Постанова № 7493325, 20.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2010                                                                                           № 54/107

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           Мартюк А.І.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Бєлов А.А. (дов. №181 від 18.01.2010)

від відповідача-1: Курганова А.В. (дов. №8-01-16/3893 від 31.12.2008)

від відповідача-2: не з’явились

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національна телекомпанія України

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.02.2009

у справі № 54/107 (суддя

за позовом                               Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим"

до                                                   Національна телекомпанія України

                                                  Державний комітет телебачення і радіомовлення України

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 631471,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Національної телекомпанії України 631471,86 грн. боргу за надані послуги з розповсюдження (трансляції) програм, вироблених для державних потреб.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.01.2009 залучено до участі у справи іншого відповідача – Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2009 у справі №54/107 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача-1 борг у сумі 631471,86 грн., у позові до відповідача-2 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Національна телекомпанія України (надалі - НТКУ) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №54/107 від 25.02.2009 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2009 апеляційну скаргу НТКУ було повернуто без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України ухвалу від 28.05.2009 у справі №54/107 скасовано, справу передано Київському апеляційному господарському суду для розгляду по суті.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що висновки суду щодо визначення відповідача-1 зобов’язаною особою за державним контрактом суперечать нормам чинного законодавства України. Так скаржник зазначає, що замовником послуг та зобов’язаною стороною за державним контрактом №183-42 від 26.03.2007 є Державний комітет телебачення і радіомовлення України, який згідно договору доручення та за довіреністю уповноважив НТКУ діяти від свого імені при укладенні державного контракту на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році. Також скаржник зазначає, що Державним комітетом телебачення і радіомовлення України не було перераховано на його рахунок кошти на оплату послуг за вказаним державним контрактом.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Представник відповідача-2 підтримав апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

10.01.2007 між НТКУ та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України був укладений державний контракт №202-14 на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження програм, вироблених для державних потреб на 2007 рік, згідно якого Державний комітет телебачення і радіомовлення України розмістив, а НТКУ прийняла державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм у 2007 році загальним обсягом мовлення 5355,5 годин.

12.03.2007 Державний комітет телебачення і радіомовлення України (надалі - Держкомтелерадіо України) та Національна телекомпанія України (надалі – НТКУ) уклали договір доручення №167-08, згідно з яким Держкомтелерадіо України, як генеральний державний замовник з виробництва і розповсюдження телепрограм, уповноважив НТКУ закупити для державних потреб послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм на 2007 рік відповідно до умов зазначених в цьому договорі.

26.03.2007 між Державним підприємством „Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим” та НТКУ був укладений державний контракт №183-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік, за умовами якого позивач, як виконавець, за допомогою технічних засобів, зазначених в додатку №1 до контракту, надає відповідачу, як замовнику, телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюджування (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, а саме: забезпечує здійснення трансляції телепрограм, а відповідач зобов’язується оплачувати надані послуги в порядку, передбаченому договором (п. 1.2, 2.1.3 та 2.1.4 договору).

Контрактом №183-42 від 26.03.2007 передбачено обсяг послуг, що надаються позивачем, та їх вартість, яка становить 1 420621,68 грн., що відповідає вартості трансляції 4008,3 годин мовлення. У разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 1 961891,90 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення. Зазначений обсяг відповідає загальному обсягу мовлення, передбаченому державним контрактом на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 рік №202-14 від 10.01.2007, укладеним між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Національною телекомпанією України.

Відповідно до пункту 4.1 вказаного контракту, оплаті підлягають фактично надані послуги. Щомісячна оплата здійснюється замовником - Національною телекомпанією України протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п. 4.7).

Відповідно до п. 2.2.1. контракту на відповідача-1 покладався обов'язок виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за звітним місяця для складання актів здавання-приймання послуг.

У зв’язку із зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік, Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення уклав з Національною телекомпанією України додаткову угоду №1 від 02.10.07 до договору доручення №167-08 від 12.03.07, в якій передбачалося зменшення ціни договору доручення та строки надання послуг по розповсюдженню (трансляції) телепрограм, а саме: з 1 січня 2007 року до 31 серпня 2007 року.

З урахуванням вимог договору доручення №167-08 від 12.03.07 та додаткової угоди до нього, між позивачем та відповідачем-102.10.2007 укладено додаткову угоду №1 до державного контракту №183-42 від 26.03.2007, яка передбачала забезпечення здійснення трансляції телепрограм у повному обсязі на виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.07р. № 413 „Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у Державному бюджеті для трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб”. За вказаною додатковою угодою сторони визначили розмір фінансування, наданих позивачем послуг, а саме: ціна контракту №183-42 від 26.03.07 сторонами встановлена на суму 1279987,00 грн. грн., що відповідає вартості трансляції 3 690,77 годин мовлення. Також сторони домовились викласти п. 7.1 контракту в редакції, яка передбачає, що контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 і діє до повного виконання усіх зобов’язань.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідач-1 направляв на адресу позивача листи щодо розподілу фактичних обсягів мовлення, які перевищують загальний обсяг мовлення, зазначений у контракті. На підставі цих документів позивачем складалися акти виконання за надані послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно з контрактом №183-42 від 26.03.2007 за вересень, жовтень, листопад та грудень 2007, які відповідач-1 не підписав без надання зауважень та заперечень. Позивачем щомісяця виставлялися рахунки на оплату наданих послуг, які не були оплачені відповідачем-1.

Також місцевим господарським судом встановлено, що відповідач-1 після 21.09.2007 не припинив трансляцію власних програм на передавачі позивача та продовжував надавати тижневий розклад радіо та телевізійних програм.

У пунктах 6 та 11 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07. 2004 № 918, зазначено, що вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік; фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету (далі - Положення).

Пунктом 4 цього Положення Держкомтелерадіо України визначено як генерального державного замовника виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, який через державне замовлення забезпечує утримання, функціонування та розвиток державних телерадіоорганізацій, що належать до сфери його управління, а також координує діяльність державних замовників у сфері виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм;

У пункті 8 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 266 зазначено, що державні замовники у разі делегування частини своїх функцій щодо розміщення державного замовлення та укладення державних контрактів: визначають підприємства, установи, організації, яким делегується право здійснювати ці функції; укладають з визначеними підприємствами, установами, організаціями договори, в яких чітко визначено компетенцію, зобов’язання та відповідальність сторін.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (чинного на момент укладання Державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

У частині третій статті 631 ЦК України зазначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Стаття 901 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором про надання послуг - одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умови контракту №183-42 від 26.03.07 передбачають оплату відповідачем-1 наданих позивачем телекомунікаційних послуг на суму 1279987,00 грн. (з урахуванням додаткової угоди №1 від 02.10.2007).

При цьому відхилення судом додаткової угоди до контракту з підстав, що не допускається зміна ціни, не можуть бути взяті до уваги з урахуванням наведеного припису частини третьої статті 631 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що Національна телекомпанія України платіжними дорученнями №184 від 10.12.07, №162 від 07.08.07, №107 від 15.06.07, №64 від 08.05.07, №16 від 19.04.07, №215 від 18.12.07, №272 від 24.12.07 перерахувала позивачеві в повному обсязі суму в розмірі 1279987,00 грн.

Таким чином, НТКУ повністю виконало грошове зобов’язання за державним контрактом №183-42, з урахуванням змін, внесених підписаною сторонами додатковою угодою №1 до нього і заявлена позивачем сума перевищує погоджену сторонами ціну названого договору.

При цьому позивач, за наявності достатніх підстав, не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення коштів за послуги, надані поза межами дії державного контракту №183-42.

Крім того, колегія суддів зауважує наступне: відповідач, укладаючи з позивачем державний контракт №183-42 від 26.03.07, позивач діяв на підставі договору доручення від імені та за рахунок відповідача-2. З огляду на це, колегія суддів вважає, що всіх прав та обов’язків, у т.ч. щодо остаточного розрахунку за державним контрактом №183-42, набув відповідач-2, а не відповідач-1 (ст. 1000 ЦК України).

Однак, враховуючи встановлений судом факт відсутності заборгованості за контрактом №183-42, відповідача-2 не повинен відповідати в цьому випадку за державним контрактом №183-42.

Крім того, позовні вимоги позивачем до відповідача-2 не висувались.

Виходячи з вищевикладеного, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову і спірне рішення не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2009 по даній справі підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Державне мито за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної телекомпанії України задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва у справі №54/107 від 25.02.2009 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Державного підприємства „Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим” (95015, м. Сімферополь, вул.. Батуріна, 13, рахунок №26006000131242 в АКБ „ЧБРР”, МФО 384577, ідентифікаційний код 01190126) на користь Національної телекомпанії України (м. Київ, вул. Мельникова, 42, рахунок №35223016000821 в УДК у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 23152907) 3157,35 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Матеріали справи №54/107 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Мартюк А.І.