Рішення № 75108985, 07.06.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/526/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства “КиївГазЕнерджи”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Птахофабрика Київська”

про стягнення 54823,38 грн. заборгованості за договором про умови поставки газу № 5023803 від 01.07.2015 р.

секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № Д-10/18 від 24.01.2018 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1 від 23.03.2018 р.).

Обставини справи:

Дочірнє підприємство “КиївГазЕнерджи” (далі – ДП “КиївГазЕнерджи”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Птахофабрика Київська” (далі – ТОВ “Птахофабрика Київська”, відповідач) про стягнення 54823,38 грн. заборгованості за договором про умови поставки газу № 5023803 від 01.07.2015 р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.07.2015 р. між Дочірнім підприємством «КиївГазЕнерджи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» було укладено договір № 5023803 про умови поставки газу балансоутримувачам, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати природний газ для побутового споживання, в якості комунальної послуги населенню, а балансоутримувач зобов'язався своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим договором. Як зазначає позивач, на виконання умов договору з березня 2016 р. по грудень 2018 р. він надав ТОВ «Птахофабрика Київська» послуги, а відповідач прийняв надані послуги, що підтверджується актами приймання - передачі, проте останній не здійснив оплату за отриманий природний газ у повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед Дочірнім підприємством «КиївГазЕнерджи» становить 21527,00 грн. Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» 25490,09 грн. пені, 2668,09 грн. інфляційних втрат, 5138,20 грн. 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2018 р. було відкрито провадження у даній справі та задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, який було призначено на 10.04.2018 р.

Судове засідання відкладалось.

25.04.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано клопотання № 25/1/04юр від 25.04.2018 р. (вх. № 8219/18 від 25.04.2018 р.) про ознайомлення з матеріалами справи.

10.05.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано клопотання № 49 від 10.05.2018 р. (вх. 8947/18 від 10.05.2018 р.) про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, бухгалтерської довідки б/н від 07.05.2018 р. щодо того, що від відповідача з 12.03.2016 р. на рахунок позивача не надходило оплат згідно договору № 5023803 від 01.07.2015 р.

07.06.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано заяву № 07/02/06-юр від 07.06.2018 р. (вх. № 1073018 від 07.06.2018 р.) про визнання наданих позивачем доказів неналежними, недопустимими, недостовірними. В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує на те, що суми заборгованості, вказані позивачем у доданому до матеріалів справи розрахунку, не співпадають з сумами заборгованості, на які було поставлено відповідачу природний газ згідно актів передачі-приймання природного газу, які були додані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог. Враховуючи зазначене, ТОВ «Птахофабрика Київська» заперечує проти наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, вважаючи його неналежним, недопустимим та недостовірним.

У судовому засіданні 07.06.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримував, представник відповідача проти позову заперечувала.

У судовому засіданні 07.06.2018 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.07.2015 р. між Дочірнім підприємством “КиївГазЕнерджи” (постачальник), Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (газорозподільне підприємство), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Птахофабрика Київська” (балансоутримувач) було укладено договір № 5023803 про умови поставки газу балансоутримувачам.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується постачати в інтересах балансоутримувача природний газ для побутового споживання, в якості комунальної послуги населенню - наймачам (орендарям, власникам) квартир, іншим особам, які зареєстровані в житловому приміщенні, надалі - мешканцям. Балансоутримувач зобов'язується своєчасно здійснити оплату постачальнику вартості спожитого мешканцями газу в термін і на умовах, передбачених цим договором.

Порядок та умови надання балансоутримувачем газу мешканцям у якості комунальних послуг і збору комунальних платежів по газопостачанню здійснюється на договірній основі між ними із дотриманням норм чинного законодавства чинного законодавства України та діючих в місті Києві розпоряджень Київської міської державної адміністрації, до повного переходу постачальником на прямі розрахунки з мешканцями (п. 1.2 договору).

Відповідно до пп. 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 договору облік обсягів газу, поставленого постачальником балансоутримувачу в межах цього договору та переданого мешканцям в якості комунальної послуги, залежить від наявної форми обліку обсягів споживання газу мешканцями та здійснюється наступним чином: шляхом звірки кількості мешканців будинків: сторони домовились, що звірка кількості мешканців будинків оформлюється до 10-го числа кожного місяця станом на останній день попереднього місяця актом звірки кількості усіх зареєстрованих мешканців примірниках, по одному для балансоутримівача та газорозподільного підприємства, підписується уповноваженими представниками цих 2-ох сторін та скріплюється їхніми печатками. Зведений розрахунок вартості переданого балансоутримувачу газу для побутових потреб мешканців проводиться газорозподільним підприємством за діючими цінами та тарифами відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 р. № 619. Шляхом щомісячного зняття показників лічильників газу: сторони домовились, що зняття та фіксування показників здійснюється представниками балансоутримувача та газорозподільного підприємства до кожного 25-го числа звітного місяця, про що складається відповідний акт у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їхніми печатками. Зведений розрахунок вартості переданого балансоутримувачу газу для побутових потреб мешканців проводиться на підставі фактичних показань лічильників газу за діючими цінами.

На підставі вищезазначених актів постачальником до 27-го числа звітного місяця складається та надсилається балансоутримувачу акт передачі-приймання природного газу, переданого балансоутримувачу для побутових потреб, у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, в якому відображається загальна вартість поставленого балансоутримувачу газу з урахуванням всіх пільг та субсидій мешканців та показників газових лічильників. Протягом 2-х робочих днів з дня отримання акту передачі-приймання природного газу балансоутримувач розглядає, підписує його та повертає один примірник постачальнику, і він є основою для проведення розрахунків з постачальником (п.п. 3.2, 3.3 договору).

Згідно пунктів 3.4, 3.5, 4.3 договору у випадку, якщо в балансоутримувача виникли претензії щодо достовірності даних, викладених в акті передачі-приймання, він повинен протягом строку, встановленого п. 3.3 цього договору, письмово направити їх на адресу постачальника; в іншому випадку сторони дійшли згоди, що відсутність письмових заперечень протягом вказаного строку є фактом повного узгодження умов такого акту, і дані, внесені в акт передачі-приймання постачальником, є основою для подальших розрахунків між сторонами. На підставі розрахунків, проведених у відповідності до пунктів 3.1 - 3.2, балансоутримувач самостійно розраховує вартість місячного обсягу спожитого газу у кожній квартирі і передає цю інформацію до Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА для оформлення єдиного рахунку на оплату житлово-комунальних послуг. У випадку, якщо балансоутримувач не користується послугами Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА (ГІОЦ), він самостійно виставляє мешканцям рахунки на оплату. Загальна вартість переданого постачальником балансоутримувачу газу для побутових потреб щомісячно визначається на основі даних, отриманих згідно п.п. 3.1.1 - 3.1.2 цього договору.

На виконання умов договору, в період з березня 2016 р. по грудень 2018 р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 21527,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за вказаний період, а саме - № КЕ000003993 від 31.03.2016 р. на суму 1753,87 грн., № КЕ000006270 від 30.04.2016 р. на суму 1538,23 грн., № КЕ000007868 від 31.05.2016 р. на суму 1258,86 грн., № КЕ000008898 від 30.06.2016 р. на суму 1004,33 грн., № КЕ000009863 від 31.07.2016 р. на суму 880,51 грн., № КЕ000011085 від 31.08.2016 р. на суму 825,48 грн., № КЕ000012127 від 30.09.2016 р. на суму 832,36 грн., № КЕ000013291 від 31.10.2016 р. на суму 742,93 грн., № КЕ000014056 від 30.11.2016 р. на суму 791,09 грн., № КЕ000014531 від 31.12.2016 р. на суму 914,91 грн., № КЕ000000017 від 31.01.2017 р. на суму 846,12 грн., № КЕ000000400 від 28.02.2017 р. на суму 969,94 грн., № КЕ000000761 від 31.03.2017 р. на суму 2614,02 грн., № 0ЕБИ-009854 від 30.04.2017 р. на суму 737,54 грн., № 0ЕБИ-011845 від 31.05.2017 р. на суму 716,66 грн., № 0ЕБИ-012622 від 30.06.2017 р. на суму 605,34 грн., № 0ЕБИ-014651 від 31.07.2017 р. на суму 514,89 грн., № 0ЕБИ-015996 від 31.08.2017 р. на суму 528,80 грн., № 0ЕБИ-017599 від 30.09.2017 р. на суму 654,04 грн., № 0ЕБИ-019357 від 31.10.2017 р. на суму 709,71 грн., № 0ЕБИ-021572 від 30.11.2017 р. на суму 807,12 грн., № 0ЕБИ-026816 від 31.12.2017 р. на суму 1280,25 грн., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Проте, відповідач, в порушення умов договору, за отриманий природний газ розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв’язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд з цим слід зазначити, що приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи слідує, що відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що суми заборгованості, зазначені позивачем у доданому до матеріалів справи розрахунку, не співпадають з сумами заборгованості, на які було поставлено відповідачу природний газ згідно актів передачі-приймання природного газу, які були додані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, у зв’язку з чим ТОВ «Птахофабрика Київська» заперечувало проти наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, вважаючи його неналежним, недопустимим та недостовірним.

Як зазначалось вище, до матеріалів справи додано акти передачі-приймання природного газу за період з березня 2016 р. по грудень 2017 р. оригінали яких були оглянуті судом у судових засіданнях 10.04.2018 р. та 07.06.2018 р., на загальну суму 21527,00 грн., стягнення якої є предметом даного позову.

При цьому, факт передачі або приймання природного газу відповідачем не заперечувався, в той час як доказів оплати вказаної суми заборгованості на користь постачальника до матеріалів справи не додано.

Отже, факт порушення відповідачем зобов’язань з оплати отриманого газу на суму 21527,00 грн. судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за договором № 5023803 про умови поставки газу балансоутримувачам від 01.07.2015 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 21527,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення термінів оплати товару.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Визначений позивачем розмір пені, нарахованої на суму заборгованості відповідача за загальний період з 11.01.2017 р. до 15.01.2018 р., становить 25490,09 грн.

Проте, як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення з відповідача пені, останню було нараховано на загальну суму заборгованості відповідача, шляхом додавання сум, зазначених в актах передачі-приймання природного газу, за якими відбулося прострочення, до загальної суми заборгованості за попередніми актами.

Відповідно до пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з’ясовувати обставини, пов’язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов’язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно з арифметичним розрахунком, здійсненим судом щодо кожного акту приймання-передачі окремо, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 6.2.2 договору та встановленого позивачем початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання, становить 4319,11 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення10542.5711.01.2017 - 26.01.20171614.0000 %0.077 %*129.4010542.5727.01.2017 - 02.03.20173514.0000 %0.077 %*283.0610542.5703.03.2017 - 13.04.20174214.0000 %0.077 %*339.6710542.5714.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*315.4110542.5726.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*303.2810542.5707.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*202.1910542.5704.08.2017 - 14.09.20174212.5000 %0.068 %*303.2810542.5715.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*303.2810542.5727.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*382.1310542.5715.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*268.04846.1211.02.2017 - 02.03.20172014.0000 %0.077 %*12.98846.1203.03.2017 - 13.04.20174214.0000 %0.077 %*27.26846.1214.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*25.31846.1226.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*24.34846.1207.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*16.23846.1204.08.2017 - 14.09.20174212.5000 %0.068 %*24.34846.1215.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*24.34846.1227.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*30.67846.1215.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*21.51969.9411.03.2017 - 13.04.20173414.0000 %0.077 %*25.30969.9414.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*29.02969.9426.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*27.90969.9407.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*18.60969.9404.08.2017 - 14.09.20174212.5000 %0.068 %*27.90969.9415.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*27.90969.9427.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*35.16969.9415.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*24.662614.0211.04.2017 - 13.04.2017314.0000 %0.077 %*6.022614.0214.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*78.212614.0226.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*75.202614.0207.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*50.132614.0204.08.2017 - 14.09.20174212.5000 %0.068 %*75.202614.0215.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*75.202614.0227.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*94.752614.0215.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*66.46737.5411.05.2017 - 25.05.20171513.0000 %0.071 %*7.88737.5426.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*21.22737.5407.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*14.14737.5404.08.2017 - 14.09.20174212.5000 %0.068 %*21.22737.5415.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*21.22737.5427.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*26.73737.5415.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*18.75716.6611.06.2017 - 06.07.20172612.5000 %0.068 %*12.76716.6607.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*13.74716.6604.08.2017 - 14.09.20174212.5000 %0.068 %*20.62716.6615.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*20.62716.6627.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*25.98716.6615.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*18.22605.3411.07.2017 - 03.08.20172412.5000 %0.068 %*9.95605.3404.08.2017 - 14.09.20174212.5000 %0.068 %*17.41605.3415.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*17.41605.3427.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*21.94605.3415.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*15.39514.8911.08.2017 - 14.09.20173512.5000 %0.068 %*12.34514.8915.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*14.81514.8927.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*18.66514.8915.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*13.09528.8011.09.2017 - 14.09.2017412.5000 %0.068 %*1.45528.8015.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*15.21528.8027.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*19.17528.8015.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*13.44654.0411.10.2017 - 26.10.20171612.5000 %0.068 %*7.17654.0427.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*23.71654.0415.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*16.63709.7111.11.2017 - 14.12.20173413.5000 %0.074 %*17.85709.7115.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*18.04807.1211.12.2017 - 14.12.2017413.5000 %0.074 %*2.39807.1215.12.2017 - 15.01.20183214.5000 %0.079 %*20.521280.2511.01.2018 - 15.01.2018514.5000 %0.079 %*5.09За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 5138,20 грн. 3% річних та 2668,09 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 5138,20 грн., нарахованих на загальну суму заборгованості відповідача, шляхом додавання сум, зазначених в актах передачі-приймання природного газу, за якими відбулося прострочення, до загальної суми заборгованості за попередніми актами.

Згідно з арифметичним розрахунком, здійсненим судом щодо кожного акту окремо, та з встановленим позивачем початком прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання, розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача, становить 629,74 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів1753.8711.04.2016 - 15.01.20186453 %92.871538.2311.05.2016 - 15.01.20186153 %77.671258.8611.06.2016 - 15.01.20185843 %60.371004.3311.07.2016 - 15.01.20185543 %45.69880.5111.08.2016 - 15.01.20185233 %37.82825.4811.09.2016 - 15.01.20184923 %33.36832.3611.10.2016 - 15.01.20184623 %31.59742.9311.11.2016 - 15.01.20184313 %26.31791.0911.12.2016 - 15.01.20184013 %26.07914.9111.01.2017 - 15.01.20183703 %27.82846.1211.02.2017 - 15.01.20183393 %23.58969.9411.03.2017 - 15.01.20183113 %24.792614.0211.04.2017 - 15.01.20182803 %60.16737.5411.05.2017 - 15.01.20182503 %15.15716.6611.06.2017 - 15.01.20182193 %12.90605.3411.07.2017 - 15.01.20181893 %9.40514.8911.08.2017 - 15.01.20181583 %6.69528.8011.09.2017 - 15.01.20181273 %5.52654.0411.10.2017 - 15.01.2018973 %5.21709.7111.11.2017 - 15.01.2018663 %3.85807.1211.12.2017 - 15.01.2018363 %2.391280.2511.01.2018 - 15.01.201853 %0.53За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню.

Окрім того, з долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що інфляційні втрати було визначено позивачем у сумі 2668,09 грн.

Як зазначено у п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань”, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, оскільки сума заборгованості, на яку позивач нараховує інфляційні втрати, утворилась у відповідача у квітні 2016 р., то період прострочення відповідачем зобов’язань повинен починатися з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, тобто з 01.05.2016 р.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, з урахуванням п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. та визначеної позивачем кінцевої дати їх нарахування, здійснив розрахунок інфляційних втрат, згідно якого арифметично вірна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 2634,53 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.05.2016 - 30.05.20161753.871.0011.751755.6201.06.2016 - 30.06.20163292.100.998-6.583285.5201.07.2016 - 31.07.20164550.960.999-4.554546.4101.08.2016 - 31.08.20165555.290.997-16.675538.6201.09.2016 - 30.09.20166435.801.018115.846551.6401.10.2016 - 31.10.20167261.281.028203.327464.6001.11.2016 - 30.11.20168093.641.018145.698239.3301.12.2016 - 31.12.20168836.571.00979.538916.1001.01.2017 - 31.01.20179627.661.011105.909733.5601.02.2017 - 28.02.201710542.571.010105.4310648.0001.03.2017 - 31.03.201711388.691.018205.0011593.6901.04.2017 - 30.04.201712358.631.009111.2312469.8601.05.2017 - 30.05.201714972.651.013194.6415167.2901.06.2017 - 30.06.201715710.191.016251.3615961.5501.07.2017 - 30.07.2017164426.851.002328.85164755.7001.08.2017 - 31.08.201717032.190.999-17.0317015.1601.09.2017 - 30.09.201717547.081.020350.9417898.0201.10.2017 - 31.10.201718075.881.012216.9118292.7901.11.2017 - 30.11.201718729.921.009168.5718898.4901.12.2017 - 31.12.201719439.631.010194.4019634.0301.01.2018 - 15.01.201820246.751.0000.0020246.75За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства “КиївГазЕнерджи”.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Птахофабрика Київська” (07413, Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код 05513187) на користь Дочірнього підприємства “КиївГазЕнерджи” (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4Б, код 39835779) 21527 (двадцять одну тисячу п’ятсот двадцять сім) грн. 00 коп. основного боргу, 4319 (чотири тисячі триста дев’ятнадцять) грн. 11 коп. пені, 629 (шістсот двадцять дев’ять) грн. 74 коп. 3% річних, 2634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 935 (дев’ятсот тридцять п’ять) грн. 62 коп. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 04.07.2018 р.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Бабкіна