Рішення № 75022109, 27.06.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2/331/28/2018

Провадження 331/7253/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жуковій О.Є

за участю секретаря : Хащук В.Д.

представника позивача-відповідача : ОСОБА_1

представника позивача –відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 : ОСОБА_4

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання поруки приненою,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк», банк) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2006 року у розмірі 19 818 доларів США 99 центів, що на дату вчинення розрахунку заборгованості станом на 19.09.2016 року складає 494 632 гривень 47 копійок.

Вимоги за позовом обґрунтовувало тим, що 05 вересня 2006 року між ОСОБА_5 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», був укладений кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_5 отримав кредитні кошти у розмірі 27 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами 13 % річних та кінцевим терміном повернення 04 вересня 2021 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за вказаним кредитним договором, між АКБ «Укрсоцбанк» , ОСОБА_5, ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 05 вересня 2006 року. Також аналогічний договір поруки було укладено 05 вересня 2006 року між між АКБ «Укрсоцбанк» , ОСОБА_5, ОСОБА_3. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 19.09.2016 року, утворилася заборгованість у розмірі 19 818,99 доларів США , яка складається із: заборгованості за кредитом - 12 184,23 доларів США, що еквівалентно 302 858,35 грн.; суми заборгованості за відсотками - 5001,42 доларів США, що еквівалентно 124 318,22 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту – 849,24 доларів США, що еквівалентно 21 109,22 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків – 1 784,10 доларів США, що еквівалентно 44 346,68 грн., а тому просило стягнути вказану заборгованість солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2016 року провадження у справі відкрито.

В свою чергу відповідач ОСОБА_2 08.09.2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання поруки приненою. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскільки строк дострокового зобов»язання за кредитним договором, укладеним 05 вересня 2006 року між ОСОБА_5 та АКБ «Укрсоцбанк» , настав 07.05.2009 року, кредитор до 07.11.2009 року не подав позову до неї , як поручителя, наявні підстави визначені ч.4 ст. 559 ЦК України для визнання припиненої поруки за договором поруки № 06П192-П/1 від 05.09.2006 року , укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» , ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

01.11.2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» надав заперечення на позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання поруки приненою, в яких просив позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення . В обґрунтування заперечень ПАТ «Укрсоцбанк» зазначив, що останній платіж за відсотками був здійснений позичальником 01.04.2014 року , а тому з урахуванням п. 4.5 кредитного договору , перебіг строку позовної давності повинен відраховуватися з 31.05.2014 року. Оскільки 03.11.2016 року Банк звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вважає , що підстави для припинення поруки відсутні.

Ухвалою суду від 10 листопада 2017 року справу за позовом Публічного акціонерного товаиства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором (справа № 331/7253/16-ц) об»єднано в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання поруки приненою (справа № 331/6244/17).

Ухвалою суду від 23 січня 2018 року , яка занесена до протоколу судового засідання, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

05.02.2018 року відповідач ОСОБА_5 та представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 надали суду відзив на позов, в якому просили позовні вимоги залишити без задоволення з огляду на те, що позивач ПАТ «Укрсоцбанк» пропустив строк звернення до суду, оскільки останній платіж за тілом кредиту було здійснено 05.01.2012 року , а в подальшому заборгованість ОСОБА_5 не погашалася.

У вступному слові представник ПАТ «Укрсоцбанк» заявлені позовні вимоги підтримала , у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просила відмовити з підстав викладених у позові та запереченнях.

Представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» просив відмовити, позов ОСОБА_2 підтримав, надавши пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов ПАТ «Укрсоцбанк» та у позовній заяві ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_5 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи до суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив , у зв»язку з чим на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність з урахуванням пояснень викладених останнім у відзиві на позов.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом установлено, що 05 вересня 2006 року між ОСОБА_5 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», був укладений кредитний договір № 06П192-К, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 27 000,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитними коштами 13 % річних та кінцевим терміном повернення 04 вересня 2021 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 05 вересня 2006 року між АКБ «Укрсоцбанк» , ОСОБА_5, ОСОБА_2 укладено договір поруки № 06П192-П/1.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 05 вересня 2006 року між АКБ «Укрсоцбанк» , ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладено договір поруки № 06П192-П/2.

Заявою на видачу готвки № 1 від 05 вересня 206 року підтверджено факт отримання ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 27 000,00 доларів США, що еквівалентно 136 350,00 гривень.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ «Укрсоцбанк» у ОСОБА_5 , станом на 19 вересня 2016 року, утворилася заборгованість за кредитним договором № 06П192-К від 05 вересня 2006 року у розмірі у розмірі 19 818,99 доларів США ,що еквівалентно 492 632,47 грн. , яка складається із: заборгованості за кредитом - 12 184,23 доларів США, що еквівалентно 302 858,35 грн.; суми заборгованості за відсотками - 5001,42 доларів США, що еквівалентно 124 318,22 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту – 849,24 доларів США, що еквівалентно 21 109,22 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків – 1 784,10 доларів США, що еквівалентно 44 346,68 грн.

З кредитного договору від 05 вересня 2006 року, укладеного між банком та ОСОБА_5 , вбачається строк його дії з кінцевим терміном повернення – 04 вересня 2021 року.

Згідно наданого банком розрахунку останню проплату за вказаним кредитним договором ОСОБА_5 здійснив 01.04.2014 року. Доводи ОСОБА_5 та представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 останній раз внесено оплату 05.01.2012 року не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи , не доведені відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України жодними доказами. При цьому суд також звертає увагу на п. 2.5 договору , яким передбачено черговість погашення заборгованості позичальника у разі наявності простроченої заборгованості , що спростовує доводи відповідачів щодо невиконання умов договору з січня 2012 року, оскільки оплати за договором здійснювалися постійно до 01.04.2014 року, однак зараховувалися згідо п.2.5 на погашення простроченої заборгованості за нарахованими процентами .

З позовною заявою банк звернувся до суду 03 листопада 2016 року .

У наданому відзиві відповідач ОСОБА_5 наполягав на застосуванні наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

В даному випадку кредитним договором передбачено, що сплата кредиту та процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно частинами по 10 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту (п. п. 1.1, 2.4 кредитного договору).

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Крім того, пунктом 4.5 кредитного договору передбачений порядок дострокового повного погашення кредитної заборгованості. Зокрема, вказаним пунктом передбачено, що у разі невиконання своїх обов'язків позичальником, передбачених п. п. 3.3.7, 3.3.8 цього договору протягом більш ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Відповідно до п. 7.4 кредитного договору, у разі настання обставин, визначених п. п. 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього договору, термін надання та використання кредиту вважається таким, що сплив , та відповідно, позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити нараховані відсотки за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції.

Отже, умовами кредитного договору передбачена можливість встановлення нового строку виконання зобов'язання, а саме, у разі невиконання позичальником обов'язків, визначених п. п. 3.3.7, 3.3.8 цього договору протягом більш ніж 60 календарних днів, повне дострокове погашення кредиту повинно відбутися протягом одного робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, останню проплату за кредитним договором від ОСОБА_5 здійснив 01.04.2014 року, що підтверджено таблицею погашення нарахованих відсотків.

З урахуванням вказаних вимог закону та обставин справи, суд приходить до висновку , що ПАТ «Укрсоцбанк» , який звернувся до суду 03 листопада 2016 року не пропущено трирічного строку позовної давності і зазначені доводи як позичальника так і поручителів є безпідставними, а отже наявні підстави для стягнення з суми заборгованості за кредитом.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання поруки приненою суд виходить з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Виконання сторонами зобов'язання - це здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов'язання - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.

Як встановлено судом , боржник ОСОБА_5 (а відтак і поручитель ОСОБА_2 ) узяла на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 04 вересня 2021 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, можна зробити висновок, що в разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як убачається з пунктів 1.1. та 2.4 кредитного договору, позичальник зобов'язується частково погашати заборгованість за кредитом, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, щомісяця до 10-го числа (включно) кожного місяця, у сумі не менш як 150 доларів США. Останній платіж здійснений за договором 01 квітня 2014 року.

Відповідно до пункту 3.1.1. договору поруки поручитель зобов»язаний протягом одного робочого дня , від дати отримання письмової вимоги кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов»язання , виконати відповідне зобов»язання .

Оскільки за кредитним договором передбачено виконання грошових зобов'язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком) до 04 вересня 2021 року , а за договором поруки відповідальність поручителя настає протягом одного робочого дня , від дати отримання письмової вимоги кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов»язання, яка до поручителя ОСОБА_2 не направлялася, а позивач скористався вказаним правом , звернувшись з позовом до суду 03 листопада 2016 року , суд приходить до висновку , що підстави для визнання поруки припиненою відсутні.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача ОСОБА_2 про те, що строк виконання зобов"язання за договором настав саме 07.05.2009 року у відповідності до п. 4.5 договору кредиту, оскільки судом беззаперечно встановлено здійснення оплат за кредитом до квітня 2014 року включно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення заборгованості за кредитом як з позичальника так і поручителів, а підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 відсутні.

Слід зазначити, що позивач просить стягнути заборгованість з позичальника та поручителів в солідарному порядку.

Проте суд зазначає , що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов'язання, виникає кілька самостійних зобов'язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов'язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та згідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

За нормами ст.,ст. 541, 554 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

В разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись ст. 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі або частково.

У справі предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники за порушення умов одного й того ж кредитного договору.

З огляду на викладене й на відсутність положень про солідарну відповідальність поручителів в умовах договорів поруки підстав для солідарного стягнення з поручителів заборгованості згідно з вимогами ч.3 ст. 554 ЦК України немає, а отже заборгованість за кредитом слід стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а також солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, обмеживши розмір солідарного стягнення сумой встановленої заборгованості .

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) , ОСОБА_2 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ( місце знаходження: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29 , код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 19 818 доларів США 99 центів, що на дату вчинення розрахунку заборгованості станом на 19.09.2016 року складає 494 632 гривень 47 копійок.

Розмір солідарного стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_2 обмежити сумою 19 818 доларів США 99 центів, що на дату вчинення розрахунку заборгованості станом на 19.09.2016 року складає 494 632 гривень 47 копійок .

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_3 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ( місце знаходження: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29 , код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 19 818 доларів США 99 центів, що на дату вчинення розрахунку заборгованості станом на 19.09.2016 року складає 494 632 гривень 47 копійок .

Розмір солідарного стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_3 обмежити сумою 19 818 доларів США 99 центів, що на дату вчинення розрахунку заборгованості станом на 19.09.2016 року складає 494 632 гривень 47 копійок .

Стягнути з ОСОБА_5 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) , ОСОБА_2 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_3 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ( місце знаходження: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29 , код ЄДРПОУ 00039019) судовий збір в сумі по 2463 гривень 33 копійки з кожного.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання поруки приненою –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 27 червня 2018 року.

Суддя:

27.06.2018