Ухвала суду № 74987965, 25.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/8551/13-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 про закриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області ГУ Держземагенства в Одеській області, Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області в особі Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування державного акту, державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просила визнати недійсним та скасувати державний акт ЯЕ №666454 від 14.09.2007р., виданий ОСОБА_6 відділом земельних ресурсів Овідіопольського району Одеської області на право власності на земельну ділянку площею 1,58 га (ділянка №12, масив 13, Таїровська селищна рада Одеської області) на підставі рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 31.05.2007 року; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,58га (ділянка №12, масив 13 Таїровська селищна рада Одеської області), кадастровий номер земельної ділянки - 5123755800:01:003:0525, зареєстрованого на підставі державного акту серії ЯЕ № 666454 від 14.09.2007 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_3 надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі.

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено справу до апеляційного розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року клопотання представника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі було задоволено. Провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області ГУ Держземагенства в Одеській області, Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області в особі Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування державного акту, державної реєстрації права власності – зупинено до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту нікчемним, що розглядається Овідіопольським районним судом Одеської області.

31 травня 2018 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_4 – ОСОБА_2, в якому вона просила поновити провадження по справі № 815/8551/13-а. Вказану заяву обґрунтовано тим, що постановою апеляційного суду Одеської області від 15.05.2018 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до відповідачів ОСОБА_4, Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання заповіту нікчемним відмовлено, яку додано до зазначеної заяви.

Як вбачається з постанови апеляційного суду Одеської області від 15.05.2018 року апеляційні скарги Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 грудня 2016 року скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання заповіту нікчемним відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року заяву представника ОСОБА_4 – ОСОБА_2 про поновлення провадження по справі було задоволено. Поновлено провадження у справі №815/8551/13-а за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області ГУ Держземагенства в Одеській області, Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області в особі Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування державного акту, державної реєстрації права власності. Призначено розгляд справи у судовому засіданні.

22 червня 2018 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, в якому просив провадження за адміністративним позовом закрити, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що предметом позову ОСОБА_4 є визнання недійсним та скасування державного акту серії ЯЕ № 666454 про право власності на земельну ділянку площею 1,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 12 масив № 13, розташованої на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, виданого на ім'я ОСОБА_6 відділом земельних ресурсів Овідіопольського району Одеської області 14 вересня 2007 року та запису № 010752903437 про реєстрацію вищевказаного державного акта на право власності на земельну ділянку у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі. З предмету позову вбачається, що спір у справі стосується права власності фізичної особи на земельну ділянку, яке підтверджується державним актом на право власності, тобто цивільного права (ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент видачі оспорюваного державного акту- 14 вересня 2007 року).

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник ОСОБА_4 проти закриття провадження у справі заперечувала.

Розглянувши клопотання про закриття провадження, колегія суддів приходить до висновку, що воно підлягає підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з позовом, в якому фактично оскаржується державний акт на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Колегія суддів зазначає, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішення) в порядку адміністративного судочинства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6 КАС України у редакції, чинній на час прийняття рішення).

У ч. 1 ст. 2 КАС України (у зазначеній редакції) завданням адміністративного судочинства визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України у згаданій редакції).

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

У справі, що розглядається, оскаржуються правомірність отримання державного акту на право власності на земельну ділянку та його реєстрація, у зв`язку з чим виник спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на земельну ділянку, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року по справі № 396/2550/17.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів,у зв`язку з чим клопотання представника ОСОБА_3 про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Крім того, рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації захисту свого речового права в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Згідно з п. 1ч.3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: справу розглянуто неповноважним складом суду.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 317, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ОСОБА_3 про закриття провадження – задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року – скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області ГУ Держземагенства в Одеській області, Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області в особі Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування державного акту, державної реєстрації права власності.

Відповідно до ст. 329 КАС України ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.06.2018 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик