Ухвала суду № 75086705, 02.07.2018, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 402/953/16-ц

Провадження № 2/386/4/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

представників позивача-

відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

представників відповідача-позивача

за зустрічним позовом ОСОБА_3 ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6

міської ради Кіровоградської області ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду клопотання позивача-відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_8 про забезпечення судових витрат по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_8 до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 міської ради Кіровоградської області, треті особи - відділ Держгеокадастру в ОСОБА_6 районі Кіровоградської області та ОСОБА_6 районна державна адміністрація Кіровоградської області в особі сектору з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців про визнання протиправними рішень та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 та ОСОБА_6 міської ради Кіровоградської області, третя особа - відділ Держгеокадастру в ОСОБА_6 районі Кіровоградської області, про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_8 звернулась до суду з відповідним позовом про визнання протиправними рішень та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, позовні вимоги за яким збільшила подавши до суду 24.04.2018 року заяву про збільшення позовних вимог, а саме: про скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, яка прийнята судом.

ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_8 та ОСОБА_6 міської ради Кіровоградської області, третя особа - відділ Держгеокадастру в ОСОБА_6 районі Кіровоградської області, про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на земельну ділянку, який ухвалою суду від 11.04.2017 року прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 просить скасувати рішення Ульяновської міської ради №72 від 07.02.2003 року в частині затвердження технічної документації по складанню державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_8 та визнати недійсним і скасувати, як такий, що виданий з порушенням чинного законодавства України, державний акт КР №093503 на право власності на земельну ділянку розміром 771,26 кв.м., кадастровий номер 3525510100:04:004:0001, розташовану за адресою: м. Благовіщенське, вул. Тітова, 73, виданий на ім’я ОСОБА_8.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3 вказує, що він являється власником домоволодіння, розташованого на земельній ділянці по вул. Гагаріна, 82 в м. Благовіщенське Кіровоградської області, з яким межує домоволодіння ОСОБА_8, що розташоване на земельній ділянці по вул. Тітова, 73. До передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_8, їх ділянки були влаштовані таким, чином, що за рахунок земель ОСОБА_6 міської ради вони мали право заїзду з вул. Гоголя. ОСОБА_3 зазначає, що після приватизації своєї земельної ділянки ОСОБА_8, частина земельної ділянки для їх спільного користування перейшла також у її власність, що позбавило його можливості безперешкодно користуватися заїздом, який існував багато років та вся територія його домоволодіння була облаштована для заїзду саме через цю земельну ділянку. Також, ОСОБА_3 зазначає, що за ініціативою ОСОБА_8 та міської ради було укладено договір земельного сервітуту, який ніби то відновлював його право, однак при укладанні цього договору він не звернув увагу на його зміст. Багато років сторони користувались спільним заїздом, однак після невдоволення ОСОБА_9 діями ОСОБА_3 щодо складання металевої арматури повздовж свого паркану на земельній ділянці виділеній під сервітут, ОСОБА_9 звернулась до суду, який скасував договір сервітуту. Після цього, він звернувся до міської ради про надання йому у власність земельної ділянки для обслуговування його будинку та додатково для саду і його клопотання було задоволено. ОСОБА_8 стверджуючи в первісному позові, що частина земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_3, перебувала у її користуванні. ОСОБА_3 же в свою чергу звернувся до правоохоронних органів з метою з'ясування правомірності приватизації земельної ділянки, яка на даний час належить ОСОБА_8, в результаті чого проведено перевірку, за результатами якої з'ясувалось, що остання отримала у власність земельну ділянку із земель комунальної власності, враховуючи і спірну земельну ділянку загального користування, з грубим порушенням чинного законодавства України. Незважаючи на грубі порушення при виготовлені технічної документації щодо земельної ділянки ОСОБА_8, рішенням ОСОБА_6 міської ради від 07.02.2003 року №72, спірну земельну ділянку було передано їй у власність, що суперечить порядку передачі у власність фізичним особам земельних ділянок.

03 квітня 2018 року ОСОБА_8 подала до суду клопотання про забезпечення судових витрат у справі за зустрічним позовом. Клопотання обґрунтовує тим, що позивач за зустрічним позовом зловживає процесуальним правом на подання цивільної позовної заяви з метою завдання шкоди іншій особі, а саме: позивачеві за первісним позовом, що має наслідки непередбачуваних, вимушених судових витрат. Вказує, що зустрічна позовна заява подана з порушенням строку позовної давності, має штучний характер та є завідомо безпідставною, оскільки права ОСОБА_3 жодним чином не були порушені, всі наявні у справі докази вказують на правомірність набуття у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_8 Починаючи з 2004 року жодних претензій зі сторони ОСОБА_3 не виникало, до моменту припинення договору сервітуту у 2015 році на право проїзду ОСОБА_3 через ділянку ОСОБА_8 Крім того, з метою помсти ОСОБА_3 звертався до Ульяновського РВ УМВС України із заявою про те, що невстановлена особа під час виготовлення технічної документації підробила акт про встановлення в натурі зовнішніх меж земельної ділянки, в результаті чого під час досудового розслідування було закрито кримінальне провадження по цьому факту у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. ОСОБА_8 вважає, що зустрічна позовна заява не містить предмету спору та норми права, які могли бути порушені, а викладені обставини не відповідають дійсності та не можуть бути підтверджені жодними доказом, заявлені для вирішення питання, вже вирішені органом досудового розслідування. Зловживання ОСОБА_3 процесуальними правами має наслідки для ОСОБА_8, які виражаються у понесені вимушених, безпідставних судових витрат. У зв'язку з викладеним в клопотанні, посилаючись на ч. 4 ст. 135 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ОСОБА_8 просить зобов'язати позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 15 тис. грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу та інших витрат, які вона має понести у зв'язку із розглядом справи відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Представники позивача-відповідача за зустрічним позовом в підготовчому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Представник відповідача-позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 ОСОБА_4 в підготовчому засіданні вважав клопотання безпідставним та необґрунтованим, оскільки докази судом не досліджувались, а тому клопотання про правомірність набуття у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_8 є її припущенням.

Представник відповідача-позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 ОСОБА_5 в підготовчому засіданні підтримав доводи представника ОСОБА_4

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради Кіровоградської області залишила питання про забезпечення судових витрат на розсуд суду, заперечень не подала.

Інші учасники судового процесу в підготовче засідання не з'явились.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи зі слідуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 ЦПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Згідно норм ч. 4 ст. 135 ЦПК України, як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Отже, цією нормою встановлено конкретні випадки, в яких суд може за клопотанням відповідача зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат.

Як вбачається зі змісту зустрічного позову, такий не можна віднести до завідомо безпідставного, оскільки позивач в цьому позові обґрунтовує свої вимоги, вказує на допущення певних порушень ОСОБА_6 міською радою, які на його думку призвели до безпідставного надання у власність ОСОБА_8 спірної частини земельної ділянки і така земельна ділянка має статус загального користування, що порушує його право, як власника суміжної земельної ділянки.

Також судом не встановлено ознак зловживання правом ОСОБА_3 на подачу зустрічного позову, оскільки таке право передбачено ЦПК України, і такий позов був прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом.

Посилання ОСОБА_8 на те, що зустрічна позовна заява подана з порушенням строку позовної давності, за відсутності порушених прав ОСОБА_3, із зазначенням норм права, які могли бути порушені, не є підставою для про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ч.4 ст. 135, ст.ст. 189, 197, 198, 200, 258-260 ЦПК України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача-відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_8 про забезпечення судових витрат по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_8 до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 міської ради Кіровоградської області, треті особи - відділ Держгеокадастру в ОСОБА_6 районі Кіровоградської області та ОСОБА_6 районна державна адміністрація Кіровоградської області в особі сектору з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців про визнання протиправними рішень та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 та ОСОБА_6 міської ради Кіровоградської області, третя особа - відділ Держгеокадастру в ОСОБА_6 районі Кіровоградської області, про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гарбуз О. С.