Постанова № 75021412, 21.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/896/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О.К. Провадження № 22-ц/773/695/18 Категорія: 27 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів Данилюк В.А., Киці С.І.,

з участю секретаря судового засідання Вергуна Т.С.,

представника позивача Буковинського Т.Й.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою представника позивача Ходи Олександра Миколайовича на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги мотивував тим, що 29 січня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 6076506, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 1000000 грн. зі сплатою 13,75 % річних за користування кредитом строком до 29 січня 2028 року з цільовим призначенням кредиту - для придбання нерухомості, а саме будинку, реєстраційний № 18167074, загальною площею 124,3 кв.м., житловою площею 94,7 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_2.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 січня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № 6076999, посвідчений приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кульбицькою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 12, за яким в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, реєстраційний № 18167074, загальною площею 124,3 кв.м., житловою площею 94,7 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_2 на якій розташований будинок.

Зазначає, що позичальник ОСОБА_3 своїх зобов'язань не виконував належним чином, у зв'язку з чим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2010 року, з ОСОБА_3 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором № 6076506 від 29 січня 2008 року в сумі 1120080,63 грн. та 1730 грн. судових витрат.

Також зазначає, що 13 квітня 2010 року головним державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ у Волинській області Котельчук Н.С. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-6572, виданого Ківерцівським районним судом Волинської області 15 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» 1121810,63 грн.

26 грудня 2011 року державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ у Волинській області Котельчук Н.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки боржник за вказаною у постанові адресою не проживає та згідно довідки БТІ право власності на житловий будинок не зареєстровано.

Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 6076506 від 29 січня 2008 року в сумі 1112080,63 грн. звернути стягнення на належні на праві власності ОСОБА_6: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, реєстраційний номер 18167074, загальною площею 124 кв.м., що розташований в АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за вищевказаною адресою, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченою Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про іпотеку». Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441 грн.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2018 року в задоволенні позову ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача Хода О.М. подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2018 року і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Буковинський Т.Й. апеляційну скаргу підтримав з підстав в ній зазначених.

Представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Судом встановлено, що 29 січня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 6076506, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 1000000 грн. зі сплатою 13,75 % річних за користування кредитом строком до 29 січня 2028 року з цільовим призначенням кредиту - для придбання нерухомості, а саме будинку, реєстраційний № 18167074, загальною площею 124,3 кв.м., житловою площею 94,7 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_2.

Відповідно до п.п. 3.5.7, 3.5.8 кредитного договору банк набуває право вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту або частини кредиту разом із розрахованими процентами, а позичальник, відповідно зобов'язаний виконати таку вимогу банку у випадках, передбачених договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань позичальника за цим договором. Зазначену в п. 3.5.7 цього договору вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом із сплатою процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний виконати в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня її отримання. Якщо протягом вказаного строку позичальник усуне порушення умов цього договору, яке є підставою для направлення банком зазначеної вимоги, така вимога банку втрачає чинність. Зі спливом встановленого цим пунктом договору строку виконання вимоги банку, останній набуває право розпочати стягнення суми заборгованості за цим договором в судовому порядку та звернути стягнення на майно, передане банку в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором в порядку, визначеному відповідними договорами забезпечення та чинним законодавством, з метою задоволення вимоги банку про дострокове повернення кредиту разом із нарахованими процентами та пенею (т. 1 а.с. 5-14).

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 29 січня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № 6076999, посвідчений приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кульбицькою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 12, за яким в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, реєстраційний № 18167074, загальною площею 124,3 кв.м., житловою площею 94,7 кв.м. по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_2. За домовленістю сторін вартість предмета іпотеки оцінено у сумі 1014219 грн.

Згідно п 4.1 договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця в таких випадках: 4.1.1 у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання; 4.1.2 у разі невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання, зробленої на підставі закону, кредитного договору чи цього договору; 4.1.3 незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у разі: (1) смерті іпотекодавця; (2) коли іпотекодавцем порушено свої обов'язки щодо збереження та/або страхування предмету іпотеки; (3) коли предмет іпотеки використовується іпотекодавцем не за призначенням; (4) будь-якого порушення іпотекодавцем умов цього договору або будь-якого порушення умов кредитного договору; (5) коли іншою особою розпочато процес звернення стягнення на предмет іпотеки; (6) порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом іпотекодавця та/або боржника за договором, на підставі якого виникло основне зобов'язання; 4.1.4 в інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України (т. 1 а.с. 20-23).

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 29 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області Кульбицькою І.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 11, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_7 цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2, який належить останньому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 18 січня 2008 року виконавчим комітетом Прилуцької сільської ради Волинської області на підставі рішення виконкому Прилуцької сільської ради від 6 грудня 2007 року за № 262, зареєстрованого Волинським БТІ 21 січня 2008 року на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17432753 та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 21 січня 2008 року за реєстраційним № 18167074 (т. 1 а.с. 15, 16).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області Кульбицькою І.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 14, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_7 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, площею 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2 та належить останньому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Прилуцькою сільською радою Ківерцівського району на підставі рішення Прилуцької сільської ради від 11 липня 2007 року № 14/20, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010709400363 (т. 1 а.с. 17, 18).

Цього ж дня у Державний реєстр правочинів внесено відповідні дані про ОСОБА_3 як про власника вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки (т. 1 а.с. 19).

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2010 року, постановлено стягнути з ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_4, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 4 лютого 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а) заборгованість за кредитним договором № 6076506 від 29 січня 2008 року в сумі 112080,63 грн., з яких: заборгованість з основної суми кредиту 980342,46 грн.; заборгованість за сумою нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 17 вересня 2008 року по 10 серпня 2009 року включно 125839,90 грн.; пеня за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати процентів за користування ним за період з 7 лютого 2009 року по 10 серпня 2009 року (включно) 13898,27 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» судові витрати по справі, а саме 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1730 грн. (т. 1 а.с. 34-36).

13 квітня 2010 року головним державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ у Волинській області Котельчук Н.С. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-6572, виданого Ківерцівським районним судом Волинської області 15 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» 1121810,63 грн. (т. 1 а.с. 37).

26 грудня 2011 року державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ у Волинській області Котельчук Н.С. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки боржник за вказаною у постанові адресою не проживає та згідно довідки БТІ право власності на житловий будинок не зареєстровано (т. 1 а.с. 38).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлена тривалість загальної позовної давності у три роки.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, і змінив строк виконання основного зобов'язання надіславши відповідачу 15 травня 2009 року вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом, яку останній отримав 22 травня 2009 року та вимогу банку не виконав (т. 1 а.с. 42).

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до ст. 257 ЦК України перебіг позовної давності слід обчислювати з 23 червня 2009 року. Загальний строк позовної давності сплив 23 червня 2012 року, а з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» звернувся у квітні 2013 року, тобто після спливу позовної давності, про застосування якої заявив відповідач ОСОБА_3

Позивач не навів належних доказів, що строк позовної давності переривався на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України, згідно якої перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Звернення позивача у серпні 2009 року до суду з позовом про стягнення боргу не свідчить про неправильність висновку суду першої інстанції по суті, оскільки в такому випадку загальний строк позовної давності все одно є пропущеним і такий позов не стосувався частини вимоги, право на яку має позивач, в таких спорах предмет позову є різним.

При цьому колегія суддів не бере до уваги позицію представника позивача, що позовна давність перервалася 16 червня 2011 року при здійсненні останньої добровільної часткової сплати кредиту позичальником, оскільки надана позивачем довідка про стан та історію заборгованості за кредитним договором, за відсутності квитанцій, касових ордерів чи іншого підтвердження здійснення платежів, не є належним доказом, який би свідчив про те, що оплату здійснено саме відповідачем чи уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив щодо вчинення такої дії, а у позовній заяві позивач сам зазначив, що за весь час виконавчого провадження (2010-2011 р.р.) на погашення заборгованості не спрямовано жодного платежу (т. 1 а.с. 2).

Не є обгрунтованими покликання в апеляційній скарзі на наявність графіка погашення кредиту, оскільки строк виконання основного зобов'язання було змінено кредитором.

Позивач поновити строк позовної давності не просить, будь-яких поважних причин для поновлення строку позовної давності не наводить.

Відсутність реєстрації за відповідачем права власності на предмет іпотеки не свідчить про зміну правил обчислення позовної давності, і з метою поновлення пропущеного строку позивач на таку обставину не посилався.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, у зв'язку з чим слід апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача Ходи Олександра Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді