Постанова № 74987764, 27.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2857/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гелецького П.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Шнир О.Б.;

від відповідача - Андріїв М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен» до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість (суддя суду І інстанції: Хома О.П.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 09 хв. 20.02.2018р. м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 28.02.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

28.08.2015р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Габен» звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем Державною податковою інспекцією /ДПІ/ у Франківському районі м.Львова (правонаступником якого є Залізнична об'єднана державна податкова інспекція /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ ДФС у Львівській обл.) податкові повідомлення-рішення №№ 0000122204 та 0000132204 від 27.04.2015р.; судові витрати покласти на відповідача (Т.1, а.с.3-7).

Справа розглядалася судами різних інстанції неодноразово (Т.2, а.с.140-143, 169-172, 227-232).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018р. заявлений позов задоволено; визнані протиправними та скасовані винесені відповідачем ДПІ у Франківському районі м.Львова податкові повідомлення-рішення №№ 0000122204 та 0000132204 від 27.04.2015р.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл. на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 478 грн. 20 коп. (Т.3, а.с.67-77).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.3, а.с.154-155).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою виявлено неправомірне відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій щодо придбання в Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/ Агрофірма /АФ/ «Зоря ім.Плютинського» пшениці, ячменю, посівів сої та кукурудзи, інших товарів. Під час перевірки використані судові рішення, винесені в рамках справи про банкрутство ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського», якими визнані недійсними господарські договори між вказаними контрагентами. При цьому, судами з'ясовано відсутність здійсненої оплати за придбані товари зі сторони позивача, при цьому фактично ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» відмовлялося від власних майнових вимог, тобто, мали місце узгоджені дії між наведеними особами.

Таким чином, ТзОВ «Габен» безпідставно відображено в податковому обліку господарські операції з ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» по причині нездійснення оплати придбаних товарів.

Виходячи з вказаних обставин, позивач втратив право на придбані товари (через що останні не могли бути використані в його господарській діяльності), оскільки укладені з ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» договори визнані недійсними, оплата за товари не проведена.

Окрім цього, подальша реалізація придбаних товарів здійснювалася позивачем, зокрема, на контрагента ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського», які є пов'язаними особами, що в цілому не можна трактувати як використання товарів у власній господарській діяльності.

Ухвалою суду від 23.05.2018р. апеляційним судом витребувані від учасників справи первинні документи, які стосуються господарських операцій позивача з його контрагентом ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського», а також наявна податкова інформація, що торкається здійснення вказаних фінансово-господарських відносин між ТзОВ «Габен» та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» за вересень і жовтень 2014 року, докази ліквідації цього контрагента (Т.3, а.с.117-121).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з ч.1 п.138.2 ст.138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 наведеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 наведеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, упродовж 13.03.2015р.-19.03.2015р. відповідачем ДПІ у Франківському районі м.Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Габен» з питань господарських відносин з ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» за вересень, жовтень 2014 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів, за результатами якої складено Акт перевірки № 253/13-05-22-04/38243699 від 06.04.2015р. (Т.1, а.с.17-34).

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

вимог п.п.135.1, 135.2 ст.135, п.п.137.1, 137.4 ст.137, п.п.138.1, 138.2, 138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 п.139 Податкового кодексу /ПК/ України, у зв'язку із чим ТзОВ «Габен» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік, на 22866485 грн. 30 коп., а також завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік, на 15086185 грн. 70 коп., по операціях з контрагентами-покупцями, що призвело до заниження податку на прибуток на 1400453 грн. 93 коп.;

вимог ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим ТзОВ «Габен» завищено суму податкових зобов'язань на суму 3017237 грн. 14 коп., в т.ч. за вересень 2014 року - на 2894617 грн. 40 коп., за жовтень 2014 року - на 122619 грн. 74 коп., по операціях з контрагентами-покупцями, а також встановлено завищення суми податкового кредиту на загальну суму ПДВ 3995920 грн. 71 коп., в т.ч. за вересень 2014 року - на 3729753 грн. 33 коп., за жовтень 2014 року - на 253794 грн. 89 коп., за листопад 2014 року - на 2926 грн. 67 коп., за грудень 2014 року - на 9445 грн. 82 коп., за рахунок відображення взаєморозрахунків з ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського», що призвело до заниження податку на додану вартість /ПДВ/ в розмірі 978683 грн. 57 коп.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

№ 0000132204 від 27.04.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2100680 грн. 90 коп., в тому числі 1400453 грн. 93 коп. за податковим зобов'язанням та 700226 грн. 97 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.14);

№ 0000122204 від 27.04.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 1468025 грн. 36 коп., в тому числі 978683 грн. 57 коп. за податковим зобов'язанням та 489341 грн. 79 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.13).

За результатами процедури апеляційного оскарження збільшення сум грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток скарги позивача були відхилені, а спірні податкові повідомлення-рішення - залишені без змін (Т.1, а.с.35-53).

Підставою для винесення спірних рішень щодо збільшення сум грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток є висновки податкового органу про те, що позивачем безпідставно відображені в податковому обліку господарські операції щодо придбання товарів у ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» за вересень, жовтень 2014 року та їх подальшої реалізації.

Такий висновок ґрунтується на тому, що ухвалою господарського суду Рівненської обл. від 28.11.2014р., залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015р. у справі № 918/1179/14, встановлено недійсність договорів купівлі-продажу пшениці, ячменю та інших злаків, посівів сої та кукурудзи, що були укладені між ТзОВ «Габен» та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського». Окрім цього, ТзОВ «Габен» не представлено документального підтвердження транспортування та зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей /ТМЦ/. Тому представлені до перевірки податкові накладні не підтверджують факт реалізації товарів, не є свідченням реальності господарської операції та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що досліджені у судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню товарів ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» за вересень, жовтень 2014 року та подальшої реалізації вказаних товарів іншим контрагентам, через що податковий кредит і податкові зобов'язання за наслідками цих операцій позивачем сформовані правомірно. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставки товарів відбулися і товари в подальшому були реалізовані позивачем в рамках здійснення його господарської діяльності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки податкового органу, констатовані в Акті перевірки № 253/13-05-22-04/38243699 від 06.04.2015р., а тому спірні податкові повідомлення-рішення, винесене на підставі зазначеного Акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

Із змісту наведеного спору слідує, що підставою для винесення податковим органом спірних повідомлень-рішень є висновки проведеної перевірки (Акт перевірки № 253/13-05-22-04/38243699 від 06.04.2015р.) щодо нереальності здійснення сукупності господарських операцій з контрагентом ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» (35314, Рівненська обл., Рівненський район, с.Зоря, пл.Жовтнева, 2, код ЄДРПОУ 25319777) за вересень і жовтень 2014 року. Також, на думку апелянта, важливе значення у справі мають судові рішення про визнання недійсними укладених між цими контрагентами господарських договорів, що були прийняті судами в рамках справи про банкрутство ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського».

Матеріалами справи стверджується, що між ТзОВ «Габен» та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» укладено договори купівлі-продажу № 149/14 від 27.08.2014р., № 148/1/14 від 02.06.2014р., № 148/2/14 від 02.06.2014р., № 148/3/14 від 02.06.2014р., № 148/6/14 від 02.06.2014р., предметом яких були наступні товари: пшениця кубус, озима І репродукції (непотруєна), посіви сої, посіви кукурудзи, корови основного стада, молодняк ВРХ з відгодівлі, пшениця, ячмінь, овес, насіння вики, ріпак, металобрухт (Т.1, а.с.197-276).

Документи, що підтверджують господарські операції за вказаними договорами надавались позивачем під час перевірки, і складали предмет дослідження зі сторони відповідача.

ПрАТ «Зоря ім.Плютинського» виписано податкові накладні, суми ПДВ по яких відображені ТзОВ «Габен» в складі податкового кредиту, всього на суму ПДВ 3995920 грн. 71 коп., в т.ч. за вересень 2014 року - в сумі 3729753 грн. 33 коп., за жовтень 2014 року - в сумі 253794 грн. 89 коп., за листопад 2014 року - в сумі 2926 грн. 67 коп., за грудень 2014 року - в сумі 9445 грн. 82 коп., та відображено в податкових деклараціях з ПДВ за вересень - грудень 2014 року (Т.1, а.с.67-137, Т.2, а.с.125-129).

Окрім цього, позивачем відображено в складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік, суму витрат в розмірі 22866485 грн. 30 коп., що складає вартість придбання товарів у ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського».

Сальдо розрахунків ТзОВ «Габен» з ПрАТ «Зоря ім.Плютинського» по рахунку 631 станом на 31.10.2014р. становить: Дт-0,00 грн. Кт-32383045 грн. 22 коп.

Отримані від ПрАТ АФ «Зоря імені Плютинського» товари були реалізовані позивачем іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується долученими до матеріалів справи договорами, податковими накладними та іншими документами (Т.3, а.с.7-109).

Суми ПДВ по податкових накладних на реалізацію товарів (що були попередньо отримані від ПрАТ «Зоря ім.Плютинського») відображені ТзОВ «Габен» в складі податкового зобов'язання, всього на суму 3017237 грн. 14 коп., в т.ч. за вересень 2014 року - в сумі 2894617 грн. 40 коп., за жовтень 2014 року - в сумі 122619 грн. 74 коп., та відображені в податкових деклараціях з ПДВ за вересень, жовтень 2014 року (Т.1, а.с.67-137, Т.2, а.с.125-129).

ТзОВ «Габен» відображено в складі доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік, суму в розмірі 15086185 грн. 70 коп., тобто, суму реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського».

Згідно з даними бухгалтерського обліку ТзОВ «Габен» сальдо розрахунків з підприємствами-покупцями по рахунку 361 станом на 31.10.2014р. складає: Дт-21376154 грн., Кт-0,0 грн.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст.1 наведеного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп.2.1 п.2 наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З цими нормами кореспондується також пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно з яким первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Між сторонами справи відсутній спір щодо змісту та форми первинних документів, що досліджувалися впродовж перевірки та під час судового розгляду.

З наведеного слідує, що вимога стосовно реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України. Для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Договори, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення є підставою для податкового та бухгалтерського обліку, якщо вони засвідчують факт вчинення господарської операції. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського», оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнані недійсними договори купівлі-продажу пшениці, ячменю та інших злаків, посівів сої, кукурудзи, молодняка ВРХ, що були укладені між ТзОВ «Габен» та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського», повнота відображення в податковому обліку та звітності яких була предметом перевірки позивача.

Зокрема, ухвалою господарського суду Рівненської обл. від 28.11.2014р. у справі № 918/1179/14, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015р., визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені між ТзОВ «Габен» та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського», а саме: ріпаку № 126/14 від 25.07.2014р., № 146/14 від 05.09.2014р. та № 154/14 від 23.09.2014; посівів сої та кукурудзи № 148/1/14 від 02.06.2014р., товару на суму 6100445 грн. № 148/3/14 від 02.06.2014р., а також правочини по передачі позивачу яблук та пшениці кубус (Т.1, а.с.148-155).

Ухвалою господарського суду Рівненської обл. від 28.11.2014р. у справі № 918/1179/14, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015р., визнано недійсними договори купівлі-продажу молодняка ВРХ з відгодівлі та корів основного стада, укладені між ТзОВ «Габен» та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» (№ 148/2/14 від 02.06.2014р. та № 115/4 від 27.06.2014р.) (Т.1, а.с.158-162).

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що на виконання спірних договорів ТзОВ «Габен» не перераховано жодних коштів, а ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» не вчинено жодних дій щодо їх отримання, у зв'язку з чим ТзОВ «Габен» зобов'язано повернути ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» майно за вказаними договорами та правочинами: ріпак, посіви сої та кукурудзи, пшеницю кубус, пшеницю, овес, насіння вики, яблука, молодняк ВРХ з відгодівлі та корів основного стада.

Згідно представленої відповідачем податкової інформації ТзОВ «Габен» сформовано податковий кредит на підставі податковий накладних, які зареєстровані в ЄРПН, однак контрагентом ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» не відображено дані операції в поданій податковій декларації за вересень 2014 року. За даними ЄРПН контрагентом ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» зареєстровано 15 податкових накладних на суму 49069,4 тис.грн., в т.ч. ПДВ 8178,3 тис.грн., з врахуванням коригувань сума податкових зобов'язань складає 4448,5 тис.грн. Розрахунки коригувань ТзОВ «Габен» не отримано (Т.3, а.с.132).

Окрім цього, оскільки кошти від покупця не надходили, розрахунки між ТзОВ «Габен» та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» не були включені до податкових зобов'язань останнього за вересень 2014 року (Т.3, а.с.133).

Таким чином, позиція відповідача щодо нереальності розглядуваних господарських операцій ґрунтується на двох обставинах: невідображення контрагентом ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» податкових зобов'язань по операціям з ТзОВ «Габен» за вересень, жовтень 2014 року, а також визнання господарськими судами недійсними договорів, які були укладені між цими контрагентами.

Між тим, вказаними судовими рішеннями визнано передачу ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» товарів на користь ТзОВ «Габен», нездійснення останнім їх оплати, тобто, фактично підтверджено перехід права власності на вказані товари, що свідчить лише про реальність таких господарських операцій.

Визнання судовими рішеннями фактичної передачі товарів на виконання укладених між ТзОВ «Габен» та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» договорів спростовує висновки податкового органу про нереальний характер таких господарських операцій.

Також позивачем представлені докази подальшої реалізації придбаних (неоплачених) у ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» товарів іншим особам із відображення цих операцій в податковому обліку.

За таких обставин відображення позивачем в податковій звітності господарських операцій, здійснених із ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського», є правомірним.

При цьому обов'язок щодо коригування податкової звітності у ТзОВ «Габен» виникає виключно після виконання ухвали господарського суду Рівненської обл. від 28.11.2014р., однак такі правовідносини не охоплювалися проведеною перевіркою. Окрім цього, на час апеляційного розгляду справи з'ясовано, що реституція між сторонами не проведена, позивач не проводив повернення будь-яких придбаних в ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» товарів, а відтак не відображав такі операції в бухгалтерському обліку (Т.3, а.с.151-153).

Податковим органом на підставі аналізу автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТзОВ «Габен» встановлено розбіжності між сумами ПДВ, зокрема, з'ясовано, що контрагентом ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» не відображено в податковому обліку господарські операції з позивачем.

Приписами ст.36 ПК України встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податків позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом, а тому у разі невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язання щодо декларування та сплати необхідних сум податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Окрім того, достатньою підставою для правомірного формування податкового кредиту за умови реальності проведених господарських операцій є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка є водночас податковим і розрахунковим документом, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ.

Позивачем на підставі податкових накладних правомірно були включені до податкового кредиту відповідні суми ПДВ; наведені податкові накладні не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає вимогам встановленим чинним законодавством.

Також несплата платником податків до бюджету сум податкових зобов'язань, що виникають внаслідок вчинення певного господарського зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання цього господарського зобов'язання таким, що суперечить інтересам держави. Інтереси держави у такому випадку є повністю захищеними через механізм примусового стягнення з платника податків суми податкового боргу та застосування до платника податків адміністративних санкцій у формі штрафів та пені.

Відповідач ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій між ТзОВ «Габен» та ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» з огляду на те, що під час перевірки не були надані докази транспортування та зберігання товарів.

Разом з тим, під час судового розгляду позивачем представлені договори оренди об'єктів нерухомості (в тому числі складських приміщень) № 39/14 від 03.03.2014р., № 43/14 від 31.03.2014р., акти прийому-передачі об'єктів оренди, акти виконаних робіт) (Т.1, а.с.185-196).

Розташування об'єктів оренди: Рівненська обл., Рівненський район, с.Зоря.

Також первинними документами стверджується подальша реалізації позивачем товарів зі складу, розташованого за вказаною адресою.

Водночас, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним і безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

У даному випадку первинними документами, що підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є договори, акти прийому-передачі, видаткові накладні, платіжні доручення. Також позивачем представлені товарно-транспортні накладні, які дають можливість ідентифікувати як перевізника, так і вантажний транспорт, що здійснював перевезення на користь його контрагентів з вищевказаного складу (Т.2, а.с.29, 41, 70-77), довіреності на отримання ТМЦ (Т.2, а.с.16-17, 23, 28, 36, 39, 65-67, 79, 84-85, 91, 97, 104), оборотно-сальдову відомість по рахунку 27 за вересень, жовтень 2014 року (Т.2, а.с.105-109).

Системний аналіз норм чинного податкового законодавства, наявних в матеріалах справи договорів, податкових накладних, податкових і видаткових накладних тощо свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит та валові витрати за спірний період, відповідають критеріям первинного документу, через що зазначені дії позивача щодо формування податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що господарські операції мали реальний характер. Дослідженні первинні документи містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р.

Таким чином, досліджені під час судового розгляду докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню товарів у ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» та реалізації вказаного товару іншим контрагентам; звідси, податковий кредит та валові доходи за наслідками цих операцій позивачем сформовані правомірно. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставки товару відбулась і товари в подальшому були реалізовані в рамках його господарської діяльності.

Також та обставина, що серед покупців вказаного товару було ПрАТ АФ «Зоря ім.Плютинського» не може свідчити про фіктивність попередніх операцій щодо приходу товару; також податковий орган лише обмежився констатацією наведеної обставини без застосування будь-яких юридичних наслідків.

Покликання податкового органу на можливі порушення норм інших галузей законодавства у розглядуваній справі не впливають на правильність ведення податкового обліку, а тому не можуть свідчити про порушення інтересів держави у фіскальній сфері.

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на формування податкового кредиту та валових витрат, а також збільшення грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, колегія суддів не знаходить.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту та формування валових витрат, а також безпідставність визначення податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток.

При винесенні постанови по справі колегія суддів враховує рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню.

Оцінюючи окреслені факти, судом першої інстанції правомірно надано перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням представників сторін, а також підставно враховано, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що товари, які отримані від зазначених контрагентів, були дійсно обліковані підприємством та використані у власній господарській діяльності.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обгрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам податкового законодавства, діючого на момент виникнення спірних відносин.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого судового рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

При цьому висновок суду про неправомірність рішення податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Залізничну ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018р. в адміністративній справі № 813/4737/15 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Залізничну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький М. В. Костів

Дата складення повного судового рішення: 27.06.2018р.