Ухвала суду № 75052715, 27.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/3707/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

27.04.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участі: секретаря судового засідання Костюк Л.А., прокурора Самолюк М.В., захисника підозрюваного ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-сс/777/236/18 за поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, апеляційною скаргою його захисника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.04.2018 про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскарженою ухвалою слідчого судді від 11.04.2018 задоволено погоджене прокурором клопотання заступника начальника СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 10.04.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.1 ст.115 КК України за таких обставин.

08.04.2018, біля 20 год., ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на центральній вулиці села Торунь Міжгірського району Закарпатської області, неподалік будинку № 319, на ґрунті особистої неприязні, з метою заподіяння смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, дістав з кишені верхнього одягу ніж, який попередньо взяв з будинку за місцем проживання та умисно наніс два удари вказаним ножем в ліву частину грудної клітки та черевну порожнину ОСОБА_6, внаслідок чого спричинив останньому ножові проникаючі поранення грудної клітки та черевної порожнини з ураженням тонкого кишківника, гемопневмоторекс зліва, однак ОСОБА_3, свій умисел на позбавлення життя потерпілого до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 припинили його протиправні дії, а смерть потерпілого ОСОБА_6, не настала, оскільки його було вчасно госпіталізовано до ОСОБА_9 районної лікарні для надання медичної допомоги.

09.04.2018, о 5 год., ОСОБА_3 затримано в порядку ст.ст. 207-211 КПК України та цієї ж доби в межах кримінального провадження № 12018070110000190 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.1 ст.115 КК України (а.п. 23-25, 28-29).

Слідчий звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, згідно матеріалів кримінального провадження наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що перебуваючи на волі, цей підозрюваний може: 1) переховуватись від органів досудового розслідування, 2) незаконно впливати на свідків та потерпілого, 3) знищити або сховати речові докази, 4) перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини іншим чином через своїх знайомих, 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до оскарженої захисником ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11.04.2018 при вирішенні ним питання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховано: дані, що характеризують особу підозрюваного, той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об’єктивних обставин.

Доводи сторони захисту на неможливість утримання підозрюваного під вартою через стан здоров’я не підтверджені належними доказами.

В апеляційній скарзі на цю ухвалу від 11.04.2018 захисник ОСОБА_4 просить її скасувати та застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід інший, менш суворий ніж тримання під вартою.

Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник вказує, що слідчим суддею суду першої інстанції не було дотримано вимог ст.9 Міжнародного акту про громадянські та політичні права та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчим суддею суду першої інстанції, на думку захисника, не враховано, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Харченко проти України» (п.74).

Слідчим суддею не взято до уваги, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст.177 КПК.

Заявлені прокурором ризики доведені не були, а тому, як вважає захисник, слідчим суддею проігноровано можливість застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 інший, менш суворий ніж тримання під вартою запобіжний захід.

Не доведено, що підзахисний, фактично, може чинити тиск чи в інший спосіб погрожувати свідкам або створювати якісь перешкоди у допиті інших свідків. Усі можливі свідки слідчим допитані. ОСОБА_3 позбавлений можливості впливати на свідків у зв’язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні в ОСОБА_9

ОСОБА_3 боїться основних свідків події: ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (який побив ОСОБА_3 дерев’яним колом і зламав йому ліву руку), ОСОБА_10 в силу їхньої агресивної поведінки, неодноразових погроз йому та членам його сім’ї.

Органом досудового розслідування здійснено ряд слідчих дій, які унеможливлюють будь-який вплив ОСОБА_3 на здобування доказів, знищення, приховування чи спотворення будь-яких із речей, чи документів: проведено огляд місця події; вилучено предмет злочину – ніж, яким потерпілому завдані ножові поранення.

Слідчому судді надано копію історії хвороби № 1996 від 09.04.2018, згідно якої ОСОБА_3 з 16 год. 30 хв. 09.04.2018 перебуває на стаціонарному лікуванні в ОСОБА_9 з діагнозом: «Відкритий перелом лівої ліктьової кістки». Крім того, маючи інформацію, захист наголошував, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження в області голови, правої руки та колінних суглобів, що він втратив багато крові від поранення, що після загоєння рани в області перелому лівої руки він буде прооперований і потребує довготривалої реабілітації.

ОСОБА_3 є хворою людиною (фактично інвалідом) і потребує належного лікування в умовах стаціонару, має постійне місце проживання, характеризується позитивно.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи: захисника підозрюваного на підтримання апеляційної скарги сторони захисту з наведених у ній підстав, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисника, посилаючись на обґрунтованість вказаної ухвали слідчого судді, яку просив залишити без змін, колегія апеляційного суду визнає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З ухвали слідчого судді та матеріалів клопотання слідує, що наведені в зазначеному клопотанні слідчого обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялися при розгляді клопотання.

При цьому заслухані підозрюваний та його захисник, доводи прокурора та слідчого, а також досліджені матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання про застосування запобіжного заходу.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мети і підстав застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У клопотанні слідчого наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.1 ст.115 КК України, що попередньо узгоджується з наявними у матеріалах кримінального провадження № 12018070110000190 показаннями підозрюваного, протоколами слідчих дій; обґрунтовано ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілого, знищити або сховати речові докази, перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини іншим чином через своїх знайомих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Однак, слідчим суддею не в достатній мірі вмотивовано, чому інший більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчим та прокурором не в достатній мірі обґрунтовано подане слідчому судді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, чому саме тримання під вартою ОСОБА_3 зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, а інші, менш суворі запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, будуть для цього неспроможними. Лише суворість покарання за передбачене ч.3 ст.15 – ч.1 ст.115 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, є недостатнім для такого висновку.

Слідчий суддя на це уваги не звернув, застосувавши до ОСОБА_3 найсуворіший запобіжний захід, який відповідно до ст.183 КПК України є винятковим.

Так, відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність його соціальних зв’язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей .

Як встановлено по справі, ОСОБА_3 не має судимостей, має постійне місце проживання за вказаною вище адресою; проживає з матір’ю ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, має відкритий перелом лівої ліктьової кістки (а.п.48, 92-94, 95).

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 176-178,181,183,194 КПК України, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, даних про його особу, апеляційний суд визнає, що в даному випадку наявні підстави для застосування до цього підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу, у зв’язку із чим оскаржена ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали згідно вимог ч.3 ст.407 КПК України.

Оскільки захисником не конкретизовано в апеляційній скарзі свою вимогу з приводу того, який саме запобіжний захід запобіжний захід слід застосувати ОСОБА_3, окрім тримання під вартою, апеляційний суд з урахуванням обставин справи та особи підозрюваного визнає за можливе застосувати у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181,194,196,202,205,404, 407 ч.3, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.04.2018 про застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.

Строк дії даної ухвали до 06.06.2018.

Негайно доставити ОСОБА_3 до місця проживання і звільнити його з-під варти, зобов’язати його повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Заборонити ОСОБА_3 залишати домашню адресу: с. Торунь,329 Міжгірського району Закарпатської області.

Передати копію даної ухвали для виконання начальнику Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області, а також – начальнику ДП «Закарпатска УВП (№ 9)».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й касаційному оскарженню у не підлягає.

Судді: