Рішення № 74976222, 05.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1510/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Деркач А.А.

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

встановив:

3 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про: визнання протиправними дій відповідача з відмови, листом № 2538/О-11 від 12 січня 2018 року, позивачу у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 7341,17 грн.; зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів, за період з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 7341,17 грн.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 31.05.2018 року позивач та/або його представник не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.40) 31.05.2018 року до суду електронною поштою від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить розглянути справу за відсутності позивача та його представника, також цією заявою підтверджує заявлені позовні вимоги та просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. (а.с.42)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за даною явкою.

Згідно змісту адміністративного позову (а.с.5-7), позовні вимоги заявлені, із посиланням на ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2-4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зазначенням таких фактичних обставин, зокрема:

- відповідачем на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі № 2а-1581/09/1522 було здійснено перерахунок пенсії позивачу та донараховано за період з 01 вересня 2008 року суму недоотриманої пенсії в розмірі 7341,17 грн.;

- зазначені 7341,17 грн. були виплачені позивачу лише 14 грудня 2017 року, тобто із затримкою виплати, яка складає 110 календарних місяців (з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року);

- отримання позивачем суми недоотриманої пенсії у розмірі 7341,17 грн. підтверджується випискою по картковому рахунку позивача, з якої вбачається, що 14 грудня 2017 року на картковий рахунок позивача надійшла грошова сума у розмірі 7341,17 грн., як стягнення заборгованості за постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі № 2а-1581/09/1522;

- у грудні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та сплату йому суми компенсації втрати частини доходів, на що відповідачем листом № 2538/О-11 від 12 січня 2018 року відмовлено позивачу у задоволенні заяви;

- у відповідності до чинного законодавства позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв’язку із затримкою виплати з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року, нарахованої та сплаченої позивачу у грудні 2017 року суми недоотриманої пенсії у розмірі 7341,17 грн., тощо.

В судовому засіданні представник відповідача не визнав позов повністю, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.26-28), із посиланням на ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», п.п. 7, 13 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується, п. 1, 2, абз. 1 п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, із зазначенням таких фактичних обставин:

- постановою Приморського районного суду міста Одеси від 01.07.2009 року по справі № 2а-1581/09 в задоволенні позову про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії відмовлено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову від 01.07.2009 року скасовано та: зобов’язано відповідача провести перерахунок з 01.09.2008 року позивачу, виходячи з розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 377 від 28 липня 2008 року;

- на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року відповідачем позивачу у листопаді 2011 року було проведено перерахунок пенсії, виходячи з розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України від 28 липня 2008 року № 377 з 01.09.2008 року;

- в результаті заборгованості по перерахунку за період з 01.09.2008 року по 30.11.2011 року утворилась доплата в розмірі 7341,17 грн.;

- зазначена доплата в сумі 7341,17 грн. має характер разового платежу, а тому ніяким чином не може бути використана в контексті ст. 2 Закону № 2050-ІІІ;

- підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців. Враховуючи те, що доходи, а в даному випадку пенсія, виплачувалась позивачу вчасно, щомісячно до 25-го числа та без затримки, підстав для виплати компенсації немає;

- відповідач звертає увагу на постанову ВП № 26451769 про закінчення виконавчого провадження, де викладено, що невиплата заборгованості сталася з причини недостатнього фінансування. Рішення суду виконано боржником частково, а саме проведено перерахунок заборгованості по пенсійним виплатам за період з 01.09.2008 року по 30.11.2011 року та нараховано суму в розмірі 7341,17 грн. В частині проведення виплати рішення суду не виконано відповідачем з поважних причин. Постанова не була оскаржена позивачем, а тому відповідач вважає, що була цілком прийнятна для позивача.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою (а.с.12), у якій просив, зокрема, нарахувати та сплатити йому суму компенсації втрати частини доходів за період з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року, з наступних підстав:

«Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі № 2а-1581/09, у грудні 2017 року мені, ОСОБА_2, було виплачено донараховану пенсію за період з 01 вересня 2008 року в сумі 7341,17 грн.

Вважаю, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не в повному обсязі виконано свої зобов’язання з виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі № 2а-1581/09, що підтверджується наступним:

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Частиною 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що «нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів».

Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» передбачена виплата громадянам компенсації втрати частини доходів у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів.

При цьому, згідно статті 2 цього Закону, під доходами розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не носять разового характеру, у тому числі пенсії, стипендії, заробітна платня і так далі.

Статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачається числення суми компенсації шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

А тому, вочевидь, що виконуючи постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі № 2а-1581/09, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у грудні поточного року було сплачено суму недоотриманої мною пенсії (заборгованості) за весь термін перерахунку, але, порушуючи вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та частини 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не була виплачена відповідна компенсація, чим мені було завдано майнової шкоди у розмірі суми несплаченої компенсації.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що «виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансуються з державного бюджету».

Таким чином, мені компенсація повинна була б сплачена за рахунок коштів державного бюджету, які спрямовуються на пенсійне забезпечення осіб, яким призначена пенсія у відповідності із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв’язку із порушенням строків виплати донарахованої, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року постанови по справі № 2а-1581/09, суми доплати пенсії».

На вищенаведене звернення позивача відповідачем надана відповідь від 12.01.2018 року № 2538/О-11 (а.с.9), якою позивача повідомлено, що:

«Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області головному управлінню 25.12.2014 було надіслано повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, на підставі якого на адресу цієї установи 13.01.2016 була надіслана довідка про здійснення нарахування на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 в сумі 7341,17 грн.

Інформації про виплату донарахованої суми за вищезазначеним рішенням суду головне управління не має.

Щодо компенсації втрати частини доходів повідомляємо, що відповідно до статті 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», на який Ви посилаєтесь у зверненні, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати (далі – компенсація) провадиться у разу затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а Ви вимагаєте про виплату компенсації частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.

Крім того, проведення розрахунку компенсації втрати частини доходу не було предметом судового розгляду справи № 2а-1581/09/1522, а тому вчинення таких дій головним управлінням виходитиме за межі зобов’язань, покладених постановою від 24.11.2010».

Не погоджуючись з діями відповідача з відмови позивачу листом № 2538/О-11 від 12 січня 2018 року у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року, у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 7341,17 грн., позивач оскаржив їх у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду надано копії (а.с.10-11, 13-14):

- постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року у справі № 2-а-1581/09/1522, якою, зокрема:

- апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задоволено частково;

- постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2009 року скасовано;

- прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по відмові в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2, виходячи з розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 377 від 28 липня 2008 року «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України»;

- зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01 вересня 2008 року перерахунок пенсії ОСОБА_2, виходячи з розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 377 від 28 липня 2008 року «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України»;

- в іншій частині відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог;

- виписки по картковому рахунку позивача від 15.12.2017 року за період: 01/01/2017 – 15/12/2017, відповідно до якої 14.12.2017 року мало місце безготівкове зарахування на рахунок позивача 7341,17 грн. згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року у справі № 2-а-1581/09/1522.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано копії (а.с.30-33):

- повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою (щодо зобов’язання здійснити нарахування) від 25.12.2014 року № 09.3-9014, яким Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області повідомило сторін, що виконавчий лист (рішення суду) від 24.11.2010 № 2-а-1581/09/1522, виданий Одеським апеляційний адміністративним судом, відповідно до пункту 7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 (далі – Порядок) прийнято для обліку та включено до першої черги задоволення вимог;

- довідки про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 13.01.2015 року № 307/05, відповідно до змісту якої, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 по справі № 2а-1581/09/1522, якою зобов’язано головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01 вересня 2008 року перерахунок пенсії ОСОБА_2, виходячи з розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 377 від 28 липня 2008 року «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» гр. ОСОБА_2 нараховано 7341,17 грн. з урахуванням виплачених сум;

- постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.11.2011 року, ВП № 26451769, згідно якої виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-1581/09, виданого 17.03.2011 року Приморським райсудом м. Одеси про: зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01 вересня 2008 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 виходячи з розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008 року «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України, – закінчити.

Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови, зокрема:

- згідно листа Головного управління юстиції в Одеській області від 03.11.2011 за вих. № 5643/05 – рішення суду в частині проведення перерахунку ОСОБА_2 виконано в повному обсязі;

- невиплата заборгованості сталася з причини недостатнього фінансування. Рішення суду виконано боржником частково, а саме проведено перерахунок заборгованості по пенсійним виплатам за період з 01.09.2008 по 30.11.2011 та нараховано суму у розмірі 7341,17 грн. В частині проведення виплати рішення суду не виконано ГУПФУ в Одеській області з поважних причин.

Таким чином, рішення суду боржником не виконано з поважних причин і виконання цього рішення не може бути проведено без участі боржника.

Виходячи зі змісту заяв сторін по суті справи та поданих ними документів, фактичні обставини по справі визнаються сторонами, розбіжності у позиціях сторін полягають лише у тлумаченні законодавства, що регулює спірні правовідносини, та, з урахуванням наявних у справі доказів, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законами України: «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-III (далі – ЗУ № 2050-III), «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі – ЗУ № 2262-XII), Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 ЗУ № 2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії;

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст. 3 ЗУ № 2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 4 ЗУ № 2050-III, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно ч. 2 ст. 6 ЗУ № 2050-III, компенсацію виплачують за рахунок коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 ЗУ № 2262-XII, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно з п. 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновків, що:

- із вищенаведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата);

- основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 ЗУ № 2262-XII та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справах № 522/5664/17 (адміністративне провадження № К/9901/2999/17) та № 336/4675/17 (адміністративне провадження № К/9901/23/17);

- на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги щодо права позивача на компенсацію втрати частини доходів;

- правова позиція відповідача щодо спірних правовідносин – є помилковою. Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо правомірності оскаржених дій, які потягли б зміну здійснених судом висновків, відповідачем не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

- оскаржені позивачем дії вчинені відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно, позовні вимоги позивача, в тому числі зобов’язального характеру, як похідні, – підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 65082; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65017; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом № 2538/О-11 від 12 січня 2018 року, ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 7341,17 грн.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму компенсації втрати частини доходів за період з 1 вересня 2008 року по 30 листопада 2017 року у зв’язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 7341,17 грн.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 5 червня 2018 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.