Рішення № 75045524, 20.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року справа № 823/1305/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Брандальської Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1 – за довіреністю, відповідача 1 ОСОБА_2 – особисто, представника відповідача 2 ОСОБА_3 - за довіреністю, представника третьої особи ОСОБА_4 – за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Експоінвест» до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Експоінвест» (далі – позивач) з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі – третя особа), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.04.2018 просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 від 01.12.2017 № 1523 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (додаток до наказу департаменту архітектури, містобудування та проектування від 12.09.2016 № 77).

Позов мотивований тим, що відповідач приймаючи рішення порушив ст. 19 Конституції України, та оскаржуване рішення породжує несприятливі наслідки для прав та інтересів позивача, оскільки зумовлюють неможливість здійснення будівництва.

Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов, посилаючись на те, що третьою особою при прийняті додатку до наказу від 12.09.2016 № 77 Про затвердження містобудівних умов та обмежень порушені п.2.1, п.2.2, п.2.4 розділу II, п.3.6, п.3.7 розділу III, додаток «Порядку надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, склад та зміст» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та житлового – комунального господарства України від 07.07.2011 № 109.

Третя особа згідно з наданими письмовими поясненнями щодо відзиву вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до містобудівного законодавства України, а тому позов слід задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимого підтримав та просив позов задовольнити, зазначивши про те, що відповідно до договорів суперфіції від 20.07.2011 їм отримані земельні ділянки площею – 5,0524 га та 0,2475 га. Метою надання цих ділянок є будівництво: Котеджна забудова. В подальшому позивач прийняв рішення про будівництво житлового комплексу та отримав у третьої особи містобудівні умови та обмеження земельної ділянки для будівництва житлового комплексу. Невідповідність генплану м. Черкас та зонінгу вважає безпідставними у вз’язку із тим, що зміни будівництва внесені до детального плану міста.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволені позову повністю, виходячи з того, що рішення третьої особи прийнято без врахування плану зонування території міста Черкаси.

Ухвалою від 16.04.2018 залучено другого відповідача – Державну архітектурно – будівельну інспекцію України.

17 травня 2018 року ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, судом встановлене наступне.

Позивач зареєстрований у ЄДРПОУ з 26.10.1994 за адресою: 18036, м. Черкаси, вул. Оборонна, буд. 16.

Відповідно до договорів суперфіцію від 20.07.2011 позивачем отримані земельні ділянки площею – 5,0524 га та 0,2475 га. Метою надання цих ділянок є будівництво: Котеджна забудова.

Наказом третьої особи від 12.09.2016 № 77 позивачу надані містобудівні умови та обмеження земельної ділянки, яка є предметом договору суперфіцію від 20.07.2011 згідно з якими має здійснюватись будівництво житлового комплексу багатоповерхових будинків у кількості 14 штук.

Наказами другого відповідача від 22.09.2017 № 1480 затверджено план перевірок на IV квартал 2017 року та від 08.11.2017 № 1693 продовжено строку проведення перевірки третьої особи.

Відповідно до направлень на проведення планової перевірки від 10.10.2017 № 49 та від 09.11 2017 № 49/1 перевіряючі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 провели планову перевірку третьої особи.

За наслідками перевірки складено акт від 22.11.2017, яким встановлено порушення п.2.1, п.2.2, п.2.4 розділу II, п.3.6, п.3.7 розділу III, додаток «Порядку надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, склад та зміст» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та житлового – комунального господарства України від 07.07.2011 № 109.

На підставі акту від 22.11.2017 першим відповідачем прийнято рішення від 01.12.2017 № 1523 про скасування дії містобудівних умов і обмежень (додаток до наказу департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 12.09.2016 № 77) стосовно земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача, із зазначенням порушень п.2.1, п.2.2, п.2.4 розділу II, п.3.6, п.3.7 розділу III, додаток «Порядку надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, склад та зміст» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та житлового – комунального господарства України від 07.07.2011 № 109; пп.4 п.2.1,пп.7 п.2.2, пп.3 п. 4.2, пп.1 п.5.1 Пояснювальної записки плану зонування території, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513;п.8 ч.1 ст.1,ч.7 ст.18 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності»

Вважаючи рішення протиправним та таким, що порушує права та інтереси, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, встановлено Законом України « Про регулювання містобудівної діяльності».

Повноваження відповідачів визначені ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294.

Згідно з п.4 Положення про ДАБІ України здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об’єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до абзацу 5 пп. 2 п. 4 положення про ДАБІ України відповідачі проводять перевірки законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду.

Частиною 1 статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності

Згідно до чч. 2,3 статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до Порядку № 698, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Періодичність проведення планових перевірок суб’єктів містобудування на об’єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 4 статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Таким чином, відповідачі правомірно призначили, провели перевірку та прийняли рішення відносно третьої особи, щодо містобудівної діяльності.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

У пунктах 5 ,6, 7, 11 містобудівних умов і обмежень (додаток до наказу департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 12.09.2016 № 77) не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників, за якими можливо визначити будівельні умови та обмеження, а тому за відсутністю таких даних встановлено порушення з п. 8 ч. 1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Не спростував позивач і порушення строків видачі містобудівних умов і обмежень (додаток до наказу департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 12.09.2016 № 77). Заява надійшла 01.09.2016, а містобудівні умови видані 12.09.2016, що є порушенням п.8 ч. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пунктів 1.2, 2.4 Порядку 109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки(далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні.

Статтями 17, 18, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до містобудівної документації на місцевому рівні відносяться генеральний план, план зонування та детальний план території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» . План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною 7 цієї статті передбачено за порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пп.7 п.2.2, пп.3 п.2.4,пп.3 п.5.7 Пояснювальної записки Плану зонування території міста Черкаси відсутні у переліку види нерухомого майна, є недозволеними для відповідної територіальної зони; планування (розміщення) будь-яких об’єктів містобудування та їх будівництво здійснюється за умов відповідності плану зонування (зонінгу) ш за умови отримання містобудівних умов та обмежень; у разі невідповідності зонінгу заявнику надаються рекомендації зміни намірів будівництва.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

Згідно п. 4.11. Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими,

селищними, міськими радами.

Станом на час видачі містобудівних умов та обмежень позивачу, наміри забудови земельної ділянки не відповідали плану зонування території міста, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 та генеральному плану, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від.29.12.2011 № 3-505, а саме:

- згідно з планом зонування земельна ділянка відноситься до зон (та об’єкти розміщені у зонах) Г-2п – навчальній зоні, до якої входить переважно учбові заклади, установи освіти та інтернати, супутні – гуртожитки, поліклініки, аптеки;

- зона Р-3п – рекреаційна зона озеленених територій загального користування.

З наведеного вбачається, що у зазначених зонах не передбачено розміщення житлових комплексів, які позивач планував розмістити.

На час проведення перевірки зміни до генплану міста не вносились та не затверджувались.

За таких умов третя особа не мала законних підстав видавати позивачу наказ від 12.09.2016 № 77 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень».

У відповідності до детального плану території, частина будинку, якій планував будувати позивач, потрапляє в санітарно-захисну смугу підприємства.

Згідно з п. 4.11 ДБН 360-92**, в санітарній зоні не допускається розміщувати житлові будинки.

Частиною 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Отже, відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято оспорюване рішення.

Суд приходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене відповідачі довели, що призначення, проведення перевірки та прийняття рішення є обґрунтованим та законним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73, 74, 76, 77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Рішення в повному обсязі складено 02.07.2018.