Постанова № 75025323, 26.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 р. Справа № 821/1697/17

Категорія: 5.2.2

Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В. А.

Час і місце ухвалення: 15:39 год. м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" до митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та стягнення зайво сплачених коштів за проведення митного оформлення товару, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Комерційна фірма "Строй Мастер" звернулося до суду з позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA508070/2017/000026/2 від 19.09.2017 р. та стягнути зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару, у сумі 137 426,88 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Херсонської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № UA508070/2017/000026/2 від 19.09.2017 р.

У задоволені позовних вимог щодо стягнення з Херсонської митниці Державної фіскальної служби України зайво сплачених коштів за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару, у сумі 137 426,88 грн. - відмовлено.

Стягнуто з Херсонської митниці Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" сплачений судовий збір у розмірі 1 600 гривень 00 копійок..

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, митниця Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що неподання усіх додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, відсутність у поданих документах усієї необхідної інформації щодо заявленої митної вартості товару, призвело до невиконання умов застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, а тому митну вартість було скореговано.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про заміну Херсонської митниці Державної фіскальної служби України на митницю Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року №296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» .

Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, клопотання про заміну сторони у справі підлягає задоволенню, а тому суд прийшов до висновку про заміну сторони у справі з Херсонської митниці Державної фіскальної служби України на митницю Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2017 р. між продавцем компанією ZHEJIANG FUYUAN INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD. (Китай) та покупцем ТОВ " КФ " Строй Мастер" укладено контракт № CHUA170407, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF - Чорноморськ (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти " Товар" - двері металеві і дверну фурнітуру в номенклатурі, кількості та по ціні згідно супровідним документам.

Відповідно до умов вказаного контракту позивач отримав фурнітуру для дверей з недорогоцінних металів (ручки дверні) у асортименті загальною кількістю 35 000 шт. на загальну суму 40 092,00 дол. США.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем через представника ФОП ОСОБА_2 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний " Херсонської митниці ДФС 18.09.20107 р. було подано митну декларацію № 508070000/2017/000601, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 1 051 388,08 грн. ( 40 092,00 доларів США).

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № CHUA170407 від 07.04.2017 р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 22.06.2017 р. № 3, комерційний інвойс від 22.06.2017 р. № ZFY1250418.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 Митного кодексу України по товару №1.

Так, за результатами перевірки змісту контракту № CHUA170407 від 07.04.2017 р. відповідачем встановлено, що витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості. Так, згідно п. 4.1 контракту від 07.04.2017 № CHUA170407 ціна за одиницю товару вказана у товаросупровідних документах, при цьому, пунктом 4.2. визначено, що до ціни товару включена вартість таких складових як пакування та маркування товару, проте не вказано про включення до ціни товару витрат на страхування та транспортування до митного кордону України, що є обов'язковим при умовах поставки товарів CIF.

З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ТОВ " КФ " Строй Мастер" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ТОВ " КФ " Строй Мастер" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації; банківські платіжні документи; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково повідомлено декларанта, що згідно з ч.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прас - лист фірми " ZHEJIANG FUYUAN INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD"; комерційна пропозиція фірми "ZHEJIANG FUYUAN INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD"; копія митної декларації країни відправлення; платіжне доручення за поставлений товар; інформація з мережі Інтернет, щодо вартості подібних товарів; висновок Херсонської ТПП, щодо вартості товарів.

19.09.2017 р. Херсонською митницею ДФС України прийнято рішення № UA508070/2017/000026/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої відкоригована митна вартість товару склала 56 529,72 дол. США. Вказане рішення містить причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а саме: не усі відомості і розрахунки підтверджені та неподанням усіх додаткових документів ( які було наведено у вимозі), що підтверджують митну вартість товару.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення ТОВ «КФ Строй Мастер» звернулося з позовом до суду про його скасування.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів є неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв'язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору. При цьому, зазначив про передчасність та відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплаченої суми митних платежів у розмірі 137 426,88 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч.3 ст.53 МК України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів митним органом зазначено наступні розбіжності:

Так, згідно пункту 3.1 поданого до митного оформлення контракту №CHUA17042017 від 07.04.2017р. поставка товару здійснюється на умовах CIF, проте в пункті 4.2 цього ж контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару.

Тобто, за висновками митного органу, згідно наданого контракту витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких посилань апелянта, оскільки заявлення декларантом витрат на страхування та транспортування до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов'язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов'язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А3, Б3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Матеріалами справи підтверджено та митним органом не заперечується, що поставка товару відбулася на умовах CIF (Україна), що відповідає умовам п.3.1 контракту №CHUA170407 від 07.04.2017р., укладеного ТОВ «КФ Строй Мастер» з компанією компанією ZHEJIANG FUYUAN INDUSTRY AND TRADE CO.,LTD. (Китай). Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже включено до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.

Необумовлення входження даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) в пункті 4.2 контракту № CHUA170407 від 07.04.2017р протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що відповідні витрати входять до ціни товару.

Про те, що неподання до митного оформлення страхових документів на умовах поставки CIF не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості за умови, якщо страхові витрати несе продавець, зазначено і в постановах Верховного Суду від 20.02.2018р. по справі К/9901/13113/18 (№826/997/16) та від 20.02.2018р. по справі К/9901/4427/17 (№826/8799/16).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В апеляційній скарзі апелянт додатково посилається на те, що подана для підтвердження контрактної вартості комерційна (бізнес) пропозиція виробника товару не містить періоду дії наведених в ній цін, а також, що надані товариством витяги з мережі Інтернет, що містять інформацію щодо ціни товару на комерційних умовах FOB (Китай), не можуть бути враховані при підтверджені заявленої митної вартості, оскільки фактично продаж товарів здійснюється на інших комерційних умовах (CIF Україна), а також щодо строку фактичної передачі товару, порушення порядку його оплати та інші..

Колегія суддів не надає правову оцінку таким посиланням митного органу, оскільки відповідні обставини не слугували підставою (чи однією з підстав) для прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів. Наведення відповідачем під час судового розгляду нових розбіжностей, які не зазначались останнім при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суперечить принципу верховенства права в частині забезпечення правової передбачуваності та правової визначеності, та не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій позивачем митній вартості товару, оскільки на стадії декларування товару вони не були заявлені.

Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598, чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому орган доходів і зборів зобов'язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Повідомлення відповідачем на стадії судового оскарження інших підстав неприйняття заявленої декларантом митної вартості, ніж ті, що були зазначені в його рішенні про коригування митної вартості, не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій ТОВ «КФ Строй Мастер» митній вартості товару, оскільки на стадії декларування товару вони не були заявлені.

Із положення, закріпленого у ч.1 ст.2 КАС України, випливає, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, адміністративний суд не призначений для виконання функцій суб'єктів владних повноважень у випадках, коли ці суб'єкти з якихось причин не виконали покладені на них функції.

Згідно пункту 27 висновків Постанови Пленуму ВАСУ №2 від 13.03.2017р. дослідження судом обставин, які не були досліджені органом доходів та зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є не що інше, як виконання судом функції митного контролю замість органів доходів та зборів, а тому суперечить частині 1 статті 2 КАС України, а також не відповідає конституційному принципу розподілу влад. Суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналогічна правова висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. по справі К/9901/6239/18 (815/469/15).

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав надання правової оцінки «розбіжностям», які не зазначено апелянтом у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб для виконання зобовязань продавця. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Отже, з вищенаведених норм права вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

До митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та які, як встановлено під час розгляду справи, давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товарів.

Колегія суддів вважає, що апелянтом, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень, не доведено, які відомості в зовнішньоекономічному контракті, інвойсі та інших наданих декларантом документах є сумнівними та в чому полягають наявні в нього сумніви, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення за шостим методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною угоди, а також не спростовано те, що надані позивачем митному органу документи були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду від 28.03.2018 року - відсутні.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 27 червня 2018 року .

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова