Рішення № 75119991, 03.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/1528/18

Номер провадження 2/489/1337/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Миколаїв,

вул. Космонавтів,81/16 (81/17),

зал судових засідань №11

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання – Супрун Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за донарахованими відсотками по кредитному договору,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2018 року ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким просили стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за нарахованими відсотками за період, з 15.05.2015 року по 25.10.2017 року, за Кредитним договором № 014/08-112/62949 від 18.04.2007 року у розмірі 26 685,44 дол. США що еквівалентно 711 699 грн. 48 коп.

Вказували, що між відповідачем ОСОБА_2 та Банком 18.04.2007 р. був укладений Кредитний договір, відповідно до умов якого він отримав кредит в розмірі 95 950 доларів США строком до 18.04.2027 р. При цьому, відповідно до умов договору відповідач зобов’язувався щомісяця в період сплати надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією та іншими витратами згідно кредитного договору.

З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов’язань між банком та ОСОБА_3 18.12.2007 року було укладено договір поруки №014/08-112/62949/П-1, відповідно до умов якого поручитель взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за зобов’язаннями боржника, в тому числі повернути основну суму кредиту, сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку, пеню, штрафи на умовах визначених договором.

У зв’язку з порушенням умов кредитного договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості та рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.04.2015 року було стягнуто з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитом сумі 124 281 дол. 03 центи США, що еквівалентно 2 701 336 грн. 43 коп., в тому числі борг по неповернутому кредиту, відсотки за користування кредитом та пеня.

Однак, станом на час звернення позивача з вищевказаним позовом, відповідачі своїх зобов’язань по виконанню вищевказаного кредитного договору та рішення суду не виконують, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з’явилася, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином. Від нього на адресу суду надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, повідомлена судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно ухвали суду проводиться заочний розгляд справи.

Встановивши фактичні обставини, з’ясувавши взаємовідносини, які склались між сторонами, дослідивши надані докази, судом встановлено таке.

18 квітня 2007 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/08-112/62949, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 95950 дол. США, а відповідач зобов’язався повернути його щомісячними платежами та сплатити відсотків у розмірі 12,85 % річних.

Кредитор надав Позичальнику Кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1. Кредитного договору).

Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог п. 3.2 Кредитного договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, та подальшої видачі через касу Кредитора (копія виписки по рахунку, заяви на видачу готівки додаються).

Сторони встановили, що нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування Кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються Кредитором щомісяця на залишок заборгованості по кредиту, починаючи з дня його надання до повного погашення заборгованості по кредиту включно (п. 3.3. Кредитного договору).

Позичальник, у свою чергу, зобов'язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою погашення кредиту:

- щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. Кредитного договору та остаточне погашення кредиту до 04.05.2021 року на рахунок визначений Сторонами;

- щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на відповідний рахунок ( п. 5.1. Кредитного договору).

За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Кредитного договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню, у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки ( п. 9.1. Кредитного договору).

Договір набув чинності з часу надання Позичальнику кредитних коштів та діє до повного погашення Кредитної заборгованості - суми кредиту, відсотків за користування, штрафів та пені, а також інших витрат пов'язаних з невиконанням умов Кредитного договору та похідних від нього - п. 8.1. Кредитного договору.

18 квітня 2007 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору 1014/08-112/62949 до Кредитного договору, якою погоджено надати в забезпечення кредитних зобов'язань майно.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору №014/08-112/62949 від 06.07.2011 року. Сторонами погоджено право Банку здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку Позичальника, з метою повного та своєчасного виконання кредитних зобов'язань.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, тощо.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позичальники належним чином умови договору не виконали, у зв’язку з чим банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по неповернутому кредиту, відсотків та пені.

30.04.2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» про визнання кредитного договору недійсним, відповідно до якого первісні позовні вимоги задоволено частко, а в зустрічному позові відмовлено. А саме з стягнуто ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість в сумі 124 281 дол. США 03 центи, що еквівалентно 2 701 336 грн. 43 коп., що включає: заборгованість за кредитом - 84 882,43 дол. США, що еквівалентно 1844958,15 грн., заборгованість за відсотками - 34 399,5 дол. США, що еквівалентно 747 699,73 грн., пеня - 5000 дол. США, що еквівалентно 108678,55 грн. за кредитним договором № 014/08-112/62949 від 18.04.2007.

Проте, боржником ОСОБА_2 належним чином не виконується Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.04.2015 року, через що банк продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом.

Відповідно до наданого позивачам розрахунку заборгованість по відсоткам за вищевказаним кредитним договором, за період з 15.05.2015 року по 25.10.2017 року, становить 26 685,44 доларів США, що еквівалентно 711 699 грн. 48 коп. згідно офіційного курсу НБУ станом на дату розрахунку.

Відповідно до п. 6.5 Кредитного договору вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитним, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання Позичальником умов цього Договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, та в інших випадках, передбачених цим Договором.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Так, судом встановлено, що 18.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №014/08-112/62949/П-1 відповідно до умов якого поручитель взяв на себе обов’язок нести відповідальність за виконання в повному обсязі позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки сторони договору визначають, що у випадку невиконання Боржник взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, Поручитель у несе солідарну відповідальність перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до умов кредитного договору, кредит надавався у строк до 18.04.2027 року.

Проте, звернувшись із позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості 24.04.2014 року, позивачем фактично було встановлено новий строк дії договору.

При цьому вимог до ОСОБА_3 заявлено не було.

Лише 13.11.2017 року Банком, з метою врегулювання спору, було направлено вимогу ОСОБА_3 про виконання грошових зобов’язань за договором поруки № 014/08-112/62949/П-1.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв’язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов’язання не встановлено або встановлено моментом пред’явлення вимоги), якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 ЦК України застосовуються поняття «пред’явлення вимоги» та «пред’явлення позову», як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб’єктивного права кредитора й суб’єктивного обов’язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред’явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов’язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред’явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред’явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

Отже, виходячи з наведеного вище, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за договором повинно бути пред’явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, пред’явивши позов в 2014 році до боржника про стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, позивач скористався своїм правом на повернення коштів та встановив новий строк виконання основного зобов’язання, а відповідно і похідного зобов’язання – поруки. Незважаючи на те, що 30.04.2015 року ухвалено Рішення про стягнення на користь Банку боргу за кредитним договором, останній до листопада 2017 року не звертався до поручителя із вимогою про стягнення коштів, пропустивши строк пред’явлення такої вимоги, через що зобов’язання поручителя зі сплати заборгованості є припиненими.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10 675 грн. 49 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за донарахованими відсотками по кредитному договору – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" заборгованість за відсотками, за період з 15.05.2015 року по 25.10.2017 року, за Кредитним договором № 014/08-112/62949 від 18.04.2007 року, в розмірі 26 685,44 дол. США, що еквівалентно 711 699 грн. 48 коп.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного банку «ОСОБА_1 банк Аваль» до ОСОБА_4 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" витрати по сплаті судового збору в розмірі - 10 675 грн. 49 коп.

Позивач – Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль», місце знаходження: 01011, м. Київ, Вул. Лєскова,9;

Відповідач – ОСОБА_2, Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1;

Відповідач – ОСОБА_3, Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: м. Миколаїв, пр.. Миру, 34-а, кв. 17.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.07.2018 року.

Суддя Н.С. Тихонова