Ухвала суду № 7493800, 13.01.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/579-11/125-А (2а-1044/08) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" січня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Горяйнова А.М., Мельничука В.П.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сіклум»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2008 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Сіклум»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012307/0/5871-23-7 від 19.12.2005 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Сіклум»подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та правомірність заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ ТОВ «Сіклум»за лютий, березень 2005 року, за результатами якої складений акт № 1684/23-7-31902643 від 09.12.2005 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012307/0/5871-23-7 від 19.12.2005 року, яким донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 22 096,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) у розмірі 11 048,00 грн., всього на суму 33 144,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що згідно з Договором № 8 від 01.12.2003 р. про надання послуг у створенні програмного продукту, укладеним позивачем з нерезидентом - юридичною особою, створеною за законодавством Данії, - «UА Соnsulting ApS», позивачем було надано нерезиденту послуги зі створення програмного продукту у лютому - березні 2005 року на суму 227 058,00 грн. При цьому податок на додану вартість обчислено позивачем за нульовою ставкою як щодо операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

В акті перевірки зазначено, що у Договорі № 8 від 01.12.2003 року не вказано, як саме буде здійснюватись поставка програмного продукту - не вказано час передачі за кордон, відсутні електронні адреси, не вказано, чим саме фіксується передача та отримання послуг за кордоном; крім того акти виконаних робіт підписані на митній території України (м. Київ).

Таким чином, згідно з висновком акта перевірки, операції з поставки програмного продукту за вказаним договором здійснені на митній території України, інформація щодо їх простаки за межі митної території України відсутня, а тому вказані операції повинні оподатковуватись за ставкою 20%, що стало підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33 144,00 грн., в т.ч. 22096,00 грн. - основний платіж та 11 048,00 грн., згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіклум»та компанією «UА Соnsulting ApS»(Данія) був укладений Договір №8 від 01.12.2003 р. про надання послуг у створенні програмного продукту.

ТОВ «Сіклум»надало послуги по створенню програмного продукту по Договору № 8 фірмі «UА Соnsulting ApS»(Данія) № 8 підтверджено копіями актів: акт здачі-прийняття робіт № 8/3 від 15.03.2005 року на суму 20000,00 дол. США, який підписаний в м. Києві; акт здачі-прийняття робіт № 8/3 від 14.03.2005 року на суму 4900,00 дол. США, який підписаний в м. Києві; акт здачі-прийняття робіт № 8/3 від 04.03.2005 року на суму 10 000,00 дол. США який підписаний в м. Києві; акт здачі-прийняття робіт № 8/3 від 25.03.2005 року на суму 80 00,00 дол. США, який підписаний в м. Києві; акт здачі-прийняття робіт № 8/3 від 29.03.2005 року на суму 20 000,00 дол. США, який підписаний в м. Києві.

Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пп. 6.2.1 п. 6.2. статті 6 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»(далі по тексту –Закон), яка діяла на момент операції, визначено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операції з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) за межі митної території України. До цієї категорії відносяться також і експортні операції з поставки робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

Як встановлює пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Пункт 6.2 ст. 6 Закону встановлює, податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Відповідно до пп. 7.2.8. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку повинні вести окремий облік з поставки та придбання щодо операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та звільнених від оподаткування.

Наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997 р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»визначено, що книга обліку придбання - це книга, яка ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість. У книзі обліку придбання окремо обліковуються операції, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг), з правом включення до податкового кредиту та без права включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Аналіз норм чинного законодавства дослідження матеріалів справи свідчить про відсутність доказової бази, яка б вказувала на експортування програмного продукту нерезиденту, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сіклум»–відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 січня 2010 року.

Головуючий суддя:                    

Судді: