Постанова № 75017982, 19.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. Справа№ 910/59/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

представники сторін у судове засідання не з'явились

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2018 р.

у справі № 910/59/13 (суддя - Любченко М.О. )

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали"

про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ від 10.04.2013 р. господарського суду міста Києва у справі № 910/59/13

за заявою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про видачу судового наказу на примусове виконання рішення від 20.02.2013 р. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі №48/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю - Компанії "Інвестжитлобуд"

про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 10.04.2013р. господарського суду міста Києва у справі №910/59/13 задоволено заяву публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про видачу судового наказу на примусове виконання рішення від 20.02.2013р. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі №48/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю - Компанії "Інвестжитлобуд", про звернення стягнення на предмет застави за договором №730/008-0к2с/3 (з майновим поручителем) від 06.03.2008р. застави майна, а саме: обладнання цегельного заводу, згідно опису (додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору), заставною вартістю 5 026 000 грн., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вул. Барона Штейнгеля, 88, яке належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу №07/4 від 09.08.2004р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" та товариством з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали", а також на предмет застави за договором застави майна №730/008- ОК2С/2 (з майновим поручителем) від 06.03.2008р., а саме: обладнання - свердловину водозапірну, заставною вартістю 34 000грн., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вул.Барона Штейнгеля, 88, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу №07/4 від 12.08.2004р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" та товариством з обмеженою відповідальністю Городоцьким заводом "Будматеріали", обладнання - водонапірну башту, заставною вартістю 31 300,00 грн., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вул. Барона Штейнгеля, 88, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу №07/4 від 12.08.2004р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" та товариством з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали", для задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №730/008- ОК2С від 6.03.2008р. в сумі 842 772 гривні 25 копійок, - шляхом продажу предметів застави на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації обладнання цегельного заводу, згідно опису (додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору) у сумі 502 600грн., свердловини водозапірної у сумі 34 000грн. та водонапірної башти у сумі 31 300грн.; а також стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" третейський збір в сумі 8 827, 72грн. (а.с. 60-63 том 1)

10.04.2013 р. господарським судом міста Києва по справі №910/59/13 видано відповідні накази. (а.с. 66-67 том 1)

Постановою від 10.06.2013 р. Київського апеляційного господарського суду ухвалу від 10.04.2013 р. господарського суду міста Києва у справі № 910/59/13 залишено без змін. (а.с. 101-106 том 1)

Постановою від 17.07.2013 р. Вищого господарського суду ухвалу від 10.04.2013 р. господарського суду міста Києва та постанову від 10.06.2013р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/59/13 залишено без змін. (а.с. 142 -145 том 1)

26.03.2018р. до господарського суду міста Києва надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" про визнання наказу від 10.04.2013р. господарського суду міста Києва у справі №910/59/13 таким, що не підлягає виконанню частково, у зв'язку із припиненням обов'язку боржника в частині продажу предметів застави на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації обладнання цегельного заводу, згідно опису (додатку №1, що є невід'ємною частиною договору), а саме козлового крану однобалочного КК-2 3,2 т. вартістю 6900, 00 грн., крану консольно-козлового одно балочного КК- 2, 5,0 т., №512 вартістю 25 400 грн., башти Рожновського ВБР-15У-10, вартістю 31 300 грн. (а.с. 1-2 том 2)

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2018 р. відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" про визнання наказу від 10.04.2013 р. господарського суду міста Києва у справі № 910/59/13 таким, що не підлягає виконанню частково, у зв'язку із припиненням обов'язку боржника.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив на те, що висновки звіту суб'єкта оціночної діяльності, на які посилався відповідач, не засвідчують знищення предметів застави, а навпаки, вказують на їх фізичну наявність. Також, звернув увагу на те, що у звіті визначено залишкову вартість майна в розмірі 18 706 грн., що також вказує на можливість звернення стягнення на козловий кран одно балочний КК -2,5,0 т, № 512 та башту Рожновського ВБР - 15У-10.

Не погодившись з ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2018 р. у справі № 910/59/13 та задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" про визнання наказу від 10.04.13 р. господарського суду м. Києва у справі № 910/59/13 таким, що не підлягає виконанню частково, у зв'язку із припиненням обов'язку боржника в частині продажу предметів застави на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації обладнання цегельного заводу, згідно опису (додатку №1, що є невід'ємною частиною договору), а саме козлового крану однобалочного КК-2, 5,0 т, №512 вартістю 25 400 грн., башти Рожновського ВБР-15У-10, вартістю 31 300 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги знищення об'єктів застави, а саме козлового крану одно балочного КК-2, 5,0 т., №512 вартістю 25 400 грн., башти Рожновського ВБР-15У-10, вартістю 31 300 грн., на підтвердження чого було надано звіт про оцінку металобрухту чорних металів та акти списання основних засобів. Право власності на майно припиняється в разі його знищення, у відповідності до ст.349 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2018 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" та призначенно справу до розгляду.

29.05.2018 року через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ «Укрсоцбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

19.06.2018 року у судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (т.2 а.с.122-124,144).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.02.2013 року по справі 48/13 вирішено звернути стягнення на предмет застави належний відповідачу на підставі договору застави майна №730/008-ОК2С/3 від 06.03.2008р. (обладнання цегельного заводу).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу судового наказу на примусове виконання рішення від 20.02.2013 року. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 року , вищезазначена ухвала була залишена без змін.

На підставі наказу господарського суду міста Києва, відділом ДВС Рівненського районного управління юстиції постановою від 13.05.2013 року відкрито виконавче провадження.

26.03.2018р. до господарського суду міста Києва надійшла заява від 22.03.2018р. товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали» про визнання наказу від 10.04.2013р. господарського суду міста Києва у справі №910/59/13 таким, що не підлягає виконанню частково, у зв'язку із припиненням обов'язку боржника в частині продажу предметів застави на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації обладнання цегельного заводу, згідно опису (додатку №1, що є невід'ємною частиною договору), а саме козлового крану однобалочного КК-2, 5,0 т, №512 вартістю 25 400 грн., башти Рожновського ВБР-15У-10, вартістю 31 300 грн.

Звертаючись із зазначеною заявою відповідач посилався на знищення об'єктів застави, а саме козлового крану однобалочного КК-2, 5,0 т, №512 вартістю 25 400 грн., башти Рожновського ВБР-15У-10, вартістю 31 300 грн., на підтвердження чого було надано звіт про оцінку металобрухту чорних металів та акти списання основних засобів.

Відмовляючи в задоволенні заяви від 22.03.2018р. товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали» про визнання наказу від 10.04.2013р. господарського суду міста Києва у справі №910/59/13 таким, що не підлягає виконанню частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що в матеріалах справи відсутні належні та обґрунтовані докази дійсного знищення предметів застави, що фактично виключає можливість суду достеменно вважати вказані рухомі речі знищеними, а представлені звіт та акти на списання основних засобів вказують лише на неможливість використання обладнання за функціональним призначенням.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

За змістом ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, судові рішення, ухвали, постанови є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

Таким чином, наказ господарського суду міста Києва , виданий на примусове виконання рішення від 20.02.2013 року Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі №48/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестжитлобуд» про звернення стягнення на предмет застави, у будь-якому випадку повинен бути виконаний з метою завершення процедури судового захисту прав осіб.

За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (див. рішення у справі «Трихліб проти України», заява №58312/00 від 20 вересня 2005 року, у справі №Іммобіліаре Саффі проти Італії», заява №22774/93).

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у заяві просив визнати наказ таким, що не підлягає виконанню частково у зв'язку із припинення обов'язку, так як частину об'єктів застави, а саме козловий кран однобалочний КК-2, 5,0 т, №512 вартістю 25 400 грн., башту Рожновського ВБР-15У-10, вартістю 31 300 грн. було знищено, на підтвердження чого було надано звіт про оцінку металобрухту чорних металів та акти списання основних засобів.

Проте колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апелянта погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки звіту про оцінку металобрухту чорних металів, виконаний ПП «Експерт-рівне -Консалт» (а.с. 6-15 том 2 ) не свідчить про припинення обов'язку боржника за виконавчим документом, а отже, і наявність підстав для визнання останнього таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст.593 Цивільного кодексу України вказано, що право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Аналогічні підстави припинення застави визначено ч.1 ст.28 Закону України «Про заставу».

Отже, застава припиняється, в тому числі, у випадку втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, при поданні товариством з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали» заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, надано звіт №180228/3 від 01.03.2018р. про оцінку металобрухту чорних металів (козловий кран однобалочний КК-2, №511, козловий кран однобалочний КК-2 та башта Рожновського ВБР-15У-10, масою - 3,66 тони, власник Товариство з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали», знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул.Барона Штейгеля, 88), який складено приватним підприємством «Експерт-Рівне-Консалт», та акти списання основних засобів не свідчать про втрату предмету застави у розумінні ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.28 Закону України «Про заставу».

У вказаному звіті зроблено висновок про те, що об'єкти оцінки є значною мірою розукомплектованими, не можуть експлуатуватись за своїм прямим функціональним призначенням, залишки обладнання мають колосальний фізичний і моральний знос, наявні значні механічні та корозійні пошкодження. Крім того, визначено, що у вказаному звіті визначено залишкову вартість майна у розмірі 18 706 грн. (без урахування податку на додану вартість), що підтверджує можливість звернення стягнення на козловий кран одно балочний КК-2,5,0т., №512 та башту Рожновського ВБР-15У-10

Отже, за вищевказаним висновком суб'єкта оціночної діяльності не підтверджується обставин знищення предметів застави, а навпаки, вказують на їх фізичну наявність.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що в акті списання основних засобів включено, козловий кран однобалочний КК-2, 5,0 т, №512 та башту Рожновського ВБР-15У-10, оскільки відповідачем не надано доказів знищення майна повністю, та як наслідок втрати предмета застави, що було б підставою для припинення забезпечувального зобов'язання та неможливості звернення стягнення.

При цьому необґрунтованими є доводи апелянта про те, що право власності на майно припиняється в разі його знищення, у відповідності до ст.349 ЦК України, оскільки відповідачем не надано належні та допустимі докази, в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України дійсного знищення предметів застави, що фактично виключає можливість суду вважати вказані рухомі речі знищеними, а представлені звіт та акти на списання основних засобів вказують лише на неможливість використання обладнання за функціональним призначенням.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення заяви від 22.03.2018р. товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали» про визнання наказу від 10.04.2013р. господарського суду міста Києва у справі №910/59/13 таким, що не підлягає виконанню частково, у зв'язку із припиненням обов'язку боржника.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2018 року у справі № 910/59/13, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали» на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2018 р. у справі № 910/59/13 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2018 р. у справі № 910/59/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/59/13 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 27.06.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко