Рішення № 75102757, 25.06.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13315/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Мороз В.О.,

за участю секретаря Козельської Г.В.,

Сторони та інші учасники у справі:

позивач ПАТ «УкрСоцбанк»

відповідачі ОСОБА_1,

ОСОБА_2

Представники учасників справи :

представник позивача ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

30 червня 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 19.09.2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк) та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 08/325-603-168 на купівлю транспортних засобів, відповідно до умов якого відповідачу надано у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в розмірі 20 140 доларів США, зі сплатою 12,55 % процентів річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 18.09.2015 року під поручительство відповідача ОСОБА_2 – договір поруки 880/605ПФО 254 від 19.09.2008 року.

Однак, відповідач ОСОБА_1 всупереч умов кредитного договору не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам, у зв’язку з чим станом на 10.06.2016 року сума заборгованості за кредитним договором № 08/325-603-168 на купівлю транспортних засобів складає 24 675,32 доларів США (еквівалент 616 938,26 грн.) з них: заборгованість за кредитом в сумі 13 473,99 доларів США (336 879,89 грн.), заборгованість за відсотками в сумі 2 793,52 доларів США (69 844,25 грн.), пеня за несвоєчасне повернення кредиту 160 772,77 грн. (6 430,34 доларів США), пеня за несвоєчасне повернення відсотків 49 441,35 грн. (1 977,48 доларів США).

У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 04.07.2016 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Заочним рішенням суду від 15 серпня 2016 р. позов задоволено.

Ухвалою суду від 25 вересня 2017 р. прийнято до провадження заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 31.10.2017 р. скасовано заочне рішення від 15.08.2016 р. та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримував та просив задовольнити з підстав наведених у позові, а в судове засідання призначене на 25.06.2018 р. не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішенням третейського суду вже було стягнуто заборгованість по даному кредиту і така погашена в порядку примусового виконання рішення, а в судове засідання призначене на 25.06.2018 р. не з`явився, клопотань не надходило. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з‘явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи інших заяв від них не надійшло.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, судом встановлено, що 19.09.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08/325-603-168 на купівлю автотранспортних засобів, відповідно до умов якого відповідачу надано у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в розмірі в розмірі 20 140,00 доларів США зі сплатою 12,55 процентів річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіку, який вказаний в п.п. 1.1.1 п. 1.1 ст. 1 Договору з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 18.09.2015 року.

Згідно п. 2.4 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця, а також в кінцевий термін повернення заборгованості, визначений кредитним договором.

Відповідно до пункту 2.4.2 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.

19.09.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 880/605ПФО254, згідно якого ОСОБА_2 зобов’язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку, передбачених Договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 08/325-603-168 від 19.09.2008 року та Договору відновлювальної кредитної лінії № 08/235-604-168 від 19.09.2008 року. (п. 1.1 Договору поруки).

Позивач посилається на те, що відповідачами умови договору належним чином не виконуються і станом на 10.06.2016 року заборгованість за кредитним договором № 08/325-603-168 від 19.09.2008 року складає: 13 473,99 доларів США – заборгованість за кредитом, 2 793,52 доларів США – заборгованість за відсотками; 160 772 грн. 77 коп. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, пеня за несвоєчасне повернення відсотків 49 441 грн. 35 коп., яку і просить стягнути із відповідача.

Проте, з такими доводами позивача суд не погоджується у зв’язку із наступним.

Так, судом встановлено, що 01 березня 2013 р. постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором № 08/325-603-168 на купівлю транспортних засобів було стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість по даному кредитному договору в сумі 141 815 грн. (з яких заборгованість станом на 11.12.2012 р. за тілом кредиту в сумі 13 473,99 доларів США, що еквівалентно станом на 11.12.2012 р. 107697,60 грн., 3 291,72 доларів США – заборгованість за відсотками, що еквівалентно станом на 11.12.2012 р. 26 310, 72 грн., пеня в сумі 7 807, 23 грн.).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.07.2013 р. було видано виконавчий лист на виконання даного рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором № 08/325-603-168 на купівлю транспортних засобів.

28.01.2014 р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 41747897 по виконанню даного виконавчого листа.

11.02.2014 р. державним виконавцем в даному виконавчому провадженні було накладено арешт на автомобілі боржника ОСОБА_1 - Mitsubishi Lancer, 2008 р. випуску, д.н. НОМЕР_1 та Volkswagen д.н. НОМЕР_2.

10.03.2015 р. державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна боржника ОСОБА_1, а саме описано автомобіль Mitsubishi Lancer, 2008 р. випуску, д.н. НОМЕР_1.

Згідно протоколу № 113213 проведення електронних торгів від 03.09.2015 р., автомобіль Mitsubishi Lancer, 2008 р. випуску, д.н. НОМЕР_1 реалізовано на прилюдних торгах за 146 696, 21 грн.

Постановою державного виконавця від 29.09.2015 р. було звільнено з під арешту автомобіль Mitsubishi Lancer, 2008 р. випуску, д.н. НОМЕР_1.

А постановою державного виконавця від 16.02.2016 р. було закінчено дане виконавче провадженні у зв’язку із повним погашенням боргу згідно розпорядження № 41747897 від 16.09.2015 р. та № 45688732/2 від 08.02.2016 р.

Враховуючу ту обставину, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі за позовом ПАТ «УкрСоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором № 08/325-603-168 на купівлю транспортних засобів було стягнуто заборгованість за тілом кредиту, відсотками та пенею, а також те, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а тому слід відмовити позивачу в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 13 473,99 доларів США та в частині стягнення пені та відсотків станом до 11.12.2012 р. (дата станом на яку стягнуто заборгованість).

При цьому, банк з моменту ухвалення рішення має право здійснювати нарахування процентів на рівні облікової ставки НБУ та пені до повного погашення заборгованості, тобто з 11.12.2012 р. по 16.02.2016 р., оскільки боржник безвідсотково користувався наданим кредитом.

Згідно зі ст. ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до вимог статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок за договором та погасити заборгованість перед кредитором.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, при цьому розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Згідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій та відсотків, передбачених умовами договору та ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 р. у справі за № 6-1206цс15.

Відповідно до ч.1ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання (п.3ч.1ст.611 ЦК України).

Частиною 1 статті 553 цього ж Кодексу передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Частинами 1,2 ст. 554 цього Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 березня 2015 року у справі №6-35 цс/15 статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із системного аналізу даних норм, слід прийти до висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін та не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій та відсотків до повного виконання рішенння.

А тому, банк дійсно має право нараховувати відсотки та пеню за користування наданим кредитом до повного виконання рішенння.

При цьому, кредитним договором не встановлено розмір процентів після спливу строку його дії, тому такий розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1412цс16 та від 08 серпня 2017 року у справі № 6-2322цс16.

Таким чином, заборгованість по відсотках на прострочену заборгованість на рівні облікової ставки НБУ з 11.12.2012 р. по 16.02.2016 р. становитиме 6 386,44 доларів США.

А саме по відсотках : з 11.12.2012 р. по 09.06.13 р. облікова ставка НБУ становила 7,5 %, а тому необхідно 13 473,99 доларів США (заборгованість прострочена) х 7,5 % : 365 х 180 (днів прострочи) = 498, 35 доларів США; з 10.06.13 р. по 14.04.14 р. облікова ставка НБУ становила 6,5 %, а тому необхідно 13 473,99 доларів США. х 6,5 % : 365 х 308 (днів прострочи) = 739, 03 доларів США; з 15.04.14 р. по 16.07.14 р. - 13 473,99 доларів США х 9,5 % (облікова ставка в даний період) : 365 х 92 = 322, 63 доларів США.; з 17.07.14 р. по 12.11.14 р – 13 473,99 доларів США х 12,5 % (облікова ставка в даний період) : 365 х 118 = 544, 49 доларів США.; з 13.11.14 р. по 05.02.15 р. -13 473,99 доларів США х 14 % (облікова ставка в даний період) : 365 х 84 = 434,12 доларів США.; з 06.02.15 р. по 03.03.15 р. - 13 473,99 доларів США х 19,5 % (облікова ставка в даний період) : 365 х 25 = 179,96 доларів США.; з 04.03.15 р. по 27.08.15 р. - 13 473,99 доларів США х 30 % (облікова ставка в даний період) : 365 х 177 = 1 960, 18 доларів США.; з 28.08.15 р. по 24.09.15 р. - 13 473,99 доларів США х 27 % (облікова ставка в даний період) : 365 х 54 = 538,22 доларів США.; з 25.09.15 р. по 16.02.2016 р. - 13 473,99 доларів США х 22 % (облікова ставка в даний період) : 365 х 144 = 1 169,46 доларів США., а всього 6 386,44 доларів США.

Проте, враховуючи те, що позивач в позові просить стягнути саме 2 793, 52 доларів США заборгованості по відсоткам, а суд позбавлений вийти за межі позовних вимог, а тому необхідно стягнути солідарно із відповідачів саме 2 793, 52 доларів США заборгованості по відсоткам, що еквівалентно станом на 25.06.2018р. - 73 298,89 грн.

Згідно розрахунку позивача пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 160 772 грн. 77 коп., а пеня за несвоєчасне повернення відсотків 49 441 грн. 35 коп., а всього 210 214,12 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин.

Частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та статтей 2,12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти учасникам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Вказана правова позиція передбачена у постанові Верховного Суду України №6-100цс14 від 03.09.2014 року .

Суд враховує, що розмір пені всього у сумі 210 214,12 грн. значно перевищує суму збитків, яка підлягає до стягнення (2 793, 52 доларів США, що еквівалентно - 73 298,89 грн.), а тому вважає за можливе зменшити розмір пені та визначити у сумі 50 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, із відповідачів слід стягнути солідарно на користь позивача заборгованість по відсотках в сумі 2 793, 52 доларів США, що еквівалентно станом на 25.06.2018р. - 73 298,89 грн. та 50 000 грн. пені., тим самим позов задовольнивши частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно до задоволених вимог (9254,07 х 123 298,89 : 616 938,26 = 1 849,48 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258-273 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 536, 554, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за Договором кредиту № 08/325-603-168 на купівлю автотранспортних засобів від 19.09.2008 року заборгованість по відсотках в сумі 2 793, 52 доларів США, що еквівалентно станом на 25.06.2018р. - 73 298,89 грн. та 50 000 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 1 849,48 грн., а саме по 924,74 грн. з кожного.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції- Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення виготовлено 25.06.2018 р.

Суддя