23 (Двадцять три тисячі сімсот сорок п’ять доларів США 23 центи) дол.США; по відсотках - 10962,99 (Десять тисяч дев’ятсот шістдесят два долари США 99 центів) дол.США, шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна.
Виселити без надання іншого житла ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «Альф Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004 витрати по сплаті судового збору у сумі -3200 грн. в рівних частках, тобто по 533 грн. 34 коп. за кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява була подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови .
Позивач: Публічне Акціонерне товариство «Альфа - Банк», ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10.
Відповідач: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12
Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_14, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12
Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_15, що діє через законного представника ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12.
Відповідач: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, що діє через законного представника ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12.
Третя особа: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, місце знаходження: м. Львів, вул. Виговського, 34
Повний текст рішення виготовлено 05.07.2018 року.
Суддя/підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: А.І. Кирилюк
Судове рішення № 75120393, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 05.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/4485/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: