Постанова № 74987755, 26.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2910/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Мірінович У.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо не розгляду по суті заяв від 24 липня 2017 року та зобов'язати розглянути вказані заяви і прийняти рішення.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24 липня 2017 року звернувся до відповідача із заявами про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 0,6559 га для обслуговування приміщення тракторної майстерні, що розташоване по вул. Незалежності, 24 в с. Горошова Борщівського району Тернопільської області та площею 1,3316 га для обслуговування зерноскладу №№ 1, 2, критого току, що розташований по вул. Незалежності, 19 в с. Горошова Борщівського району Тернопільської області. Однак, у встановлений строк відповідач не повідомив позивача про результат розгляду його заяв, та лише на адвокатський запит відповідачем було надано відповідь від 30 жовтня 2017 року, а саме рішення двадцять п'ятої сесії сьомого скликання Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області від 15 серпня 2017, з яких слідує, що рішення з приводу надання позивачу дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки не прийнято. Вважає, вказані рішення протиправні, оскільки відповідач за результатами розгляду зазначених заяв від 24 липня 2017 року не прийняв рішення по суті - про відмову або про задоволення заяв, а лише зазначив у рішеннях від 15 серпня 2017 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1.", що "рішення не прийнято", чим не дотримав вимоги статті 123 Земельного кодексу України.

Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 листопада 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 грудня 2017 року адміністративну справу №594/1257/17 за позовом ОСОБА_1 до Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд Тернопільському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії прийнято до провадження Тернопільського окружного адміністративного суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 від 24 липня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 0,6559 га для обслуговування приміщення тракторної майстерні, що розташоване по вул. Незалежності, 24 в с. Горошова Борщівського району Тернопільської області та площею 1,3316 га для обслуговування зерноскладу №№ 1, 2, критого току, що розташований по вул. Незалежності, 19 в с. Горошова Борщівського району Тернопільської області. Зобов'язано Мельнице-Подільську селищну раду Борщівського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 липня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 0,6559 га для обслуговування приміщення тракторної майстерні, що розташоване по вул. Незалежності, 24 в с. Горошова Борщівського району Тернопільської області та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Зобов'язати Мельнице-Подільську селищну раду Борщівського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 липня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 1,3316 га для обслуговування зерноскладу №№ 1, 2, критого току, що розташований по вул. Незалежності, 19 в с. Горошова Борщівського району Тернопільської області та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Рішення прийняте в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що не прийняття відповідачем рішення про надання дозволу на розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, не виключає обов'язку відповідача дотриматись в повній мірі вимог статті 123 Земельного кодексу України і на підставі, в межах повноважень та спосіб визначений зазначеною нормою закону прийняти одне з рішень: надати дозвіл на розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або дати мотивовану відмову у наданні відповідного дозволу з підстав, які визначені частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Мельнице-Подільська селищна рада Борщівського району Тернопільської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального провадження не враховано думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, чим порушено процесуальні права сторін та до справи не залучено громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким передані будівлі та земельні ділянки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 відповідно.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що суд першої інстанції вірно встановив всі обставини справи та прийшов до правильного висновку про протиправну бездіяльність відповідача.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи(в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін(у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно витягу №51674635 від 15 січня 2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 2207кв.м., за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, с. Горшова, а саме: нежитлове приміщення тракторної майстерні, нежитлове приміщення склозаводу - 640 кв.м., критий тік -560 кв.м., зерносклад №1 - 190 кв.м., зерносклад №2 - 430 кв.м., реєстраційний номер об'єктів нерухомого майна: 828831161208 (а.с.9-11).

26 липня 2017 року позивач звернувся із заявами від 24 липня 2017 року до відповідача, з приводу надання йому дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 0,6559 га для обслуговування приміщення тракторної майстерні, що розташоване по вул. Незалежності, 24 в с. Горошова, Борщівського району Тернопільської області та площею 1,3316 га для обслуговування зерноскладу №№ 1, 2, критого току, що розташований по вул. Незалежності, 19 в с. Горошова, Борщівського району Тернопільської області. Згідно змісту заяви, до неї долучено: копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, копію розрахунку потреби площі земельної ділянки, копію кадастрового плану земельної ділянки (а.с.43-44).

15 серпня 2017 року згідно порядку денного двадцять п'ятої сесії сьомого скликання Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області на голосування депутатів селищної ради було включено до порядку денного та поставлено на голосування два рішення, а саме: - "Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 0,6559 га для обслуговування належного на праві власності приміщення тракторної майстерні, що розташоване у селі Горошова Борщівського району по вул. Незалежності, 24 жителю села Горошова ОСОБА_1"; - "Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 1,3316 га для обслуговування зерноскладу №№1,2, критого току, що розташовані у АДРЕСА_3 жителю села Горошова ОСОБА_1, та за результатами голосування проекти рішень з таких питань «не прийнято» (а.с.12-17).

10 жовтня 2017 року відповідачем отримано запит адвоката ОСОБА_5 в інтересах позивача про надання копій рішень та копії протоколу чергової сесії, на якій прийнято рішення по заяві ОСОБА_1 (а.с.43). Запитувана інформація була надана відповідачем (а.с.41).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, зокрема територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів зазначає, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень приймає одне з таких рішень: дає дозвіл на розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або дає мотивовану відмову у наданні відповідного дозволу з підстав, які визначені ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Щодо доводів відповідача про те, що заяви ОСОБА_1 від 24 липня 2017 року були розглянуті та щодо них вчинені всі передбачені законодавством дії, то такі вірно не взяті судом першої інстанції до уваги оскільки, як слідує з протоколу засідання від 15 серпня 2017 року обговорення питань включених до порядку денного не проводилось та на голосування було поставлено лише проект рішень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яке не прийнято.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, під час розгляду адміністративної справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт прийняття відповідачем одного з визначених ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України рішень. Також, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про повідомлення відповідачем позивача у встановлений строк про результат розгляду заяв позивача від 24 липня 2017 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання бездіяльності відповідача при розгляді заяв позивача від 24 липня 2017 року протиправною.

Щодо доводів відповідача про порушення процесуальних прав сторін, оскільки справу розглянуто в спрощеному позовному провадженні, а також про те, що до участі в справі не залучено громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З матеріалів справи слідує, що будь-які клопотання від відповідача про розгляд справи чи залучення інших осіб до справи відсутні, а у позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Враховуючи те, що дана справа не передбачена ч. 4 ст. 257 КАС України, не вимагає проведення підготовчого провадження або судового засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для винесення судом законного і обґрунтованого рішення, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу в порядку спрощеного позовного провадження. Підстав для залучення до справи громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на думку колегії суддів не має, оскільки у спірних правовідносинах їхні права не порушуються.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 594/1257/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін