Ухвала суду № 74994394, 22.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8423/18-к

1-кп/755/1063/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.

при секретарі Ліпітюк К.С.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Доценко Т.І.,

захисника Решнюка А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018100040004482 від 07 травня 2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

04 червня 2018 року відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень, зазначений обвинувальний акт отриманий суддею Сазоновою М.Г. та призначений у підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Доценко Т.І. вважала за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду. Окрім цього заявила письмове клопотання щодо застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання, оскільки існують ризики відповідно до ст. 177 КПК України.

Захисник Решнюк А.В. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам кримінально-процесуального закону. Посилався на відсутність підпису прокурора у обвинувальному акті. Так само заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Так, у відповідності з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно, згідно п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України має бути зазначена дата та місце його складення та затвердження.

Так, дата складання обвинувального акту вказана - 31.05.2018 року (а.с.5), дата затвердження прокурором відсутня (а.с.5), при цьому на останньому аркуші обвинувального акту вказано, що він затверджений прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Черниш Людмилою Володимирівною (а.с. 5), коли на місці підпису обвинувального акту прокурором (а.с.5) та на місці, де затверджується акт прокурором (а.с.1) зазначено прізвище прокурора Доценко Тетяни Ілларіонівни, сам обвинувальний акт прокурором взагалі не підписаний.

Таким чином, з урахуванням суперечності даних щодо особи, яка затвердила обвинувальний акт, відсутності підпису прокурора, а також дійсної дати його затвердження, неможливо достовірно встановити хто саме та коли затвердив вказаний обвинувальний акт, що є безумовним порушенням вимог КПК щодо змісту обвинувального акту.

З огляду на викладене суд вважає, що наведені істотні порушення вимог КПК України свідчать про невідповідність направленого обвинувального акту вимогам кримінально-процесуального закону та унеможливлюють призначення судового розгляду, у зв'язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Вирішуючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. С Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченим винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи вказане питання, судом враховується той факт, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, що передбачає покарання на строк до 6 років позбавлення волі, конкретні обставини кримінального провадження, в силу ст. 89 КК України не судимий, неодружений, не має міцних сімейних, соціальних зв'язків, не працює, що свідчить про ризик переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому суд дійшов висновків, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що на даний час не зменшилися та не змінилися, з урахуванням особи обвинуваченого, він може ухилитись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому суд, керуючись ст. 331 КПК України, вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, слід обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Одночасно суд також враховує дані про обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних, сімейних зв'язків, які б переважали наявні ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Таким чином суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому клопотання захисника не підлягає задоволенн..

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за належне призначити заставу відповідно до ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України у розмірі 52 860 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

1. прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду.;

2. не відлучатись з місця проживання без дозволу суду;

3. повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 291, 314-316, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018100040004482 від 07 травня 2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та додані до нього документи - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури №4 Доценко Тетяні Ілларіонівні, для виконання вимог зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 20 серпня 2018 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 52 860 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1. прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду.;

2. не відлучатись з місця проживання без дозволу суду;

3. повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Київської місцевої прокуратури №4 та Дніпровський районний суд м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинуваченого ОСОБА_2, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: