Ухвала суду № 750110, 19.06.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №АС 41/25-07                                      Головуючий 1 інстанції: Мінаєва О.М.

Категорія:                                                                              Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          19 червня   2007 р.                                                 Справа № 22-а-352/2007

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В..

при секретарі Шара І.В.

за участю представників:

позивача – Недашковський В.М., Козлович С.М.

відповідача –  Рева Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача,  Куп’янської ОДПІ на постанову господарського суду Харківської області від 26 березня 2007р.  по справі №АС – 41/25-07

за позовомТОВ «Торговий дім «Молочна слобода», м. Куп’янськ

до                   Куп’янської ОДПІ, м. Куп’янськ

про                скасування  повідомлення-рішення

встановила:

Позивач ТОВ "Торговий дім "Молочна слобода", м. Куп'янськ, звернувся до суду з позовом до Куп'янської ОДПІ м. Куп'янськ про скасування податкового повідомлення - рішення від 10.01.07р. №0000672310/3.

Постановою господарського суд Харківської області від 26 березня 2007р.  по справі №АС – 41/25-07 вимоги позивача задоволені,    скасовано   податкове   повідомлення  -  рішення   від 10.01.07р. №0000672310/3.

Відповідач, Куп’янська ОДПІ, м. Куп’янськ, з Постановою господарського суд Харківської області від 26 березня 2007р.  по справі №АС – 41/25-07 не згодна, подала апеляційну скаргу, просить її скасувати, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

Позивач вважає, що постанова господарського суд Харківської області від 26 березня 2007р.  по справі №АС – 41/25-07 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача та представників сторін судова колегія встановила, що відповідачем проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. та валютного законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2005р.

За результатами перевірки складено акт № 792/23-32358958 від 16.06.2006р., та прийнято податкове повідомлення - рішення від 22 червня 2006 р. № 0000672310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) позивачу за платежем „Податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 1 666 398 грн. (за основним платежем - 938 083 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 728 315 грн.).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач, ТОВ "Торговий дім "Молочна слобода", м. Куп'янськ скористався правом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення і направив до відповідача скаргу №116 від 30.06. 2006 р. Рішенням від 23.08.2006 №3831/10/25-011 податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення, прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000672310/1 від 23.08.2006 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 938083,0 грн., та застосування фінансових санкцій в розмірі - 728 315,0 грн.), тобто з тими ж сумами нарахувань, що і попереднє.

Надалі позивач звернувся до ДПА у Харківські області зі скаргою №651/150 від 01.09.2006 р. на податкове повідомлення-рішення від 22.06.2006 р. № 0000672310/0 та на рішення відповідача про розгляд первинної скарги. Рішенням ДПА у Харківській області №3790/10/25-010 від 18.10.06р., прийнятим за результатами розгляду повторної скарги позивача № 651/150 оскаржене повідомлення - рішення та рішення за результатами розгляду скарги залишено без змін, повторну скаргу - без задоволення. Позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення №0000672310/2 від 31.10.2006 р. з тими ж сумами нарахувань, що і попередні.

У зв'язку з цим позивачем була подана скарга від 03.11.2006 р. про скасування рішення ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги та про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2006 р. за № 0000672310/2 до ДПА України.

Рішенням №14862/6/25-0515 від 29.12.06. ДПА України по результатам розгляду повторної позивача від 03.11.2006 р., залишила без змін оскаржені податкові повідомлення - рішення та рішення, прийняті за результатами розгляду первинної та повторної скарг, а скаргу позивача - без задоволення. З урахуванням результатів розгляду скарги відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2007 №0000672310/3 з тими ж самими сумами нарахувань, що і в попередніх. Зважаючи на положення ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" дане податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства.

З акту перевірки вбачається, що при перевірці встановлено порушення пп. 7.4.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме заниження податку на прибуток за 2005 рік у розмірі 938083,0 грн. В акті записано, що позивачем занижено суму валового доходу на суму 3752333, 0 грн. Підставою для цього висновку є те, що позивач здійснював реалізацію молочних консервів за межі митної території України за цінами, які є нижчими за ціни, які застосовувалися на митній території України (тобто, за висновками відповідача, нижче звичайної ціни).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач протягом 2005 р. здійснював реалізацію молочних консервів (молоко згущене з цукром 8.5 % жирності, молоко незбиране згущене з цукром 8,5% жирності, молоко згущене з цукром варене 2,0 % жирності, вершки згущені з цукром 19,0% жирності, молоко згущене з цукром та какао 7,5 % жирності, молоко згущене з цукром 2,0 % жирності та інше) за межі митної території України.

Відповідно до  пп. 1.20.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне,  вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 1.20.8 Закону України «Про прибуток підприємств» обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайних цін, у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог абз. 2 пп. 1.20.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь - якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також , які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідач під час перевірки не встановив наявності вищевказаних умов, встановлених абз. 2 пп. 1.20.1 Закону - наявність будь-якого примусу, що сторони є взаємно залежними юридично чи фактично, або не володіють достатньою інформацією про товари та про ціни, які склалися на ринку ідентичних товарів. Таким чином, ціни, що визначені позивачем у контракті з покупцями - нерезидентами, відповідають справедливим ринковим цінам, а тому вони є звичайними.

Судова колегія вважає, що господарський суд Харківської області цілком правомірно зауважив на те, що згідно ч. 4 ст. 189 Господарського Кодексу України, при здійсненні експортних або імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, які формуються у відповідності до цін мирового ринку та індикативним цінам. Індикативна ціна - це ціна на товар, яка відповідає ціні, що склалась на відповідний товар на   ринку експорту або імпорту на момент здійснення зовнішньоекономічної операції з урахуванням умов поставки, а також якісних показників товару.

При перевірці відповідач помилково порівнював ціни, вказані в договорах з цінами, які застосовуються на митній території України. Відповідачем не були досліджені зовнішньоторговельні ціни, та ціни в договорі не були порівняні з контрактами.

Відповідно до пп. 1.20. ст. 1 України "Про оподаткування прибутку підприємств" ринок товарів (робіт, послуг) - це сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Тобто, продаж товарів на території України і продаж товарів на експорт (за межі території України) - є здійснення діяльності на різних ринках товарів, що обумовлено не тільки віддаленістю покупців - нерезидентів, але і з зовсім іншими ринковими та регулятивними умовами такої діяльності. Тому порівняння цін продажу покупцям - резидентам та цін продажу покупцям - нерезидентам не відповідає вимогам пп. 1.20 вказаного Закону.

Таким чином, порівняння  відповідачем ціни продажу товару за межі митної території України з цінами, які застосовують при продажу на митній території України є безпідставним.

У відповідності до  п. З ч. З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Виконуючи вимоги цієї норми господарський суд Харківської області обґрунтовано  дійшов висновку, що оскаржуване рішення в частині донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток було прийнято необґрунтовано. У зв’язку з наведеним, неправомірним є також нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному  випадку відповідачем не доведено, що ціни на продукцію, реалізовану покупцями - нерезидентам України, не відповідають рівню справедливих ринкових цін, а тому висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам та ґрунтуються на помилковому застосуванні норм чинного законодавства.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

                                                                    ухвалила:

Постанову господарського суду Харківської області від 26 березня 2007р.  по справі №АС – 41/25-07 залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача,  Куп’янської ОДПІ, на постанову господарського суду Харківської області від 26 березня 2007р.  по справі №АС – 41/25-07 залишити без задоволення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2007р.

Головуючий суддя                          підпис                   Філатов Ю.М.

               Судді                           підпис               Водолажська Н.С.

                                                       підпис                Шевцова Н.В.

Згідно з оригіналом                                             Ю.М.Філатов