Постанова № 75066360, 21.06.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/2384/17

Провадження № 22-ц/792/836/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач Гринчука Р.С., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Задвірний В.І.,

з участю позивача ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Логінової С.М. від 18 грудня 2017 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

В лютому 2017 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з цим позовом до відповідачів, вказувала, що з жовтня 1995 року вона працювала в Хмельницькій філії ПАТ «Укрінбанк».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 року №934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.03.2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 22.03.2016 року № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатору банку». В зв'язку з процедурою ліквідації ОСОБА_4 було звільнено з посади заступника директора з роздрібного бізнесу 15.04.2016 року у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників ПАТ «Укрінбанк» відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України згідно наказу № 78-к від 11.04.2016 року. 18.04.2016 року позивач була прийнята на посаду головного менеджера з обслуговування клієнтів Хмельницького центрального відділення ПАТ «Укрінбанк» за строковим трудовим договором, про що було видано наказ № 112-к від 12.04.2016 року та укладено строковий трудовий договір. З 01.07.2016 року позивач переведена на посаду головного фахівця відділу експлуатації та ремонту основних засобів регіональної мережі Управління справами Департаменту ліквідаційних процедур ПАТ «Укрінбанк» згідно наказу № 222-к від 21.06.2016 року.

30.11.2016 року ОСОБА_4 була звільнена з займаної посади за угодою сторін згідно наказу № 17-к від 16.09.2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2624 від 28.11.2016 року на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Однак з липня 2016 року по листопад 2016 року їй не виплачувалася заробітна плата.

З врахуванням неодноразових уточнень позову, позивач остаточно просила стягнути на її користь з ПАТ «Українська інноваційна компанія» заборгованість 110764,13 грн., з якої заборгованість по заробітній платі в сумі 30838,47 грн. за період з липня 2016 року по листопад 2016 року, 6467 грн. - сума індексації за цей період, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з грудня 2016 року по вересень 2017 року у сумі 53607,06 грн., 15320,64 грн. - сума індексації, компенсацію за невикористану відпустку у сумі 4530,96 грн.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ 0583988 м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, поштова адреса м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 10-А) на користь ОСОБА_4 (ОРКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість у сумі 92578,64 грн., а саме: середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні - 59947,68 грн., заборгованість по заробітній платі - 28100 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 4530,96 грн.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Українська інноваційна компанія» вважає рішення суду необґрунтованим, незаконним, просить його скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, суд не врахував наявність наказу № 271-к від 13.07.2017 року уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про оголошення простою в ПАТ «Укрінбанк». З 13.07.2016 року по дату звільнення 30.11.2016 року позивачка знаходилася в простої, тому розрахунок належної їй до виплати заробітної плати з липня 2016 по вересень 2016 повинен був проведений в порядку ст. 113 КЗпП України, виходячи з двох третин окладу. Підставою для звільнення ОСОБА_4 є рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже, позивач перебувала у трудових відносинах з Фондом, а не з ПАТ «Українська інноваційна компанія». На думку апелянта, позивач не довела наявність в неї невикористаної неоплаченої відпустки.

В засідання апеляційного суду представник апелянта не з'явився, письмовою заявою підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Позивачка просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 376 ч.1 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні з ухваленням нового судового рішення.

Так, встановлено, що з жовтня 1995 року ОСОБА_4 працювала в Хмельницькій філії ПАТ «Укрінбанк».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 року №934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.03.2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 22.03.2016 року № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатору банку».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року визнано незаконною та скасовано постанову правління Національного банку України № 934 від 24 грудня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних». Визнано незаконним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24 грудня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Зобов'язано Національний банк України надати термін в 95 днів для відновлення платоспроможності ПАТ «Укрінбанк».

В зв'язку з процедурою ліквідації наказом № 78-к від 11.04.2016 року ОСОБА_4 була звільнена 15.04.2016 року з посади заступника директора з роздрібного бізнесу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників ПАТ «Укрінбанк» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

18.04.2016 року позивач була прийнята на посаду головного менеджера з обслуговування клієнтів Хмельницького центрального відділення ПАТ «Укрінбанк» за строковим трудовим договором, про що було видано наказ № 112-к від 12.04.2016 року та укладено строковий трудовий договір.

Наказом № 222-к від 21.06.2016 року позивач з 01.07.2016 року переведена на посаду головного фахівця відділу експлуатації та ремонту основних засобів регіональної мережі Управління справами Департаменту ліквідаційних процедур ПАТ «Укрінбанк».

30.11.2016 року ОСОБА_4 була звільнена з займаної посади за угодою сторін згідно наказу № 17-к від 16.09.2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2624 від 28.11.2016 року на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

За період з 01 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року їй не була виплачена заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку за період роботи з 18.04.2016 року по 30.11.2016 року.

Наведені обставини підтверджується матеріалами справи.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підлягає стягненню заборгованість ОСОБА_4 по заробітній платі за липень-листопад 2016 року, яка складає 28100 грн., виходячи з її посадового окладу 5620 грн.; компенсація за невикористану відпустку - 4530,96 грн., підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2016 року по 02.10.2017 року в сумі 59947,68 грн.

Проте з таким висновком не можна погодитися повністю, зважаючи на таке.

Згідно з ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч.1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Апеляційним судом встановлено, що згідно з пунктом 1 наказу уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» № 271-к від 13.07.2017 року запроваджено та оголошено працівникам ПАТ «Укрінбанк» простій до моменту настання однієї з двох зазначених нижче подій з оплатою двох третин тарифної ставки встановленого посадового окладу на період простою ( ч.1 ст. 113 КЗпП України), а саме, до моменту: а) оскарження будь-яким з відповідачів постановлених у справі № 826/5325/16 рішень в касаційному порядку та прийняття за результатами такого касаційного перегляду ВАС України рішення у цій справі; б) погодження НБУ нових керівників в ПАТ ПАТ «Укрінбанк».

Сторони не заперечують, що жодна з цих обставин не настала на час звільнення позивача 30.11.2016 року, а отже, з 13.07.2016 року по дату звільнення 30.11.2016 року позивачка знаходилася в простої.

Відтак розрахунок належної їй заробітної плати за цей період підлягав проведенню в порядку ч.1 ст. 113 КЗпП України, виходячи з двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), що не враховано судом першої інстанції.

З врахуванням наведеного заробітна плата позивача за липень 2016 року складатиме 4459,36 грн. (з них за 8 роб. днів - 2140 грн., за 13 роб. днів - 2319,36 грн., 2/3 від встановленого окладу).

Заробітна плата за серпень-листопад 2016 року складатиме 14986,64 грн. (5620 грн. х 2/3 х 4).

Отже, загальна заборгованість по зарплаті ОСОБА_4 складає 19446 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежності відповідача, оскільки позивач перебувала у трудових відносинах з Фондом, а не з ПАТ «Українська інноваційна компанія», не ґрунтуються на нормах закону і є безпідставними.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

За змістом ч. 4 ст. 37, ст. 47 цього Закону уповноважена особа Фонду у частині реалізації своїх повноважень щодо управління банком, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, є по суті керівником банківської установи, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження.

Отже позивач перебувала в трудових відносинах з ПАТ «Укрінбанк» незалежно від того, що накази від імені Банку видавала Уповноважена особа Фонду.

Встановлено, що 13.07.2016 року зареєстровано зміну назви ПАТ «Укрінбанк», місця державної реєстрації, а також зареєстровано статут юридичної особи в новій редакції, за якими назва юридичної особи - ПАТ «УкрІнКом». В подальшому, 03.04.2017 року зареєстровано зміну назви вказаної юридичної особи на ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Факт перебування позивача у трудових відносинах з ПАТ «Укрінбанк» підтверджується даними її трудової книжки, відтак всі обов'язки роботодавця несе ПАТ «Українська інноваційна компанія».

При цьому записи в Єдиному державному реєстрі про реорганізацію ПАТ «Укрінбанк» в ПАТ «УкрІнКом», ПАТ «Українська інноваційна компанія» не скасовані та не виключені з реєстру, що спростовує твердження апелянта про ненабуття прав та обов'язків по зобов'язаннях ПАТ «Укрінбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічну норму містить стаття 24 Закону України «Про відпустки».

Позивач стверджувала, що при звільненні 15.04.2016 року з посади заступника директора з роздрібного бізнесу на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України з нею було проведено повний розрахунок, в тому числі виплачено компенсацію за невикористану відпустку. При звільненні 30.11.2016 року їй не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 18.04.2016 року по 30.11.2016 року.

За змістом статті 30 Закону України «Про оплату праці» саме на роботодавця покладено обов'язок забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідач не надав доказів на підтвердження надання відпустки позивачу за період роботи з 18.04.2016 року по 30.11.2016 року чи виплати їй компенсації за невикористану відпустку, його твердження про обов'язок позивача довести наявність невикористаної відпустки суперечить закону.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за вказаний період підлягає стягненню на користь позивача компенсація за невикористану відпустку, проте при визначенні розміру компенсації не врахував норми Закону України «Про відпустки», Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 та припустився помилки.

Так, згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Матеріали справи не містять даних про те, що за умовами трудового договору тривалість щорічної основної відпустки позивача складала більш як 24 календарних дні.

Відповідно до п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, цей Порядок

застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки.

Згідно з пунктом 2 цього Порядку працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану

відпустку.

Отже, для розрахунку компенсації за невикористану відпустку згідно з пунктом 2 Порядку беруться виплати за травень-жовтень 2016 року.

Сумарний заробіток за цей період (включаючи нараховану заробітну плату за травень-червень 2016 року 11240 грн., та заборгованість по зарплаті за липень-жовтень 2016 року в сумі 15699,34 грн., що підлягає стягненню) складає 26939,34 грн., середньоденний заробіток з врахуванням 124 робочих днів за цей період складає 217,25 грн.

За період з 18.04.2016 року по 30.11.2016 року стаж, що дає право на щорічну відпустку і, як наслідок, на компенсацію за невикористані дні відпустки складає 221 день (227 календарних днів - 6 святкових днів).

Кількість днів відпустки, за які належить виплатити компенсацію: (24?к. дн : 355 к. дн.) х 221 к. дн. = 14,94 дні, тобто, із заокругленням -15 календарних днів.

Отже, компенсація за невикористану відпустку складатиме 217,25 х 15 = 3258,75 грн.

З врахуванням наведеного оскаржуване рішення в частині розміру заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку слід змінити, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі - 19446 грн., компенсація за невикористану відпустку - 3258,75 грн., при цьому загальна заборгованість з врахуванням середнього заробітку за затримку розрахунку 59947,68 грн. складатиме 82652,43 грн. В решті рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини вимог підлягає стягненню з відповідача 826,52 грн. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» задовольнити частково.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2017 року в частині розміру заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та судового збору змінити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ 0583988 м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, поштова адреса м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 10-А) на користь ОСОБА_4 (ОРКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість у сумі 82199,88 грн., з неї середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні - 59947,68 грн., заборгованість по заробітній платі - 19446 грн., компенсація за невикористану відпустку - 2806,20 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ 0583988 м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, поштова адреса м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 10-А) 821,99 грн. судового збору в дохід держави.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 02 липня 2018 року.

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

Головуюча у першій інстанції: Логінова С.М. Провадження № 22-ц/792/836/18

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 55