Рішення № 74976372, 27.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 522/4235/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Філімоненко А.О.

за участі сторін:

представник позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представник відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

третя особа – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65104, м. Одеса, вул. пл. Бориса Дерев’янка, 1), Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65104, м. Одеса, вул. пл. Бориса Дерев’янка, 1), за участю 3-ї особи ОСОБА_3 (65049, АДРЕСА_1) про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 55555692 від 21.02.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 55555692 від 21.02.2018 року.

Ухвалою суду від 14 червня 2018 року справу, яка надійшла від Приморського районного суду м. Одеса, прийнято до провадження та розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 21.06.2018 року до участі у справі залучено, в якості другого відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.02.2018 року ГУ ПФУ в Одеській області отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21.02.2018 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого листа № 522/22925/16-а, виданого 22.12.2017 року Приморським районним судом м. Одеси про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 пенсії з 28.05.2016 року з виплатою заборгованої частини.

Із винесенням постанови про накладення штрафу позивач не згоден, оскільки управлінням Фонду постанову Приморського районного суду м. Одеси виконано у повному обсязі в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено державного виконавця листом від 15.02.2018 року разом із доказами проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_3

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у письмовому відзиві на позов (а.с. 65-71).

В обґрунтування правомірності рішення вказав, що 19.02.2018 року до Відділу надійшла заява стягувача, якою повідомлено, що ГУ ПФУ в Одеській області не виконало рішення суду, також зазначено, що відповідно до розрахунку від 05.01.2018 року, йому призначено пенсію виходячи з розміру 80% грошового забезпечення замість 90%, зазначених у рішенні суду.

У зв’язку із чим, 21.02.2018 року державним виконавцем відповідно до вимог статей 63,75 винесено постанову про накладення штрафу на ГУПФУ в Одеській області.

За таких умов, представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова, винесена відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, в зв’язку чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 надав до суду 21.06.2018 року та 22.06.2018 року письмові пояснення, в яких зазначено про не виконання позивачем рішення суду по справі 522/22925/16-а.

Заслухавши пояснення представників сторін та учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси (справа №522/22925/16-а) із позовом до ГУ ПФ України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не встановлення основного розміру його пенсії станом на 1.04.2012 р. та розрахунку максимального розміру підвищення до пенсії без урахування основного розміру пенсії станом на 1.04.2012 р.;

- зобов’язати ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії з 1.04.2013р. відповідно до чинного законодавства;

- виплатити заборговану частину пенсії з 1.04.2013р. з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017р. адміністративний позов задоволено частково (а.с. 127-128).

Визнано дії посадових осіб ГУПФ України в Одеській області щодо не встановлення основного розміру пенсії ОСОБА_3 станом на 1.04.2012 року протиправними.

Визнано дії посадових осіб ГУПФ України в Одеській області щодо розрахунку максимального розміру підвищення до пенсії без урахування основного розміру пенсії станом на 1.04.2012р. протиправними.

Зобов’язано ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 пенсії з 28.05.2016 року з виплатою заборгованої частини.

Стягнуто з ГУПФ України в Одеській області на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 551,2грн..

Звернуто до негайного виконання постанову в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні вимоги щодо зобов’язання ГУПФ України в Одеській області виплатити заборговану частину пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишено без задоволення, а постанову Приморського районного суду м.Одеси від 09 березня 2017р. – без змін (а.с. 129-130).

22.12.2017 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист (а.с. 77), в якому зазначено «Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 пенсії з 28.05.2016 року з виплатою заборгованої частини».

За заявою ОСОБА_3 від 16.01.2018 року (а.с. 81-82) відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження (ВП№555555692) з примусового виконання виконавчого листа № 522/22925/16-а, виданого 22.12.2017 року Приморським районним судом м. Одеси. 17.01.2018 року державним виконавцем відповідно до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 55555692) (а.с. 78). Постанова була отримана боржником 05.02.2018, згідно з поштовим повідомленням (а.с. 80).

19.02.2018 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла заява стягувача - ОСОБА_3, якою повідомлено, що ГУПФУ в Одеській області не виконало рішення суду (а.с.100-101).

21.02.2018 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області від 15.02.2018 року № 2616/03 (а.с. 116), яким повідомлено, що на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 року залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 року ОСОБА_3 05.01.2018 року головним управлінням було самостійно проведено перерахунок пенсії з 28.05.2016 року в результаті проведеного перерахунку до основного розміру пенсії нараховано її підвищення в сумі 37.91 грн. Також, у листі зазначено, що відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Станом на квітень 2016 року ОСОБА_3 виплачувалась індексація пенсії в розмірі 184,11 грн. В результаті проведеного перерахунку розмір індексації пенсії, яка більше ніж підвищення, зменшено на суму підвищення 37,91 грн, тому розмір пенсійної виплати залишився незмінним, відповідно доплати пенсії немає. До вказаного листа додано рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.05.2016 року (а.с. 117).

21.02.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про накладення штрафу на ГУПФУ в Одеській області в розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого листа № 522/22925/16-а.

Оцінюючи дії суб`єкта владних повноважень під час прийняття 21.02.2018 року постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого листа № 522/22925/16-а, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вказує на те, що спір між сторонами виник внаслідок фактичного невизнання відповідачем виконання боржником рішення суду.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404).

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 Закону №1404).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно з ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Одеській області прийнята державним виконавцем на підставі заяви стягувача від 19.02.2018 року. Разом з тим, сторонами не заперечувалось, що 21.02.2018 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області від 15.02.2018 року № 2616/03 (а.с. 116), яким повідомлено про виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що вказаний лист боржника було отримано відповідачем після прийняття рішення про накладення штрафу на боржника.

Суд критично оцінює дії державного виконавця щодо прийняття постанови про накладення штрафу на боржника лише на підставі заяви стягувача від 19.02.2018 року.

Суд вказує на те, що державний виконавець в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» був зобов’язаний перевірити виконання рішення боржником після отримання повідомлення про виконання рішення.

Проте, під час розгляду справи, судом не було встановлено, а відповідачем не надано доказів, що державним виконавцем було вжито будь-яких заходів для перевірки виконання рішення боржником.

Крім того, суд вказує на те, що з матеріалів адміністративної справи вбачається, що боржником було в повному обсязі виконано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 року. Так, виданий виконавчий лист на підставі цього рішення містить чітке зобов’язання ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 пенсії з 28.05.2016 року з виплатою заборгованої частини.

Інших виконавчих документів щодо зобов’язання боржника здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 на примусовому виконанні у відділі не перебувало.

Судом встановлено, що на виконання вказаної вимоги Приморського районного суду м. Одеси, ГУ ПФУ в Одеській області здійснило відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_3, що підтверджується копією відповідного перерахунку від 05.01.2018 року, яке було надано як відповідачу так і суду під час розгляду справи.

Що стосується твердження відповідача та третьої особи про невиконання рішення суду, оскільки рішенням ГУ ПФУ в Одеській області призначено пенсію виходячи з розміру 80% грошового забезпечення замість 90% зазначених у рішенні районного суду, необхідно зазначити що такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами (рішення суду та виконавчий лист), з яких вбачається, що такий обов’язок не було покладено на відповідача у справі № 522/22925/16-а, згідно з резолютивною частиною рішення суду та відповідно до виданого виконавчого листа.

В мотивувальній частині рішення суд дійсно дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії та визначення її розміру 80% , а не 90%, не відповідають вимогам законодавства та порушують право позивача на отримання належного йому розміру пенсії, однак при цьому судом було встановлено, що як вбачається з розрахунку пенсії здійсненого 17.04.2014 року, при здійсненні перерахунку відповідачем не враховано розмір грошового забезпечення, визначений у довідці від 01.04.2013 року.

Про наявність інших довідок не зазначено, хоча довідка від 01.04.2013 року була відкликана Одеським обласним військовим комісаріатом 26.05.2017 року та надано іншу змінену довідку від 12.06.2012 року, про яку в судовому рішенні не зазначено.

Отже, на виконання виконавчого листа, виданого на виконання Постанови від 09.03.2017 року у справі № 522/22925/16-а, ГУ ПФУ в Одеській області, на підставі довідки від 01.04.2013 № 21158, копія якої залишилась в пенсійній справі про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.04.2012 року, сума якого становить 6099,45 грн., 05.01.2018 року здійснено перерахунок максимального розміру підвищення, який становив 5489,51 грн., що склало 90% від 6099,45 грн., як то зазначено в мотивувальній частині судового рішення.

Відтак, відповідач необґрунтовано врахував інше судове рішення по справі № 815/1024/16 від 08.09.2016 року, яке не пред’явлене до примусового виконання, та дійшов висновку, що боржником не було виконано рішення суду, яке знаходилось на примусовому виконанні.

Оскільки судом встановлено факт повного виконання ГУ ПФУ в Одеській області вимог виконавчого листа № 522/22925/16-а, виданого 22.12.2017 року Приморським районним судом м. Одеси, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість накладення державним виконавцем штрафу за невиконання виконавчого документу згідно постанови про накладення штрафу ВП № 55555692 від 21.02.2018 року, а тому остання підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65104, м. Одеса, вул. пл. Бориса Дерев’янка, 1), Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65104, м. Одеса, вул. пл. Бориса Дерев’янка, 1), за участю 3-ї особи ОСОБА_3 (65049, АДРЕСА_1) – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП № 55555692 від 21.02.2018 року.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ - 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.06.2018 року.

Суддя Бутенко А.В.

.