Постанова № 74983964, 27.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/4038/17 Номер провадження 22-ц/775/968/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер 225/4038/17

Номер провадження 22-ц/775/968/2018

27 червня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Халаджи О.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Глушка С.Г.

учасники справи:

представник позивача – Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» ОСОБА_2

відповідач – ОСОБА_3

відповідач – ОСОБА_4

представник відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року, повний текст якого складено суддею Мигалевичем В.В. в м. Торецьк в приміщенні Дзержинського міського суду Донецької області 5 жовтня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського міського суду Донецької області звернувся позивач ПАТ КБ «Пра-векс-Банк» з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що між відповідачем ОСОБА_3 та АКБ «Правекс-Банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк» 22.07.2005 року був укладений кредитний договір № 2256-018/05Р, за умовами якого Банк надав останній кредит у розмірі 21 000 доларів США строком до 22.07.2025 року зі сплатою 12.00 % річних. Згідно умов зазначеного договору позичальник повинен здійснювати своєчасне погашення заборгованості, сплачувати відсотки за користування кредитом та повернути кредитні кошти у повному обсязі у порядку та на умовах передбачених кредитним договором .

В якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов’язань за кре-дитним договором, між банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 2256-018/05Р від 22.07.2005 року, відповідно до умов якого останній зобов’язався нести со-лідарну відповідальність перед позивачем за виконання позичальником зобов’язань за креди-тним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної заборгованості за кредитом.

Відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 16.08.2016 року становить 15 784,78 доларів США, з яких: кредит –12 494,89 доларів США; проценти –3 349,89 доларів США.

Позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 784,78 доларів США та судовий збір в розмірі 5 946,55 грн.

Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 5 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі: стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредит-ним договором у розмірі 15 784,78 доларів США, з яких: 12 434,89 доларів США - сума за-боргованості за кредитом; 3 349,89 доларів США – заборгованість за процентами за користу-вання кредитними коштами та судовий збір в розмірі 5 946,55 грн.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 несвоєчасно сплачувала суми кредиту, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за кредитом, яку на користь банку необхідно стягнути солідарно з боржника та поручителя, який несе відповідальність перед банком як солідарний боржник.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16 квітня 2018 року зая-ву представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На вказане заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 5 жов-тня 2017 року відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рі-шення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з нього як поручителя забо-ргованості за кредитним договором та в цій частині ухвалити нове судове рішення про від-мову в задоволенні цих позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що розмістивши повідомлення про розгляд справи на офіційному порталі «Судова влада», судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи 5.10.2017 року. Крім того, суд першої інстанції відмовив в задоволенні його клопотання про витребування оригіналів документів, наданих позивачем на підтвердження наявності заборгованості за кредитним договором, відмовив у витребуванні документів на підтвердження факту передачі коштів відповідачу та розглянув справу за наявними у справі копіями. Судом першої інстанції також не враховано, що банк звернувся до суду з вимогами до поручителя з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки заборгованість відповідача виникла у травні 2014 року, а банк звернувся до суду з позовом лише у серпні 2017 року.

Від позивача ПАТ КБ «Правекс Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що належним чином засвідчені копії документів на підтвердження забор-гованості відповідача за кредитним договором є належними та допустимими доказами по справі. Оскільки вимогу про стягнення заборгованості банком пред’явлено достроково, то строк виконання основного зобов’язання змінився і шестимісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, підлягає обрахуванню від цієї дати. При укладення договору поруки від-повідач ОСОБА_4 вказав свою адресу в м. Єнакієве, та в порушення вимог п. 2.4 цього до-говору не виконав обов’язок повідомити про зміну свого місцезнаходження.

Представник відповідача ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримав та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, досліди-вши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наяв-ними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором на користь позивача з ОСОБА_3 не оскаржується, тому апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається.

22.07.2005 року між АКБ «Правекс Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Пра-векс Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір 2256-018/05Р, відповід-но до умов якого остання отримала грошові кошти в розмірі 21 000 доларів США на спожив-чі цілі (а.с.8-11).

Згідно пункту 1.2 кредитного договору кредит надавався позичальнику строком з 22.07.2005 року по 22.07.2025 року зі сплатою 12% річних.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язується здійс-нювати повернення кредиту рівними частинами в сумі 88 доларів США щомісячно, до 10 числа наступного місяця.

За пунктом 4.2 кредитного договору відсотки за користування кредитом підлягають сплаті щомісячно (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календар-ного місяця) в строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а та-кож в момент повернення кредиту, указаний в п. 12 даного договору.

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 несвоєчасно сплачувала суми кредиту, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, яка станом на 16.08.2016 року становить 15 784,78 доларів США, з яких: кредит –12494,89 доларів США; проценти –3349,89 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 22.07.2005 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки 2256-018/05Р, згідно умов якого поручитель зобов’язався нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов’язань за кредитним договором щодо спла-ти процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми заборгова-ності за кредитом. (а.с.14-15).

Згідно пункту 4.1 договору поруки, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 22.07.2028 року.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кре-дит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відпові-дно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1050 Цивільного Кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику час-тинами (з розстроченням) то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, крім того, згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачува-ти проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невико-нання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Крім того, бор-жник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватись порукою, заставою тощо.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за ві-дшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закін-чення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов’язання борж-ника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов’язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов’язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборго-ваних коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного черго-вого платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредито-ром у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень час-тини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Враховуючи, що договір кредиту чинний до 2025 року, а договір поруки до 2028 року, позов пред’явлено в період дії договорів, суд першої інстанції правильно застосував матеріальне право у виниклих правовідносинах.

Щодо доводів апеляційної скарги про неповідомлення відповідача про розгляд справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення рі-шення суду) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомле-ний і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідом-лені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підс-таві наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_4 згідно копії паспорта в матеріалах справи зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21)

Згідно листа департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради, ОСОБА_4 в базі даних про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України не значиться (а.с.66).

Оскільки відправлення поштової кореспонденції у населені пункти, розташовані на тимчасово окупованій території України, не здійснюється, тому суд здійснив повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи через розміщення повідомлення на сторі-нці Дзержинського міського суду Донецької області на офіційному веб-порталі "Судова вла-да в Україні" в мережі Інтернет, оскільки іншого способу повідомити відповідача на окупо-ваній території у суду не було (а.с.73).

Повідомлення учасників процесу про судовий розгляд у наведений вище спосіб слід вважати належним в контексті статті 74 ЦПК (в редакції чинній на момент ухвалення рішен-ня суду).

Тобто ОСОБА_4 вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи.

Таким чином, цей довід не впливає на правильність рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги, що у заяві про перегляд заочного рішення відпові-дач клопотав про витребування доказів і суд у задоволенні цього клопотання відмовив, то такі доводи не узгоджуються з матеріалами справи, оскільки зазначене клопотання в заяві про перегляд заочного рішення відсутнє.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року за-лишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та долучено до матеріалів цивільної справи 27 червня 2018 року.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: О.В. Халаджи

ОСОБА_6