Ухвала суду № 7511141, 09.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2009 року №1005/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання Старунського Д.М.,

Олендера І.Я., Заверухи О.Б.,

Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» 24.03.2008 року звернулось в суд з адміністративним позовом до ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0000172301/0 від 13.03.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий та квітень 2007 року в розмірі 1942750,67 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2008 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області №0000172301/0 від 13.03.2008 року.

Вищевказану постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2008 року оскаржив відповідач ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

В своїй апеляційній скарзі ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл., покликаючись на неповне зясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити .

Апелянт вказує, що однією із обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

З системного аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість» випливає прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом вказаного Закону право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Наведені факти свідчать про те, що до бюджету податок на додану вартість підприємствами-постачальниками не сплачувався, а звідси податкові накладні виписувалися всупереч вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки законом передбачено, що право платника податку на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ в ціні товару; постачальниками ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» були підприємства, якими суми податку на додану вартість не були сплачені до бюджету, тому податкові повідомлення-рішення винесенні правомірно.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання апеляційних скарг та заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області в період з 03.03.2008 року по 06.03.2008 року була проведена невиїзна документальна перевірка правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за лютий та квітень 2007 року і з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу до виробника продукції. За наслідками перевірки був складений Акт №168/23-00152230 від 06.03.2008 року. .(а.с.8-19).

На підставі Акту перевірки ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172301/0 від 13.03.2008 року, яким ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий та квітень місяці 2007 року в сумі 1942750,67 грн., в тому числі, за лютий 2007 року в сумі 956409,00 грн. та за квітень 2007 року 986341,67 грн.(а.с.20).

Із змісту вищевказаного Акту перевірки слідує, що з одним з постачальників ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» багатофункціональної добавки «Стандарт-плюс» по першому ланцюгу в січні та березні місяці 2007 року було ТзОВ «Торговий Дім «Екохімресурс». Згідно отриманих від ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя матеріалів зустрічної перевірки від 16.05.2007 року №3090/7/2303 та від 18.11.2007 року №7616/7/2303 постачальником реалізованої продукції ТзОВ «ТД«Екохімресурс» є ТзОВ «Екстраполіс-7» м.Дніпропетровськ. Згідно отриманої відповіді ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ТзОВ «Екстраполіс-7» з квітня 2007 року звітність не подає, а згідно постанови господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2007 року по справі №Б15/149-07 визнано банкрутом. На підставі цих фактів зроблено висновок, що податок на додану вартість підприємством-постачальником ТзОВ«Екстраполіс-7» не сплачувався, а податкові накладні були виписані всупереч вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Оскільки ТзОВ «Екстраполіс-7» не було здійснено надмірної сплати ПДВ до бюджету, то позивач не мав права на його відшкодування, як це випливає з п.1.3 ст.1; п.1.8. ст.1; пп.7.4.1 п.7.4. ст.7; пп.7.2.3 п.7.2. ст.7; пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». В зв'язку з цим з ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» знято з податкового кредиту за січень та березень 2007 року податок на додану вартість в сумі 1942750,67 грн. згідно податкових накладних, які були виписані ТзОВ «ТД«Екохімресурс» та зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий та квітень місяць 2007 року в цій же сумі. Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. В пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (утому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу першого пп.7.4.5 п,7.4 ст.7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбання товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено та не заперечується представниками відповідача, що на виконання укладеного між ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» та ТзОВ «ТД «Екохімресурс» договору купівлі-продажу №07/04-601 від 07.04.2006 року. ТзОВ «ТД «Екохімресурс» (Продавець) передав, а ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (Покупець) прийняв протягом січня та березня 2007 року багатофункціональну добавку «Стандарт-Плюс» на загальну суму 11824326,00 грн., в тому числі ПДВ -1970721,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «ТД «Екохімресурс» були виписані податкові накладні в січні та березні 2007 року, які підтверджують факт придбання ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» багатофункціональної добавки «Стандарт плюс» та на підставі яких позивач відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив до складу податкового кредиту за січень та березень місяці 2007 року податок на додану вартість в сум 1970721,00 грн., в тому числі, за січень 2007 року в сумі 956412,00 грн. та за березень 2007 року в сумі 1014309,00 грн. (а.с.21-46).

Аналізуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність віднесення позивачем на підставі п.7.5.1. Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту відповідну суму податку після отримання податкових накладних від ТзОВ «ТД«Екохімресурс» , які засвідчують факт придбання платником податку товарів.

Представлені позивачем податкові накладні за січень та березень 2007 року ( а.с. 21-46) не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним законодавством.

Сама ж по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Підтвердженням сплати податку на додану вартість позивачем (покупцем) продавцям в ціні товару є платіжні доручення, надані позивачем, що не заперечується відповідачем, а тому його розмір підлягає відшкодуванню з бюджету.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій, він обґрунтовано відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не визнала податкова інспекція; продавці були внесені до Єдиного державного реєстру, а також мали свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальності за несплату податків продавцями, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Отже, несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця в ланцюгу господарських операцій та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджена правомірність включення ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», яке сплатило вартість придбаної продукції, в тому числі суму ПДВ, отримало належно оформлені податкові накладні, сум до податкового кредиту та заявлення суми бюджетного відшкодування, визначені у податкових деклараціях з ПДВ за лютий та квітень 2007 року.

Колегія суддів, з огляду на викладене, вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2008 року у справі №2а-2335/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський Судді І.Я. Олендер

О.Б. Заверуха

Ухвала у повному обсязі складена 13.11.2009 року.