Постанова № 7493524, 11.01.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.01.10                                                                                           Справа № 18/44-925 (12/159-2968 (1

Справа № 18/44-925(12/159-2968(1/70-3278)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

за участю представників сторін:

Від позивача_ - не з»явився

Від відповідача 1 - не з»явився

Від відповідача 2- з»явився

Від тр. особи- з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ»ЦЗ»Поділля»

на рішення господарського суду Тернопільської області від 29.10.09

у справі № 18/44-925(12/159-2968(1/70-3278)

за позовом – РВ ФДМУ по Тернопільській області

до- ЗАТ»Тернопільський агропромисловий комплекс»

- ВАТ»ЦЗ»Поділля»

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача- ТзОВ»Поділля- цукор»

про визнання частково недійсними установчих документів

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.10.09

у справі № 18/44-925(12/159-2968(1/70-3278) відмовлено у позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до закритого акціонерного товариства "Тернопільський агропромисловий комплекс" до відкритого акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля" про:

- визнання недійсними установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" в частині входження до його складу в якості засновника ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та незаконною передачу ВАТ "Цукровий завод "Поділля", як внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" свого майна за актом приймання-передачі;

- заборону балансоутримувачу спірного майна –товариству з обмеженою відповідальністю “Поділля –Цукор" до вирішення даного спору по суті, вчиняти будь-які дії щодо цього майна;

- заборону Тернопільській міській раді до вирішення даного спору вчиняти будь –які дії щодо вилучення земельних ділянок, які знаходяться в користуванні ВАТ "Цукровий завод "Поділля".

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ВАТ»ЦЗ»Поділля»подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

В апелянт зокрема зазначив, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2009р. згідно з якою рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", які відбулись 21.01.1999 року визнано недійсним в частині вступу ВАТ "Цукровий завод "Поділля" до ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та внесення свого майна в якості внеску до статутного фонду цього товариства, оформленого пунктом 3 протоколу та вважає, що вирішивши питання про недійсність рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", які відбулись 21.01.1999р. в частині вступу його до ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та внесення свого майна в якості внеску до статутного фонду цього товариства, оформленого п. 3 протоколу, РВ ФДМУ по Тернопільській області абсолютно правомірно просить визнати недійсними установчі документи ЗАТ „Тернопільський агропромисловий комплекс" в частині входження до його складу в якості засновника ВАТ "Цукровий завод "Поділля". А тому відповідач 2 позовні вимоги РВ ФДМУ по Тернопільській області вважає законними і такими, що підлягають задоволенню.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, зазначив, що враховуючи позовні вимоги РВ ФДМУ по Тернопільській області останнім не подано обґрунтувань права на звернення до господарського суду з врахуванням ч. 4 ст. 12 ГПК України. Зазначає, що позивач не є власником акцій у статутному фонді ВАТ "Цукровий завод "Поділля", а пакет акцій який перебував у власності держави продано ТОВ "Західагроекспорт", крім того, передача ВАТ "Цукровий завод "Поділля", як внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" свого майна була погоджена органом приватизації, в підтвердження чого надав лист ФДМ України від 23.10.1998 р. № 10-30-10688, службову записку від 19.04.1999 р. та Розпорядження Антимонопольного комітету України № 9 від 07.05.1999 р. Вважає, що позивачем не доведено порушення пункту 86 Державної програми приватизації, оскільки при внесенні майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля" до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" так як позивачем не надано доказів щодо вартості активів.

Представник позивача та відповідача-1 в судове засідання не прибули. Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, однак колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість поданого клопотання, а тому відмовила в його задоволенні.

Відповідач-1 направив відзив на апеляційну скаргу. Просив рішення суду залишити без змін. Зокрема, відповідач-1 зазначив, що твердження позивача про те, що вартість майна, яке було передане ВАТ "Цукровий завод "Поділля" до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" перевищує 25% вартості активів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", спростовується долученою до відзиву копією балансу ВАТ "Цукровий завод "Поділля" станом на 01.04.1999 року, згідно якого вартість активів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" становить 18 255,2 тис. грн. Вартість майна, що було передане до статутного фонду, згідно експертної оцінки становить 2 539 тис. грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсними установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" в частині входження до його складу в якості засновника ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та незаконною передачу ВАТ "Цукровий завод "Поділля", як внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" свого майна за актом приймання-передачі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач стверджує, що порушено його права та права держави, яку він представляє як акціонера та засновника ВАТ "Цукровий завод "Поділля", при цьому в обґрунтування своїх позовних вимог регіональне відділення посилається на те, що у відповідності до ст. 18 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.1992р. №686, наказом регіонального відділення від 30.07.1996р. №987 цукровий завод "Поділля" було перетворено у ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та затверджено Статут товариства. Відповідно до Указу Президента України "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 19.01.1995р. №66/95 і наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 30.07.1996р. №987 регіональне відділення ФДМУ по Тернопільській області виступило засновником ВАТ "Цукровий завод "Поділля" і 30.07.1996р. затвердило його статут. Згідно з п.4.1 Статуту ВАТ "Цукровий завод "Поділля", зареєстрованого розпорядженням від 31.07.1996р. №468 Тернопільської районної державної адміністрації засновником ВАТ "Цукровий завод "Поділля" являється РВ ФДМУ по Тернопільській області. До набуття в процесі приватизації прав власності на акції товариств іншими акціонерами регіональне відділення являється акціонером товариства (ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного майна", п.8.2.1 Статуту ВАТ). У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України "Про управління корпоративними правами держави" від 15.05.2000р. №791 та наказу ФДМУ від 25.04.2000р. №877 функції управління корпоративними правами держави у ВАТ "Цукровий завод "Поділля" в розмірі 55,7% статутного фонду здійснює регіональне відділення ФДМУ по Тернопільській області.

13 квітня 1999 року відбулись установчі збори ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", які прийняли рішення про створення ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", затвердження Статуту товариства та Установчого договору та форми внеску в статутний фонд ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс (протокол №1 від 13.04.99р., копія додається). На установчих зборах акціонерів був присутній голова правління ВАТ "Цукровий завод "Поділля", Процюк О.А. який володів 2 539 голосуючими акціями і був уповноважений загальними зборами акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" (протокол №1 від 21.01.99р.). Як стверджує позивач РВ ФДМУ по Тернопільській області стало відомо пізніше, що внаслідок прийняття на загальних зборах акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", 21.01.1999р. рішень про входження до складу засновників ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", затвердження Установчого договору і Статуту ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", на підставі яких було передано майно товариства (всі виробничі потужності) на суму 2 539 000 грн., що складало 56,8 відсотків статутного фонду ВАТ "Цукровий завод "Поділля", в якості свого внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", було грубо порушено права та охоронювані законом інтереси держави.

Відповідно до п.3.7 Статуту ВАТ "Цукровий завод "Поділля", з моменту прийняття рішення про продаж акцій ВАТ "Цукровий завод "Поділля", розпорядження майном здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації, а саме РВ ФДМУ по Тернопільській області. РВ ФДМУ по Тернопільській області не давало своєї згоди на будь-яке розпорядження майном, відповідно і не надавало згоди на передачу майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля" у якості внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс".

Відповідно до п. 11 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України від 12.02.1998р. приватизація ВАТ вважається завершеною з моменту виконання плану приватизації.

Як стверджується позивачем у поясненні від 09.06.2009р. № 10-12-02574 станом на 13.04.2009р. план приватизації ВАТ "Цукровий завод "Поділля" не був виконаний. Пунктом 86 Державної програми приватизації визначено, що до виконання плану приватизації (розміщення акцій) та внесення до реєстру акціонерів відповідної інформації, ВАТ і державним органом приватизації забороняється відчужувати майно, включене до статутного фонду ВАТ, якщо вартість зазначеного майна перевищує 25 відсотків вартості активів ВАТ. Таку ж саму норму містить п.113 Указу Президента України "Про Державну програму приватизації на 1999 рік" від 24.02.1999р. №209/99. Незважаючи на вище наведене, майно усе ж таки було передано, з посиланням на підроблений протокол загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999р. З метою завуалювання даної операції та створення перешкод для повернення майна в державну власність, ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" передало вищевказане майно в ТОВ "Поділля-Цукор" у якості внеску в статутний фонд. Станом на 12.04.2009р. майно знаходиться у володінні ТОВ "Поділля-Цукор". Позивач, також стверджує, що рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999р. про входження до складу засновників ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", затвердження Установчого договору і Статуту ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", на підставі яких було передано майно товариства є недійсними так як ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.09.2005 року у справі №9/119-1509, зазначене рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" визнано неправомочним, а пізніше також додатково обґрунтовує свої вимоги в цій частині посиланням на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2009 р. у справі № 10/114-2414(9/119-1509), якою зазначене рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", визнано недійсним. Крім того на загальних зборах акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 29.01.2008р., серед інших питань порядку денного було прийнято рішення по п. 11 протоколу, зокрема: "Визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999р. (в протоколі на 3 аркушах) в частині внесення майна ВАТ в якості внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", надання доручення голові правління на підписання установчих документів ЗАТ, погодження установчих документів ЗАТ, оскільки питання входження ВАТ "Цукровий завод "Поділля", як співзасновника, до складу ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" в дійсності не було предметом обговорення в тих межах, що відображені в цьому протоколі і воно не відображає хід і атмосферу зборів, а прийняті рішення з цього приводу не є волевиявленням його учасників". На думку позивача, вищенаведені факти дали підстави РВ ФДМУ по Тернопільській області стверджувати про існування підстав для визнання недійсними установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" в частині входження до його складу в якості засновника ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та незаконної передачі ВАТ "Цукровий завод "Поділля", як внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" свого майна за актом приймання-передачі.

Однак, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача, так як чинне законодавство, дає право юридичній особі самостійно набувати певних прав та обов'язків через свої уповноважені органи та згідно із установчими документами ВАТ "Цукровий завод "Поділля" вправі, як юридична особа бути засновником та акціонером інших акціонерних товариств.

Відповідно до статті 26 ЦК УРСР та статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Статтею 29 ЦК УРСР та ч. 1 статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до статті 159 ЦК України та статті 41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є.

Статтею 159 Цивільного кодексу України та ст.41 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до компетенції загальних зборів акціонерів серед іншого належить вирішення питань визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства, внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Саме через участь у загальних зборах акціонерів - акціонери реалізують свої корпоративні права в тому числі управлінські та майнові.

У відповідності до статті 3 Закону України "Про господарські товариства" засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи.

Як встановлено судом, у п. 8.2.4 Статуту ВАТ "Цукровий завод "Поділля" в редакції, що існувала на момент заснування ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", передбачено, що до компетенції загальних зборів акціонерів серед іншого належить створення, реорганізація, ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, інших юридичних осіб, затвердження їх статутів та положень

Як вбачається із поданих протоколів загальних зборів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999 року та не заперечується сторонами 21 січня 1999 року відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", в порядок денний яких включено питання 3 "Про вхід ВАТ "Цукровий завод "Поділля" до складу засновників ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", як співзасновником з розглядом установчих документів та передачу майна в якості внеску. Зазначені збори відбулись за наявності відповідного кворуму, що підтверджують протоколами та не заперечується сторонами.

На зборах, як вбачається із протоколів зборів серед інших були прийняті рішення: Ввійти ВАТ "Цукровий завод "Поділля" до складу засновників ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" як співзасновник (дати згоду на вступ в ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс"); Затвердити Статут та Установчий договір ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" (доопрацьований із зауваженнями ВАТ "Цукровий завод "Поділля"); уповноважити голову правління Процюка О.А. підписати від імені ВАТ "Цукровий завод "Поділля" відповідні установчі документи; внести майно в якості внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс"; проінформувати на чергових зборах акціонерів про результати експертної оцінки, перелік майна, що ввійшло в статутний фонд ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", а також частку майна в ньому; уповноважити голову правління ВАТ "Цукровий завод "Поділля" Процюка О.А. представляти інтереси ВАТ "Цукровий завод "Поділля" у ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" з правом голосування по всім акціям, що належать ВАТ "Цукровий завод "Поділля" по всім питанням з правом бути обраним до керівних органів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс".

В свою чергу, згідно протоколу установчих зборів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" № 1 від 13.04.1999р., 13 квітня 1999р. відбулись установчі збори ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" на яких засновниками було прийнято рішення створити ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" затвердження установчого договору та статуту які підписали уповноважені особи ДП "Тернопільський газопромисловий комплекс", ВАТ "Борщівський цукровий завод", ВАТ "Бучацький цукровий завод", ВАТ "Збаразький цукровий завод", ВАТ "Козівський цукровий завод", ВАТ "Ланівецький цукровий завод", ВАТ "Цукровий завод "Поділля", ВАТ "Цукровий завод "Хоростків". Рішенням установчих зборів ЗАТ від 13 квітня 1999 року було затверджено і статут товариства. Доказів того, що рішення установчих зборів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" від 13.04.1999р про створення (заснування) ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та затвердження ним установчих документів визнано недійсним, апелянтом не надано.

Як встановлено судом, на зазначених установчих зборах ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" з боку ВАТ "Цукровий завод "Поділля" був присутній та голосував за створення ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" голова правління ВАТ "Цукровий завод "Поділля", Процюк О.А., який був уповноважений на це загальними зборами акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999р.

07.05.1999 р. Торгово-реєстраційна палата Тернопільської міської Ради провела реєстрацію установчих документів відповідача 1 - ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", присвоївши йому реєстраційний номер № 2534931100010234 та ідентифікаційний код 30362901. В подальшому до установчих документів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" вносилось ряд змін та доповнень від 18.08.1999р.; №Р04058284Ю0010130, від 30.09.1999р. № Р04058284Ю0010148.

07.05.1999р. ВАТ "Цукровий завод "Поділля" за актом приймання-передачі передало ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" як внесок у статутний фонд ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" основні засоби ВАТ "Цукровий завод "Поділля" усього на суму 2 539 000 грн. 00 коп. Зазначений акт приймання-передачі з боку ВАТ "Цукровий завод "Поділля" підписав голова правління ВАТ "Цукровий завод "Поділля", Процюк О.А., який був уповноважений на це загальними зборами акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999р. та головний бухгалтер В.В. Голубовська.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що підставою для визнання недійсними установчих документів, в тому числі і частково, як чинне законодавство так і законодавство, яке діяло на момент створення ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" визнає відсутність у них відомостей які вимагаються законом або невідповідність положень корпоративних актів товариства чинному законодавству та порушення ними прав і законних інтересів засновників (учасників, акціонерів).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Стаття 27 Закону передбачає, що підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи серед іншого є: - невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; - невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; - порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Відповідно до статті 30 Закону Державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону.

Зазначенні положення Закону кореспондуються і з нормами діючого на момент створення ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності затвердженого КМУ від 25.05.1998 № 740, яке втратило чинність з набранням чинності Закону та відповідно до пункту 7 якого установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають документи для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Вимоги до установчих документів закритого акціонерного товариства в даний час врегульовуються статтями 88, 143, 154 ЦК, статтями 57, 82 ГК, статей 4, 37 Закону про господарські товариства. Серед іншого зазначені нормативні акти визначають, певні вимоги до змісту установчих документів, зокрема до обов'язкових відомостей які повинен містити Статут акціонерного товариства відсутність яких дає підстави для визнання зазначених установчих документів недійсними.

Згідно із роз’ясненням, яке міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону "Про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на вище досліджене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що установчі документи ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" на момент створення ЗАТ та державної реєстрації установчих документів не містили положень які не відповідали вимогам чинного законодавства. Також, і позивачем не наведено жодних доказів не відповідності змісту установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" вимогам чинного законодавства.

Підставою для визнання недійсними установчих документів, позивач вважає порушення порядку при створенні ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та незаконної передачі майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля" як внеску в ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс". Порушення порядку створення позивач вбачає серед іншого у прийнятті ВАТ "Цукровий завод "Поділля" незаконного рішення від 21 січня 1999 року про заснування ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", що як вважає позивач дало йому право звернутись до суду за захистом порушеного права та законних інтересів РВ ФДМУ та держави, яку він уповноважений представляти, як засновника та акціонера ВАТ "Цукровий завод "Поділля".

Проте, такі доводи позивача також є безпідставними, так як відповідно до статті 10 Закону "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє.

Також у п.п. 1.1 Рекомендацій ВГСУ "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначено, що пункт 4 частини першої статті 12 ГПК передбачає такий склад сторін корпоративного спору: 1) учасник (акціонер, засновник) господарського товариства, в тому числі такий, що вибув, та товариство або 2) учасники (акціонери, засновники) господарського товариства у спорі між ними, пов'язаному із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням цього товариства. Відповідно до статті 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Виходячи з цього, господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

У П.п. 2.2.1. Рекомендацій ВГСУ також звертає увагу на те, що законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства. У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом". Отже, суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Більшість тверджень позивача щодо правових підстав визнання недійсними установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" зводяться до того, що незаконними є дії, зокрема рішення ВАТ "Цукровий завод "Поділля" по створенню ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та про передачу майна товариства до статутного фонду ЗАТ, а саме суперечність рішення ВАТ "Цукровий завод "Поділля", Статуту ВАТ "Цукровий завод "Поділля", Закону України "Про власність", Державній програмі приватизації на 1999 рік, затвердженої Указом Президента України від 24.02.1999 року № 209/99.

Проте, зазначені обставини, враховуючи положення чинного законодавства не можуть бути підставами для визнання недійсним установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс».

Крім того, як вбачається із Установчого договору та Статуту ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", а також Установчого договору та Статуту ВАТ "Цукровий завод "Поділля" РВ ФДМУ по Тернопільській області являється засновником та акціонером ВАТ "Цукровий завод "Поділля" і не є ні акціонером ні засновником ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" установчі документи якого просить визнати частково недійсним.

Відповідно до установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" акціонером і засновником ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" являється саме ВАТ "Цукровий завод "Поділля", яке як юридична особа в силу цивільного та господарського законодавства вправі самостійно брати участь в управлінні ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", контролювати та оскаржувати її рішення дії чи бездіяльність, а також приймати разом з іншими засновниками та акціонерами рішення про припинення зазначеного товариства.

Колегія погоджується із судом першої інстанції, що саме ВАТ "Цукровий завод "Поділля", вправі як засновник та акціонер ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" звертатись до суду з вимогою визнати недійсним установчі документи ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс".

Судом першої інстанції вірно зазначено про помилковість тверджень третьої особи на стороні відповідача про те, що на даний час РВ ФДМУ по Тернопільській області не є власником акцій у статутному фонді ВАТ “Цукровий завод “Поділля”, а тому не має права представляти інтереси держави як акціонера ВАТ "Цукровий завод "Поділля" у суді, оскільки на момент розгляду справи відбувся продаж пакету акцій розміром 55,77%, що належав державі у статутному фонді ВАТ “Цукровий завод “Поділля”. Зазначений продаж було здійснено через організатора торгівлі цінними паперами на біржових торгах, що проведені на Івано-Франківській філії УФБ 17 лютого 2009 року.

Наказом ФДМУ за № 268 від 20.02.2009 року затверджено протокол № 6 від 17 лютого 2009 року біржових торгів, що проведені на Івано-Франківській філії УФБ, за результатами яких державний пакет акцій ВАТ “Цукровий завод “Поділля”продано в процесі приватизації.

Укладений біржовий контракт № 1/1ФФ/ПП від 17.02.2009 р. на суму 2 491 223 грн. був повністю сплачений в передбачений законодавством та контрактом термін. Листом за № 10/34-4455 від 01.04.2009 року ФДМУ повідомив, що власником акцій, яким стало ТОВ “Західагроекспорт”(47740, Тернопільська обл., с.Смиківці, Підволочиське шоссе, 3 км., тел. (0352) 251778) видано розпорядження ФДМУ про внесення змін в реєстр акціонерів від 10.03.2009 р. № 2-РРА.

У відповідності до пункту 6.14. Положення про порядок продажу в процесі приватизації на фондових біржах пакетів акцій ВАТ, затвердженого спільним наказом ФДМУ, ДКПЦФР, АМКУ від 16.11.1998 р. № 2141/297/9, Емітент ( в даному випадку ВАТ "Цукровий завод "Поділля") повинен забезпечити своєчасне внесення змін до реєстру акціонерів. Якщо реєстр акціонерів веде реєстратор, то емітент повинен не пізніш як протягом двох робочих днів від дати отримання розпорядження Продавця та анкет зареєстрованих осіб подати їх реєстратору. Реєстроутримувач системи реєстру акціонерів акцій цього емітента повинен виконати всі дії, визначені у пункті 7.2 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.98 N 60, протягом п'яти робочих днів від дати отримання розпорядження.

Відповідно до інформації Тернопільського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (лист від 23.07.2009р. № 02/1243) ведення реєстру власників іменних цінних паперів емітента –ВАТ "Цукровий завод "Поділля" здійснює реєстратор –товариство з обмеженою відповідальністю "Розрахунково –клірингово-консалтингова Компанія "АВС-РЕЄСТР" (в подальшому –ТзОВ "АВС-РЕЄСТР").

Згідно відповіді ТзОВ "АВС-РЕЄСТР" , з боку ФДМУ реєстратору було надано пакет документів на внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 16.03.2009р., який не відповідав вимогам встановленим ДКЦПФР щодо внесення до системи реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за наслідками придбання їх у процесі приватизації, зокрема, п. 26 розділу VII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006р. № 1000 із змінами та доповненнями. При цьому, з боку АВС реєстр на даний пакет документів ФДМУ було надано обґрунтовану відмову.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. При цьому Вищий господарський суд України у п. 1.1 Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначає, що у вирішенні питання про належність спору до корпоративного господарські суди повинні враховувати, що частиною другою статті 194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено таке: до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, що ним посвідчуються. Внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів визначено у абзаці третьої частини першої статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" визначено як умову реалізації прав, посвідчених акціями, а не як момент набуття корпоративних прав. Отже, особа вважається акціонером та відповідно суб'єктом корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції.

З даних які надано реєстратором ТзОВ "АВС-РЕЄСТР" вбачається, що станом на 31.07.2009р. в управлінні корпоративними правами держави перебувало 9964892 шт. простих іменних акцій, що становить 55, 77% статутного фонду товариства, додатково про внесення змін ФДМУ до реєстратора не зверталось.

Отже, як встановлено судом першої інстанції і підтверджено представниками сторін, ФДМУ здійснив продаж акцій ВАТ (державної частки) іншій особі, про те на момент розгляду справи не відбулось належної реєстрація переходу прав власності на зазначений пакет акцій до нового власника у реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", як це вимагається чинним законодавством, а тому право реалізації корпоративних прав, які посвідчуються акціями ВАТ "Цукровий завод "Поділля" в тому числі і управлінських корпоративних прав відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" не можуть бути в даний час реалізовані іншими особами крім РВ ФДМУ по Тернопільській області .

При цьому сторонами не надано доказів про те, що ними чи іншими особами оскаржено дії ТзОВ "АВС-РЕЄСТР" по відмові у проведенні перереєстрації прав власності на пакет акцій, що належав державі у статутному фонді ВАТ "Цукровий завод "Поділля" і що такі дії реєстратором у системі реєстру ВАТ "Цукровий завод "Поділля" здійснено.

Слід зауважити, що РВ ФДМУ по Тернопільській області оскаржує не дії та рішення ВАТ "Цукровий завод "Поділля" як його акціонер, а просить визнати установчі документи ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", створеного за участі ВАТ "Цукровий завод "Поділля" вбачаючи при цьому порушення законних інтересів та прав держави, як засновника та акціонера ВАТ "Цукровий завод "Поділля", що мали місце при створенні ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс".

Твердження позивача про те, що підставою для визнання установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" недійсними в частині входження ВАТ "Цукровий завод "Поділля" у ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" є те, що рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999р. на яких прийнято рішення про вступ ВАТ "Цукровий завод "Поділля" в ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та надання відповідних повноважень голові правління представляти інтереси ВАТ "Цукровий завод "Поділля" є незаконним, а також не чинними так як визнанні такими рішеннями господарського суду у інших справах, то такі доводи є безпідставними з огляду на наступне:

Вказуючи на недійсність зазначених рішень позивач посилається на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 23.09.2005 року у справі №9/119-1509, яким зазначене рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" визнано неправомочним, а пізніше також додатково обґрунтовує свої вимоги в цій частині посиланням на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2009 р. у справі № 10/114-2414(9/119-1509), якою зазначене рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", визнано недійсним.

Однак, у справі № 9/119-1509 на яку посилається позивач, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23 вересня 2005 року було припинено провадження із-за відсутності предмету спору –акту вищого органу ВАТ "Цукровий завод "Поділля", датованого 21 січня 1999 року та направлено в прокуратуру Тернопільської області повідомлення з метою виявлення осіб, причетних до виготовлення протоколів загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", датованих 21.01.1999 року. Проте, Вищий господарський суд України постановою від 21 лютого 2006 року скасував зазначену ухвалу господарського суду Тернопільської області від 23.09.2005 року у справі № 9/119-1509, а справу передав на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області. За результатами нового розгляду справи господарський суд Тернопільської області в позовній вимозі РВ ФДМУ по Тернопільській області про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", які відбулися 21.01.1999 року в частині вступу його до ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та внесення свого майна в якості внеску до статутного фонду цього товариства (п. 3 Протоколу № 1) було відмовлено. В подальшому, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2009р., на яку посилається позивач рішення господарського суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", які оформлені протоколом № 1 від 21.01.1999 в частині вступу його до ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та внесення свого майна в якості внеску до статутного фонду цього товариства визнано недійсним. Проте, станом на час розгляду справи № 18/44-925(12/159-2968 (1/70-3278) постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2009р. № 10/114-2414 (9/119-1509) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2009р. скасовано, рішення господарського суду Тернопільської області від 28.07.2008 залишено в силі. Також, як вбачається із копії ухвали ВСУ від 07.10.2009 року у справі № 10/114-2414 (9/119-1509) ВСУ відмовив у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 14.07.2009р. № 10/114-2414 (9/119-1509).

З огляду на вищевикладене, в даний час рішення загальних зборів акціонерів ВАТ від 21.01.1999р., не є скасованим зазначеними позивачем рішеннями суду, а тому його посилання на зазначенні обставини в цій частині є безпідставними.

Безпідставними є посилання позивача на те, що протокол від 21.01.1999р., яким оформлене рішення загальних збрів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999р. про вступ ВАТ “Цукровий завод “Поділля” до ЗАТ “Тернопільський агропромисловий комплекс” та внесення майна до статутного фонду останнього є підробленим. Зазначене твердження позивача спростовується наявними в матеріалах справи постановою про закриття кримінальної справи від 04.04.2008р. № 168805 порушену стосовно службових осіб ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" за фактом складення та видачі завідомо неправдивих документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, яка закрита, за відсутності в їх діях складу злочину. Зокрема, у зазначеній постанові серед іншого вказано, що під час розслідування кримінальної справи встановлено, що передача майна цукрових заводів області в статутний фонд ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" проведена з дотриманням норм чинного законодавства і стала результатом добровільного волевиявлення всіх засновників. Окрім цього, не встановлено, що службові особи ВАТ "Козівський цукровий завод", ВАТ "Ланівецький цукровий завод", ВАТ "Цукровий завод "Хоростків", ВАТ "Цукровий завод „Поділля" в ході проведеної у 1998-2002 роках реорганізації цукрової галузі області переслідували особисті інтереси, діяли з корисливих мотивів чи в інтересах третіх осіб не здобуто, а тому в їх діях відсутній склад злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України. Також встановлено, що наявні в матеріалах справи два протоколи загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" ідентичні між собою і в них зазначені ті рішення загальних зборів, які були прийняті і відображали волевиявлення акціонерів, тому являються законними і прийнятими у встановленому законодавством порядку. Крім того у постанові зазначається, що під час розслідування кримінальної справи фактів, які б свідчили, про вчинення службовими особами ВАТ "Цукровий завод "Поділля" чи ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" умисних дій, спрямованих на складання, видачу чи внесення завідомо неправдивих відомостей в якийсь з протоколів загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21 січня 1999 року, не здобуто. Також, у зазначеній постанові зафіксовано, що допитані в процесі досудового слідства акціонери та учасники зборів підтвердили, що на загальних зборах розглядалось питання про внесення майна ВАТУ в якості внеску в статутний фонд ЗАТУ і це рішення було прийнято більшістю голосів акціонерів.

Що до доводів позивача про порушення відповідачами пункту 86 Державної програми приватизації, оскільки при внесенні майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля" до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" відбулося відчуження майна, вартість якого перевищує 25 відсотків вартості активів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", то колегія не може погодитися із такими доводами так як, відповідно до п 86. Державна програма приватизації затвердженої Законом України від 12.02.1998 № 124/98-ВР до виконання плану приватизації (розміщення акцій) та внесення до реєстру акціонерів відповідної інформації, ВАТ і державним органам приватизації серед іншого заборонялось і відчужувати майно, включене до статутного фонду ВАТ , якщо вартість зазначеного майна перевищує 25 відсотків вартості активів.

Поряд з цим, твердження позивача про порушення зазначених умов Державної програми приватизації спростовується поданим відповідачем Експертним висновком про оціночну вартість майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля" складеного товариством з обмеженою відповідальністю "Орієнтир-реформа" станом на 01.02.1999р. за результатами проведення експертної оцінки вартості майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля", що передається як внесок до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" відповідно до якого оціночна вартість зазначеного майна становила 2 539 000 гривень, що не перевищувало 25 % вартості активів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", так як згідно з поданого балансу ВАТ "Цукровий завод "Поділля", складеного на останню звітну дату, що передувала передачі майна, станом на 01.04.1999р. вартість активів становила 18 255 200 гривень.

Позивач вважає, що відповідачами здійснено грубе порушення інтересів держави та завдання їй збитків через незаконну передачу ВАТ "Цукровий завод "Поділля" як внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" свого майна за актом приймання-передачі від 07.05.1999р. з огляду на збитковість обміну майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля" на акції ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", з огляду на таке. Позивачем у позовній заяві в обґрунтування збитковості такого обміну вказується на відчуження основних виробних потужностей ВАТ залишковою вартістю майна, в обмін на корпоративні права ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" в кількості 2 539 шт. акцій та порівнюється з їх номінальною вартістю, яка склала 2 539 000 грн., що призвело до втрати на думку позивача майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля". Проте, відповідно до чинного законодавства, яке визначає правовий статус акціонера, власник акцій, володіє певним переліком корпоративних прав, як майнового так і немайнового характеру, зокрема, майнових у вигляді доходу від дивідендів, доходу від подальшого відчуження акцій по вищій за номінальну їх вартість чи вартість придбання, немайнові так звані управлінські - можливість брати участь в управлінні акціонерним товариством через загальні збори акціонерів та приймати на них рішення щодо діяльності АТ, бути обраним до інших органів управління, тощо, а тому оцінка акцій ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" отриманих в обмін за майно ВАТ "Цукровий завод "Поділля", що слугувало внеском до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" за їх номінальною вартістю не може відобразити реальної вартості отриманих в майбутньому доходів від акцій ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та корпоративних прав, що вони посвідчують, а тому не може бути підставою для однозначного висновку про збитковість обміну ВАТ "Цукровий завод "Поділля" свого майна як внеску у статутний фонд ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" на акції останнього.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 статті 115 ЦК господарське товариство є власником, серед іншого майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Ч.2 зазначеної статті визначає, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із статтею 79 ГК господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про господарські товариства", яка була чинною і на момент створення ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Тобто, чинне законодавство визначає, що обов'язковою умовою створення акціонерного товариства є об'єднання майна та підприємницької діяльності засновників, тому прийняття загальними зборами акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" рішення про внесення майна в якості внеску в статутний фонд ЗАТ "Тернопільський АПК" не суперечить нормам чинного законодавства і не може розцінюватись як спричинення збитків безпосередньо ВАТ "Цукровий завод „Поділля", а також збитків акціонерам ВАТ "Цукровий завод "Поділля", в тому числі і збитків державі в особі РВ ФДМУ по Тернопільській області як акціонера та засновника ВАТ "Цукровий завод "Поділля".

Щодо посилання позивача на рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 29.01.2008, на яких було прийнято рішення по п. 11 протоколу, зокрема: "Визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999 (в протоколі на 3 аркушах) в частині внесення майна ВАТ в якості внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", надання доручення голові правління на підписання установчих документів ЗАТ, погодження установчих документів ЗАТ, оскільки питання входження ВАТ "Цукровий завод "Поділля", як співзасновника, до складу ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" в дійсності не було предметом обговорення в тих межах, що відображені в цьому протоколі і воно не відображає хід і атмосферу зборів, а прийняті рішення з цього приводу не є волевиявленням його учасників", то як вірно зазначено судом першої інстанції, правова природа прийнятого на зборах рішення свідчить про те, що загальні збори акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" прийняли рішення визнати недійсним рішення загальних зборів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" про вступ в ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", що в подальшому має на меті вихід ВАТ "Цукровий завод "Поділля" з ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс". Чинним законодавством не передбачено такого способу виходу з акціонерного товариства як скасування безпосередньо юридичною особою свого рішення про заснування АТ та передачу як внесок у новостворене АТ свого майна. Зазначене рішення на думку суду не несе юридичних наслідків для ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" створеного попередньо за участю ВАТ "Цукровий завод "Поділля" . Мета такого рішення, спрямована в першу чергу на вихід з товариства, що передбачений чинним законодавством лише для учасників товариств з обмеженою відповідальністю, де будь який учасник вправі вийти з товариства в певному порядку і має право отримати при виході вартість своєї частки по відношенню до вартості активів на момент виходу. В акціонерному ж товаристві, яким являється відповідач 1 ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", засновник після державної реєстрації АТ набуває статусу акціонера тобто стає власником акцій товариства, які він вправі в подальшому відчужити будь яким законним способом (продати, обміняти, тощо) передбаченим чинним законодавством і тільки таким способом позбутись правового статусу акціонера. Проте, вихід з акціонерного товариства по аналогії з учасником товариства з обмеженою для акціонерів чинним законодавством не передбачено.

Вищий господарський суд України у Рекомендаціях від 28.12.2007 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначає, що господарським судам у вирішенні спорів, пов'язаних з набуттям, передачею та припиненням корпоративних прав, слід враховувати, що норми, які визначають правовий статус акціонера, є спеціальними стосовно норм, які визначають правовий статус учасника господарського товариства. Тому у господарських судів немає підстав для застосування норм, що визначають порядок вступу особи до складу учасників господарського товариства, виходу та виключення учасника з господарського товариства до відносин, пов'язаних з набуттям, передачею та припиненням корпоративних прав щодо акціонерного товариства. Отже, у господарських судів немає підстав для задоволення позовних вимог про вихід або виключення позивача-акціонера з акціонерного товариства та виділення йому частки майна товариства (крім випадку ліквідації товариства).

Щодо твердження позивача про те, що рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.1999 про вступ ВАТ "Цукровий завод "Поділля" до ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та внесення майна до статутного фонду останнього є незаконним так як не приймалось позивачем та не погоджувалось з ним і тому прийняте з перевищенням меж компетенції з боку ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та передачі майна як внеску то суд вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими, так як позивачем в протягом 1998-1999р. повноваження акціонера ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та передачі майна як внеску на акції що належить державі виконував Концерн комплекс, згідно з договором доручення від 11.08.1198 № 276-ю. Як вбачається з протоколу зборів від 20.01.1999р. представник Концерну був присутнім на зборах ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та голосував за по питаннях входження до ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та передачі йому майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля" як внесок у статутний фонд ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та уповноваження голови правління ВАТ взяти участь у зборах ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс".

Відповідно до Указу Президента України від 07.08.1998 року № 752/98 було утворено центральний орган виконавчої влади - Національне агентство з управління державними корпоративними правами (надалі - Агентство); згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1998 року № 1195 "Питання Національного агентства з управління державними корпоративними правами" Агентство визнавалось уповноваженим органом Кабінету Міністрів України з управління державними корпоративними правами; Указом Президента України від 02 вересня 1998 року № 9 було затверджено Положення про Національне агентство з управління державними корпоративними правами. У відповідності до пунктів 1,3 Положення Національне агентство є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України здійснювати управління корпоративними правами держави на території України та за її межами. Основними завданнями Національного агентства було здійснення повноважень з управління частками (акціями, паями) у майні господарських товариств, що належать державі та здійснення контролю за ефективністю їх роботи;

Положенням про порядок здійснення органами виконавчої влади управління належними державі акціями, частками, паями товариств та контролю за реалізацією цих функцій (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1741 від 04 листопада 1998 року), у відповідності до пункту 2 якого управління держаними корпоративними правами здійснюється Агентством, а також іншими органами виконавчої влади за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до цього положення та інших нормативно-правових актів.

Отже, згідно статті 26 ЦК УРСР Агентство, як юридична особа, набуло спеціальної правоздатності (в тому числі права управляти державними корпоративними правами) з моменту затвердження Указом Президента України від 02.09.1998 року № 969/98 Положення про Національне агентство з управління державними корпоративними правами. Крім того, Фонд державного майна України діє відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України ( затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 року № 2556-ХП) є державним органом, який у своїй діяльності керується Конституцією і законодавчими актами України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. Згідно статті 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження ФДМУ щодо об'єктів державної власності, які перебувають в його управлінні, зокрема акцій держави в статутних фондах господарських товариств, станом на 21.01.1999 року визначались наступними правовими актами:

Законом України "Про приватизацію державного майна", у відповідності до статті 18 якого за ФДМУ було закріплено повноваження засновника акціонерних товариств, створених в процесі приватизації;

Указом Президента України № 459/95 від 19 червня 1995 року, відповідно до пункту 1 якого з початку розміщення акцій акціонерних товариств виконання функцій щодо управління акціями, які перебувають у загальнодержавній власності, у тому числі такими, що залишились у такій власності після реалізації плану розміщення акцій акціонерного товариства, здійснює в установленому порядку уповноважена особа, яку призначає Фонд державного майна України за погодженням з відповідним центральним органом державної виконавчої влади. Порядок здійснення уповноваженими особами функцій щодо управління акціями, які є у загальнодержавній власності, визначає Кабінет Міністрів України;

Концепцією розподілу між центральними і місцевими органами виконавчої влади повноважень з управління об'єктами державної власності та заходи щодо її реалізації (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 1703 від 28 жовтня 1998 року), згідно пункту 1 якої : Щодо об'єктів державної власності, які перебувають в його управлінні, Фонд державного майна здійснює повноваження власника державного майна в процесі приватизації, крім повноважень з управління державними корпоративними правами .

Отже, станом на 21.01.1999 року, коли приймалось рішення про вступ ВАТ “Цукровий завод “Поділля” до ЗАТ “Тернопільський агропромисловий комплекс” та внесення майна до статутного фонду останнього повноваження з управління державними корпоративними правами не належали позивачу, зокрема, у статутному фонді ВАТ "Цукровий завод "Поділля".

Судом встановлено, що функції з управління державними корпоративними правами у ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та передачі майна як внеску, були передані позивачу у лише квітні 2000 року, згідно наказу ФДМУ № 877 від 25.04.2000р., який був прийнятий на виконання Указу президента України від 15.12.1999р. № 1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" на підставі якого було ліквідовано НАУУДКП".

Щодо тверджень позивача що він не надавав згоди та в подальшому не погоджував створення ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та передачі йому майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля" як внеску до статутного фонду то зазначене спростовується поданими у справі третьою особою на стороні відповідача доказами, зокрема, листом ФДМУ № 10-3-0688 від 23.10.98 р., з якого вбачається, що ФДМУ розглянувши лист Тернопільської обласної державної адміністрації підтримав пропозицію по створенню в Тернопільській області господарського товариства для вирощування та переробки цукрових буряків за участю цукрових заводів області, ЗАТ "Український газовий комплекс" та Концерну "Комплекс", та давав доручення РВ ФДМУ по Тернопільській області сприяти в терміновому порядку створенню такого господарства.

Згідно з службової записки Департаменту оцінки майна і фінансової реструктуризації ФДМУ № 36-1-231 від 19.04.1999 року з боку ФДМУ проводились і експертні оцінки звітів про експертну оцінку вартості майна цукрових заводів Тернопільської області в тому числі і ВАТ "Цукровий завод "Поділля", що передавалось як внесок до статутного фонду ЗАТ “Тернопільський агропромисловий комплекс”виконаних ТзОВ "Орієнтир-реформа". Зазначені звіти Департаментом ФДМУ оцінені як такі, що за змістом відповідають нормативно-методичним висновкам щодо експертної оцінки майна та міжнародним стандартам оцінки.

Враховуючи те, що РВ ФДМУ по Тернопільській області підпорядковане Фонду державного майна України, зазначене презюмує обізнаність відділення із сторони Фонду державного майна України щодо наведених вище фактів.

Згідно протоколу № 2 загальних зборів акціонерів 19.06.2000р., відбулись збори акціонерів, на яких були присутні акціонери що в сукупності володіли 69,4 % акцій ВАТ “Цукровий завод “Поділля”. У зазначених зборах від імені держави як власника 55,77% акцій ВАТ “Цукровий завод “Поділля” брало участь РВ ФДМУ по Тернопільській області, якому згідно наказу ФДМУ № 877 від 25.04.2000р. на той час було передано в управління 55,77% акцій держави. Зокрема, як вбачається з протоколу зборів ВАТ “Цукровий завод “Поділля” з боку РВ ФДМУ по Тернопільській області участь у зборах брали Шкільняк М.М. - начальник РВ ФДМУ України по Тернопільській області, та Струтинський С.М. - начальник відділу РВ ФДМУ по Тернопільській області .

При цьому РВ ФДМУ по Тернопільській області по четвертому питанню порядку денного зборів загальних зборів акціонерів "Про оцінку діяльності ЗАТ "Тернопільський АПК" та доручення голові ВАТ "Цукровий завод "Поділля" щодо представлення інтересів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" у зборах ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" голосували позитивно.

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач порушив строк позовної давності та не навів належних підстав для його відновлення, з огляду на наступне.

Предметом заявленого позову у справі є вимога позивача про визнання недійсним установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", в частині входження до його складу в якості засновника ВАТ "Цукровий завод "Поділля", та незаконною передачу ВАТ "Цукровий завод "Поділля" як внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" свого майна за актом приймання - передачі. Як встановлено судом установчі документи ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" затверджено на установчих зборах ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" 13.04.1999р. та зареєстровані Торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської ради 07.05.1999 р. В свою чергу, від 07.05.1999р. основних засобів, які відносяться до статутного ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" ВАТ "Цукровий завод "Поділля" згідно установчого договору, укладено ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" 07.05.1999р. Проте, позивач звернувся з позовом до господарського суду Тернопільської області тільки 21.11.2005р. № 01-02/4605 (вх. № 4150(н) від 22.11.2005р.) з клопотанням визнати причину пропуску строку позовної давності поважною і відновити його.

З аналізу змісту позовних вимог та пояснень поданих сторонами позовні вимоги, заявлені РВ ФДМУ по Тернопільській області стосуються відносин, які виникли і припинилися до 01 січня 2004 року.

Відповідно до пункту 6 Перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом. Отже, до вимог заявника застосовуються норми про позовну давність, визначені Цивільним кодексом Української РСР.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки. Відповідно до статті 75 Цивільного Кодексу УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Згідно до частини 1 статті 80 цього ж Кодексу закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові. Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у своїй Постанові від 01 лютого 2005 року (справа № 21/350 ).

Згідно зі ст. 76 Цивільного кодексу Української РСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку позовної давності, позивач надає суду суперечливі один одному пояснення та твердження що до підстав пропуску зазначеного строку. Так у позовній заяві від 21.11.2005р. №01-02/4605 він просить визнати причину пропуску позовної давності поважною та відновити його, при цьому, посилається на ухвалу господарського суду Тернопільської області у справі № 9/119-1509, від 23.09.2005р., якою як вважає позивач, рішення загальних зборів акціонерів від 21.01.1999р. визнано неправомочним, а протокол від 21.01.1999р. таким, що не є юридичним актом вищого органу ВАТ "Цукровий завод "Поділля", датованого 21.01.1999р. А тому позивач вважає, що саме з 03.10.2005р. - дня набрання чинності ухвалою суду у справі № 9/119-1509 у нього виникло право на пред’явлення позовних вимог викладених ним у поданому суду позові.

Пізніше в поясненнях від 09.06.2009р. № 10-12-02574 позивач вказує на те, що ухвала господарського суду від 23.09.2005р. у справі № 9/119-1509 скасована постановою Вищого господарського суду України від 21.02.2006р. При цьому, позивач уже посилається на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2009р., якою було визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля"від 21.01.1999р.

Поряд з даним твердженням позивача в поясненнях наданих ним уже 16.09.2009р. № 10-12-03888 він знову посилається на ухвалу господарського суду від 23.09.2005р. у справі № 9/119-1509 та вказує, що зазначена ухвала як така, що не оскаржувалась сторонами ні в апеляційному ні в касаційному порядку, набрала законної сили 03.10.2005р., а тому саме з цього часу з 03.10.2005р. у позивача виникло право на пред’явлення позовних вимог. Проте, як уже зазначалось судом, зазначені твердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи, так як вказані позивачем судові акти, ухвала від 23.09.2005р. у справі № 9/119-1509 та постанова Львівського апеляційного господарського суду України від 15.04.2009р. скасовані Вищим господарським судом України, відповідно Постановами від 21.02.2006р. № 9/119-1509 та від 14.07.2009р. № 9/119-1509. А тому, зазначені акти, не можуть бути підставою для розрахунку строку позовної давності, а факти встановлені у них не мають обов’язково значення для суду при розгляді зазначеної справи.

Поряд з цим, як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 14.07.2009р. № 10/114-2414 (9/119-1509) у справі, яка розглядалась за позовом РВ ФДМУ по Тернопільській області про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля", які відбулися 21.01.1999 року в частині вступу його до ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та внесення свого майна в якості внеску до статутного фонду цього товариства (п. 3 Протоколу № 1 ) Вищий господарський суд України вказав на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області підпорядковане Фонду державного майна України, що презюмує обізнаність відділення із сторони Фонду державного майна України щодо спірних правовідносин. Крім того, Вищим господарським судом України встановлено у зазначеній справі, що функції з управління державними корпоративними правами товариства, рішення про вступ ВАТ "Цукровий завод "Поділля" у ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" якого є підставою позовних вимог позивача, були передані позивачу у 2000 році згідно наказу № 877 від 25.04.2000р. А тому Вищий господарський суд України дійшов висновку, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з пропущенням строку позовної давності.

З аналізу змісту частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів.

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що з 25.04.2000 року до Регіональних відділень Фонду державного майна України (в тому числі і до позивача) перейшли функції з управління корпоративними правами у ВАТ. А тому твердження позивача, що йому стало відомо про рішення ВАТ "Цукровий завод "Поділля" стати засновником ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс", затвердження з боку ВАТ "Цукровий завод "Поділля" його представником установчих документів ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс" та передачу останньому майна ВАТ "Цукровий завод "Поділля" як внеску за актом приймання передачі, значно пізніше у 2005 –2009 роках є необґрунтованим і таким, що спростовується наданими самим РВ ФДМУ документами.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу Української РСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 29.10.09 у справі № 18/44-925(12/159-2968(1/70-3278) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк