Рішення № 74976217, 25.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4781/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (код р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), дата народження - 20.09.1974, суму податкової заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у сумі – 25000 грн. на рахунок №31419715700005, код 18011000, УК у м. Одесі Київський р-н, до банку отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 38016923.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за даними Головного управління ДФС в Одеській області за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб на суму 25000 грн., який виник в результаті несплати відповідачем суми грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016 року №38086-13. Податковим органом були вжиті всі заходи для отримання заборгованості у встановленому законом порядку, а саме була винесена та направлена податкова вимога форми «Ф» від 10.02.2017 року за №129-17. Оскільки сума податкового боргу не сплачена, позивач, посилаючись на п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу, просить суд стягнути податковий борг з ОСОБА_1

Ухвалою суду від 18.09.2017 року відкрито провадження у справі №815/4781/17.

Ухвалою суду від 10.10.2017 року зупинено провадження у справі №815/4781/17 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №815/5017/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016 року №38086-13.

11 травня 2018 року від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх.№13146/18).

18 травня 2018 року від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх.№13953/18).

21 травня 2018 року від представника позивача до суду надійшла заява (вх.№ЕП/2668/18), в якій останній просив суд розглянути справу без його участі у порядку письмового провадження.

Ухвалою від 21.05.2018 року поновлено провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.06.2018 року о 10:00 год.

У судове засідання, призначене на 11.06.2018 року, учасники справи не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

З огляду на зазначене, судом вирішено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження з наявними в матеріалах справи доказами на підставі ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 26.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового Кодексу України обчислення суми транспортного податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідно до п.п.267.8.1. п. 267.8. ст. 267 строк сплати транспортного податку фізичними особами становить 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 21.07.2016 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №38086-13 від 21.07.2016 року, яким нараховано ОСОБА_1 податкове зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

10 лютого 2017 року, у зв’язку з несплатою ОСОБА_1 податкового боргу, відповідно до вищезазначеного податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесено податкову вимогу №129-17 на загальну суму узгодженого грошового зобов’язання 25000 грн.

Вищезазначені податкове повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових реєстрів, фіскальних чеків.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 28.09.2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016 року №38086-13 (адміністративна справа №815/5017/17)

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 21.07.2016 року №38086-13.

Постанова суду набрала законної сили 03.01.2018 року згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУДФС в Одеській області.

Таким чином, покладені в основу адміністративного позову у справі № 815/4781/17 доводи представника ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо виникнення податкової заборгованості позивача на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 21.07.2016 року №38086-14, спростовуються рішенням суду по справі №815/5017/17, яким вищевказане податкове повідомлення рішення визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов’язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

Отже, з урахуванням того, що рішення суду по справі №815/5017/17 має преюдиційне значення для вирішення даного спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову, оскільки підстава виникнення податкового боргу не існує.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст.76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідач на дату ухвалення судом рішення не має податкового боргу у сумі 25000грн., оскільки підстава його виникнення скасована рішенням суду.

Суд відхиляє клопотання відповідача про закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки предметом позову у даній справі є не оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, а стягнення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням, яке скасовано в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Одеській області про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 205, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до ОСОБА_1 (65089 м Одеса, АДРЕСА_1) про стягнення суми податкового боргу – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.