Ухвала суду № 75108986, 05.07.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ОКРЕМА УХВАЛА

"05" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2548/17

Суддя Конюх О.В., розглядаючи справу

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», м. Обухів Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід», м. Ірпінь Київської області

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі №911/2548/17 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» (код 39141465) та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1. Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» .

Ухвалою суду від 04.05.2018 суд витребував від ПАТ КБ «ПриватБанк» інформацію про рух коштів та залишок коштів по рахунках ТОВ «Агробонус Схід» (код 39141465), що були відкриті за період з 01.04.2014 по 31.12.2016 (банківські виписки та/або довідки тощо).

Ухвалою суду від 21.05.2018 суд повторно витребував від ПАТ КБ «ПриватБанк» інформацію про рух коштів та залишок коштів по рахунках ТОВ «Агробонус Схід» за вказаний вище період.

Листом від 21.05.2018 №20.1.0.0/7-20180517/5763 ПАТ «Приватбанк» (за підписом провідного менеджера ОСОБА_2) відмовив суду у наданні інформації у зв’язку з невідповідним оформленням ухвали суду з посиланням на невідповідність отриманої ухвали положення Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Суд в ухвалі суду від 12.06.2018 вказав та роз’яснив, що така відмова ПАТ «Приватбанк» в наданні інформації не відповідає чинному законодавству, повторно витребував (втретє!!!) інформацію про рух коштів та залишок коштів по рахунках ТОВ «Агробонус Схід» та наголосив на тому, що у випадку повторного протиправного ухилення від виконання судового рішення судом буде направлено до органу досудового розслідування окрему ухвалу з метою притягнення посадових осіб ПАТ КБ «Приватбанк», винних у невиконанні судового рішення, до кримінальної відповідальності.

02.07.2018 від ПАТ КБ «ПриватБанк» до господарського суду Київської області надійшов лист від 18.06.2018 №20.1.0.0.0/7-20180613/3527 (за підписом провідного менеджера ОСОБА_2) з відмовою у наданні інформації, оскільки інформація щодо діяльності та фінансового стану ТОВ «Агробонус Схід», яка стала відома банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним є банківською таємницею, а банківська таємниця може бути розкрита на підставі рішення суду, натомість ухвала суду, якою витребовується інформація, не скріплена відбитком печатки суду.

Частиною 6 ст. 81 ГПК України встановлено обов’язок будь-якої особи, в якої знаходиться доказ, видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Суд звертає увагу на те, що по-перше, у листах ПАТ КБ «ПриватБанк» від 21.05.2018 та від 18.06.2018, зазначено про розгляд «запиту» суду, що не відповідає дійсності, оскільки докази були витребувані судом ухвалами від 04.05.2018, від 21.05.2018 та від 12.06.2018, які набрали законної сили та є обов’язковими для виконання на всій території України в силу норми прямої дії статті 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно із частинами першою та другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на особу, в якої знаходиться доказ, перешкоджає вирішенню спору по суті, призводить до затримання процесу судового провадження.

Суд зазначає, що наведені приписи були розглянуті Конституційним Судом України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012, в якому вказано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування нашою державою – обов’язковість виконання судових рішень.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справах "Горнсбі проти Греції", "Бурдов проти Росії", "Ясіун'єне проти Литви", "Руйану проти Румунії", "Совтрансавто-Холдинг" проти України", "Шмалько проти України").

У рішенні у справі "Ромашов проти України" Європейський суд вказував, що важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

По-друге, безпідставними є посилання банку на пункти 13.6, 13.7 «Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ», оскільки зазначена Інструкція не розповсюджується на господарські суди.

Під час оформлення судових рішень господарський суд Київської області керується Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою Наказом ДСА від 20.02.2013 №28. Зазначена Інструкція передбачає, що учасникам судового процесу надсилаються (видаються) копії судових рішень, засвідчених відміткою «згідно з оригіналом». Зазначається назва посади, особистий підпис відповідальної особи, яка засвідчує примірник, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії. Копія процесуального документа скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади відповідальної особи, що засвідчує документ. Твердження провідного менеджера ОСОБА_2 про відсутність відбитку печатки в наданому рішенні взагалі не відповідає дійсності.

По-третє, в силу частини 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.

Відтак посадові особи ПАТ «Приватбанк» тричі безпідставно не виконали вимоги ухвал суду від 04.05.2018, від 21.05.2018 та від 12.06.2018, які набрали законної сили та є обов'язковими для виконання на всій території України.

Судові рішення – ухвали суду від 04.05.2018, від 21.05.2018 та від 12.06.2018 у справі №911/2548/17, які набрали законної сили, станом на 04.07.2018 залишаються невиконаними в частині надання суду витребуваної в ПАТ «Приватбанк» інформації про рух коштів та залишок коштів по рахунках ТОВ «Агробонус Схід» (код 39141465), що були відкриті в цій банківській установі, за період з 01.04.2014 по 31.12.2016.

Викладене свідчить про свідоме ухилення посадових осіб ПАТ «Приватбанк» від дотримання та виконання положень Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такі дії мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Відповідно до ч.11 ст. 246 ГПК України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Також, відповідно до ч.6 ст. 246 ГПК України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

За таких обставин, суд постановляє відносно ПАТ «Приватбанк» окрему ухвалу про необхідність усунення допущених посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» порушень норм Законів та Конституції України щодо обов'язковості виконання судових рішень, зокрема ненадання витребуваних судом доказів та вважає, що достатнім та обґрунтованим строком для надання ними відповіді є чотирнадцять днів з моменту одержання окремої ухвали.

Дану окрему ухвалу суд також направляє: Єдиному акціонеру банку, якому належить 100% акцій банку, яким є держава в особі Міністерства Фінансів України; Прокуратурі Київської області для прийняття відповідних мір реагування.

Керуючись статтями ст. 129-1 Конституції України, 234, 246 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Постановити відносно ПАТ «Приватбанк» окрему ухвалу.

2. Повідомити органам управління ПАТ «Приватбанк»: загальним зборам, керівнику ОСОБА_3 та підписанту ОСОБА_4, про недоліки в роботі посадових осіб ПАТ КБ «Приватбанк» щодо належного своєчасного виконання вимог ухвал господарського суду, які набрали законної сили для вжиття відповідних організаційно-правових заходів, спрямованих на належне забезпечення обов'язковості виконання ухвал та рішень господарського суду, які набрали законної сили.

3. Окрему ухвалу направити до ПАТ «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д), Міністерства Фінансів України ( 01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2) та прокуратурі Київської області (01014, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) для вжиття заходів реагування відповідно до закону.

4. Про вжиті заходи повідомити господарський суд Київської області у чотирнадцять днів з моменту одержання окремої ухвали.

Суддя О.В. Конюх